Продукція, імпортована з країн, що розвиваються, та найменш розвине­них країн, згідно із ГСП отримує дозвіл на ввезення на безмитній або преференційній основі. ГСП стосується майже усієї промислової та окремих видів сільськогосподарської продукції. Правову основу для таких преференційних режимів створює "Рішення про сприятливий і диференційований режим, взаємність та повнішу участь країн, що розвиваються” (прийняте 1979 року і загально відоме як "Зага­льне сприятливе положення”). Однак, домовленості про ГСП:

·         мають вбудовані обмеження, на кшталт квот по країнах: імпорт в ме­жах квоти дозволяється на підставі преференційного мита, за межами ж квоти обкладається митом згідно з РНС;

·         відмовляють у преференційному доступі на ринок певній продукції з країн, що стали конкурентоспроможними (критерій конкурентних потреб);

·         відмовляють у преференційному доступі на ринок країнам, що розвиваються, які піднялись на вищий щабель розвитку або тим, де порушуються права людини. Країнами, які піднялися на вищий щабель розвитку, вважаються такі, що досягли певного доходу на душу населення.

Більш сприятливий режим для НРК

Загальне сприятливе положення передбачає, що в рамках ГСП для НРК можна встановити "спеціальний режим”, який виходить за межі поши­реного на країни, що розвиваються. В цьому контексті в жовтні 1997 ро­ку розвинені країни на Засіданні високого рівня стосовно комплексних ініціатив щодо розвитку торгівлі для НРК погодились здійснювати ім­порт усієї продукції, що цікавить ці країни, на преференційній безмитній основі. Більше того, обмеження, вбудовані в ГСП (наприклад, квоти та критерій конкурентоспроможної країни), як правило, не застосовуються до імпорту з НРК.

Домовленості щодо преференційного доступу для обмеженої кількості країн, що розвиваються

Ці домовленості включають:

·         Ломеську конвенцію, за якою Європейський Союз дозволяє імпорту­вати продукцію з країн Африки, Карибського басейну та Тихоокеан­ського регіону (АКТ) на преференційній безмитній основі.

·         Ініціативу Карибського басейну (ІКБ), за якою дозволяється безмит­ний преференційний імпорт продукції з карибських країн до СІЛА. Оскільки в рамках СОТ відсутнє правове підґрунтя для таких домовле­ностей, їх втілення дозволяється тільки на обмежений термін. Цей пері­од для Ломеської конвенції закінчується 1 січня 2000 року і може бути продовжений на п’ять років (до 1 січня 2005 року).

Важливість зниження та скасування тарифів в ході торговельних переговорів

Дії розвинених країн

Торгівля товарами

Розділ ГАТТ з торгівлі та розвитку (Частина IV) закликає розвинені кра­їни під час торговельних переговорів надавати пріоритет зниженню та, за можливості, усуненню тарифів РНС на товари, які становлять експор­тний інтерес для країн, що розвиваються, та найменш розвинених країн, а також усуненню нетарифних заходів, що впливають на торгівлю таки­ми товарами.

Однак зниження тарифів РНС обмежує вигоди, які відповідно до префе­ренційних домовленостей отримують країни, що розвиваються. В осно­воположних правилах, прийнятих на раундах переговорів ГАТТ, визна­ється необхідність розглядати в кожному конкретному випадку можли­вість виключення із списку скорочень тарифів РНС на товари, по яких країни, що розвиваються, отримують достатньо вагому з точки зору тор­гівлі преференційну перевагу.

Торгівля послугами

Генеральна угода про торгівлю послугами передбачає надання розвине­ними країнами під час торговельних переговорів пріоритету лібераліза­ції тих секторів послуг та способів їх постачання, які становлять особли­вий інтерес для країн-експортерів, що розвиваються.

Дії країн, що розвиваються

Частина IV ГАТТ також заохочує країни, що розвиваються, до здійснен­ня заходів подібних очікуваним від розвинених країн, а також до першо­чергового усунення тарифів та інших торговельних бар’єрів на шляху товарів, які становлять експортний інтерес для інших країн, що розви­ваються.

Загальне сприятливе положення надає їм можливість задля розширення торгівлі між собою на регіональній та глобальній основі поширити спе­ціальний та більш сприятливий режим імпорту товарів на найменш роз­винені країни згідно з глобальними або регіональними преференційними угодами, в яких вони беруть участь.