Правила визначення походження товару

Важливість правил визначення походження товару для окремих урядів і розвитку міжнародної торгівлі в цілому обумовлена трьома групами чинників:

-         макроекономічними;

-         статистичними;

-         маркетинговими.

Макроекономічні чинники пов’язані з необхідністю державного регулювання стану внутрішнього ринку, зовнішньої торгівлі та реалізації торгової політики країни в цілому. Менеджмент персоналу як навчальна дисципліна Застосування режиму найбільшого сприяння в торгівлі значно послабило значення правил визначення країни походження, оскільки імпортне мито за ставками РНС застосовується до товарів з усіх джерел поставки. Однак в торговій політиці країн залишились заходи, застосування яких потребує чіткого визначення країни походження. Згідно правил СОТ до таких заходів національних урядів належать:

-         компенсаційні та антидемпінгові мита;

-         надзвичайні заходи захисту від імпорту;

-         кількісні обмеження, в тому числі тарифні квоти;

-         контроль правильності застосування марок або етикеток, що вказують на країну походження;

-         розв’язання торговельних суперечок через відповідний механізм СОТ.

В тому випадку, коли країна є членом преференційної торговельної угоди, її уряд має бути впевнений  в тому, що преференційні  або нульові ставки мита застосовуються до країн, на які дійсно поширені узгоджені преференції. Для цього вимагається підтвердження того, що імпортовані товари були повністю або суттєво трансформовані в країні, що входить до преференційного угруповання.

Крім того, визначення країни походження товару необхідно урядам для здійснення державних закупівель та розробки програм розвитку, або підтримки експортного виробництва.

Статистичні чинники, що обумовлюють важливість правил визначення походження товару пов’язані з тим, що останні впливають на достовірність показників розвитку міжнародної торгівлі, особливо на регіональні структури експорту і імпорту окремих товарів. А на основі показників розвитку міжнародної торгівлі робляться міжнародні маркетингові дослідження, огляди кон’юнктури світових товарних ринків, прогнози динаміки експорту та імпорту. Крім того, на основі даних щодо питомої ваги країни в світовому експорті Членів СОТ розраховуються внески кожної країни в бюджет організації.

Походження товару має і значний маркетинговий вплив, адже відомо, що напис продукції "Made in...”, який можна знайти майже на всіх товарах, має неабиякий вплив на прийняття рішення про купівлю. Треба також зазначити, що відповідна позначка про походження може надати споживачам важливу інформацію про якість та умови виробництва товару, а фахівцям з маркетингу дані щодо товарної політики конкурентів, тенденції розвитку товарного асортименту тощо.

Слід зазначити, що правила походження не були стіль дискусійними поки більшість продукції вироблялось всередині країн і задовольняло всебічні потреби свого населення. Крім того, раніше у урядів була можливість застосовувати досить широкий спектр протекціоністських заходів. Однак процеси інтернаціоналізації господарського життя та розвиток світової торгової системи, які проявились у розповсюдженні глобалізованих методів виробництва з відповідною диверсифікацією та поглибленням міжнародної кооперації при одночасному звуженні можливостей застосування інструментів торговельного протекціонізму, загострили проблему застосуваннях правил визначення походження.

Оскільки ГАТТ не передбачала єдиних правил щодо визначення походження, відповідні національні системи значно різняться між собою. Більш того, всередині країн правила можуть модифікуватися відносно цілей, заради яких вони існують (впровадження кількісних обмежень, введення преференційного мита, застосування позначок про походження тощо). Менеджмент персоналу як предмет наукових досліджень Така "гнучкість” надавала країнам можливість приймати правила походження з метою захисту власних виробників, наприклад, скасовувати квоту на товар на підставі того, що імпортована продукція не може розглядатися як та, що походить з країни, наділеної квотою.

До початку Уругвайського раунду багатосторонніх торговельних переговорів склалась ситуація, коли правила визначення походження товарів стали непередбачуваними, непрозорими, в деяких випадках протекціоністськими, що створило невиправдані перепони для розвитку міжнародної торгівлі. З метою вирішення сукупності проблем, що виникли в результаті відсутності чітких правил, під час Уругвайського раунду була прийнята Угода про правила визначення походження. Основною метою Угоди є розробка і прийняття Членами загальної системи гармонізованих правил визначення походження товарів, що імпортуються на основі режиму найбільшого сприяння.