|
|
Особливості врегулювання суперечок у СОТ
|
Прийняття Домовленості про правила та процедури врегулю-вання суперечок є одним з головних досягнень Уругвайського раунду, надто для країн, що розвиваються. З січня 1995 року до середини 2001 року до Секретаріату СОТ надійшли 234 скарги зі 180 різних питань, третина з яких — від країн, що розвиваються (табл. 8). Деякі країни, що розвиваються, виступили проти заходів з боку розвинутіших держав. Коста-Ріка, наприклад, подала скаргу до ДСБ проти обмежень США на текстиль з бавовни; Венесуела та Бразилія — проти норм США щодо бензину. Зростає також кількість суперечок між країнами, що розвиваються. Суперечки між ними дали поштовх до зростання кількості запитів про консультації та створення робочих груп у всіх реґіонах: Індія — Туреччина (текстиль), Індонезія — Аргентина (захисні заходи щодо взуття), Колумбія — Нікарагуа (імпортні збори), Індія — Південноафриканська Республіка (антидемпінгові мита на фармацевтичні товари) тощо. Однак найменш розвинуті країни жодного разу не зверталися до механізму врегулювання суперечок [20, с. 78].
Таблиця 8
ВИКОРИСТАННЯ МЕХАНІЗМУ ВРЕГУЛЮВАННЯ СУПЕРЕЧОК
(квітень 1994 — березень 1999) [20]
Кількість суперечок (позивачі) Кількість суперечок (відповідачі)
США 54 США 30
ЄС 43 ЄС 26
Канада 13 Японія 12
Індія 8 Індія 12
Мексика 7 Південна Корея 10
Японія (7) Бразилія (6) Таї-ланд (4) Нова Зеландія (4) Гондурас (3) Гватемала (3) Швейцарія (3) Аргентина (2) Угорщина (2) Австрія (2) Чилі (2) Філіппіни (2) Пана-ма (2) Південна Корея (2) Канада (9) Бразилія (8) Аргентина (8) Австралія (6) Індонезія (4) Туреччина (4) Мексика (3) Чилі (3) Ірландія (3) Гватемала (2) Словаччина (2) Бельгія (2) Угорщина (2) Греція (2) Пакистан (2) Філіппіни (2)
Країни «Четвірки» 118 Країни «Четвірки» 90
Інші країни ОЕСР 22 Інші країни ОЕСР 27
Країни, що розвиваються, та країни з перехідними економіками 43 Країни, що розвиваються, та країни з перехідними економіками 47
Найменш розвинені країни 0 Найменш розвинені країни 0
Разом 183 Разом 164
До наведеної таблиці не внесено країн, які брали участь лише в одній справі. Також до таблиці не включено третіх сторін супе-речок. Триразове зростання активності використання країнами механізму врегулювання суперечок порівняно з ГАТТ відображає як ширше охоплення багатосторонніх правил (не лише правил торгівлі товарами, як було в ГАТТ, але також питань послуг, прав інтелектуальної власності, сільського господарства, текстилю та одягу тощо), так і зростання кількості Членів СОТ. Але основною причиною збільшення кількості процедур з розв’язання суперечок є дедалі більша довіра країн—Членів СОТ до цього механізму. В табл. 9 представлено деякі позови країн—Членів СОТ у 2000 році.
Таблиця 9
ДЕЯКІ ЗАПИТИ, ОТРИМАНІ В 2000 РОЦІ
Суперечка Країна, що подала скаргу
США — компенсаційні мита на певні види обрізного плоского прокату з Бразилії Бразилія
США — застосування Закону про компенсацію демпінгу та субсидій Австралія, Бразилія, Чилі, ЄС, Індія, Індонезія, Япо-нія, Південна Корея, Таї-ланд
Мексика — тимчасові антидемпінгові заходи на електричні трансформатори Бразилія
Філіппіни — антидемпінгові заходи щодо поліпропіленових смол з Південної Кореї Південна Корея
Бельгія — застосування заходів, що встановлюють мито на рис США
ЄС — заходи, що впливають на торгівлю розчинною кавою Бразилія
Єгипет — заборона імпорту консервованого тунця з соєвою олією Таїланд
Бразилія — заходи, що впливають на патентний захист США
Чилі — система ціноутворення та захисні заходи щодо певної сільськогосподарської продукції Аргентина
Найбільшу кількість справ протягом 1995—2001 років ДСБ розглядав стосовно: національного режиму щодо внутрішнього оподаткування; режиму найбільшого сприяння; загального ска-сування кількісних обмежень; розкладів поступок; інтелектуаль-ної власності; Угоди про антидемпінг, причому ці заходи стосу-валися найрізноманітніших товарів — від кокосових горіхів до літаків (Додаток 16). Лідером серед країн-відповідачів у супереч-ках за 6-річний період з моменту заснування Світової організації торгівлі є США з 53 позовами. ЄС (та його члени) з 46 позовами посідають друге місце. На інші країни припадає: Японія — 14 справ; Аргентина та Індія — по 13; Бразилія та Канада — по 12; Південна Корея — 11.
З моменту створення СОТ та підписання комплексу угод і до-мовленостей у рамках Уругвайського раунду система ГАТТ — СОТ виступає у вигляді торговельно-економічної ООН, де уго-ди — це правова основа, a COT — інституційний механізм забез-печення дії цієї системи, в якому провідну роль відіграє механізм урегулювання торговельних суперечок СОТ.
|
|
|