Система підтвердження якості

Реєстрація або сертифікація підприємств згідно ISO9000 відбувається після проведення оцінки відповідності незалежною організацією. Подальша періодична перевірка підприємства проводиться для того, щоб гарантувати, що компанія продовжує працювати у відповідності з системою.

Постачальники (експортери) та їх клієнти (імпортери) повинні бути вневнені, що процеси, методи і системи, що використовуються лабораторіями і сертифікаційними органами, в свою чергу, відповідають сучасним вимогам. Визначення компетентності вищезазначених органів з оцінки відповідності називається акредитацією. Акредитаційними структурами найчастіше є недержавні професійні асоціації підприємств галузі. В ряді країн, однак, право на проведення акредитації законодавчо надано національним органам стандартизації або окремим органам, що співпрацюють з ними.

Угода про технічні бар’єри у торгівлі (Стаття 5), що Члени СОТ повинні забезпечити, щоб у випадках, коли вимагається позитивне підтвердження відповідності технічним регламентах і стандартам, їхні центральні урядові органи застосовували до товарів, що походять з територій інших країн, наступні положення:

-         процедури оцінки відповідності повинні розроблятися, прийматися і застосовуватися на основі національного режиму і режиму найбільшого сприяння;

-         процедури оцінки відповідності не повинні розроблятися, прийматися або застосовуватися з метою створення невиправданих перепон для міжнародної торгівлі.

А при застосуванні цих положень на практиці Члени СОТ повинні забезпечити, щоб:

-         процедури оцінки відповідності проводилися і завершувалися якомога швидше і на основі національного режиму;

-         стандартний термін проведення кожної процедури оцінки відповідності публікувався абр повідомлявся заявнику на його вимогу, з щонайшвидшим поданням повної інформації щодо проходження процедури;

-         вимоги щодо надання мінімального обсягу необхідної для оцінки відповідності інформації та встановлення оплати;

-         конфіденційність інформації про імпортовані товари, що виникає або надається у зв’язку з такими процедурами оцінки, дотримувалася таким же чином як і у випадку вітчизняних товарів;

-         будь-яка платня, яка стягується за оцінку відповідності імпортованих товарів повинна бути еквівалентною платні, що стягується відносно товарів вітчизняного походження і товарів вироблених на території інших Членів СОТ;

-         вибір виробничих потужностей для проведення процедур оцінки відповідності та відбір зразків товару не створювали невиправданих незручностей для сторін;

-         при зміні технічних характеристик товару, визнані в наслідок провадження процедури оцінки відповідності, послідуюча процедура оцінки відповідності повинна забезпечити впевненість, що товар, надалі відповідає належним технічним регламентам і стандартам;

-         існувала процедура перегляду скарг щодо виконання процедури оцінки відповідності та для внесення коректив у випадках, коли скарга є обгрунтованою. [   с.136, 137]

У випадку, коли процедура оцінки відповідності не розроблена міжнародними органами стандартизації або її зміст не збігається зі змістом процедури оцінки відповідності, яка розроблена міжнародним органом стандартизації, Члени СОТ повинні:

-         опублікувати в пресі повідомлення про намір застосування певної процедури оцінки відповідності для ознайомлення інших членів СОТ;

-         повідомити інших Членів про товари, які мають бути охоплені запропонованою оцінкою та завдання яке має бути виконане при використанні цієї оцінки;

-         надати за вимогою іншим Членам СОТ докладний опис запропонованої процедури з зазначенням відмінностей від інструкцій та рекомендацій, що видаються міжнародними органами стандартизації;

-         надати іншим Членам СОТ розумний термін часу для висловлення зауважень у письмовій формі, обговорити та взяти до уваги такі письмові зауваження. [  с.137-138]

Процедура оцінки відповідності, згідно з Угодою про технічні бар’єри у торгівлі може провадитись центральними, місцевими урядовими та неурядовими органами, міжнародними та регіональними системами. Члени СОТ повинні забезпечити, щоб процедури оцінки відповідності, розроблені уповноваженими органами країн визнавалися іншими країнами "навіть якщо такі процедури відрізняються від їхніх власних, за умови, що вони переконані в тому, що такі процедури надають таку ж впевненість у відповідності товари чинним технічним регламентам чи стандартам, що й їхні власні процедури”. [  с.139]

При цьому повідомлення місцевих урядових та неурядових органів є необов’язковим у тому разі, "якщо їхній технічний зміст в основному є таким же, що й у процедурах оцінки відповідності центральних урядових органів”. [ с.140]

У випадках, коли необхідним є підтвердження відповідності технічним регламентам чи стандартам, Члени СОТ повинні, по можливості, виробляти і приймати міжнародні системи оцінки відповідності та ставати їх членами чи брати в них участь.

Серед інститутів, які розробляють міжнародну систему оцінки відповідності, слід виділити: Міжнародну організацію з Стандартизації (ISO); Міжнародну електротехнічну комісію (IEC); Міжнародний телекомунікаційний союз (ITU); Комісія "Кодекс аліментаріус”. Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (FAO) та Всесвітньої організації охорони здоров’я (WHO).