Головна     Економіка    Наука       Реєстрація   Вхід
Категорії розділу
Економічні статті
Менеджмент
Маркетинг
Мікроекономіка
Макроекономіка
Фінанси підручники
Початкова школа
Головна » Статті » Економічні статті

Правило щодо заборони експортних субсидій

Вже зазначалось, що в ГАТТ правило щодо заборони експортних субсидій на промислові товари застосовувались тільки до розвинених країн. Прийняття Угоди СКЗ поширило застосування цього правила і на країни, що розвиваються. Тому вони повинні протягом перехідного періоду, який становить 8 років, привести свою практику субсидування у відповідність до вимог СКЗ. При цьому протягом перехідного періоду країни не мають права підвищувати рівень своїх експортних субсидій. Важливо зауважити, що вимога заборони експортних субсидій не стосується країн, що розвиваються, розмір ВНП на душу населення в яких не перевищує 1000 дол. США, а також найменш розвинених країн. Для країн, що розвиваються Угодою СКЗ був передбачений п’ятирічний перехідний період для скасування субсидій, обумовлених переважним використанням вітчизняних товарів порівняно з імпортними. Цей період закінчився 1 січня 2000 року.

Розглянемо правила СКЗ щодо дозволених субсидій. За сучасною концепцією СОТ дозволеними є ті субсидії, які не заборонені. Дозволені субсидії можуть давати підстави для вжиття заходів (їх прийнято називати "жовтими”), а якщо дозволені субсидії не дають підстави для вжиття заходів, то їх називають "зеленими”.

Щодо поділу субсидій на категорії, що дають і не дають підстави для вжиття заходів, Угода використовує концепцію специфічності (адресності), прояву згадувалось вище.

Всі специфічні субсидії (за виключенням тих що не дають підстав для вжиття заходів) є такими, що дають підстави для вжиття заходів, якщо вони спричиняють несприятливі наслідки для інтересів інших членів СОТ. До таких "несприятливих наслідків” Угода відносить:

-         завдання шкоди галузі вітчизняного виробництва іншого Члена;

-         зведення нанівець або ушкодження переваг іншого Члена СОТ за ГАТТ 1994, зокрема від тарифних поступок; [СКЗ, с.249]

-         завдання серйозної шкоди, а також загроза її завдання, інтересам іншого Члена.

Матеріальна шкода галузі є основою для накладення країною-імпортером компенсаційного мита щодо субсидованого імпорту, який спричиняє шкоду вітчизняній промисловості.

Зведення нанівець або ушкодження переваг може мати місце, коли країна-експортер відмічає, що рівень поступок у формі зв’язування тарифів, отриманий під час торговельних переговорів, був значно знижений через втрату частки ринку на користь промисловості, яка отримує переваги завдяки субсидуванню в країні-імпортері.

Серйозна шкода інтересам інших країн, може мати місце, коли субсидована продукція витісняє експорт "постраждалої сторони” з ринку країни, яка надає субсидію, або з ринку третьої країни. Про фактичне витіснення або перешкоджання експорту аналогічного товару іншої країни свідчать зміни, що відбуваються протягом щонайменше року: збільшення частки ринку субсидованого товару; залишення незмінною частки ринку субсидованого товару за таких умов, які мали б привести до її зменшення у разі відсутності субсидування; більш повільне зменшення частки ринку субсидованого товару, ніж це могло бути у разі відсутності субсидування.

Визначення розподілу шкоди завжди було дискусійним питанням в міжнародних торговельно-економічних відносинах. Тому Угодою СКЗ (Стаття 6 "Серйозна шкода”) зафіксовані критерії визначення серйозної шкоди інтересам іншої країни:

-         загальний обсяг субсидування перевищує 5% від вартості товару;

-         субсидії покривають виробничі збитки певної галузі промисловості;

-         субсидії, які не являються одноразовими заходами, покривають виробничі збитки підприємства;

-         відбувається пряме списання заборгованості урядом.

Серйозна шкода може виникати у будь-якому з випадків, коли має місце один з наступних випадків або кілька з них:

-         витіснення або перешкоджання імпорту аналогічного товару Члена СОТ на ринку країни, яка надає субсидію;

-         заміщення або перешкоджання експорту аналогічного товару Члена СОТ на ринку третьої країни;

-         значне заниження або стримування цін на субсидований товар порівняно з ціною аналогічного товару Члена СОТ або втрата обсягу продажу товару на тих самих ринках;

-         стійка тенденція зростання на світовому ринку частки товару що субсидується, протягом періоду субсидування у порівнянні з середнім рівнем такої частки протягом попередніх трьох років.

Таким чином, наявність серйозної шкоди інтересам іншого Члена СОТ може бути доведена лише фактами причинно-наслідкового зв’язку між наданням специфічної субсидії, яка відповідає певним критеріям, і спричиненими цією наслідками для імпорту/експорту та продажу аналогічного товару Члена СОТ.

Всі дозволені субсидії, які є специфічними (адресними), за кількома винятками є такими, що дають підстави для вжиття заходів, тобто дозволені адресні субсидії в більшості випадків дають країнам-імпортерам необхідні підстави для вжиття заходів. А неадресні (неспецифічні) субсидії не дають підстав для вжиття заходів і називають зеленими субсидіями. Так, якщо урядом будуть надаватися субсидії, наприклад, малим підприємствам за критеріями їх розміру, то вони будуть зеленими субсидіями, тобто такими, що не дають підстав для вжиття заходів.

Крім того, Угодою СКЗ визначені випадки, коли специфічні (адресні) субсидії автоматично стають субсидіями, що не дають підстав для вжиття заходів. Це можуть бути такі субсидії:

-         для проведення фірмами науково-дослідної діяльності;

-         Такі субсидії не повинні перевищувати визначену Угодою частку у вартості витрат за проектом (на промислові досліди чи розробки планів, креслень, експериментальних зразків) і мають надаватися на визначений Угодою перелік витрат.

-         неблагополучним регіонам в рамках загальної політики регіонального розвитку;

Такі субсидії не повинні надаватися лише певним окремим підприємствам чи галузям в межах регіону. Крім того, неблагополучний регіон визначається як такий на основі об’єктивних критеріїв, таких як ВВП на душу населення та рівень безробіття.

-         для прискорення адаптації наявних виробничих потужностей до нових вимог щодо охорони навколишнього середовища.

Такі субсидії повинні бути одноразовими, обмежуватися 20 відсотками від витрат на адаптацію і надаватися всім фірмам, які можуть пристосовувати нове устаткування та/або виробничі процеси.

Угода про субсидії і компенсаційні заходи передбачає два варіанти захисту галузі промисловості від несприятливих наслідків субсидування інших членів СОТ:

-         накладання компенсаційного мита на імпортований субсидований товар;

-         використання засобів правового захисту, таких як консультації або подання скарги до Органу врегулювання суперечок для відкриття процедури і створення спеціальної групи експертів.

Хостинг від uCoz | Четвер, 16.05.2024 | Вітаю Вас Гість | RSS