Молодіжне безробіття: втрачене покоління? - Фінанси підприємства підручник - Фінанси підручники - Каталог статей - Все для студентів



Головна     Економіка    Наука       Реєстрація   Вхід
Категорії розділу
Фінанси підприємства підручник
Тут ви знайдете підручник в якому розповідається про фінанси підприємств
корпоративні фінанси підручник
державні фінанси підручник
фінанси підручник
підручник місцеві фінанси
фінанси підприємств поддєрьогін
міжнародні фінанси
Підручник з міжнародних фінансів, автор підручника Петрашко
Головна » Статті » Фінанси підручники » Фінанси підприємства підручник

Молодіжне безробіття: втрачене покоління?

Фінансова криза, яка стала соціально-економічною кризою, призвела до різкого зростання безробіття серед молоді у світі і збільшила недовіру молодих людей до інститутів, урядів та корпорацій.

Більш як 1,2 млрд осіб у світі - це молодь у віці від 15 до 24 років.

За даними Всесвітнього економічного форуму, 357 млн з них ніде не навчалися і не працювали. Ця цифра продовжує зростати.

Від збільшення рівня безробіття страждає не тільки молодь, а й економіки багатьох країн. Невикористаний потенціал має вирішальне значення для багатьох держав, що розвиваються, з великим відсотком молоді серед населення.

Більше того, така тенденція сприяє заворушенням, що яскраво показали потрясіння на Близькому Сході та Північній Африці.

Проблема стосується й країн, населення яких стрімко старіє, і де наступне покоління нестиме велику частку соціальних витрат. Для європейців звичною стала абревіатура NEET, що означає "ні освіти, ні роботи, ні навчання". Вона символізує молодь, яка опинилася в умовах кризи на узбіччі повноцінного життя.

Британська The Guardian опублікувала дані, які дозволяють оцінити втрати європейської економіки від молодіжного безробіття. Ця цифра сягає 153 млрд євро на рік. Майже 14 млн людей у ЄС опинилися у категорії NEET.

Така ситуація призводить до економічних збитків. Це і соціальні виплати, і неотриманий прибуток. Щотижня ці втрати перевищують 3 млрд євро.

Фото socportal.info


Рівень безробіття серед молоді у країнах ЄС
, %


2010

2011

2012

Євросоюз

21,1

21,4

22,8

Єврозона

20,9

20,8

23,0

Бельгія

22,4

18,7

19,8

Болгарія

21,8

25,0

28,1

Чехія

18,3

18,1

19,5

Данія

14,0

14,2

14,1

Німеччина

9,9

8,6

8,1

Естонія

32,9

22,3

20,9

Ірландія

27,6

29,1

30,4

Греція

32,9

44,4

55,3

Іспанія

41,6

46,4

53,2

Франція

23,6

22,8

24,3

Італія

27,8

29,1

35,3

Кіпр

16,6

22,4

27,8

Латвія

37,2

31,0

28,4

Литва

35,3

32,2

26,4

Люксембург

15,8

16,4

18,1

Угорщина

26,6

26,1

28,1

Мальта

13,1

13,8

14,2

Нідерланди

8,7

7,6

9,5

Австрія

8,8

8,3

8,7

Польща

23,7

25,8

26,5

Португалія

27,7

30,1

37,7

Румунія

22,1

23,7

22,7

Словенія

14,7

15,7

20,6

Словаччина

33,9

33,5

34,0

Фінляндія

21,4

20,1

19,0

Швеція

24,8

22,8

24,1

Великобританія

19,6

21,1

21,0

Джерело: Євростат

Молодіжне безробіття залишається великою проблемою і в США. Згідно з дослідженням компанії Gallup, рівень зайнятості серед американської молоді три роки тому був вищим, ніж у 2013 році.

 

Опитування також показало, на ринку праці зростає значення освіти. Так, молоді американці із ступенем бакалавра мають майже удвічі більше шансів знайти роботу на повний робочий пень, ніж їх однолітки без диплома.

Водночас багато молодих американців з вищою освітою стикаються з додатковим стресом - погашенням боргів за навчання. Як показують дослідження, американцям потрібно більше 21 року, щоб повністю виплатити ці кредити.

Приблизно дві третини студентів, які закінчили навчання у 2011 році, виплачують приблизно 60% свого середнього річного доходу саме на погашення цих позик.

Борги молодих американців невтішні і для економіки США. Рівень заборгованості студентів в Америці настільки високий, що це може зашкодити відновленню економіки, йдеться у звіті Федерального резервного банку Нью-Йорка.

Фото postandcourier.com

За словами економіста Bloomberg Джозефа Брюсуеласа, якщо всі 3,2 млн молодих безробітних залишатимуться без роботи протягом тривалого періоду, США втратять 44 млрд дол протягом наступного десятиліття.

Яскравим прикладом того, що перспективи працевлаштування молоді в Америці знизилися, є індустрія швидкого харчування.

Якщо десять років тому 25% робочих місць у цій галузі діставалося тінейджерам, то зараз ця цифра становить лише 16%. До того ж багато молодих людей працюють на посадах, для яких вони мають забагато кваліфікації.

ІЛЮЗІЯ ПОКРАЩЕННЯ

В Україні, стверджує Держстат, на 1 вересня 2013 року кількість зареєстрованих безробітних становила 435,4 тис осіб, з них молоді - 183,3 тис осіб або 42,1%. За законодавством молоддю вважаються громадяни віком від 14 до 35 років.

Найменший рівень зайнятості - серед 15-24-річних. У 2012 році він становив лише 33,7% порівняно з 73,8% серед 25-29-річних - вищий, ніж в середньому в Україні.

 

"Низький рівень зайнятості серед таких осіб обумовлений тим, що молодь у такому віці навчається і не має стійких конкурентних переваг на ринку праці", - стверджують у Державній службі зайнятості.

Водночас росте рівень безробіття серед молоді віком 24-29 років порівняно з 2011 роком - до 9,5% проти 9,2%.

У 2012 році на обліку в Державній службі зайнятості перебувало 887,9 тис незайнятих громадян віком до 35 років або 48,6% від загальної чисельності осіб, які перебували на обліку. З них 52,9 тис були випускниками вузів, 33,5 тис закінчили професійно-технічні заклади і 6,3 тис - середні загальноосвітні школи.

Серед незайнятих громадян віком до 35 років, які перебували на обліку і мали досвід роботи, кожний четвертий раніше працював у сільському господарстві, кожний п'ятий - у торгівлі та ремонті, 19% - у переробній промисловості.

При цьому майже кожен третій із загальної чисельності незайнятих молодих українців перебував на біржі праці уже більше року з моменту звільнення.

Незайняте населення віком до 35 років, яке перебувало на обліку, 2012 рік


На обліку, усього

Знайшли роботу

Проходили професійне навчання

Працювали на громадських роботах

Україна

887 853

375 764

99 010

116 821

АР Крим

32 626

14 134

3 935

2 264

Вінницька

37 680

15 111

3 365

2 656

Волинська

29 644

13 820

3 057

3 868

Дніпропетровська

63 267

27 370

6 002

5 510

Донецька

58 699

23 158

6 325

12 706

Житомирська

36 461

13 314

2 385

2 930

Закарпатська

23 943

10 717

2 217

1 875

Запорізька

41 308

19 342

4 736

8 560

Івано-франківська

37 189

18 000

4 536

4 897

Київська

28 036

10 640

2 664

4 085

Кіровоградська

28 071

11 723

4 019

4 895

Луганська

36 294

16 770

3 828

6 823

Львівська

52 192

20 803

5 477

5 787

Миколаївська

28 239

11 385

2 816

3 789

Одеська

25 662

10 704

3 358

2 244

Полтавська

40 466

17 614

3 880

8 220

Рівненська

36 431

15 888

5 404

3 291

Сумська

26 051

10 350

3 186

2 083

Тернопільська

29 365

10 693

2 774

2 700

Харківська

52 311

25 091

6 751

7 304

Херсонська

20 264

8 873

2 994

2 622

Хмельницька

31 543

15 216

3 908

3 355

Черкаська

36 378

15 562

4 017

8 193

Чернівецька

14 323

3 708

1 803

2 194

Чернігівська

23 026

9 007

2 139

2 436

Київ

15 222

5 601

3 109

1 419

Севастополь

3 162

1 170

325

115

Джерело: Державна служба зайнятості

А що ж українська влада? Чи намагається вона зменшити рівень безробіття серед молоді? Експерти стверджують, що так. На їхню думку, участь держави на законодавчому рівні щодо працевлаштування молоді поступово зростає.

Так, у січні 2013 року набрав чинності закон "Про зайнятість населення". Згідно з ним студентам, які здобули професії "кваліфікований робітник", "молодший спеціаліст", "бакалавр", "спеціаліст" і продовжують навчатися на наступному кваліфікаційному рівні, надано право проходити стажування за спеціальністю.

Найбільшим плюсом для молоді є запис про проходження стажування до трудової книжки. Втім, стажування може бути безплатним. Очевидно, так і буде.

Фото Вячеслав Васильев

"Термін стажування не повинен перевищувати шість місяців. Цього часу може вистачити, аби опанувати мінімальні навички і показати роботодавцю свої ділові якості. Це сприятиме працевлаштуванню у цього ж роботодавця", - зауважує експерт Всеукраїнської асоціації кадровиків Вікторія Ліпчанська.

Інший закон, "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні", 1993 рік, підтримує тих, хто вирішив працювати в селі.

Щоб залучити молодого працівника на роботу в провінції, йому надають житло на термін його роботи та одноразову допомогу в десятикратному розмірі заплати за рахунок бюджету. Умова - укладання працівником договору з роботодавцем, який розташований у сільській місцевості, не менш ніж на три роки.

Також працівнику надається право отримати це житло у власність, якщо він відпрацює у даному населеному пункті не менше десяти років.

"На жаль, такі державні ініціативи запроваджуються повільно. Головне, що початок покладений. Зокрема, роботу отримують випускники деяких вузів, які навчалися за рахунок держави та уклали трудові договори з умовою відпрацювати за фахом встановлений термін", - кажуть у Всеукраїнської асоціації кадровиків.

Фото Михайла Марківа

У Державній службі зайнятості стверджують, що успішно реалізується і програма професійної орієнтації молоді на 2008-2013 роки.

"Акцент робиться на профорієнтаційну роботу серед учнівської молоді. Так, у 2012 році профорієнтаційними послугами було охоплено 1,6 млн осіб, які вчаться у навчальних закладах різних типів", - кажуть у ДСЗ.

Які ж спеціальності нині затребувані на українському ринку праці? В останні роки роботодавці готові поборотися за випускників вузів за технічними спеціальностями. Традиційно в особливій пошані молоді фахівці з інформаційних технологій та інженерно-технічних спеціальностей.

"Мають шанси знайти роботу 45% випускників інженерно-технічних спеціальностей і 44% "айтішників". Переважно за спеціальністю йдуть працювати ті ж "айтішники" і юристи. Протилежна ситуація - у лавах економістів та архітекторів", - розповідають у міжнародній рекрутинговій компанії World Staff.

Фото spb.job.ru

Як показує практика, більшість випускників знаходять роботу за допомогою знайомих, в інтернеті або газетах. Близько 10% - звертаються у Державну службу зайнятості або в університетські центри зайнятості.

Іноді випускники відмовляються від роботи через низьку зарплату. Молоді без досвіду навіть у столиці пропонують працювати за 1,5-2,5 тис грн. Це стосується різних сфер. На роботу з такою зарплатою можна влаштуватися оператором в колл-центр, кур'єром, касиром, секретарем, помічником бухгалтера чи юриста.

"Молоді люди хочуть більшої зарплати. Однак часто такі претензії базуються на завищеній самооцінці", - каже юрист АК "Сюткін і партнери" Валентина Сілецька.

ВРЯТУЙ СЕБЕ САМ

Проблема відновлення економічного зростання поглиблюється і зростанням рівня безробіття. Відтак, уряди все частіше звертаються до підприємців та стартапів, які здатні дати поштовх економіці та створити робочі місця.

Компанія Ernst and Young у 2013 році опитала більш ніж 1,5 тис підприємців з країн G20. Виявилося, що молоді бізнесмени оптимістично дивляться у майбутнє і визнають: їх бізнес повинен допомогти вирішити питання безробіття серед молоді.

Незважаючи на всі плюси з точки зору потенційного створення робочих місць, інвестицій у малі та середні підприємства не вистачає. У звіті "Фінансування майбутнього" підкреслюється, що загальний обсяг вкладених у цей сектор коштів у G20 становив тільки 6,2% від загального обсягу.

Фінансування залишається найбільшим каменем спотикання для підприємців, які прагнуть почати власний бізнес. Майже три чверті опитаних - 73% - говорять, що доступ до фінансування залишається дуже або досить обмеженим.

Фото kupon.lmoney.com.ua

Втім, для реалізації підприємницького потенціалу в питанні створення робочих місць одного лише надання фінансової підтримки недостатньо. За різними дослідженнями, 88% підприємців, які мають наставників, виживають в бізнесі. Без цієї переваги всі негаразди долає тільки 50% молодих бізнесменів.

Молодших і старших підприємців відрізняє те, що нове покоління очікує більше підтримки від уряду. Молоді підприємці повідомляють про нагальну необхідність державних ініціатив у таких областях, як фінансування, освіта та консалтинг. Країни G20 зробили кілька кроків для надання такої підтримки.

Зокрема, уряди створили понад 200 програм, спрямованих на підтримку малого і середнього бізнесу. Молоді підприємці відзначили деякі позитивні зрушення у цьому напрямку. Так, 27% опитаних повідомили про поліпшення ситуації з податковими пільгами, 38% відзначили появу стимулів до інновацій.

Фото Павел Орлов

Гарним прикладом допомоги з боку держави є закон про малий бізнес від 2010 року, прийнятий у США. Малий та середній бізнес отримав зниження податків і більший паритет у конкурентній боротьбі за державні контракти.

В українському законодавстві, зокрема у законі про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді, також йдеться підтримку підприємницької ініціативи та діяльності молоді з боку держави.

У документі зазначено, що влада сприяє створенню молодіжних бізнес-центрів та бізнес-інкубаторів. За даними АК "Сюткін і партнери", ці положення дійсно реалізовується на практиці, хоча й не достатньо активно.

"Бізнес-інкубатор - "Молодіжний бізнес-центр" - є у Київському національному університеті технологій та дизайну. Цей інноваційний осередок об'єднує студентів та аспірантів, які цікавляться підприємництвом", - каже Сілецька.

Ще один інноваційний бізнес-інкубатор створений на базі Уманського державного педагогічного університету імені Тичини. Цей структурний підрозділ університету діє на засадах громадської некомерційної організації. Орієнтований центр на реалізацією інноваційних бізнес-ідей та проектів.

ВИХІД Є?

Порівняно із світовими даними цифри офіційного молодіжного безробіття в Україні, на перший погляд, не критичні. Проте диявол криється в деталях: відомості Держстату рідко відображають реальну картину.

Проблему загострюють надзвичайно низькі зарплати, які пропонуються українцю на початку кар'єрного шляху. Невисока платня, відсутність перспектив та підтримки - усе це значно звужує можливості сучасної молоді.

Попри стримані заяви кадровиків та юристів державна політика щодо боротьби з молодіжним безробіттям є провальною. Цю тезу підтверджує реальність: відсутність зв'язку між вузами та ринком праці, брак стимулювання роботодавців, які створюють робочі місця для молоді, дріб'язковість державних програм.

Хостинг від uCoz | Субота, 03.12.2016 | Вітаю Вас Гість | RSS