|
|
Деякі особливості вступу до СОТ
|
Перспективи та умови вступу до СОТ кожної країни-претендента залежать від вміння трактувати основні положення угод СОТ, виходячи з національних інтересів, здатності кваліфі-ковано й адекватно вимогам СОТ висвітлювати національний то-рговельний режим, вміння вести дво- та багатосторонні перего-вори, поступаючись менш важливими позиціями і відстоюючи принципові, а також від наявності у уряду виваженої торговель-ної політики, чітко визначених національних інтересів та загаль-нонаціональної підтримки цього процесу.
Майже для всіх країн вступ до СОТ є новою точкою відліку на шляху реформування зовнішньоторговельного режиму та еконо-міки країни в цілому. А для країн, які порівняно недавно розпо-чали перехід від централізованої економіки до ринкової, вкрай складно здійснити всі необхідні реформи, створити ті засади за-конодавчо-правової бази і сформувати такі адміністративно-виконавчі механізми, які б відповідали жорстким правилам СОТ і були прийнятними для країн-учасниць.
У цілому для отримання членства в СОТ країна повинна ви-конати низку основних вимог (те саме вимагається й від Украї-ни), серед яких:
― гармонізація національного законодавства з положеннями угод СОТ; забезпечення прозорості законодавства, поширення інформації про нові та чинні правила, процедури, закони, норма-тивні акти та їх проекти;
― зменшення ролі держави в експортно-імпортних операціях і значне розширення прав інших суб’єктів на здійснення торгівлі;
― значна лібералізація доступу на національні товарні ринки, суттєве зниження ставок мита на значний перелік продукції (в тому числі приєднання до секторальних угод та ініціатив), скасу-вання дії багатьох нетарифних заходів, навіть на традиційно важ-ливу продукцію;
― незастосування експортних субсидій на сільськогосподар-ську продукцію, обмеження обсягу внутрішньої підтримки сіль-ського господарства (окрім дозволених субсидій у рамках так званої «зеленої скриньки»);
― значна лібералізація доступу на національні ринки послуг.
Крім того, нині вимоги, що висуваються до нових Членів, є більш жорсткими, ніж були до традиційних Членів ГАТТ по за-вершенню Уругвайського раунду. Про це, зокрема, свідчить той факт, що зобов’язання країн, які стали Членами організації після її створення, є вищими, ніж у інших Членів СОТ [18, с. 114].
Зрозуміло, що членство в СОТ має для країни одночасно і позитивні (зменшення тарифних та нетарифних обмежень торгівлі з усіма 144 Членами СОТ, зростання обсягів залучення іноземного капіталу до економіки країни, передбачуваність торгівлі, можливість застосування захисних заходів та розв’язання суперечок у відповідності з угодами СОТ тощо), і негативні наслідки, пов’язані з лібералізацією зовнішньоторговельного режиму країни, появою значної кількості іноземних конкурентів, відсутність можливості підвищення ставок мита, крім випадків надзвичайної ситуації тощо.
Тому вельми важливою є готовність країни після вступу до СОТ використовувати отримані можливості та реалізовувати по-тенційні переваги, оскільки набуття членства в цій організації є не остаточним кроком, а лише початком складного шляху участі країни в міжнародній торговельній системі, що створює механіз-ми цивілізованого захисту національних економічних інтересів відповідно до міжнародно визнаних правил і норм.
|
|
|