|
Оцінювання фінансового стану корпорації здійснюється на основі аналізу її фінансової звітності. Аналізувати звітність фір-ми ви навчилися, опановуючи дисципліни «Бухгалтерський облік і аудит», «Фінансовий аналіз». Треба згадати основні методи аналізу — горизонтальний та вертикальний, знати їх значення. Що стосується фінансового стану корпорації, то на Заході засто-совується метод коефіцієнтів — відносних показників. Потрібно знати основні групи коефіцієнтів, важливість їх застосування, по-зитивні та негативні сторони. Існують такі групи коефіцієнтів: 1. Коефіцієнти ліквідності, на підставі яких оцінюється здат-ність корпорації платити за короткостроковими зобов’язаннями у визначені строки. 2. Коефіцієнти управління активами дають змогу оцінити ефективність вкладення коштів у активи [як у загальну суму, так і за окремими статтями (товарно-матеріальні запаси, дебіторська заборгованість, основні фонди)]. Коефіцієнти обчислюються ді-ленням обсягів продажу на суму тієї чи тієї статті, у такий спосіб визначається, скільки разів витрати за статтею обернуться у вар-тості проданих товарів. Що більше оборотів зробить стаття ви-трат, то ефективнішим є її використання. 3. Коефіцієнти управління пасивами застосовують для оціню-вання стабільності корпорації. За даними показниками визнача-ються традиційні межі. Наприклад, у США небажано мати кое-фіцієнт боргу більший за 50 %. 4. Коефіцієнти управління акціонерним капіталом дають можливість акціонерам оцінити дохідність вкладеного в дану корпорацію капіталу. Акціонера цікавить прибутковість акції, дохід на акцію, співвідношення поточної ціни акції та доходу на акцію (Р/Е), співвідношення ринкової та балансової цін на акцію. 5. Коефіцієнти прибутковості розкривають спільний вплив ліквідності, управління активами, пасивами і акціонерного капіталу на результати господарської діяльності. Можна виділити показники прибутковості вкладень у корпорацію та показники прибутковості продажу. Найважливішим показником прибутковості є коефіцієнт «чис-тий прибуток / загальна сума активів», який визначає, наскільки ефективно корпорація використовує свої активи. Треба не забувати, що глибокий аналіз методом коефіцієнтів передбачає обчислення показників та їх порівняння за кілька ро-ків, зіставлення показників корпорації із середніми за галуззю. Окрім коефіцієнтів застосовуються ще спеціальні методи. По-трібно знати формулу (метод) Дюпона (вперше її було застосовано фінансовими аналітиками американської корпорації «Дюпон Корпорейшн»). Сутність цього методу полягає в тому, що обчислюється показник ефективного використання активів та віддачі акціонерного капіталу. Формула Дюпона з’єднує показник ефективності фінансових операцій (процентний вираз прибутку, одержаного від продажу) з показником оборотності загальної суми активів і широко застосовується для планування прибутку. Серйозним питанням в аналізі корпоративних фінансів є про-гнозування можливих банкрутств. Необхідно опанувати метод американського економіста І. Альтмана, що має назву «багатова-ріантний аналіз відмінних ознак» (multiple discriminant analysis). З безлічі коефіцієнтів, кількість яких наближається до 60, Альт-ман виокремив 4:
Індекс Альтмана є функцією від названих показників, які ха-рактеризують економічний потенціал підприємства та результати його роботи за минулий період. Загальний вигляд цього індексу (індексу кредитоспроможності) такий: . Альтман визначив граничні, критичні показники. Якщо сума всіх коефіцієнтів менше від 1,1, то це свідчить про високу ймовірність банкрутства компанії, менше від 2,6 — мала ймовірність банкрутства, більше від 2,6 — ознак банкрутства нема. У західній літературі висловлюються сумніви з приводу ре-зультативності цього методу, хоча він і знаходить практичне за-стосування. Слід уявляти цілі, що ставлять перед собою аналітики різних сфер, обчислюючи коефіцієнти. Аналітики із кредиторів визна-чають насамперед коефіцієнти платоспроможності. Інвестори в цінні папери корпорації цікавляться кількістю показників. Для оцінювання акцій належить знати як загальний фінансовий стан корпорації, так і рух прибутку, рівень ринкових цін на акції. Ме-неджери у відділах корпорацій аналізують коефіцієнти, зважаючи на свої проблеми. Після цього складається спільний аналітичний документ, на основі якого оцінюється загальний фінансовий стан корпорації, виявляються вразливі сторони, пропонуються основні напрями розвитку на найближчу перспективу.
|