|
|
Міжнародний центр із розв'язання інвестиційних конфліктів
|
Головним завданням Міжнародного центру із розв'язання інвестиційних конфліктів, створеного у 1966 році, є посередництво у розв'язанні інвестиційних суперечок між урядами й іноземними інвесторами.
МЦРІК створений відповідно до Конвенції про урегулювання інвестиційних суперечок між державами й резидентами інших країн (Convention on the Settlement of Investment Disputes between States and Nationals of Other States), підписаної на той момент 139 країнами. Для забезпечення діяльності МЦРІК створені Адміністративна рада і Секретаріат. Адміністративна рада, головою якої є Президент Всесвітнього Банку, складається з представників від кожної країни, що ратифікували Конвенцію (усього 126). Щорічні зустрічі Ради співпадають у часі з об'єднаною щорічною зустріччю МБРР і МФК.
Звертання сторін, що сперечаються, за допомогою до МЦРІК є цілком добровільним. Проте як тільки сторони погодилися на арбітраж відповідно до Конвенції, вони не можуть забрати заяву в односторонньому порядку.
За час діяльності МЦРІК зафіксовано більш 40 звертань.
Міжнародний валютний фонд
Міжнародний валютний фонд (МВФ) почав свою діяльність у 1946 році після ратифікації договорів, розроблених на Бреттон-Вудській конференції Організації Об'єднаних Націй з валютно-фінансових питань (1944 p.).
МВФ входить у систему Організації Об'єднаних Націй як спеціалізована установа. Уданий час членами МВФ є близько 180 країн, включаючії всі колишні союзні республіки.
Штаб-квартира МВФ знаходиться у Вашингтоні.
Кожна країна-член має 250 голосів + 1 голос за кожну частину квоти, яка дорівнює 100 тис. СДР (СДР - спеціальні права запозичення (Special Drawing Rights, SDR) визначаються на основі вартості кошика з п'яти ведучих світових валют: долара США, німецької марки, французького франка, фунта стерлінгів і японської йєни).
Цілями МВФ є:
1) заохочення міжнародного співробітництва у сфері валютної політики;
2) сприяння збалансованому зростанню світової торгівлі для стимулювання й підтримки високого рівня зайнятості та реальних доходів, для розвитку виробничого потенціалу всіх членів як головного показника економічної політики;
3) підтримка стабільності валют і упорядкування валютних відносин між кранами-членами, а також стримування девальвації
валют із розумінь конкуренції;
4) участь у багатосторонній системі платежів, усунення обмежень на трансфер валюти;
5) надання коштів для ліквідації незбалансованості платіжних балансів країн-членів.
Основні напрямки діяльності МВФ включають також регулювання платіжних балансів країн-членів і зовнішньої заборгованості. Посилюється взаємодія з МВФ, ЄБРР, ОЕСР, ПРООН, Паризьким і Лондонським клубами і т.д.
У сфері регулювання платіжних балансів і зовнішньої заборгованості МВФ надає кредити країнам-членам за умови проведення ними визначених змін у своїй економічній політиці. Перед отриманням кредитів країна-позичальник повинна узгодити із Фондом програму фінансово-економічної стабілізації. Надання валютних коштів здійснюється в залежності від виконання цієї програми. Наявність подібної програми іі угоди з МВФ звичайно розглядається як міжнародне свідчення платоспроможності країни.
У сфері боргового регулювання МВФ активно взаємодіє з Всесвітнім банком.
Вищим керівним органом МВФ с Рада керуючих, що складається з представників країн-членів (звичайно відповідального за проведення валютної політики чи міністра, голови центрального банку разом із заступником). За винятком ряду повноважень (визначення розмірів квот і прийом нових членів, перегляд квот, зміна валютних паритетів тощо) він може делегувати виконання своїх завдань Виконавчій раді. Керуючі зустрічаються раз на рік на щорічних сесіях.
Тимчасовий комітет (24 члена, звичайно два засідання на рік) консультує Раду керуючих з питань, пов'язаних із поточним контролем за світовою валютною системою і її адаптацією.
Виконавча рада відповідає за поточні справи МВФ. Сім з 24 Виконавчих директорів призначаються країнами з найбільшими квотами (Німеччина, Великобританія, Китай, Франція, Саудівська Аравія, США і Японія), інші обираються від інших країн на основі принципу регіонального представництва. Засідання Виконавчої ради проходять кілька разів на тиждень під головуванням Директора-розпорядника.
Найважливіший структурний підрозділ МВФ — Тимчасовий комітет із питань реформи міжнародної валютної системи фактично забезпечує політичне керівництво і займається узгодженням всіх питань, що стосуються діяльності Фонду, внесення змін у його статут, перегляду квот, випуску СДР, принципів використання ресурсів МВФ тощо.
Персонал МВФ нараховує більш 2000 експертів, очолюваних Директором-розпорядником. Директор-розпорядник обирається Виконавчою радою (за традицією — це представник Європи). Він не має права голосу, за винятком тих випадків, коли голоси у Виконавчій раді розділяються порівну.
Основними джерелами фінансування МВФ є внески (квоти) країн-членів і позики МВФ у своїх членів.
Як правило, МВФ надає кошти своїм членам різними кредитними траншами, кожний з який відповідає 25 відсоткам квоти країни-члена. У рамках програми розширеного фінансування членам МВФ може надаватися середньостроковий кредит (звичайно на 3 роки) для усунення негативних явищ у економіці.
У рамках МВФ діють також і спеціальні механізми.
ВНЕСОК КРАЇН-ЧЛЕНІВ В БЮДЖЕТ СОТ 2002 р
Фонд системної трансформації (Systemic Transformation Facility) надає фінансову допомогу країнам, які зазнають труднощів у торговій і платіжній системах у зв'язку з переходом до ринкової економіки.
Фонд компенсаційного фінансування й фінансування у випадку непередбачених обставин (Compensatory and Contingency Financing Facility) надає допомогу країнам-членам у випадку зазнавання ними збитків (експорт, значне зростання цін на імпортоване зерно), якщо ці збитки носять тимчасовий характер і обумовлені причинами, що лежать поза сферою впливу цих країн; а також при необхідності підтримки темпів реформ, проведених відповідно до ухвалених МВФ угод.
За сприяння Системи фінансування буферних запасів (Buffer Stock Financing Facility) МВФ може надавати фінансову допомогу для відновлення запасів сировини.
РОЗПОДІЛ ПЕРСОНАЛУ ПО ПІДРОЗДІЛАХ СЕКРЕТАРІАТУ СОТ
Термінова допомога (Energy Assistance) надається шляхом закупівлі товарів країн, платіжний баланс яких зазнав значних труднощів внаслідок стихійних лих.
Фонд структурної адаптації (Structural Adjustment Facility) і Розширений фонд структурної адаптації (Enhanced Structural Adjustment Facility) надають допомогу для проведення структурних реформ у країнах, що розвиваються, з низькими прибутками, а також для реалізації середньострокових макроекономічних програм.
Інститут МВФ, створений у 1964 році (Вашингтон, США), організує курси й семінари з підвищення кваліфікації державних службовців із країн-членів МВФ.
|
|
|