Спеціальні умови застосування правил ГАТТ відносно менш розвинених країн

Основними цілями розробки цього додаткового розділу було забезпечення швидкого та постійного збільшення експортних надходжень менш розвинених країн, більш сприятливих та прийнятних умов доступу на світові ринки для первинних товарів і розробка заходів, спрямованих "на досягнення стабільних, справедливих та вигідних цін” на ці товари, "таким чином створюючи умови для зростання реальних експортних надходжень цих країн”, а також полегшення "доступу на ринки товарів на сприятливих умовах для перероблених та промислових товарів, які підпадають під особливі експортні інтереси менш розвинених сторін”. [1, с.480]

Покладений в основу розбудови співробітництва розвинених країн з менш розвиненими, базовий принцип полягає в тому, що перші не повинні очікувати "взаємності у зобов’язаннях, взятих на себе в ході торговельних переговорів, щодо зниження чи скасування тарифів та інших бар’єрів для торгівлі менш розвинених сторін”. Тобто, розвинені країни у ході торговельних переговорів не очікують від менш розвинених країн "пропозиції, які не відповідають їх власним розвитковим, фінансовим і торговельним потребам”. [1, с.502-503]

Зміст положень Частини IV ГАТТ можна поділити на три частини:

-         зобов’язання розвинених країн по відношенню до менш розвинених;

-         зобов’язання країн, що розвиваються;

-         спільні дії сторін.

З метою досягнення визначених цілей по відношенню до менш розвинених країн високорозвинені країни взяли на себе наступні "зобов’язання”:

-         утримуватись від введення нових тарифних чи нетарифних заходів на товари, які становлять експортні інтереси менш розвинених країн та фіскальних заходів відносно "первинних товарів у сировинній чи переробленій формах, що повністю чи в основному виробляються на територіях менш розвинених сторін”;

-         надавати пріоритет "зниженню та скасуванню тарифних та нетарифних бар’єрів для товарів, які в цей час чи потенційно підпадають під особливі експортні інтереси менш розвинених країн та зниженню і скасуванню фіскальних заходів, що застосовуються щодо цих товарів;

-         докладати всіх зусиль для збереження торговельних прибутків на справедливому рівні у випадках операцій з продажу товарів, що повністю чи в основному виробляються на територіях менш розвинених країн, а операції здійснюються державними торговельними підприємствами;

-         "активно розглядати можливості застосування інших заходів, спрямованих на поширення розвитку імпорту з менш розвинених сторін, і з цією метою налагоджувати відповідну міжнародну співпрацю”;

-         "приділяти особливу увагу торговельним інтересам менш розвинених сторін при розгляді можливості застосування інших заходів, дозволених [Генеральною] Угодою для вирішення певних проблем” (наприклад, введення антидемпінгових або компенсаційних мит). [1, с.481-482]

Згідно зі Статтею XXXVIІ – Зобов’язання, менш розвинені країни "погоджуються вживати відповідні дії на користь торгівлі інших менш розвинених сторін зважаючи на торговельні інтереси менш розвинених сторін у цілому”. [1, с.482]

Крім того, розвинуті країни і країни що розвиваються домовились в подальшому спільно співпрацювати в ГАТТ, прагнучи досягнути визначених цілей. З цією метою уряди всіх країн повинні:

-         забезпечувати кращі умови доступу на світові ринки для первинних товарів, в яких менш розвинені країни мають особливу зацікавленість, включаючи здійснення заходів, спрямованих на встановлення стабільних, справедливих та вигідних експортних цін на такі товари;

-         розвивати співробітництво з організаціями та установами ООН (ЮНКТАД, МВФ, Світовим банком, Міжнародним торговельним центром);

-         "співпрацювати в аналізі планів та політики розвитку окремих менш розвинених сторін з метою розробки конкретних заходів, які сприяють розвитку експортного потенціалу та спрощують доступ на експортні ринки з урядами та міжнародними організаціями і, зокрема, з організаціями, що мають повноваження стосовно фінансової допомоги економічному розвитку”;

-         співпрацювати з метою міжнародної гармонізації національної політики та нормативних актів у таких сферах, як "технічні та комерційні стандарти, транспортування та реалізація, а також шляхом розвитку експорту за допомогою створення засобів для збільшення потоку торговельної інформації та проведення ринкових досліджень”. [1. с.482-483]

Крім того, договірні сторони ГАТТ взяли на себе зобов’язання щодо проведення консультацій. Так, якщо будь-яка країна-член ГАТТ вважає, що цілі визначені Статтею XXXVI "Принцип і цілі” не виконуються, то вона може вимагати від країни, що не виконує відповідні положення, провести двосторонні консультації та/або передати питання на розгляд договірним сторонам.

З метою реалізації положень Частини IV ГАТТ у 1965 році засновано Комітет з питань торгівлі та розвитку.

 На сьогодні в СОТ входить приблизно СТО країн, що розвиваються. Очікується, що в майбутньому їх роль в діяльності організації підвищиться внаслідок багаточисельності та зростаючої частки в світовій економіці. Робота СОТ стосовно захисту інтересів країн, що розвиваються провадиться за такими основними напрямками:

-         розробка спеціальних положень про країни, що розвиваються в Угодах СОТ (Додаток І);

-         поточна робота під наглядом Комітету з питань торгівлі та розвитку;

-         надання Секретаріатом технічної допомоги (головний чином в сфері підготовки кадрів);

-         надання спеціалізованої допомоги з питань експорту через Міжнародний торговий центр.

Міжнародний торговий центр заснован ГАТТ у 1964 році на прохання країн що розвиваються. Він управляється спільно СОТ та ООН, яка діє через ЮНКТАД (Конференцію ООН з торгівлі та розвитку). Центр допомагає країнам що розвиваються розробляти та впроваджувати програми з розвитку експорта, а також вдосконалювати технології імпортування. Відомим напрямом діяльності Центру є надання інформації та рекомендацій щодо експортних ринків та доступа всім країнам, що розвиваються.

Проблемам розвитку торгівлі найменш розвинених країн та країн, що розвиваються була приділена значна увага на IV Конференції Міністрів в Катарі. В Декларації міністрів зазначено, що інтеграція цих країн у багатосторонню торгову систему вимагає вдосконалення механізмів доступу до ринків, підтримки диверсифікації виробництва  та експортної бази.

Крім того, міністри підтвердили, що положення щодо спеціального та диференційованого режиму є невід’ємною частиною Угод СОТ.