|
|
Процедура врегулювання суперечок
|
Хоча встановлені процедури багато в чому нагадують суд чи трибунал, перевага віддається вирішенню суперечок шляхом консультацій та обговорення проблем між країнами. Процедура врегулювання суперечок у рамках СОТ складається з таких осно-вних етапів (рис. 3.):
― проведення консультацій;
― створення групи експертів Органом врегулювання супере-чок;
― визначення повноважень та складу групи експертів;
― розгляду справи групою експертів;
― проведення проміжного розгляду (коли проміжний звіт на-правляється сторонам для коментарів);
― розгляду звіту групи експертів сторонами у справі;
― розгляду звіту групи експертів Органом врегулювання су-перечок;
― затвердження звіту Групи експертів Органом врегулювання суперечок;
― апеляційної перевірки (можливий етап);
― затвердження Органом врегулювання суперечок апеляцій-ного звіту;
― виконання рекомендацій країною, що порушила правила СОТ;
― погодження обсягу компенсації за умови невиконання ре-комендацій протягом «розумного періоду часу»;
― припинення дії поступок (ДСБ надає повноваження на при-пинення дії поступок щодо країни-порушниці, якщо не досягнуто згоди на компенсацію);
― арбітражу (можливий етап).
Таким чином, першим етапом процесу врегулювання супере-чок є консультації між зацікавленими країнами; і навіть коли справа перебуває на інших етапах, завжди можливі консультації та вирішення справи через посередників.
Етап 1: Консультації (до 60 днів)
Одним з голових принципів, покладених в основу процедур урегулювання суперечок, є те, що суперечка має бути передана у ДСБ урядом країни—Члена для врегулювання лише після того, як спроби вирішити її шляхом консультацій на двосторонній ос-нові не були результативними. Процедури також передбачають, що для того, щоб досягти взаємоприйнятного рішення, дві сторони можуть просити Генерального директора СОТ або запросити будь-яку іншу особу для примирення або самому виступити посередником у справі. Так, станом на березень 2001 року з 228 справ 38 було залагоджено шляхом консультацій. Якщо ж консультації чи спроби примирення не дали бажаних результатів, через 60 днів невдоволена сторона може подати запит до ДСБ для того, щоб формально розпочати вирішення спору. При цьому створюється Група експертів для розгляду справи.
Вимога про створення групи експертів повинна бути подана в письмовій формі (Стаття 6.2) і містити інформацію про проведення консультацій; причини суперечки; юридичні підстави скарги та спеціальні повноваження групи експертів, якщо сторона вимагає створення групи з нестандартними повноваженнями [8, с. 107].
Етап 2: Створення і робота групи експертів
Група експертів зазвичай складається з трьох осіб, але сторо-ни можуть домовитися про формування групи з п’яти експертів. Особи, які призначаються в Групу експертів, пропонуються Сек-ретаріатом СОТ з числа урядових та неурядових експертів. Ці особи є висококваліфікованими посадовцями високого рівня кра-їн-Членів, у тому числі ті, які виступали як представники Члена СОТ або Договірної сторони ГАТТ 1947, працювали в Секретарі-аті як представники в Раді чи Комітеті з будь-якої з охоплених угод, брали участь у групах експертів або подавали до них спра-ви, мають досвід у галузі міжнародного торгового права та полі-тики тощо.
Членство в Групах експертів зазвичай вирішується шляхом консультацій зі сторонами в спорі. Група експертів має подати ДСБ у період від шести до дев’яти місяців звіти з рекомендація-ми після завершення об’єктивної оцінки фактів цієї справи та встановлення відповідності заходів, на які подано скаргу, поло-женням правових документів СОТ.
Основні функції групи експертів:
― вироблення об’єктивної оцінки фактів справи;
― оцінка можливості застосування положень охоплених угод та відповідності їм;
― проведення регулярних консультацій зі сторонами суперечки та надання їм можливості виробити взаємоприйнятне рішення;
― докладання всіх зусиль для прискорення розгляду справи у надзвичайних випадках, включаючи ситуації, коли йдеться про товари, що швидко псуються (Стаття 8);
― враховування під час розгляду справи інтересів сторін су-перечки та інтересів інших Членів СОТ за охопленою угодою, щодо якої виникла суперечка;
― вироблення висновків, які допомагатимуть ДСБ у розроб-ленні рекомендацій або винесенні рішень, які передбачено в охо-плених угодах [8, c. 109].
Можливий етап: Подання апеляції
Створення апеляційного органу, свого роду апеляційного су-ду, є нововведенням у системі врегулювання суперечок. Апеля-ційний орган складається з семи осіб, які мають досвід у галузі права, міжнародної торгівлі та питаннях, що охоплені різними Угодами. Вони не можуть бути державними службовцями, які представляють країни. З семи лише три особи вирішують одну справу. Апеляцію може подати будь-яка сторона суперечки. Звіт апеляційного органу, який обмежується правовими питаннями звіту Групи експертів та юридичними інтерпретаціями його ви-сновків, має бути поданий до ДСБ у період від 60 до 90 днів з моменту подання апеляції. На практиці апеляційний орган незрі-дка виправляє певні аспекти обґрунтування рішення групи експе-ртів, але дуже рідко змінює рішення [20, с. 79].
Етап 3: Розгляд звітів у ДСБ
Звіт Групи експертів чи апеляційного органу, якщо одна зі сторін подала скаргу проти звіту Групи експертів, передається до ДСБ для схвалення та відповідних рекомендацій. Для того, щоб гарантувати швидке врегулювання суперечок, передбачається, що період «з дати створення Групи експертів Органом з урегулювання суперечок» та дати, «коли він розглядає звіт Групи експертів», не має перевищувати дев’яти місяців, а дванадцяти місяців — коли було подано апеляцію.
Етап 4: Виконання рішень
Рішення Груп експертів можуть бути виконані трьома шляха-ми: приведенням у відповідність; компенсацією та припиненням дії поступок.
По-перше, сторона, яка порушила зобов’язання, повинна не-гайно привести їх у відповідність з рекомендаціями Групи експе-ртів чи апеляційного органу. Якщо сторона не може негайно ви-конати ці рекомендації, то ДСБ може на її запит надати розумний період для виконання рішення.
По-друге, якщо сторона, що порушила зобов’язання, не ви-конує рекомендації в розумний період, то сторона, що розпочала процедуру врегулювання спору, може вимагати компенсації. Зрозуміло, що й країна, що порушила зобов’язання, може сама запропонувати відповідну компенсацію щодо предмета суперечки.
По-третє, коли сторона не виконує рекомендації та не надає компенсацій, то сторона, що постраждала, може зробити запит до ДСБ для отримання повноважень на припинення дії поступок чи інших зобов’язань згідно з Угодами СОТ. Це означає, що коли певна сторона порушила зобов’язання з ГАТТ, то інша сторона може отримати повноваження від ДСБ на збільшення тарифів на продукцію, яка імпортується з країни-порушниці (на рівень, що відповідає завданій шкоді). Правила СОТ передбачають, що ДСБ по можливості видає повноваження на припинення дії поступок у тих секторах ГАТТ, ГАТС чи ТРІПС, де було виявлено факт по-рушення. Лише у виняткових випадках та як крайній захід ДСБ може надати повноваження на припинення дії поступок щодо інших Угод (наприклад, встановлення вищих тарифів на товари країни—порушниці Угоди ГАТС чи Угоди ТРІПС).
Проте й компенсація, і припинення дії поступок є тимчасови-ми заходами. Остаточною вимогою до країни-порушниці є обов’язковість виконання рекомендацій. ДСБ має стежити за та-кими справами, щоб гарантувати їх повне виконання.
Арбітраж
Альтернативним засобом вирішення суперечок у СОТ є ар-бітраж. Він використовується за умови взаємної згоди сторін, і в цьому разі вони спільно визначають та узгоджують робочі процедури та погоджуються визнати рішення арбітражу. Арбі-тражні рішення мають повною мірою відповідати охопленим Угодам.
|
|
|