Вжиття захисних заходів

Слід зазначити, що дозволене вжиття захисних заходів також має певні межі, обумовлені, як було наголошено в преамбулі до Угоди, необхідністю збільшення, а не обмеження конкуренції на міжнародних ринках, а також стимулюванням реструктуризації в ураженій промисловості.

Основні правила застосування захисних заходів проти збільшеного імпорту полягають у наступному:

-         заходи повинні застосовуватися дише в тому обсязі, який є необхідним для попередження або ліквідації серйозної шкоди та забезпечення пристосування галузі до повних конкурентних вимог і не перевищувати його;

-         заходи повинні застосовуватися тільки протягом певного періоду, який надасть можливість ураженій промисловості пристосуватися до підвищення конкуренції після відміни захисту;

-         конкретний тип захисних заходів (підвищення зв’язаних тарифних ставок або введення кількісних обмежень на імпорт), які санкціонуються до вживання, визначається органами проведення розслідування;

-         застосування кількісних обмежень до основних експортерів у вигляді розподілених квот дозволяється після проведення консультацій з країнами-постачальниками, оскільки їх квота встановлюється залежно від їхньої частки в загальному обсязі імпорту протягом попереднього репрезентативного періоду; під час розподілу часток на цій основі в рівній мірі повинні братись до уваги експортні інтереси нових постачальників;

-         захисні заходи мають застосовуватися на недискримінаційні основі щодо імпорту з різних джерел.

Стосовно останнього правила слід зазначити, що у виняткових ситуаціях Угода дозволяє країнам-членам СОТ відходити від правила недискримінації і застосовувати обмеження у вигляді квот тільки до однієї або деяких країн, якщо імпорт з цих кран "збільшився у непропорційному розмірі відносно загального обсягу імпорту даного товару за репрезентативний період”. [933, с.294] Процес оцінювання персоналу: сутність, цілі, задачі, елементи Однак застосовувати такі обмеження члени СОТ можуть тільки після відповідних консультацій та ухвалення цього рішення країни-імпортера Комітетом зі захисних заходів, який створено згідно з Угодою про захисні заходи.

Одним з правил застосування захисних заходів є обмеження термінів їх тривалості. Так, вони вимагають, щоб:

-         захисні заходи, що були в силі на 1 січня 1995 року, коли угода набрала чинності, були припинені через 8 років, або до 1 січня 2000 року, залежно від того, що наступить пізніше;

-         максимальний початковий період вживання захисного заходу складає 4 роки. Цей початковий період може бути продовжений максимум до 8 років (10 років для країн, що розвиваються).

З метою допомоги ураженій промисловості в підготовці до конкуренції, що зросте після остаточного зняття захисних заходів, Угода встановлює, що будь-який захід тривалістю більше двох років повинен поступово лібералізуватися. Також мають проводитись проміжні перегляди заходів тривалістю більше трьох років задля вивчення можливості їхнього скасування або прискорення лібералізації.

Угода також не дозволяє країнам обходити часові обмеження щодо захисних заходів через заборону повторного вживання захисту тієї ж самої продукції на період, що дорівнює тривалості попереднього. Крім того, ні при яких обставинах захисний захід не може повторно застосовуватися протягом двох років після закінчення терміну дії попереднього. Разом з тим, тимчасові заходи, які вживались протягом шести місяців або менше, можуть бути вжиті знов через один рік, за умови, що захід не вживатиметься двічі щодо тієї ж самої продукції протягом п’яти років. Країни, що розвиваються, мають більш сприятливий режим і можуть знову вживати заходів стосовно тієї ж самої продукції після періоду, що дорівнює половині терміну дії попереднього заходу (але не протягом періоду, меншого ніж два роки).

Угодою про захисні заходи передбачені спеціальний і диференційований режим стосовно країн, що розвиваються. Система оцінки персоналу та її види. Модель комплексної оцінки персоналу Імпорт з таких країн не підлягає захисним заходам, якщо його частка в імпорті відповідної продукції до країни, що вживає заходів, складає менше 3%. Цей виняток не розповсюджується на країни, що розвиваються, з індивідуальними частками менше 3%, але які колективно набирають більше 9% імпорту.

Застосування країною-імпортером захисних заходів, безумовно, викликає певні труднощі зі збутом своєї продукції у країни-експортера. З метою дотримання принципу недискримінації у торгівлі Угодою про захисні заходи вимагається, щоб країна-імпортер, яка вирішила вжити захисних заходів, надала пропозиції адекватної торговельної компенсації країнам-експортерам, чиї експортні інтереси можуть постраждати від дій імпортера. Така компенсація, як правило, має форму поступки у вигляді скорочення тарифів з боку країни, яка бажає вжити захисних заходів, країнам, чия торгівля підлягає обмеженню. Стосовно іншої цікавої для них експортної продукції.

Якщо ж не вдається досягти згоди щодо адекватної торговельної компенсації між країною, що застосовує захисні заходи, та постраждалими країнами-експортерами, то країни-експортери можуть здійснити заходи у відповідь, тобто припинити поступки або інші зобов’язання щодо країни-імпортера, яка застосовує захисний захід.