|
|
Переговори щодо умов вступу: двосторонні переговори про доступ на ринки послуг
|
Двосторонні переговори про доступ на ринки послуг почина-ються з того, що зацікавлені Члени СОТ подають свої вимоги, а заявник готує свій проект Розкладу поступок (графіка зо-бов’язань у секторі послуг). Виходячи з цього проекту прово-дяться двосторонні переговори.
По завершенні двосторонніх переговорів (та процедури приє-днання в цілому) графік специфічних зобов’язань у секторі пос-луг стає невід’ємною частиною Протоколу про приєднання (До-даток 7) та невід’ємною частиною Генеральної угоди з торгівлі послугами.
Для того, щоб урядовці, підприємці та інші зацікавлені особи могли визначити, якою мірою країна лібералізувала будь-який сектор послуг, потрібно звернутися до її графіка. Формати всіх графіків є уніфікованими щодо заголовків та структури (Додаток 13). Зобов’язання поділяються на дві частини: перша містить «горизонтальні» обмеження, які застосовуються до всіх секторів послуг, що зазначені у Розкладі (наприклад, обмеження на купівлю землі нерезидентами); друга — містить зобов’язання у «специфічних секторах», які застосовуються до певного сектора (обмеження на участь іноземного капіталу, тобто комерційну присутність іноземного постачальника послуг, наприклад, у секторі телекомунікацій). За класифікацією, що використовується СОТ, виділяють 12 загальних секторів (155 підсекторів) послуг: ділові; послуги зв’язку; послуги у сфері будівництва та інженерні послуги; дистриб’юторські послуги; послуги у сфері освіти; послуги з охорони навколишнього середовища; фінансові; з охорони здоров’я; туристичні; з організації відпочинку та спорту; транспортні; інші.
Для того, щоб визначити рівень доступу на ринок у певному секторі послуг будь-якої країни, необхідно знайти у Розкладі «горизонтальні обмеження», так само як і обмеження у «специ-фічних секторах». Якщо певні сектори відсутні в графіку, то це означає, що країна не має зобов’язань щодо доступу на ринок у цьому секторі (табл. 4).
Таблиця 4
ФОРМАТ ГРАФІКА СПЕЦИФІЧНИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ У СЕКТОРІ
ПОСЛУГ [11, с. 57]
Способи постачання:
1) Постачання через кордон 2) Споживання за кордоном 3) Комерційна присутність 4) Присутність фізичних осіб
Сектор або
підсектор Обмеження щодо доступу до ринку Обмеження щодо національного
режиму Додаткові
зобов’язання
I. ГОРИЗОНТАЛЬНА ЧАСТИНА
ВСI
СЕКТОРИ, ЩО ВКЛЮ-ЧЕНI ДО ГРАФIКА 1) Немає
2) Немає
3) Вимагається реєстрація як юридичної особи
4) Вимагає отримання дозволу на тимчасове перебування та працевлаштування. Зв’язаний лише внутрішньо корпоративними перевізниками 1) Немає
2) Немає
3) Обмеження на придбання нерухомості чи права власності на землю
4) Не зв’язані, крім зазначених в доступі на ри-нок
II. СЕКТОР СПЕЦИФIЧНИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ ПО СЕКТОРАХ
1. ДІЛОВІ
А. Професійні послуги
(b) Бухгалтерські та аудиторські послуги
аудиторські послуги
CPC 86211 1) Тільки громадяни країни — аудитори мають право надавати аудиторські послуги 1) Немає
2) Немає 2) Немає
3) Тільки громадяни країни — аудитори мають право надавати аудиторські послуги 3) Немає
4) Тільки громадяни країни — аудитори мають право надавати аудиторські послуги 4) Не зв’язані, крім вказаних у горизонтально-му розділі
B. Комп’ютерні та суміжні послуги:
c. Послуги, пов’язані з обробкою да-них 1) Немає
2) Немає
3) Немає
4) Не зв’язані, крім вка-заних в горизонтальному роз-ділі 1) Немає
2) Немає
3) Немає
4) Не зв’язані, крім вказаних в горизонтально-му розділі
Зобов’язання для кожного окремого виду послуг визначені згідно з чотирма різними способами постачання послуг:
1) транскордонна торгівля (транскордонна поставка), коли послуга надається з території однієї країни на територію іншої (наприклад, консультаційні послуги, що надаються за допомогою факсу чи телефону);
2) споживання за кордоном, коли споживач для отримання послуги здійснює подорож до постачальника послуги в іншу кра-їну (наприклад, туризм, освіта та лікування за кордоном);
3) комерційна присутність — постачальник через філіал, представництво, дочірню компанію чи іншу структуру надає по-слуги на території іншої країни, де перебуває споживач (напри-клад, послуги в країні філіалу іноземного банку);
4) присутність фізичних осіб, які здійснюють подорож до кра-їни споживача для надання йому послуг (наприклад, відрядження консультантів, медиків тощо) [3, c. 303—304].
Зобов’язання в графіках бувають трьох видів:
― щодо доступу на ринок послуг;
― щодо національного режиму;
― інші зобов’язання.
Колонка «Доступ на ринок»: якщо Член бере на себе зо-бов’язання в секторі чи підсекторі, він повинен зазначити для кожного способу поставки ті обмеження, які існують щодо дос-тупу на ринок (якщо вони є). Всього ГАТС має 6 категорій таких обмежень (Стаття XVI «Доступ на ринок»):
― обмеження кількості постачальників послуг (наприклад, встановлення річної квоти на створення філій іноземних банків);
― обмеження сукупної вартості операцій з послугами або су-купних активів, задіяних в операціях з послугами (наприклад, обмеження активів філій іноземних банків певною часткою в за-гальнонаціональному обсязі активів усіх банків);
― обмеження сукупної кількості операцій з послугами або су-купного обсягу наданих послуг (наприклад, встановлення макси-мальної тривалості щотижневої трансляції іноземних телевізій-них фільмів);
― обмеження загальної кількості фізичних осіб, які можуть брати участь у постачанні послуги;
― обмеження або вимога щодо конкретного типу юридичної особи чи спільного підприємства, через які можуть надаватися послуги;
― обмеження на участь іноземного капіталу [3, с. 316].
Колонка «Національний режим»: країна—Член, яка бажає під-тримувати будь-які обмеження в національному режимі — тобто будь-які заходи, які є результатом менш сприятливого режиму для іноземних послуг чи постачальників послуг, — повинна вка-зати ці обмеження в цій колонці графіка.
Колонка «Додаткові зобов’язання»: записи в цій колонці є необов’язковими, але країна може взяти на себе додаткові зо-бов’язання в цьому секторі, які стосуються заходів, що не підпа-дають під «доступ на ринок» чи «національний режим». Такими зобов’язаннями, наприклад, можуть бути технічні стандарти, ви-моги до ліцензій, інші національні правила чи певні застережен-ня.
Якщо країна—Член бере зобов’язання в певному секторі, вона повинна визначити всі обмеження, що існують у ньому. Якщо обмеження не зазначені, але реально застосовуються, країна мо-же бути змушена скасувати їх. Тобто, на практиці країна-Член не може встановлювати жорсткіші умови постачання послуг, ніж ті, що зазначені в її графіку.
Якщо у графіку міститься термін «Немає» (None) щодо певного способу поставки, то це означає, що жодних обмежень стосовно доступу на ринок країни за цим способом постачання не існує. Досить часто жодних обмежень не існує щодо транскордонної торгівлі та споживання за кордоном.
Термін «Не зв’язані» (Unbound) означає, що з цього методу постачання у специфічних секторах не існує зобов’язань. Іншими словами, країна залишає за собою право вільно встановити або підтримувати заходи, які є несумісними з зобов’язаннями щодо доступу на ринок або національного режиму для іноземних пос-луг чи компаній.
У деяких випадках у графіках поряд із словом «немає» може ставитися позначка «зірочка». Це означає, що цей конкретний спосіб постачання не може застосовуватися через технічні причини, тобто це технічно неможливо в даному секторі послуг.
Більшість розкладів не містить обмежень у горизонтальній частині графіка щодо способів постачання 1 та 2 (транскордонне постачання та споживання за кордоном). Однак більшість країн застосовує обмеження щодо способів постачання 3 та 4 (комер-ційна присутність і присутність фізичних осіб). Така ситуація го-ловним чином складається за рахунок того, що більшість країн має різноманітні обмеження щодо іноземних інвестицій, особли-во в політично чутливих галузях, а також імміграційні закони обмеження руху іноземної робочої сили.
Водночас ГАТС (Стаття IІ.2) дозволяє застосування Членами заходів, що не узгоджуються з режимом найбільшого сприяння, про який ішлося раніше. Але такі заходи мають бути внесені до Переліку вилучень з режиму найбільшого сприяння [3, с. 304].
У процесі приєднання, на стадії двосторонніх переговорів про доступ на ринок послуг та формування графіка специфічних зо-бов’язань та переліку вилучень з нього, заявник має чітко визна-чити, до якої галузі та яким чином йому необхідно залучити інвестиції, а які галузі слід належним чином захистити, надавши перевагу вітчизняним постачальникам послуг.
|
|
|