|
У
даний час у зв'язку із широким розвитком міжнародних економічних зв'язків
інвестор, який мас вільні кошти і бажає вигідно їх розмістити, може діяти
різними методами.
По-перше, він може сформувати портфель
інвестипій з інструментів національних емітентів, що номіновані у національній
валюті. До них відносяться шнні папери держави, регіональних і місцевих органів
влади, акціонерних товариств, а також депозити у національній валюті.
Перевагами
такого підходу до формування портфеля інвестицій е:
-
можливість одержання достатньо повної інформації про емітентів;
-можлнвісіь
мато власну статистику фондового і грощового ринків;
-використання
тільки національної валюти, шо виключає ризик валютного обміну;
-відсутність
додаткових витрат, пов'язаних із інвестуванням за кордоном;
-
можливі податкові та інші переваги для інвесторів-резидентів
у порівнянні з інвесторами-нерезидентами.
У той же час такий підхід не дозволяє
диверсифікувати інвестиції для зменшення ризику при падінні прибутковості
національних активів фондового і грошового ринків, а також одержати більш
високу прибутковість у порівнянні з прибутковістю національного ринку. Крім
того, у даний час практично кожний національний ринок унаслідок присутності на
ньому іноземних Інвесторів неминуче стає частиною світового ринку інвестицій із
усіма
позитивними і негативними наслідками.
По-друге, у портфель інвестицій можна
включити цінні папери іноземних емітентів, номіновані в національній валюті які
торгуються (купуються і продаються) на національному ринку. Наприклад, японські
або американські компанії, яким для фінансування своєї діяльності необхідні швейцарські
франки, випускають, на швейцарський ринок свої облігації, номіновані у
швейцарських франках. Іншим прикладом є американські депозитарні розписки (American Depository Receipts (ADR).
Перевагою включення таких інструментів у
портфель інвестора є можливість отримання більш високої якості інвестицій у
випадку більш високої прибутковості або більш низького ризику таких цінних
паперів. Недоліки їхнього придбання пов'язані п обмеженою можливістю отримання
інформації про емітента, а також із ризиком падіння курсу валюти емітента по
відношенню до валюти інвестора, оскільки ціна таких Інструментів на національному
ринку визначається з урахуванням курсу обміну валют.
По-третє, у портфель інвестицій можна
включити інструменти, що торгуються на національних фондовому і грошовому
ринках, але номінуються в іноземній валюті.
Перевагами включення в портфель інвестицій
таких активів є: можливість отримання додаїкового прибутку при зростанні куpcy Іноземної валюти; зменшення загального ризику
портфеля при падінні ринку цінних паперів національних емітентів або падінні
курсу національної валюти.
Подібні інвестиції пов'язані, проте, із
додатковим ризиком унаслідок можливого введення адміністративних обмежень щодо
операцій з іноземною валютою або падіння курсу валюти інвестицій по відношенню
як до національної валют, так до інших іноземних валют.
По-четверте, Інвестор може сформувати
портфель міжнародних інвестицій, що включають як цінні папери національного
ринку, так і цінні папери , що торгуються на міжнародному ринку, який охоплює
інші національні ринки і євроринок.
Менеджмент персоналу як соціальне явище
При здійсненні міжнародних інвестицій
необхідно враховувати їх особливості.
Психологічні
бар'єри. Психологічні бар'єри, пов'язані з міжнародними інвестиціями,
обумовлені незнанням економіки, політики і культури інших країн, іноземних мов,
методів торгівлі иа фінансових ринках, порядку звітності та ін.
Інституціональні інвестори часто здійснюють свої міжнародні Інвестиції через
брокерів відповідних національних ринків. Багато приватних інвесторів поки ще з
упередженням ставляться до міжнародних інвестицій.
Інформаційні
труднощі. Отримання Інформації про іноземні ринки й емітентів з таким же
ступенем вірогідності, шо інвестор може одержати про учасників національного
ринку, може бути пов'язане з окремими труднощами. У даний час, проте, багато
іноземних брокерів забезпечують постійно дані фінансового аналізу по більшій
частині іноземних акцій, що торгуються на міжнародних ринках. Американські,
японські і деякі європейські брокери надають також інформацію про очікувані
прибутки компаній і дають рекомендації інвесторам щодо комп'ютерних, систем,
які працюють
у реальному масштабі часу. Можна виділити такі міжнародні інформаційні системи,
шо містять дані для міжнародних інвестицій, як Reuters, Telerate, Tenfore, Fоrex, що не
тільки повідомляють новини, але і приводять ціни по окремих ринках і цінних
паперах.
Юридичні
складності. У різних країнах можуть існувати юридичні складності для
іноземних інвесторів при розміщенні їхнього капіталу і поверненні у свою країну
капіталу й оіриманою прибутку, включаючи особливості оподатковування. Звичайно
при інвестиціях необхідно прогнозувати такі податки: на операції, на приріст
капіталу, на прибуток (дивіденди і відсотки) Податок на операції може бути
пропорційним обсягу угоди. Наприклад, у Росії податок на операції з цінними
паперами нараховується в розмірі 0,3% обсягу угоди з корпоративними цінними паперами і 0,1%
обсягу угоди з державними цінним паперами. У Швейцарії існує федеральний збір
на операції з цінними паперами в розмірі 0,09% їх обсягу. У країнах, де брокери
беруть комісійні, такий податок може бути
пропорційним розміру комісійних. У деяких країнах фіксований податок па угоди. Звичайно розмір податку
на операції в порівнянні з іншими податками невеликий.
Приріст
капіталу (різниця між цінами продажу і купівлі цінного паперу) оподатковується,
як правило, у країні інвестора незалежно від того, де були здійснені
інвестиції.
Прибуток
на іноземні інвестиції виплачується юридичною особою однієї країни резиденту
іншої країни. Це часто створює конфлікт національних юрисдикцій, оскільки
обидві країни можуть оподаткувати цей прибуток, що призведе до подвійного
оподатковування. Для усунення подвійного оподаткування укладають міжнародні договори,
відповідно до яких інвестор одержує в країні інвестиційний прибуток за
вирахуванням утриманого податку, а також податковий кредит. У країні інвестора
оподатковується загальний
розмір іноземних прибутків, але розмір цього податку зменьшується на розмір
податкового кредиту, тобто на розмір податку, утриманого у країні інвестицій.
Менеджмент персоналу як об’єктивне соціальне явище і сфера професійної діяльності
Відзначимо, що утриманий податок у більшості країн враховується на ринку акцій,
для прибутків від облігацій він не враховується.
Додаткові
витрати. Міжнародні Інвестиції звичайно пов'язані з
додатковими трансакційними витратами, що включають:
-
більш високі комісійні посередникам на іноземних ринках;
-більш високу плату за оформлення угод;
-
більш високу плату керуючим портфелями міжнародних інвестицій.
Комісійні ділери фондових бірж можуть
стягувати у різноманітній формі — у договірному розмірі, у фіксованому розмірі
по встановленій шкалі або у виді різниці цін (spread — спреда) купівлі й продажу (bid/ask). У США
комісійні при угодах з акціями низькі звичайно 0,18% для значних угод, в Інших
країнах вони віще і можуть складати від 0,3 до 1%. Для угод з облігаціями
середній розмір комісійних визначити важко, оскільки він визначаться, як
правило, у виді різниці цін купівлі і продажу, що залежить від обсяі угод
по конкретних облігаціях. У цілому розмір комісійних Іпри угодах із облігаціями
на всіх ринках невеликий.
Плата за оформлення угод при міжнародних
інвестиціях вища, ніж при угодах на національних ринках, що пов'язано з
багатовалютною системою обліку і звітності і можливою складністю структурІи
розрахункової системи. У деяких країнах існують недорогі й ефективні
централізовані розрахункові системи з єдиною кліринговою платою. У цілому
витрати, пов'язані з оформленням угод при міжнародних Інвестиціях, можуть складати
більше 0,1% вартості активів.
Плата за керування портфелем міжнародних
Інвестицій звичайно вища, ніж за керування національним портфелем, що
обумовлено такими причинами:
-підпискою
на міжнародні бази даних;
-дослідженнями
міжнародного ринку;
- розбіжностями облікових систем у різних
країнах;
-
вартістю комунікацій (міжнародний телефон, комп'ютерні мережі, поїздки за
кордон).
Звичайно такі витрати більші аналогічних
витрат при керуванні портфелем національних інвестицій на 0,1 - 0,3% вартості
активів.
Переваги
міжнародних фінансових інвестицій. Незважаючи на зазначені складності і
ризик, обсяг міжнародних інвестицій досить високий і постійно зростає. Так,
акції всіх основних світових корпорацій котуються на біржах різних країн.
Значні корпорації, а також уряди і місцеві органи влади позичають кошти шляхом
випуску своїх цінних паперів в Інших країнах або на європейському ринку.
Існують міжнародні фінансові групи, що володіють значними коштами й інвестують
їх па тих сегментах міжнародного ринку, де
можна одержати вищі прибутки.
Значний розвиток міжнародних інвестицій
пов'язаний із тим, що вони дають можливість одержувати більш високу якість -
велику прибутковість і менший ризик у порівнянні з чисто національними
інвестиціями.
Цінні папери кожного національного ринку
мають тенденцію одночасної о росту чи падіння їхніх курсів, оскільки на них
однаково виливають національні економічні І політичні умови - обсяг і динаміка
грошової маси, зміна процентних ставок, дефіцит бюджету, грошова і податкова
політика держави й ін.
Додаткова прибутковість міжнародних
інвестицій пов'язана з можливим зростанням курсів іноземних валют по відношенню
до валюти Інвестора. Зростання курсу валюти деяких країн дозволяє також
одержати більш високу прибутковість вкладень у облігації її емітентів, навіть
якщо їхня прибутковість буде дещо менше прибутковості облігацій у країні
інвестора.
Міжнародні інвестиції можуть забезпечити і
манший ризик їхнього портфеля. Це пов'язано з тим, що економіки різних країн розвивається
нерівномірно, і якщо деякі національні ринки акцій будуть падати, інші будуть
зростати. Інвестор, що вважає себе достатньо досвідченим, може купувати на ринках
активи, які, на його думку, будуть рости, і зневажати тими, що можуть упасти.
Звичайний інвестор може зменшити ризик міжнародних інвестицій
шляхом диверсифікації портфеля, тобто придбання цінних паперів різноманітних
національних ринків.
|