|
В Статті VI "Антидемпінгове та компенсаційне мито”
ГАТТ зазначено, що сторони визначають, що демпінг, через "які товари однієї
країни потрапляють на ринок іншої країни за вартістю меншого, ніж нормальна
вартість товарів. Повинен осуджуватися, якщо він спричиняє матеріальну шкоду чи
створює загрозу матеріальної шкоди промисловості, створеній на території
сторони, чи значно затримує створення вітчизняної промисловості”. [ГАТТ, с.444]
Товар вважається об’єктом демпінгу тоді, кили він вводиться в торговельний обіг
іншої країни за ціною нижчою, ніж його нормальна вартість. При чому, ціна
товару, що ввозиться на митну територію країни, вважається нижчою за його
нормальну вартість, якщо вона:
-
нижче ціни, за якою зазвичай
реалізуються подібні товари, призначені для споживання в країні-експортері;
-
у разі відсутності такої ціни, якщо
ціна імпортованого товару менша найвищої ціни, що зазвичай встановлюється на
аналогічні товари, які експортуються до будь-якої третьої країни, або менша
вартості виробництва даного продукту в країні походження з урахуванням
загальноприйнятих витрат реалізації та прибутку.
Порівнюючи
ціни необхідно враховувати умови реалізації товарів в обох країнах, різницю в
рівнях оподаткування та інші чинники, що впливають на ціну. Важливо зауважити,
що зниження цін за рахунок підвищення ефективності виробництва не
кваліфікується як демпінг, що свідчить про прагматично-поміркований підхід до проблеми демпінгу в міжнародній торгівельній системі.
Отже
демпінг - являє собою таке явище, коли товари продаються на зарубіжний ринок за
цінами нижчими, що превалюють на цьому ринку чи за цінами, що є нижче за їх
собівартість (включаючи адміністративні та маркетингові витрати та прибуток).
Демпінг
може здійснюватися компанією як за рахунок власних ресурсів, так і за рахунок
експортних субсидій. У випадках доведення факту демпінгу, шкоди від нього та джерела
компенсації збитків експортера, застосовуються антидемпінгові та компенсаційні
мита, які вже стають джерелом компенсації збитків імпортера
Звичайним
заходом захисту від демпінгу є антидемпінгове мито, як додаткове імпортне мито,
яким обкладаються товари, що експортуються за цінами, нижчими за нормальні ціни
світового ринку або внутрішні ціни країни, що імпортує товар, при самостійному
демпінгу (за джерелами компенсування збитків). Воно може бути тимчасовим, що
встановлюється на період проведення антидемпінгової процедури, і постійним,
визначеним і встановленим у результаті антидемпінгового розслідування.
Так
як метою такого мита є відшкодування демпінгового впливу, то розмір мита
повинен бути еквівалентним різниці між демпінговою ціною та ціною національного
ринку.Режим праці й відпочинку
Ця різниця називається коефіцієнтом демпінгу.
Країна,
яка скаржиться на демпінг, є відповідальною за проведення розслідування, що
виявляє факт існування демпінгу та матеріальну шкоду, яку наносить або загрожує
нанести демпінг, необхідність застосування антидемпінгового мита та його
розмір. Численні процедурні вимоги щодо проведення антидемпінгового
розслідування та застосування антидемпінгового мита викладені в Угоді про
застосування Статті VI ГАТТ 1994, яка серед фахівців відома під назвою
Антидемпінговий кодекс, або Угода про антидемпінгові заходи. [ с.157-183]
Розглянемо
послідовність і зміст етапів антидемпінгового розслідування згідно норм СОТ:
1.
Подання галуззю внутрішньої
промисловості письмової заяви про порушення антидемпінгового розслідування.
2.
Дослідження заяви органом влади, що
проводить розслідування. Перед початком розслідування орган влади, що проводить
розслідування має повідомити країну-експортера товару, що є об’єктом
розслідування, про отримання заяви про порушення антидемпінгового
розслідування.
3.
Орган влади, що проводить
розслідування відхиляє заяву, якщо вона не містить достатніх доказів існування
факту демпінгу. В такому випадку розслідування не розпочинається. Якщо ж в
заяві факт наявності демпінгу доведено, орган влади розпочинає антидемпінгове
розслідування, про що має бути зроблене офіціальне повідомлення в пресі.
4.
Одразу ж після початку
розслідування орган влади, що проводить розслідування надсилає всім відомим
експортерам та органам влади країн-експортерів товару, що є об’єктом
розслідування, повний текст заяви про порушення розслідування. Відповідно до
запиту текст заяви повинен бути доступним і іншим заінтересованим сторонам
розслідування.
Методи аналізу ефективності використання робочого часу
Орган влади, що проводить розслідування надсилає відомим
експортерам, імпортерам, іншим сторонам антидемпінгового розслідування, яких
вважає за необхідне залучити до участі в антидемпінговому розслідуванні, або
компетентним органам країни експорту запитальники з метою отримання інформації
та доказів, що використовуються для проведення антидемпінгового розслідування.
5.
Після завершення граничного строку
подання відповідей на запитальник (30 днів) заінтересовані сторони можуть
подавати свої коментарі. Неконфіденційні версії цих коментарів мають бути
доступними для вивчення іншими заінтересованими сторонами. Заінтересовані
сторони також мають право вимагати проведення консультацій з метою врегулювання
проблемних питань розслідування.
6.
Проводиться аналіз усієї зібраної
інформації. На її основі робиться попередній висновок про існування факту
демпінгу.
7.
Орган влади, що проводить
розслідування на підставі попереднього висновку про існування демпінгу та
нанесення ним шкоди національній промисловості може ввести в дію попередні
антидемпінгові заходи, про що в офіційній пресі має бути опубліковане
повідомлення. В такому випадку заінтересованим сторонам розслідування повинні
бути надані матеріали, виходячи з яких було прийнято рішення про введення в дію
попередніх антидемпінгових заходів. Попередні антидемпінгові заходи можуть
набувати форми попереднього мита або (і це краще) забезпечення у вигляді
готівкового внеску або боргового зобов’язання, що дорівнює сумі попередньо
обчисленого антидемпінгового мита, яка не більша ніж попередньо обчислена
демпінгова різниця. Попередні заходи застосовуються не раніше ніж через 60 днів
від дати порушення розслідування. Застосування попередніх заходів обмежується
найкоротшим можливим періодом, не перевищуючи 4 місяців, або, за рішенням
зацікавлених органів влади, на вимогу експортерів, які представляють значну
частку торгівлі цим товаром — на період, що не перевищує 6 місяців.
8.
Зацікавлені сторони можуть надавати
свої коментарі та мають право вимагати проведення консультацій з питань
пов’язаних з введенням попередніх антидемпінгових заходів.
9.
Орган влади, що проводить
розслідування аналізує всю наявну інформацію і робить остаточний висновок, щодо
існування факту демпінгу.
10. Інформування
заінтересованих сторін розслідування щодо зробленого висновку. Заінтересованим
сторонам дається можливість висловити свої коментарі стосовно зробленого
висновку на протязі терміну часу, встановленого органом, що проводить
розслідування.
11. Аналіз
органом влади, що проводить розслідування коментарів та пропозицій, надісланих
зацікавленими сторонами.
12. Затвердження
та публікація рішення про впровадження остаточних антидемпінгових заходів, що
запроваджуються на строк до п’яти років. Якщо в ході розслідування було
з’ясовано, що продаж товару, що є об’єктом розслідування не здійснювався за
демпінговими цінами або, що національній промисловості не було нанесено шкоди
імпортом товару, що є об’єктом розслідування, тоді розслідування завершується
без введення остаточних антидемпінгових заходів, про що має бути опубліковане
офіційне повідомлення в пресі.
Згідно
зі ст. 5 Угоди про застосування статті VI Генеральної угоди з тарифів і
торгівлі 1994 р. для порушення процедури необхідна письмова заява, що повинна
включати докази: демпінгу; шкоди в рамках ст. VI Генеральної угоди з тарифів і
торгівлі 1994р.; причинного зв’язку між демпінговим імпортом та очікуваною або
фактичною шкодою. Просте твердження, не підкріплене відповідними доказами, не
може вважатися достатнім для розгляду його як заяви. Крім того, заява повинна
містити таку інформацію:
·
про особу заявника та опис обсягу і
вартості вітчизняного виробництва аналогічного товару заявником.
Якщо заява робиться від імені вітчизняної галузі, в заяві повинна бути
визначена галузь, від імені якої робиться заява, шляхом подання переліку всіх
відомих вітчизняних виробників аналогічного товару (або об’єднань відомих
вітчизняних виробників аналогічного товару)
і, за можливості, опис
обсягів та вартості вітчизняного виробництва алогічного товару, який припадає
на таких виробників;
·
повний опис товару, який нібито демпінгується,
назва відповідної країни чи країн походження або експорту, особу кожного
відомого експортера або іноземного виробника та перелік відомих осіб, що
імпортують зазначений товар;
·
інформацію щодо цін, по яких
зазначений товар продається, коли він призначений для споживання на внутрішніх
ринках . країн походження або експорту та інформацію про експортні ціни або,
якщо це доречно, про ціни, за якими цей товар перепродається незалежному покупцеві
на території імпортера;
·
інформацію про динаміку обсягів
товару, що нібито демпінгується, вплив цього імпорту на ціни аналогічного
товару на внутрішньому ринку та вплив імпорту на галузь вітчизняного виробництва.
|