Суб’єкти державного фінансового контролю - фінанси підручник - Фінанси підручники - Каталог статей - Все для студентів



Головна     Економіка    Наука       Реєстрація   Вхід
Категорії розділу
Фінанси підприємства підручник
Тут ви знайдете підручник в якому розповідається про фінанси підприємств
корпоративні фінанси підручник
державні фінанси підручник
фінанси підручник
підручник місцеві фінанси
фінанси підприємств поддєрьогін
міжнародні фінанси
Підручник з міжнародних фінансів, автор підручника Петрашко
Головна » Статті » Фінанси підручники » фінанси підручник

Суб’єкти державного фінансового контролю

Суб’єктами державного фінансового контролю є контролюючі органи, наділені контрольними функціями згідно із законодавством України. Спеціалізованими органами контролю, що виконують ви-ключно контрольні функції, є Рахункова палата, ДКРС, контроль-но-ревізійні підрозділи міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.
Крім того, багато державних органів зобов’язані контролювати тільки окремі операції й напрямки діяльності; вони здійснюють фі-нансовий контроль разом з іншими покладеними на них функціями. До таких органів належать Державна податкова служба, Державне казначейство, Державна митна служба, Антимонопольний комітет, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Фонд дер-жавного майна, Державна інспекція з контролю за цінами.
Розглянемо докладніше функції державного фінансового контро¬лю окремих суб’єктів.
Рахункова палата - це орган контролю, який утворюється зако-нодавчим органом - Верховною Радою України, підпорядкований і підзвітний їй, діє самостійно і незалежно від інших органів держави.
Згідно із Законом України "Про Рахункову палату” [21] основне завдання Рахункової палати полягає в організації і здійсненні конт-ролю за своєчасним виконанням видаткової частини Державного бюджету України, а також у контролі:
за витрачанням бюджетних коштів за обсягами, структурою та цільовим призначенням;
за утворенням і погашенням внутрішнього та зовнішнього боргу України, визначенням ефективності та доцільності видатків державних коштів, валютних і кредитно-фінансових ресурсів;
за фінансуванням загальнодержавних програм економічного, нау-ково-технічного, соціального і національно-культурного розвитку, охорони довкілля;
за дотриманням законності щодо надання Україною позик і еконо-мічної допомоги зарубіжним державам, міжнародним органі¬заціям, передбачених у Державному бюджеті України;
за законністю та своєчасністю руху коштів Державного бюджету України та коштів позабюджетних фондів в установах Національ-ного банку України та уповноважених банках.
До функцій Рахункової палати належать контроль за виконанням законів України та прийнятих Верховною Радою України рішень, за виконанням Державного бюджету України, за фінансуванням за-
268
 
гальнодержавних програм, використанням за призначенням коштів загальнодержавних цільових фондів та позабюджетних фондів орга-нами виконавчої влади; ефективністю управління коштами Держав¬ного бюджету Державним казначейством України, законністю і своєчасністю руху цих коштів у НБУ, уповноважених банках і кре-дитних установах України; інвестиційною діяльністю органів вико-навчої влади, виконанням рішень Верховної Ради України про надан¬ня Україною зовнішніх позик і економічної допомоги; за дорученням Верховної Ради України перевірка кошторису витрат, пов’язаних з її діяльністю, а також діяльністю допоміжних органів і служб Президе-нта та апарату Кабінету Міністрів України; підтримання зв’язків з контрольними органами зарубіжних держав і укладення з ними уго¬ди про співробітництво.
Рахункова палата має такі повноваження:
здійснює експертно-аналітичні, інформаційні та інші види діяль¬ності, що забезпечують контроль за використанням коштів загально-державних цільових фондів, позабюджетних фондів, а також за цільовим використанням фінансово-кредитних і валютних ресурсів при реалізації загальнодержавних програм;
здійснює фінансові перевірки, ревізії в апараті Верховної Ради України, органах виконавчої влади, НБУ, Фонді державного май-на України, інших підзвітних Верховній Раді України органах, а також у місцевих державних адміністраціях та органах місцевого самоврядування, на підприємствах і в організаціях незалежно від форм власності в тій частині їх діяльності, що стосується викорис-тання коштів Державного бюджету України;
організовує і здійснює оперативний контроль за використанням коштів Державного бюджету України за звітний період;
здійснює комплексні ревізії і тематичні перевірки за окремими розділами та статтями Державного бюджету України;
має право вимагати від керівників установ і організацій, що пере-віряються, будь-яку інформацію про фінансово-господарську діяльність.
Рахункова палата не має територіальних органів, тому в межах своєї компетенції може залучати до контрольно-ревізійної діяльнос-ті решту державних контролюючих органів та їх представників, а також має право на договірний основі залучати до ревізій і переві-рок недержавні аудиторські служби та окремих висококваліфікова-них спеціалістів.
269
 
Державна контрольно-ревізійна служба - це контролюючий ор¬ган, який утворюється виконавчою владою держави, діє при Мініс-терстві фінансів України і підпорядковується йому.
Ця служба виконує контрольні функції, які полягають у здійснен-ні ревізій і перевірок:
фінансової діяльності, стану збереження коштів і матеріальних цінностей, достовірності обліку і звітності в міністерствах, відомст-вах, державних комітетах та інших органах державної виконавчої влади, у державних фондах, бюджетних установах, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують кошти з бюджету та державних валютних фондів;
правильності витрачання державних коштів на утримання місцевих органів державної виконавчої влади, установ і організацій, що діють за кордоном і фінансуються за рахунок державного бюджету;
повноти оприбуткування, правильності витрачання і збереження валютних коштів.
Нині діяльність органів ДКРС зосереджується переважно на контролі за цільовим і ефективним використанням бюджетних кош-тів та їх збереженням, максимальним відшкодуванням збитків за ра-хунок винних посадових осіб, мобілізації платежів до Державного бюджету та інших надходжень, що не були відображені в обліку та звітності і встановлені перевірками (разом з правоохоронними орга-нами) діяльності суб’єктів господарювання недержавної форми вла-сності. У середньому більш як у 40 % випадків загальної кількості ревізій і перевірок виявляються факти незаконних витрат, недостач і розкрадань.
До складу ДКРС входять Головне контрольно-ревізійне управ¬ління (ГоловКРУ) України, контрольно-ревізійні управління в Авто¬номній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, а та-кож контрольно-ревізійні підрозділи (відділи, групи) у районах, містах, районах у містах (рис. 7.3).
До контрольно-ревізійних управлінь адміністративно-терито-ріальних утворень обласного рівня входять як відділи з контролю за певною сферою діяльності (освіта, охорона здоров’я, матеріальне виробництво тощо), так і територіальні відділи (районні та між¬районні).
В інструкції ГоловКРУ України "Про порядок проведення ревізій і перевірок” [30] визначені основні завдання ревізій (перевірок) за та-кими групами установ, підприємств і організацій:
270
 
Головне контрольно-ревізійне управління України
Контрольно-ревізійні управління адміністративно-територіальних утворень обласного рівня

КРУ вАРК КРУ
в області (за 24 областями) КРУ
в Києві КРУ
в Севастополі
1 г І " 1 г
Контрольно-ревізійні підрозділи (відділи, групи) у районах, містах, районах у містах
Рис.7.3. Структура ДКРС України
фінансові органи і органи Державного казначейства АРК, облас-тей, районів, міст Києва і Севастополя;
бюджетні установи;
міністерства та інші центральні органи виконавчої влади;
підприємства і організації державної та комунальної форм власності;
підприємства і організації недержавного сектора економіки.
За першою групою основне завдання полягає в перевірці дотри-мання чинних нормативних актів щодо виконання бюджетів відповід-них рівнів, стану діяльності фінансових органів і органів Державного казначейства. Зокрема, ГоловКРУ України здійснює ревізію:
поточних рахунків відповідних бюджетів, позабюджетних і валютних коштів органів виконавчої влади та місцевого само-врядування у випадках, передбачених чинним законодавством;
правильності витрачання коштів на утримання фінансових органів і органів Державного казначейства, апарату державних адміністра-цій та органів місцевого самоврядування.
271
 
За другою групою установ основне завдання полягає у перевірці:
забезпечення керівництвом установи виконання чинних зако-нодавчих актів та інших нормативних актів щодо фінансів і фінансової діяльності, зокрема указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України щодо підвищення ефектив¬ності витрачання бюджетних коштів, оплати праці працівників окремих галузей бюджетної сфери, посилення фінансово-бюджет-ної дисципліни;
правильності та обґрунтованості розрахунків кошторисних призначень, виконання кошторисів витрат і основних виробничих показників, використання коштів за цільовим призначенням, забезпечення ощадливого витрачання та збереження коштів і матеріальних цінностей, дотримання фінансової дисципліни, правильності і достовірності ведення бухгалтерського обліку та складання звітності.
При здійсненні ревізій та перевірок за третьою групою установ основне завдання полягає в перевірці:
забезпечення виконання Загального положення про міністерство, інший центральний орган виконавчої влади України щодо реалізації державної політики у сфері фінансів і контролю, що стосується діяльності міністерств;
законності й правильності утворення в міністерстві централізо¬ваних фондів, їх розмірів та витрачання коштів за цільовим призна-ченням, правильності спрямування та використання бюджетного фінансування, кредитних ресурсів та фінансової допомоги, отрима-ної за рішенням уряду чи за угодами з Міністерством фінансів України;
правильності розрахунків витрат на утримання апарату міністерст-
ва, іншого центрального органу виконавчої влади, дотримання
чинних нормативних актів при витрачанні коштів на їх утримання.
За четвертою групою підприємств і організацій ГоловКРУ Укра-
їни перевіряє:
дотримання чинних нормативних актів щодо цільового і ефектив¬ного витрачання коштів і матеріальних цінностей, забезпечення їх збереження, достовірності звітності та належного стану бухгал-терського обліку;
правильність розрахунків з бюджетом, законність виконуваних операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності, повноту від-рахування коштів до галузевих державних фондів.
272
 
За п’ятою групою підприємств і організацій завдання ревізії (перевірки) визначається в кожному випадку окремо органами, яким доручили її проведення, зокрема правоохоронними.
Контрольно-ревізійна діяльність складається з таких етапів:
організаційно-підготовчої роботи;
здійснення ревізії (перевірки) за допомогою різних методичних прийомів;
оформлення результатів ревізії (перевірки);
реалізації матеріалів ревізії і організації контролю за виконанням її рішень.
Державна податкова служба є органом виконавчої влади, основ¬не завдання якого полягає у здійсненні контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів подат-ків і зборів, а також неподаткових доходів, установлених законо¬давством.
Органи Державної податкової служби виконують такі функції:
контролюють додержання законодавства про податки, інші плате-жі, валютні операції;
контролюють порядок розрахунків із споживачами з використан-ням електронних контрольних касових апаратів, комп’ютерних систем і товарно-касових книг;
контролюють наявність свідоцтв про державну реєстрацію суб’єк-тів підприємницької діяльності, ліцензій, патентів, інших спеціаль-них дозволів на окремі види підприємницької діяльності;
контролюють своєчасність подання платниками податків податко-вих декларацій та інших документів, пов’язаних з визначенням суми податків;
перевіряють достовірність документів щодо правильності визна-чення об’єктів оподаткування і обчислення податків;
ведуть облік і реєстрацію платників податків;
застосовують і стягують фінансові санкції та адміністративні штра-фи за порушення податкового законодавства;
перевіряють факти приховування і заниження сум податків;
передають відповідним правоохоронним органам матеріали за фактами правопорушень, за які передбачено кримінальну відпові-дальність;
подають відповідним фінансовим органам та органам Державного казначейства звіт про надходження податків;
273
 
контролюють наявність марок акцизного збору на пляшках алко-гольних напоїв і на пачках тютюнових виробів;
роз’яснюють через засоби масової інформації порядок застосуван-ня законодавчо-нормативних актів про податки.
Для виконання зазначених функцій Державна податкова служба України наділяється правами, закріпленими Законом України "Про державну податкову службу в Україні” [7]. Органи Державної подат-кової служби України мають право:
перевіряти документи, пов’язані з нарахуванням і сплатою подат-ків, у всіх суб’єктів господарювання і громадян;
викликати посадових осіб і громадян для пояснень щодо джерела отримання доходів, обчислення і сплати податків;
обстежувати будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, а також житло громадян, якщо вони використо¬вуються як юридична адреса суб’єкта господарювання та для отримання доходів;
вимагати від посадових осіб і громадян, діяльність яких пере-віряється, усунення виявлених порушень податкового законо¬давства і контролювати їх виконання;
зупиняти операції платників податків на рахунках в установах банків, інших фінансово-кредитних установах у випадках, передба-чених законом, зокрема в разі відмови у здійсненні документаль¬ної перевірки, а також у разі недопущення податківців для обсте-ження приміщень, що використовуються для одержання доходів; неподання бухгалтерської звітності, податкових декларацій, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків; не-пред’явлення свідоцтв про державну реєстрацію суб’єктів під¬приємницької діяльності, спеціальних дозволів (ліцензій, патентів тощо) на її здійснення;
застосовувати до юридичних осіб і громадян фінансові санкції;
стягувати з юридичних осіб до бюджетів та державних цільових фондів донараховані за результатами перевірок суми податків, недоплат, штрафів у безспірному порядку, а з громадян - за рішен-ням суду або за виконавчими приписами нотаріусів;
накладати адміністративні штрафи на посадових осіб і громадян;
доручати органам ДКРС здійснювати ревізії в разі виявлення зловживань під час контролю за надходженням валютної виручки, виконання розрахунків зі споживачами з використанням товарно-
274
 
касових книг, а також за дотриманням лімітів готівки в касах та її
використання для розрахунків за товари (роботи, послуги).
Певні контрольні функції покладаються на Державне казначейст¬во України. Насамперед це контроль за організацією виконання ви-даткової частини Державного бюджету України, а також за надхо-дженням і використанням коштів державних позабюджетних фондів. Передбачено, що органи Державного казначейства України здій¬снюють попередній контроль за витрачанням коштів Державного бюджету шляхом виконання документальних перевірок доцільності та ефективності витрат бюджетних установ та організацій. Для цьо¬го відділи обліку лімітів видатків та контролю за виконанням кошторисів перевіряють документи, подані розпорядниками коштів для підтвердження необхідності здійснення оплати. У разі потреби перевірку виконують з виїздом на місце. Якщо під час документаль¬них перевірок встановлено можливість неефективного використання матеріальних цінностей та коштів або неповне документальне під-твердження витрат, орган Державного казначейства України від-мовляє в оплаті рахунку і повертає його розпорядникові коштів.
Державна податкова служба та Державне казначейство України ма-ють територіальні органи, структура яких аналогічна структурі ДКРС.
Так, до Державної податкової служби України входять Державна податкова адміністрація України, підлеглі державні податкові адмі-ністрації в АРК, областях, містах Києві та Севастополі й відповідно державні податкові інспекції в районах, містах, районах у містах.
Державне казначейство України складається з Головного управ-ління і його територіальних органів-управлінь в АРК, областях, міс-тах Києві та Севастополі з відділеннями у районах, містах і районах у містах.
Місцеві державні адміністрації на відповідних територіях контро-люють збереження і раціональне використання державного майна, стан фінансової дисципліни, облік і звітність, виконання державних контрактів і зобов’язань перед бюджетом, належне і своєчасне від-шкодування збитків, завданих державі.
Завдання Антимонопольного комітету України у сфері контролю полягає у здійсненні державного контролю за дотриманням анти-монопольного законодавства та за економічною концентрацією. Антимонопольний комітет контролює дотримання антимонополь¬ного законодавства у процесі економічної концентрації, зокрема при створенні, реорганізації, ліквідації суб’єктів господарювання, пере-
275
 
творенні органів управління на об’єднання підприємців, придбанні часток (акцій, паїв), активів господарських товариств та підпри¬ємств; при здійсненні господарської діяльності суб’єктами господа-рювання та реалізації повноважень центральних і місцевих органів державної виконавчої влади, місцевого і регіонального самовряду-вання щодо суб’єктів господарювання. Уповноважені представники Антимонопольного комітету мають право виконувати перевірки та ревізії щодо дотримання антимонопольного законодавства і з цією метою безперешкодно відвідувати підприємства (установи, організа-ції), вимагати необхідні документи та іншу інформацію, усні або письмові пояснення посадових осіб і громадян, складати протоколи і розглядати справи про адміністративні правопорушення, наклада-ти адміністративні стягнення за порушення антимонопольного зако-нодавства.
Антимонопольний комітет України розглядає справи про пору-шення антимонопольного законодавства і ухвалює рішення щодо цих справ у межах своїх повноважень; звертається до суду чи госпо-дарського суду з позивами у зв’язку з порушенням антимонопольно¬го законодавства; надсилає правоохоронним органам матеріали про порушення законодавства, що мають ознаки злочину.
Контроль за додержанням митного законодавства є одним з ос-новних завдань Державної митної служби України. Ця служба вико-нує функції з удосконалення митного контролю, митного оформлен-ня і оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України; вживає заходів щодо запобігання порушенню митних пра-вил; бореться з контрабандою; контролює додержання правил пере¬міщення валютних цінностей через митний кордон України.
Фонд державного майна України як держаний орган, який здійс-нює державну політику у сфері приватизації державного майна і є орендодавцем майнових комплексів, що перебувають у загальнодер-жавній власності, виконує такі функції: здійснює інвентаризацію загальнодержавного майна, що підлягає приватизації, і перевіряє використання цього майна; контролює виконання державних про¬грам приватизації.
Державна комісія з цінних паперів і фондового ринку - це держав¬ний орган, що підпорядковується Президентові України і підзвітний Верховній Раді України. Цей орган здійснює державне регулювання випуску і обігу цінних паперів та їх похідних на території України, а також їх контроль. До повноважень ДКЦПФР входять контроль за
276
 
достовірністю інформації, що надається емітентами та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, а також за відповідністю цієї інформації встановленим стандартам; здійснен-ня самостійно або спільно з іншими контролюючими органами пере-вірок та ревізій фінансово-господарської діяльності емітентів і осіб, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, фондо-вих саморегулівних бірж і саморегулівних організацій; накладення ад-міністративних стягнень, штрафних та інших санкцій за порушення чинного законодавства на юридичних осіб та їх співробітників аж до анулювання дозволів на професійну діяльність на ринку цінних папе-рів або надсилання матеріалів до правоохоронних органів щодо фак-тів правопорушень, за які передбачена адміністративна та криміналь-на відповідальність, якщо до компетенції розглядуваної комісії не входить накладення адміністративних стягнень за відповідні право¬порушення, вилучення під час перевірок на строк до трьох діб до¬кументації, що підтверджує факти порушення актів законодавства про цінні папери.
Державна інспекція з контролю за цінами України у складі Мініс-терства економіки України так само виконує важливі контрольні функції у сфері фінансово-господарського контролю. Вона здійснює перевірки додержання законодавства щодо встановлення і застосу-вання цін та їх економічного обґрунтування в усіх галузях народно¬го господарства, може позбавляти суб’єктів господарювання права застосовувати вільні ціни в разі надмірного їх підвищення і скоро-чення виробництва товарів у натуральних показниках, а також ска-совувати ціни і тарифи, затверджені з порушенням вимог законодав-чих актів України з питань ціноутворення, з поданням відповідним органам управління пропозицій щодо встановлення фіксованих або регульованих цін та тарифів; застосовує до суб’єктів господарюван¬ня економічні санкції згідно з чинним законодавством за порушення порядку встановлення і застосування цін.
Залежно від того, які органи здійснюють контроль, він поділяєть¬ся на позавідомчий і відомчий. Державні органи, контрольні функції яких було розглянуто, здійснюють позавідомчий контроль.
Відомчий контроль виконують контрольно-ревізійні підрозділи і міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, а також ор-гани, що належать до сфери їх управління.
Основне завдання відомчого контролю полягає у здійсненні конт-ролю за фінансово-господарською діяльністю, цільовим та ефектив-
277
 
ним використанням бюджетних коштів, збереженням державного майна, економним використанням матеріальних і фінансових ресур¬сів, за виконанням планових завдань, правильністю ведення бухгал-терського обліку, а також виявлення та усунення фактів порушень фінансової дисципліни, завдання збитків, безгосподарності й марно¬тратства, перекручення звітності на підприємствах, в установах і організаціях, що належать до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади.
Основним об’єктом відомчого контролю є фінансово-господарська діяльність державних підприємств, установ та організацій, підвідомчих відповідним організаціям вищого рівня. У 1998 р. Кабінет Міністрів України прийняв постанову (№ 1053), де затверджено Положення про відомчий контроль. Необхідність прийняття цього документа зумовлю-валась тим, що на багатьох державних підприємствах було виявлено серйозні недоліки щодо забезпечення збереження державних коштів і майна, формальне виконання інвентаризації, недостачі і втрати матеріальних цінностей списувались за рахунок підприємства, а не стягувались з винних осіб; складське господарство на багатьох під-приємствах перебувало в незадовільному стані, склади та цехи недо¬статньо забезпечувались вимірювальними приладами та діагностич-ною апаратурою, була відсутня якісна нормативна база витрачання і списання матеріальних цінностей та фінансових ресурсів. Органи відомчого контролю здійснюють на підпорядкованих їм державних підприємствах, установах і організаціях перевірку:
дотримання фінансово-бюджетної, кошторисної дисципліни, ефективності і цільового використання бюджетних коштів;
збереження коштів і матеріальних цінностей;
ефективності використання матеріальних, фінансових і трудових ресурсів, своєчасності документального оформлення господарсь¬ких операцій, повноти виявлення та мобілізації внутрішньогоспо-дарських резервів, причин непродуктивних витрат і втрат;
економічного стану підприємств, установ і організацій, виконання виробничих і фінансових планів, законності здійснення операцій;
правильності та достовірності ведення бухгалтерського обліку і звітності, фінансових, кредитних і розрахункових операцій, повноти і своєчасності виконання зобов’язань перед бюджетом;
додержання порядку встановлення та застосування цін і тарифів;
виконання заходів щодо усунення недоліків, виявлених попе¬редньою ревізією (перевіркою).
278
 
Оскільки державний контроль здійснюють багато контролюючих органів, необхідною умовою підвищення його ефективності є дотри-мання принципу скоординованості виконання ними контрольних функ-цій, запобігання дублюванню перевірок і зайвого відволікання пра-цівників підконтрольних органів.
З метою зменшення втручання державних органів у підприєм-ницьку діяльність у 1998 р. було видано Указ Президента України № 817/98 "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяль¬ності” [25], де визначено механізм здійснення перевірок фінансово-господарської діяльності органами виконавчої влади.
Згідно з цим указом контролюючі органи, уповноважені від іме-ні держави перевіряти суб’єкти підприємницької діяльності, мають виконувати планові та позапланові виїзні перевірки.
Плановою виїзною вважається передбачена у планах роботи конт-ролюючого органу перевірка фінансово-господарської діяльності суб’єкта підприємницької діяльності, яку виконують за місцем розміщення суб’єкта чи об’єкта власності, що перевіряється. Плано¬ву виїзну перевірку здійснюють не частіше як один раз на календар-ний рік одночасно всі контролюючі органи в день, визначений орга-ном Державної податкової служби України.
Заборонено здійснювати планові виїзні перевірки за окремими ви-дами зобов’язань перед бюджетами, крім зобов’язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами.
Планову виїзну перевірку здійснюють лише тоді, коли суб’єкту підприємницької діяльності не пізніше як за десять календарних днів надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати майбутньої перевірки.
Позаплановою виїзною вважається непередбачена у планах роботи контролюючого органу перевірка, яка здійснюється за наявності хо¬ча б однієї з таких обставин:
за наслідками зустрічних перевірок виявлено факти порушення суб’єктом підприємницької діяльності норм законодавства;
суб’єкт підприємницької діяльності не подав у визначений строк документи обов’язкової звітності;
виявлено недостовірність даних, заявлених у документах обов’яз-кової звітності;
суб’єкт підприємницької діяльності подав у встановленому поряд-ку скаргу про порушення законодавства посадовими особами контролюючого органу при виконанні планової чи позапланової виїзної перевірки;
279
 
якщо потрібно перевірити відомості, отримані від особи, яка пе-
ребувала у правових відносинах з суб’єктом підприємницької
діяльності, а він не надав пояснення на обов’язковий письмовий
запит контролюючого органу протягом трьох робочих днів від дня
отримання запиту;
• у разі реорганізації (ліквідації) підприємства. Планові та позапланові виїзні перевірки фінансово-господарсь¬кої діяльності суб’єктів підприємницької діяльності зобов’язані про¬водити такі контролюючі органи:
Державна податкова служба - щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів і державних цільових фондів, неподаткових платежів;
митні - щодо сплати ввізного мита, акцизного збору та ПДВ, які справляються в разі ввезення (пересилання) товарів на митну тери-торію України в момент перетинання митного кордону;
Державного казначейства і ДКРС у межах їх компетенції - щодо бюджетних позик, позик та кредитів, гарантованих коштами бюджетів, цільового використання дотацій і субсидій, інших бюджетних асигнувань, коштів позабюджетних фондів, а також щодо належного виконання державних контрактів, проавансо¬ваних за рахунок бюджетних коштів.

Хостинг від uCoz | Субота, 03.12.2016 | Вітаю Вас Гість | RSS