|
|
Банк міжнародних розрахунків
|
Банк центральних банків, членами якого є 29 центральних банків різних країн. У 1988 році цеп банк визначив мінімальний рівень достатності власною капіталу для банків: у 1990 році відношення капіталу до активів на рівні 7,15% із підвищенням до 8% у 1992 році.
БМР є банком центральних банків. Майже всі європейські центральні банки, а також центральні банки США, Канади, Японії, Австралії і Південної Африки приймають участь чи тісно пов'язані з різноманітною діяльністю БМР. БМР допомагає центральним банкам у розміщенні валютних резервів, служить форумом для міжнародного валютного співробітництва, виступає як агент чи довірена особа при здійсненні міжнародних кредитних угод, а також веде великі наукові дослідження.
Керуючи резервами центральних банків, БМР здійснює традиційні форми інвестування. Кошти, не затребувані для кредитування інших центральних банків, розміщуються на світових фінансових ринках. Основними формами інвестицій є депозити у комерційних банках і купівля короткострокових цінних паперів, включаючи казначейські векселі США. Ці операції у даний час складають основу діяльності банку. БМР також кредитує інші центральні банки за рахунок коштів, отриманих як депозити із центральних банків. Кредитні операції БМР можуть бути у формі «свопів» із золотом, кредитів, забезпечених золотом, чи легко реалізованих на ринку короткострокових цінних паперів, кредитів під золото розміщених у БМР валютних депозитів на ту ж суму і з тими ж термінами погашення, незабезпечених кредитів у формі авансів чи депозитів і кредитів на умовах «стэнд-бай». Крім того, також застосовуються різні сполучення зазначених вище видів кредиту. У сфері валютних операцій БМР є учасником угоди ФРС про операції «своп». Проте БМР не має права надавати позички урядам і відкривати їм визначені види рахунків. Також не дозволяються операції з нерухомістю. За статутом при проведенні банківських операцій БМР повинен гарантувати, що його дії не суперечать грошовій політиці центрального банку-клієнта.
Крім того, БМР періодично організує наради експертів для аналізу економічних, валютних та інших питань, що становлять інтерес для центральних банків. Він проводить дослідження у сфері грошової й валютної політики і теорії. На БМР покладено обов'язок наглядати за міжнародними фінансовими ринками, створювати банки даних для центральних банків Групи десятьох країн і Швейцарії, а також підготовка статистичного огляду міжнародної банківської справи. (Група десятьох країн складається з Бельгії, Канади, Франції, Італії, Японії, Нідерландів, Швеції, Великобританії, США і Західної Німеччини. Швейцарія приймає в ній участь).
З юридичної точки зору БМР с корпорацією. У його статуті обумовлено що БМР як міжнародна організація створена на основі Гаазької угоди 1930 року. За діяльність банку відповідає Рада директорів. У Раду директорів входять керуючі центральних банків Бельгії, Франції, Німеччини, Італії та Великобританії, а також п'ять представників фінансового бізнесу, промисловості й торгівлі, призначених по одному від кожного із зазначених вище п'яти центральних банків їх керуючими.
Статут БМР передбачає, що ці 10 директорів можуть обирати інших осіб як кооптованих директорів із числа керуючих тих центральних банків-членів, чиї представники ще не входять у Раду. Керуючі центральних банків Нідерландів, Швеції й Швейцарії є такими кооптованими членами, і вже багато років є членами Ради директорів. Рада директорів, що складається з 13 членів, обирає зі свого складу голову банку.
Будучи міжнародною організацією, БМР виконує деякі функції довіреної особи і депозитарію для офіційних груп. Наприклад, БМР надає секретаріат для Комітету керуючих центральних банків Європейського співтовариства (Commitee of Governors of the European Community (ЄС) central banks) і Ради керуючих Європейського фонду валютного співробітництва (ЄФВС1) (Board of Governors of the European Monetary Cooperation Found), а також для їх підкомітетів і груп експертів, що займаються підготовкою документів для керуючих центральних банків. Далі, БМР виступає як агент ЄФВС (ЄМСР), виконуючи деякі фінансові операції та операції по врегулюванню сальдо на рахунках від імені країн — членів ЄС, що беруть участь у валютному союзі. БМР також відповідає за технічне керування системою взаємної короткострокової валютної підтримки ЄС і за перекази платежів, що пов'язані з операціями ЄС по запозиченню.
теорія відносних переваг
Після створення БМР центральним банкам-учасникам дозволено зробити вибір між власною підпискою на акції БМР і реалізацією їх у своїх країнах. Близько 15% акцій БМР не були придбані центральними банками і у даний час належать приватним власникам. Акції, виділені США, не були придбані ФРС, а були розповсюджені за підпискою серед ряду комерційних банків. У 1930 році акції були куплені на ім'я Першого національного банку міста Нью-Йорка (зараз Сітібзнк Н. A.) (the First National Bank of the Citv of New York, now Citibank, N. А.) синдикатом, що складається з Дж. Пі. Морган енд Компані (J. P. Morgen and Company), Першого національного банку Чикаю (First National Bank of Chicago), Першого національного банку міста Нью-Йорка.
|
|
|