Цей
індекс був розроблений відомим видавництвом фінансових-новин корпорацією Standard and Poor's у 20-х роках минулого століття й
спочатку включав лише 90 компаній (числа 500 у назві індексу тоді ще не було), У сучасному вигляді
він був сформований у 1957 році. На відміну від середніх фондових індексів Доу
Джонса при розрахунку S&P 500
враховуються як ціни акцій, що входять до розрахункової бази, так і кількість
акцій кожної компанії, які знаходяться в обігу па рийку, а отримане значення
співвідносять з базовим значенням індексу (рівним 10), розрахованим для періоду
1941-1943 років. Іншими словами, якщо сьогодні індекс дорівнює наприклад 1200,
то це означає, що середній курс акцій, включених до розрахункової бази індексу,
збільшився у 120 разів (1200 : 10) в порівнянні з періодом 1941-1943 років.
На
сьогодні S&P 500 віддзеркалює динаміку майже 70% капіталу, Інвестованого
у ринок акцій США. За станом на 31 липня 2002 року акції 421 компаній цього
індексу торгувались на Нью-Иоркській фондовій біржі (NYSE), 77
компаній - на ринку NASDAQ та 2
компаній - на Американській фондовій біржі (АМЕХ).
Враховуючи той факт, що індекс
розраховується па основі курсів
акцій багатьох ведучих компаній, акції яких котуються як на біржовому, так і на
нозабіржовому ринках цінних паперів, багато професійних, а особливо інституційних
інвесторів віддають перевагу саме цьому індексу. Вони вважають, що S&P 500 точніше відображає загальну динаміку фондового
ринку, ніж середні Доу Джонса. Склад індексу S&P 500 регулярно переглядається. Однії раз на місяць па
44-му поверсі хмарочоса на Уол-Стріт у Нью-Йорку в обстановці повної
конфіденційності проводиться засідання комітету Standard & Poor's, який складається з 7 осіб. За словами голови комітету Девіда
Блітцера (David Blitzer), ідея індексу завжди полягала в тому, що він
повинен віддзеркалювати американський фондовий ринок, а через ринок
американську економіку в цілому. Тому представники комітету систематично
виводять із складу індексу повільно зростаючі акції компаній «старої» економіки,
замінюючи їх «гарячими» акціями більш нових секторів економіки, таких як
інтернет-сектор, сектор виробників засобів телекомунікацій, виробників
комп'ютерної техніки та програмного забезпечення, виробників напівпровідникових
матеріалів, біотехнологічний сектор та ін. Якщо у період з
1990
по 1994 рік Комітет провів заміну лише 10 компаній, то починаючи з 1995 року
темпи змін в індексі значно зросли й тільки за один 2000 рік у розрахункову
базу індексу S&P 500 було
внесено 58 змін, що є рекордом за всю, більш ніж 75-річну, історію його
існування.
МІКРОЕКОНОМІЧНА МОДЕЛЬ ПІДПРИЄМСТВА
Остання найбільш істотна зміна в складі індексу за період часу,
охоплюваний цією книгою, була зроблена 19 липня 2002 року після закриття бірж.
З складу індексу були виведені 7 іноземних компаній: Royal Dutch Petroleum (RD), Unilever (UN), Nortеl Networks (NT), Alcan (AL), Barrick Gold (ABX), Placer Dome (PDG) та Inco (N). Їхнє
місце в розрахунковій базі індексу зайняли 7 американських корпорацій: компанія
фінансового сектора Goldman Sachs (GS), провайдер послуг кур'єрської доставки пошти United Parcel Service (UPS), дві
страхових компанії Principal Financial (PFG) і Prudential Financial (PRU), оператор аукціонного сайту eBay (EBAY), видавець
комп'ютерних ігор Electronic Arts (ERTS) та провайдер послуг для фінансового сектора SunGard Data Systems (SDS),
|