|
Розвиток торгівлі сільськогосподарськими товарами за тем-пами зростання в останні роки значно відстає від аналогічних показників експорту товарів та послуг. Якщо в 1985—1990 рр. щорічні темпи приросту експорту сільськогосподарської продук-ції становили 9 %, то в 1990—2001 рр. вони знизилися до 3 %. В 2000 р. цей показник становив лише 1 %, а в 2001 р. світовий ек-спорт продукції сільського господарства скоротився на 1 %. За період 1990—1995 рр. обсяг світової торгівлі сільськогосподар-ською продукцією зріс у 1,4 разу, і показник 1995 року в 583 млрд дол. став рекордним в історії розвитку міжнародної то-ргівлі цими товарами.
2001 року обсяг світової торгівлі сільськогосподарською про-дукцією становив 547 млрд дол., а його частка в загальному об-сязі світової торгівлі товарами становила 9,1 %. А за минуле де-сятиріччя ця частка також знизилася: 1990 року вона становила 12,2 %.
Слід зазначити, що світовий експорт сільськогосподарської продукції має вельми нерівномірне реґіональне розподілення. Так, фахівці СОТ виділяють шість ключових реґіональних пото-ків експорту сільськогосподарської продукції:
― поставки всередині західноєвропейського реґіону (172,8 млрд дол. — 31,6 % світового експорту);
― поставки всередині азіатського реґіону (60,5 млрд дол. — 11 % світового експорту);
― експорт з Північної Америки до Азії (34,0 млрд дол. — 6,2 % світового експорту);
― поставки всередині північноамериканського реґіону (33,6 млрд дол. — 6,1 % світового експорту);
― експорт з Латинської Америки в Західну Європу (17,7 млрд дол. — 3,2 % світового експорту);
― експорт з Латинської Америки до Північної Америки (17,1 млрд дол. — 3,1 % світового експорту).
Разом ці реґіональні потоки експорту сільськогосподарської продукції становлять понад 60 % (61,4 % — в 2001 р.) світового експорту цієї групи товарів.
Те, що реґіональна структура світового сільськогосподарсь-кого експорту є дуже нерівномірною; засвідчує й такий факт: За-хідна Європа та Азія забезпечують 73,2 % поставок продукції сільського господарства до інших країн (Рис. 2).
Рис. 2. Реґіональна структура світового експорту і імпорту
сільськогосподарської продукції в 2001 р. [23]
Важливо зазначити, що Західна Європа та Азіє є не тільки найбільшими експортерами, а й потужними імпортерами сільсь-когосподарської продукції. Прицьому обсяги імпорту значно пе-ревищують обсяги експортних поставок. До реґіону з переважа-ючим імпортом належить і Близький Схід. Реґіонами з позитивним сальдо торгівлі сільськогосподарською продукцією є Північна та Латинська Америка. Реґіон Центральної та Східної Європи, СНД та Балтії, а також Африки можна визначити як від-носно збалансовані щодо експорту та імпорту сільськогосподар-ської продукції.
Проте дані щодо реґіональної структури світового експорту та імпорту сільськогосподарської продукції не дають уявлення про значимість цього сектора для реґіонального експорту та імпорту. Для цього доцільно розглянути дані щодо частки сільськогосподарської продукції в загальному експорті/імпорті товарів, а також у торгівлі сировинними товарами (табл. 14).
Таблиця 14
ЧАСТКА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ В ЕКСПОРТІ/ІМПОРТІ ТОВАРІВ ТА СИРОВИНИ ПО РЕҐІОНАХ СВІТУ (%) [23]
Реґіони Товари Сировина
Експорт Імпорт Експорт Імпорт
Північна Америка 10,5 6,0 58,3 32,7
Латинська Америка 18,1 9,3 45,6 45,7
Західна Європа 9,2 9,9 56,0 46,6
Центральна та Східна Єв-ропа, СНД, Балтія 8,7 10,5 21,0 43,1
Африка 14,7 15,3 20,5 56,9
Близький Схід 3,3 13,4 4,3 62,2
Азія 6,7 9,7 46,7 35,0
Світ в цілому 9,1 9,1 40,9 40,9
Дані таблиці свідчать про те, що для основних реґіонів, що експортують сільськогосподарську продукцію, якими є Західна Європа та Азія, вона не є сферою виключної спеціалізації: пито-ма вага її в експорті товарів у цих реґіонах не перевищує 10 % (Західна Європа — 9,2 %, Азія — 6,7 %). Це стосується й імпор-ту, обсяги якого, як відомо, перевищують експорт сільськогос-подарської продукції з цих реґіонів.
Зовсім інша картина щодо Латинської Америки та Африки: маючи відносно невеликі частки в світовому експорті сільсько-господарської продукції, ці реґіони спеціалізуються на експорті цих товарів. Так, у Латинській Америці сільськогосподарський експорт становить 18,1 % товарного експорту, а в Африці — 14,7 %. Важливою статтею імпорту сільськогосподарська проду-кція є для країн Близького Сходу (13,4 % імпорту товарів), Центральної і Східної Європи, СНД та Балтії — 10,5 % товарного імпорту. В структурі експорту сировинних товарів сільськогосподарська продукція посідає важливе місце в Північній Америці (58,3 %), Західній Європі (56,0 %), Азії (46,7 %) та Латинській Америці (45,6 %), а в структурі імпорту вона переважає в таких реґіонах, як Близький Схід — 62,2 %, Африка — 56,9 %.
Світова організація торгівлі виділяє 15 провідних експортерів та імпортерів сільськогосподарської продукції (табл. 15).
Таблиця 2
ПРОВІДНІ ЕКСПОРТЕРИ ТА ІМПОРТЕРИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ
ПРОДУКЦІЇ В 2001 р. (млрд дол., %) (складено за даними) [23]
Експортери Обсяг Частка Імпортери Обсяг Частка
ЄС (15) 235,51 39,7
ЄС (15) 213,53 39,0 Додатковий
імпорт 79,78 13,5
Додатковий екс-порт 57,81 10,6 США 68,40 11,5
США 70,02 12,8 Японія 56,94 9,6
Канада 33,57 6,1 Китай 20,12 3,4
Бразилія 18,43 3,4 Канада 15,55 2,6
Китай 16,63 3,0
Мексика 12,79 2,2
Австралія 16,56 3,0 Південна Корея 12,50 2,1
Таїланд 12,06 2,2 Гонконг, Китай 11,06 -
Мексика 9,07 1,7 Спеціальний
імпорт 6,43 1,1
Російська
Федерація 8,17 1,5 Тайпей, Китай 6,99 1,2
Нова Зеландія 7,97 1,5 Швейцарія 5,65 1,0
Малайзія 7,19 1,3 Індонезія 5,35 0,9
Індонезія 7,02 1,3 Саудівська
Аравія 5,01 0,8
Чилі 6,97 1,3 Малайзія 4,83 0,8
Індія 6,41 1,2 Таїланд 4,83 0,8
До п’ятірки найбільших експортерів продукції сільського го-сподарства входять: Європейський Союз, США, Канада, Бразилія та Китай. Їх частка в світовому експорті цієї продукції становить 71,9 %, а разом з іншими десятьма лідерами — 81,4 %. При цьо-му слід зазначити, що питома вага лідерів у світовому експорті зростає: якщо 1980 року вона становила 72,8 %, то, починаючи з 90-х, перевищує 80 %. Крім того, слід ще відзначити два суттєві моменти, що характеризують групу "лідерів” сільськогосподар-ського експорту. По-перше, різниця в обсягах експорту всередині групи перевищує 10 разів, а це свідчить про те, що реальними лідерами на світовому ринку сільськогосподарської продукції є 5-8 країн. По-друге, значення сільськогосподарського експорту для окремих країн-лідерів суттєво відрізняється: якщо в ЄС, США та Канаді питома вага експорту сільськогосподарської продукції в загальному товарному експорті становить відповідно 9,3 %, 9,6 % та 12,9 %, то в інших країнах цей показник перевищує 20—30 %. А для таких країн-лідерів світового сільськогосподарського експорту, як Нова Зеландія, Аргентина та Чилі його частка в національному експорті є загрозливо великою — 58,1 %, 45,8 % та 40 %, відповідно.
Крім групи провідних експертів сільськогосподарської про-дукції слід виділити також сукупність країн, для яких експорт ці-єї продукції є основним, тобто перевищує 40 % експортних пос-тавок. До таких країн належать: Беліз (86,3 %), Кот-д’Івуар (59,4 %), Еквадор (49,4 %), Ефіопія (84,2 %), Гватемала (54,2 %), Гондурас (52,4 %), Ісландія (65,6 %), Кенія (61,3 %), Мадагаскар (61,6 %), Нікарагуа (70,7 %), Парагвай (83,4 %), Судан (58,5 %), Уругвай (54,9 %) та Зімбабве (59,6 %).
Основними імпортерами продукції сільського господарства є країни ЄС, США, Японія, Китай, Канада, Мексика, Південна Ко-рея та Російська Федерація.
|