|
Стрімкий науково-технічний прогрес декількох останніх десятиріч у сфері
транспорту, обчислювальної техніки і телекомуні-кацій, у тому числі
розвиток Інтернету й електронної торгівлі, надав підприємствам
можливість використовувати віддаленіші ресурси та обслуговувати дедалі
комплексніші ринки. Ця тенденція до глобалізації, яка додатково
посилюється політикою лібералізації та зняттям бар’єрів регулювання
економічної діяльності, зумовила стійке зростання обсягів міжнародних
інвестицій і розширення торгівлі товарами, а надто послугами.
Вдосконалення засобів зв’язку та поява значної кількості
багатонаціональних фірм також спрощують пересування людей у ролі як
самостійних постачальників послуг, так і найманих працівників. За
оцінками експертів ООН, вже у 80-х роках послуги становили приблизно 65 %
валового глобального продукту. Згідно з показниками платіжних балансів
країн частка послуг сягає на сьогодні 20 % обсягу світової торгівлі, а
сфера послуг є найбільшим реципієнтом міжнародних інвестицій, які 1999
року становили понад 50 % світових інвестиційних потоків [21].
За даними канадської консалтингової фірми Service-Growth Consultants Inc. частка послуг у світовій торгівлі сягає 28 % з урахуванням внутрішньокорпоративних послуг. Крім того, серед 100 найприбутковіших компаній світу майже 60 є сервісними фі-р¬мами. При цьому останні є відносно ефективнішими: в середньому сервісна фірма отримує доходу в розрахунку на одного працівника на 45 % більше, ніж виробнича [12].
Та незважаючи на це, протягом багатьох років послуги прак-тично не вивчалися в міжнародній економіці. Почасти це пов’я-зано з тим, що оцінка торгівлі послугами за своєю сутністю є складнішою, ніж оцінка торгівлі товарами. Послуги значно скла-дніше піддаються формалізованому визначенню. Деякі послуги визначаються скоріше абстрактними поняттями, ніж будь-якою фізичною властивістю чи фізичною функцією. На відміну від то-ргівлі товарами, у сфері торгівлі послугами митного кордону не перетинає вантаж, який має міжнародний товарний код і супро-воджується документацією з описом товару, інформацією щодо його кількості, якості тощо, а також не існує адміністративної си-стеми стягування мита, завдяки якій збирається необхідна для аналізу інформація про рух товарів у міжнародній торгівлі. Отримання необхідної інформації про торгівлю послугами (після визначення її змісту) залежить від однакового трактування ви-значень постачальниками таких даних. Це, в свою чергу, визна-чається тією інформацією, яка може бути отримана з бухгалтер-ської звітності або різноманітних інформаційних джерел, вклю-чаючи адміністративні. Відомо, що на сьогодні фахівці міжнародних економічних організацій користуються кількома визначеннями послуг. СОТ також у Генеральній угоді з торгівлі послугами не дає визначення послуги, а обмежується характеристикою чотирьох способів їх надання.
З метою оцінки вартісних обсягів міжнародної торгівлі послу-гами та порівняння їх по країнах, найактивніше використовують-ся дані, що містяться в платіжних балансах. Проте ці дані є об-меженими. Проблема полягає в тому, що: до початку 90-х років більшість великих країн (в основному з перехідною економікою) взагалі не розраховували дані про торгівлю послугами; методо-логія обліку різних статей послуг різко різнилася по окремих країнах; більшість міжнародних операцій з послугами, особливо що надавались одним підрозділом фірми іншому, взагалі не включалася до статистики платіжного балансу; певні типи угод з надання послуг, особливо такі, як платежі, пов’язані з міжнародним рухом факторів виробництва, передусім капіталу та робочої сили (прибутки від інвестицій, роялті та ліцензійні платежі, заробітна платня, що сплачена нерезидентам), помилково записувалися до інших статей платіжного балансу; по окремих видах послуг існувала статистика лише щодо їх сальдо. Тому обсяги міжнародної торгівлі послугами, що відображалися статистикою платіжних балансів, можна вважати дещо заниженими.
Протягом останніх трьох десятиріч питома вага послуг у сві-товій торгівлі коливалася на рівні 16—20 %, а обсяги експорту послуг зросли в 22 рази, сягнувши в 2000 році майже 1,5 трлн дол. (табл. 29).
Таблиця 29
ОБСЯГИ СВІТОВОЇ ТОРГІВЛІ ПОСЛУГАМИ у 1970—2000 рр. (млн дол.) [9]
1970 1980 1990 2000
Експорт 67,0 387,9 811,3 1467,3
Імпорт 62,9 362,8 852,2 1452,2
2001 року частка послуг у структурі світового експорту това-рів та послуг становила 19,4 %. А в структурі світового імпор-ту — 19,3 %, що становить 1458 млрд дол. та 1447,5 млрд дол., відповідно (табл. 30).
Таблиця 30
ОБСЯГИ СВІТОВОЇ ТОРГІВЛІ ТОВАРАМИ ТА ПОСЛУГАМИ
у 2001 р. (млрд дол., %) [23]
Експорт Імпорт
Обсяг Частка Обсяг Частка
Товари 6062 80,6 6052,5 80,7
Послуги 1458 19,4 1447,5 19,3
Разом 7520 100 7500 100
В останнє десятиріччя (1991—2001 рр.) обсяги світового екс-порту комерційних послуг збільшилися в 1,76, а імпорту — в 1,7 разу. При цьому відбулися й суттєві зміни в реґіональній структурі експорту. Передусім це стосується збільшення питомої ваги Азії на світовому ринку послуг: якщо в 1991 р. цей показник становив 13,8 %, то в 2001 р. він сягнув 20,75 %. Трохи поліпшилися й позиції Латинської Америки — частка країн цього реґіону в торгівлі послугами зросла з 3,7 % до 4 %. Країнам Північної Америки вдалося зберегти за собою 20 % світового ринку послуг, чого не можна сказати про Західну Європу. Частка країн цього реґіону зменшилася з 51,8 % до 46,5 %, а країн ЄС, відповідно, з 46 до 41,9 %. Незначною була й залишається частка країн Африки в світовій торгівлі послугами — 2,3—2,1 %. Це стосується й країн Східної Європи, Балтії, СНД та Близького Сходу. Якщо в 1991 р. їх питома вага в наданні послуг на світовому ринку становила 8 % (66,8 млрд дол.), то в 2001 р. вона впала до 6 % (88,7 млрд дол.).
Аналогічна картина характерна і для імпорту послуг. За минуле десятиріччя збільшилася питома вага купівлі послуг таких реґіонів, як Північна Америка (з 0,6 % до 15,9 %), Азії (з 22,5 до 24,6 %), Латинської Америки (з 4,3 до 4,9 %). До реґіонів, які зменшили свої частки в світовому імпорті послуг, належать: Західна Європа (47,1 та 44,8 %), Африка (з 3,35 % до 2,6 %) та країни Східної Європи, Балтії, СНД та Близького Сходу (з 7,3 до 7,1 %). В таблицях 31 та 32 представлені обсяги світового експорту та імпорту по реґіонах за 1991—2001 рр.
Аналізуючи темпи зростання світового експорту, слід за-значити, що найбільшого приросту обсягів експорту було до-сягнуто в країнах Азії (2,09 разу), а імпорту — в Латиноамери-канському реґіоні (1,91 разу). З даних табл. 33 видно, що за темпами зростання експорту комерційних послуг реґіони роз-ташовуються в такій послідовності: Азія, Латинська Америка, Північна Америка, Західна Європа, Африка, Близький Схід та країни Східної Європи, Балтії та СНД. Стосовно останньої групи країн слід зазначити, що з 1998 р. (коли вперше були оприлюднені дані про торгівлю послугами) обсяги як експорту, так і імпорту є нестабільними, а значне падіння цих показників спостерігалося в 1999 р.
Темпи приросту світового експорту та імпорту комерційних послуг за реґіонами світу представлені в таблицях 33 та 34. Незважаючи на те що, приріст у торгівлі послугами перевищував приріст торгівлі товарами, починаючи з 2000 року СОТ відзначає у своєму щорічному звіті зниження темпів приросту торгівлі послугами. Загалом, зниження в торгівлі послугами мали різні тенденції за реґіонами світу. Більшості реґіонів було притаманне зниження в експорті та імпорті. Найбільше зменшення обсягів було зафіксоване в період між 2000 та 2001 роками в експорті комерційних послуг Латинської Америки, Середньої Азії та Західної Європи, а також в імпорті Північної Америки.
Імпорт послуг США знизився на 8 % у 2001 році слідом за значним підвищенням у попередньому році. Всі категорії амери-канського імпорту послуг зазнали значного спаду, викликаного наслідками подій 11 вересня 2001 року. Скорочення імпорту Сполучених Штатів більшою мірою вплинуло на експорт послуг їх партнерів з країн—членів НАФТА — Канади та Мексики, — які зафіксували зниження в експорті послуг 5 % та 7 %, відповід-но. Американські витрати на туристичні послуги зазнали драма-тичного спаду після 11 вересня та становили приблизно на 9 % менше від показників за попередній рік. Поширення панічного страху щодо авіаперевезень значним чином вплинуло на еконо-міки країн, які мають монозалежність від туризму. Такі країни за-звичай є малими острівними державами, більшість яких розташована в Карибському басейні.
Експорт послуг Сполучених Штатів також знизився, хоча і в меншому обсязі порівняно з імпортом, однак надходження від транспортних послуг та подорожей скорочувалися так само стрі-мко, як і американські витрати в цих галузях.
Таблиця 31
СВІТОВИЙ ЕКСПОРТ КОМЕРЦІЙНИХ ПОСЛУГ ЗА РЕҐІОНАМИ СВІТУ,
1991—2001 рр. (млрд дол.) [23]
1991 1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001
У світі 826,1 924,4 924,4 1039,4 1190,6 1275,9 1326,4 1340,9 1379,4 1465,1 1458,2
Північна Амери-ка 167,3 178,9 187,6 205,2 224,0 245,8 264,2 271,1 284,8 309,7 299,0
Латинська
Америка 30,8 34,6 36,6 41,2 44,3 46,2 49,8 53,5 54,1 59,8 58,2
Західна Європа
428,0 478,7 460,6 494,8 566,3 593,0 538,7 577,1 598,6 605,9 611,5
Європейський Союз (15) 384,0 431,9 411,9 443,6 507,0 533,2 538,7 577,1 598,6 605,9 611,5
Східна Європа, Країни Балтії та СНД ... ... ... ... ... ... ... 52,8 45,5 50,7 56,1
Африка 18,9 21,9 21,9 22,5 25,6 28,0 28,2 28,0 30,8 30,9 30,9
Близький Схід ... ... ... ... ... ... ... 27,.7 30,1 35,0 32,6
Азія 114,3 165,2 187,4 221,2 262,1 286,3 300,2 259,7 271,2 304,2 302,6
Таблиця 32
СВІТОВИЙ ІМПОРТ КОМЕРЦІЙНИХ ПОСЛУГ
ЗА РЕҐІОНАМИ СВІТУ, 1991—2001 рр. (млрд дол.) [23]
1991 1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001
У світі 845,9 937,5 953,3 1037,9 1194,4 1263,4 1304,7 1332,3 1367,2 1457,0 1443,6
Північна Амери-ка 129,4 130,9 140,2 151,7 162,3 173,1 189,8 205,6 213,6 244,0 229,2
Латинська Аме-рика 37,2 42,5 47,9 52,0 54,3 56,2 63,8 66,6 63,7 71,1 70,9
Західна Європа 398,7 449,0 426,5 460,1 531,8 554,4 558,2 609,7 628,8 638,3 647,2
Європейський Союз (15) 365,6 417,6 396,3 428,0 494,4 514,1 516,0 565,5 584,2 595,1 604,9
Східна Європа, Країни Балтії та СНД ... ... ... ... ... ... ... 47,2 43,5 51,9 58,8
Африка 28,4 29,4 30,5 30,9 34,6 35,4 36,7 37,1 36,2 38,8 37,5
Близький Схід ... ... ... ... ... ... ... 44,2 44,5 48,3 45,0
Азія 190,0 215,1 233,8 270,7 327,6 351,6 358,4 321,9 336,9 364,5 355,0
Таблиця 33
ТЕМПИ ЗРОСТАННЯ СВІТОВОГО ЕКСПОРТУ КОМЕРЦІЙНИХ ПОСЛУГ ЗА РЕҐІОНАМИ СВІТУ,
1991—2001 рр. (1990 р. = 1) (Розраховано за даними [23])
1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001
У світі 1,12 1,14 1,25 1,44 1,54 1,60 1,62 1,67 1,77 1,76
Північна Америка 1,07 1,12 1,23 1,34 1,45 1,58 1,62 1,7 1,85 1,79
Латинська Америка 1,12 1,19 1,34 1,44 1,5 1,61 1,74 1,76 1,94 1,89
Західна Європа 1,12 1,08 1,16 1,32 1,39 1,41 1,51 1,54 1,58 1,59
Європейський Союз (15) 1,12 1,07 1,15 1,32 1,39 1,4 1,5 1,56 1,58 1,59
Східна Європа, Країни Балтії та СНД ... ... ... ... ... ... 1,0 0,86 0,96 1,06
Африка 1,59 1,59 1,19 1,35 1,48 1,49 1,48 1,62 1,63 1,63
Близький Схід ... ... ... ... ... ... 1,0 1,09 1,26 1,18
Азія 1,14 1,29 1,53 1,81 1,98 2,08 1,79 1,87 2,1 2,09
Таблиця 34
ТЕМПИ ЗРОСТАННЯ СВІТОВОГО ІМПОРТУ КОМЕРЦІЙНИХ ПОСЛУГ ЗА РЕҐІОНАМИ СВІТУ,
1991—2001 рр. (1990 = 1) (Розраховано за даними [23])
1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001
У світі 1,01 1,13 1,23 1,41 1,49 1,54 1,58 1,62 1,72 1,71
Північна Америка 1,01 1,8 1,17 1,25 1,34 1,47 1,59 1,65 1,98 1,77
Латинська Америка 1,14 1,29 1,4 1,46 1,03 1,71 1,79 1,71 1,91 1,91
Західна Європа 1,13 1,07 1,15 1,33 1,39 1,4 1,53 1,58 1,6 1,62
Європейський Союз (15) 1,14 1,08 1,17 1,35 1,41 1,49 1,55 1,6 1,63 1,65
Східна Європа, Країни Балтії та СНД ... ... ... ... ... ... 1,0 0,92 1,1 1,25
Африка 1,04 1,07 1,09 1,22 1,25 1,29 1,31 1,27 1,37 1,32
Близький Схід ... ... ... ... ... ... 1,0 1,01 1,09 1,02
Азія 1,13 1,23 1,42 1,72 1,85 1,89 1,69 1,77 1,92 1,87
Таблиця 35
ТЕМПИ ПРИРОСТУ СВІТОВОГО ЕКСПОРТУ КОМЕРЦІЙНИХ ПОСЛУГ ЗА РЕҐІОНАМИ СВІТУ,
1991—2001 рр. (Розраховано за даними [23])
1991 1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001
У світі ... 1,11 1,01 1,1 1,15 1,07 1,04 1,01 1,03 1,06 0,99
Північна Америка ... 1,06 1,05 1,09 1,09 1,1 1,07 1,03 1,05 1,09 0,97
Латинська Америка ... 1,12 1,06 1,13 1,08 1,04 1,08 1,07 1,01 1,1 0,97
Західна Європа ... 1,12 0,96 1,07 1,14 1,05 1,02 1,07 1,02 1,02 1,005
Європейський Союз (15) ... 1,12 0,95 1,08 1,14 1,05 1,01 1,07 1,04 1,01 1,009
Східна Європа, Країни Балтії та СНД ... ... ... ... ... ... ... ... 0,86 1,11 1,11
Африка
... 1,59 1 1,03 1,14 1,09 1,01 0,99 1,1 1,003 1
Близький Схід ... ... ... ... ... ... ... ... 1,08 1,16 0,93
Азія ... 1,14 1,13 1,18 1,18 1,09 1,05 0,87 1,04 1,12 0,99
Таблиця 36
ТЕМПИ ПРИРОСТУ СВІТОВОГО ІМПОРТУ КОМЕРЦІЙНИХ ПОСЛУГ ЗА РЕҐІОНАМИ СВІТУ,
1991—2001 рр. (Розраховано за даними [23])
1991 1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001
У світі ... 1,01 1,02 1,09 1,15 1,06 1,03 1,02 1,03 1,07 0,99
Північна Америка ... 1,01 1,07 1,08 1,07 1,07 1,1 1,08 1,04 1,14 1,94
Латинська Америка ... 1,14 1,13 1,09 1,04 1,03 1,14 1,04 0,96 1,12 0,99
Західна Європа ... 1,13 0,95 1,08 1,16 1,04 1,01 1,09 1,03 1,02 1,01
Європейський Союз (15) ... 1,14 0,95 1,08 1,16 1,04 1,004 1,1 1,03 1,02 1,02
Східна Європа, Країни Балтії та СНД ... ... ... ... ... ... ... ... 0,92 1,19 1,13
Африка
... 1,04 1,04 1,01 1,12 1,02 1,04 1,01 0,98 1,07 0,97
Близький Схід ... ... ... ... ... ... ... ... 1,01 1,09 0,93
Азія ... 1,13 1,09 1,16 1,21 1,07 1,02 0,9 1,05 1,08 0,97
Експорт комерційних послуг Латинської Америки оцінюється на 3 % меншим у 2001 р. порівняно з попереднім роком. Значною мірою це спричинене скороченням експортних послуг Мексики та Аргентини. Мексиканський експорт зменшився внаслідок спаду американської економіки, тоді, як у випадку з Аргентиною її економічна криза та висока вартість песо призвели до зменшення надходжень від транспорту й туризму. Імпорт послуг у Латинській Америці також знизився на 1 %, що обумовлено значним спадом у другому півріччі, викликаним кризовими явищами в економіках основних імпортерів.
Експорт та імпорт Азійського реґіону знову знизився вперше після Азійської фінансової кризи. Торгівля послугами Азії в 2001 році була на рівні 1997 року (302 млрд дол.). Повільний ріст як усієї економіки, так і торгівлі товарами в Азії, особливо в Японії, разом з коливаннями обмінних курсів, призвели до спаду торгівлі комерційними послугами в цьому реґіоні. Також спаду в торгівлі послугами зазнала Австралія, а Китай, Гонконг та Індія зафіксували збільшення надходжень від експорту послуг порівняно з попереднім роком. У випадку з Індією значний приріст в експорті та імпорті послуг спостерігається в категорії інших комерційних послуг.
Дані щодо торгівлі послугами в Африці та на Близькому Сході свідчать про скорочення як експорту, так і імпорту в 2001 році. Єгипет і Південноафриканська Республіка, на яку 2001 року припадало понад 45 % африканського експорту комерційних послуг, досягли зростання в експорті та імпорті у 2001 році. Ізраїль, як один з найбільших експортерів на Близькому Сході, зафіксував різке падіння в експорті послуг, спричинене різким зменшенням надходжень від туризму.
Торгівля послугами в Західній Європі зазнала стагнації у 2001 році слідом за невеликим підвищенням у попередньому. Вимірюване в євро, таке вповільнення в 2001 році є значно біль-шим, оскільки підвищення курсу долара по відношенню до євро було значно меншим у 2001 році порівняно з 2000 роком.
Зниження як експорту, так і імпорту спостерігалося у Великій Британії, Німеччині та Франції, а Італія та Іспанія досягли ринко-вого зростання як в експорті, так і в імпорті. Тим часом в Ірландії продовжувала спостерігатися найдинамічніша серед країн Західної Європи торгівля послугами.
У країнах з перехідною економікою торгівля послугами також продовжувала зростати — переважно завдяки відносно високим темпам загального економічного зростання порівняно з іншими державами. Так, експорт і імпорт комерційних послуг у цих краї-нах збільшився на 10 % порівняно з 2000 роком, причому збіль-шення торгівлі спостерігалося в усіх секторах послуг.
Зростання експорту зафіксовано в Польщі, Угорщині та у Словаччині, тоді як імпорт був досить жвавим у Російській Фе-дерації, Україні та Угорщині.
Лідерами світового ринку комерційних послуг є США, Велика Британія, Франція, Німеччина та Японія, які забезпечують 66 % світового експорту й 40 % імпорту послуг. Країни з перехідними економіками в групі провідних експортерів послуг репрезентова-ні Польщею, Росією, Угорщиною, Чехією та Хорватією, однак їхні індивідуальні частки в світовому експорті коливаються в межах 0,8—0,3 %, а спільна частка становить 2,8 %, що відпові-дає обсягам експорту Бельгії (табл. 37).
Структура світового експорту комерційних послуг свідчить про те, що більше половини вартості обсягу експорту послуг припадає на транспортні послуги та послуги з міжнародного ту-ризму (табл. 38).
Таблиця 37
ПРОВІДНІ ЕКСПОРТЕРИ ТА ІМПОРТЕРИ У СВІТОВІЙ ТОРГІВЛІ
КОМЕРЦІЙНИМИ ПОСЛУГАМИ, 2001 р. (млрд дол., %) [24]
№ з/п Експортери Обсяг Частка Річна зміна № з/п Імпортери Обсяг Частка Річна зміна
1 США 633,4 18,1 – 3 1 США 187,7 13,0 – 7
2 Велика Британія 108,4 7,4 – 6 2 Німеччина 132,6 9,2 0
3 Франція 79,8 5,5 – 2 3 Японія 107,0 7,4 – 7
4 Німеччина 79,7 5,5 – 1 4 Велика Британія 91,6 6,3 – 4
5 Японія 63,7 4,4 – 7 5 Франція 61,6 4,3 0
6 Іспанія 57,4 3,9 8 6 Італія 55,7 3,9 2
7 Італія 57,0 3,9 2 7 Голландія 52,9 3,7 2
8 Голландія 51,7 3,5 2 8 Канада 41,5 2,9 – 3
9 Бельгія 42,6 2,9 – 1 9 Бельгія 39,3 2,7 2
10 Гонконг, Китай 42,4 2,9 2 10 Китай 39,9 2,7 9
11 Канада 35,6 2,4 – 5 11 Ірландія 34,8 2,4 21
12 Китай 32,9 2,3 9 12 Іспанія 33,2 2,3 7
13 Австрія 33,5 2,2 5 13 Південна Корея 33,1 2,3 0
Закінчення табл. 37
№ з/п Експортери Обсяг Частка Річна зміна № з/п Імпортери Обсяг Частка Річна зміна
14 Південна Корея 29,6 2,0 0 14 Австрія 31,5 2,2 6
15 Данія 26,9 2,8 10 15 Гонконг, Китай 25,1 1,7 – 2
16 Сингапур 26,4 1,8 – 2 16 Тайпей, Китай 23,7 1,6 – 8
17 Швейцарія 25,2 1,7 – 4 17 Данія 23,5 1,6 6
18 Швеція 21,8 1,5 9 18 Індія 23,4 1,6 19
19 Індія 20,4 1,4 15 19 Швеція 22,9 1,6 – 2
20 Тайпей, Китай 20,3 1,4 2 20 Росія 21,1 1,5 20
21 Ірландія 20,0 1,4 20 21 Сингапур 20,0 1,4 – 6
22 Греція 19,4 1,3 1 22 Малайзія 16,5 1,1 0
23 Норвегія 16,7 1,1 12 23 Мексика 16,5 1,1 – 1
24 Туреччина 15,9 1,1 – 17 24 Австралія 16,4 1,1 – 8
25 Австралія 15,7 1,1 – 12 25 Бразилія 15,8 1,1 0
26 Малайзія 14,0 1,0 3 26 Норвегія 15,3 1,1 6
27 Таїланд 12,9 0,9 – 6 27 Швейцарія 14,9 1,0 – 3
28 Мексика 12,5 0,9 – 7 28 Таїланд 14,5 1,0 – 6
29 Польща 11,9 0,8 14 29 Індонезія 14,5 1,0 ...
30 Ізраїль 11,3 0,8 – 21 30 Ізраїль 12,3 0,9 1
31 Росія 10,9 0,7 9 31 Греція 11,2 0,8 2
32 Єгипет 8,8 0,6 – 9 32 ОАЕ 10,5 0,7 ...
33 Бразилія 8,7 0,6 – 1 33 Польща 8,7 0,6 – 2
34 Португалія 8,7 0,6 4 34 Фінляндія 8,1 0,6 – 3
35 Угорщина 7,6 0,5 23 35 Аргентина 7,9 0,5 – 8
36 Чехія 6,9 0,5 4 36 Саудівська Аравія 7,2 0,5 – 35
37 Фінляндія 5,7 0,4 – 6 37 Єгипет 6,5 0,4 – 10
38 Саудівська Аравія 5,2 0,4 8 38 Туреччина 6,4 0,4 – 16
39 Індонезія 5,2 0,4 ... 39 Португалія 6,0 0,4 – 5
40 Хорватія 4,8 0,3 18 40 Чехія 5,5 0,4 3
Разом 1430,0 91,9 – 1 Разом 1315,0 91,1 – 1
Таблиця 38
СВІТОВИЙ ЕКСПОРТ КОМЕРЦІЙНИХ ПОСЛУГ ЗА КАТЕГОРІЯМИ,
2001 р. (млрд дол., зміна у %) [24]
Обсяг Частка Річна зміна, у %
2001 1990 2001 1990-01 1999 2000 2001
Усі комерційні послуги 1458 100 100 6 3 6 0
Транспортні послуги 340 28,5 23,4 4 3 8 – 1
Туристичні послуги 464 33,8 31,8 5 4 4 – 2
Інші комерційні послуги 655 37,6 44,8 8 2 7 1
Зважаючи на переважання в структурі світового експорту пос-луг транспортних та туристичних, вони є найбільш вивчені та досліджені з погляду статистичної інформації.
Міжнародний туризм входить до трійки найбільших галузей-експортерів, поступаючися лише нафтовій промисловості та ав-томобілебудуванню, частка яких у світовому експорті становить 11 % та 8,6 %, відповідно. Сумарний дохід кран світу від міжна-родного туризму дорівнює 7 % від загального обсягу світового експорту і 32 % від світового експорту послуг [22].
Так, за 1990—2001 рр. частка туристичних послуг у струк-турі світового експорту послуг майже не змінилась, а тим часом вартісний її вираз поступово зменшувався. За цей самий період відбулося зменшення питомої ваги світового експорту транспортних послуг, з одного боку, а з іншого — транспортним послугам була притаманна стала тенденція зростання у вартісному вираженні.
Найуніверсальнішим і найефективнішим засобом транспорту-вання великих обсягів товарів (вантажів) є морський транспорт. Його частка становить приблизно 80 % від загального обсягу мі-жнародних перевезень. У міжнародних пасажирських перевезен-нях лідирує повітряний транспорт, який забезпечує перевагу в швидкості перевезень. Дедалі більшого застосування в міжнаро-дних перевезеннях дістає пан’європейська транспортна система з використанням мультимодальних перевезень — коли переміщу-ються модулі (вантаж пакується в контейнери, в пакети на піддо-нах і трейлерах).
Що ж до інших послуг, то загалом їх частка має тенденцію до зростання. 2001 року відбулося гальмування темпів приросту обсягів послуг, а транспортні та туристичні послуги навіть мали негативну річну зміну – 1 % та – 2 %, відповідно.
В експорті та імпорті транспортних послуг безперечними лі-дерами є країни Західної Європи, на які припадає 43 % експорту та 45,1 % імпорту послуг. Друге місце за експортом транспорт-них послуг посідає Північна Америка — 21,5 %, а з їх імпорту — Азія, на яку припадає 22,6 % загального обсягу експорту транс-портних послуг (діаграма на рис. 9).
Рис. 9. Частка реґіонів у світовому експорті та імпорті
транспортних послуг у 2000 р. (%) [25]
Щодо туристичних послуг, то тут, як і в торгівлі транспорт-ними послугами, як в експорті, так і в імпорті лідером є Західна Європа (47 % експорту й 38 % імпорту). На азійські країни при-падає 24 % експорту туристичних послуг і 28 % їх імпорту. У країнах Північної Америки ці показники є на третину менши-ми — 16 % експорту й 18 % імпорту туристичних послуг (діаграма на рис. 10).
Класифікація Всесвітньої організації з туризму передбачає поділ країн, що беруть участь у торгівлі туристичними послуга-ми, на дві групи:
― Країни—постачальники туристів, або ті, що імпортують туристичні послуги. До цих країн належать — США, Бельгія, Да-нія, Німеччина, Нідерланди, Нова Зеландія, Швеція, Канада, Ве-лика Британія;
― країни, що приймають туристів, або ті, що експортують ту-ристичні послуги. До цих країн належать Австралія, Греція, Кіпр, Італія, Іспанія, Мексика, Туреччина, Португалія, Франція, Швейцарія.
Рис. 10. Частка реґіонів у світовому експорті та імпорті
туристичних послуг у 2001 р. (%) [25]
Розглянемо тенденції зміни видової структури світового екс-порту послуг (діаграма на рис. 11).
Рис. 11. Динаміка видової структури світового експорту послуг
(1990, 1995 та 2001 рр., %) [23]
Передусім слід відзначити, що протягом останнього десяти-річчя послідовність у лідерстві певних видів послуг не змінилась і є такою: інші комерційні послуги, туристичні та транспорті по-слуги. Проте питома вага «інших» послуг постійно зростає, а ту-ристичних і особливо транспортних — зменшується. Це свідчить про те, що в світовий торговельний обіг динамічно залучаються такі нові послуги, як реклама.
Оскільки в останнє десятиріччя торгівля послугами зростала швидше за торгівлю товарами, в цій сфері економіки було ство-рено чимало нових робочих місць, надто в розвинутих країнах та в країнах, що є провідними продавцями послуг на світовому ринку. Та з реформуванням економічних систем і структурною перебудовою національних господарств сфера послуг у країнах з перехідною економікою та країнах, що розвиваються, також набуває більшого значення та стає важливою частиною торгове-льних політик країн.
|