Корпорація на фінансовому ринку - корпоративні фінанси підручник - Фінанси підручники - Каталог статей - Все для студентів



Головна     Економіка    Наука       Реєстрація   Вхід
Категорії розділу
Фінанси підприємства підручник
Тут ви знайдете підручник в якому розповідається про фінанси підприємств
корпоративні фінанси підручник
державні фінанси підручник
фінанси підручник
підручник місцеві фінанси
фінанси підприємств поддєрьогін
міжнародні фінанси
Підручник з міжнародних фінансів, автор підручника Петрашко
Головна » Статті » Фінанси підручники » корпоративні фінанси підручник

Корпорація на фінансовому ринку

Корпорація — один з найактивніших суб’єктів фінансового ринку; вона відіграє на ньому роль як великого емітента цінних паперів, так і роль інвестора, вкладаючи свої вільні кошти в цінні папери, що обертаються на ринку. У корпорації емісійна діяль-ність превалює над інвестиційною, тому вона є нетто-пози-чальником на фінансовому ринку. Це основоположний принцип теми, який слід твердо засвоїти.
Корпорація активно функціонує в усіх сферах фінансового ринку — на фондовому та грошовому ринках, на ринку банківсь-ких позичок. На фондовому ринку вона емітує довгострокові або безстрокові цінні папери з метою фінансування довгострокових проектів розвитку, на грошовому — короткострокові цінні папе-ри для фінансування поточних потреб оборотного капіталу, на ринку банківських позик корпорація є позичальником коротко-строкового (інколи середньострокового) капіталу з метою пок-риття поточних потреб у оборотному капіталі.
Нові випуски цінних паперів корпораціями в США характери-зуються двома тенденціями: по-перше, переважанням облігацій над акціями (у 80—90-ті рр. в США це співвідношення становило 85:15); по-друге, високою часткою емісій фінансових корпорацій та корпорацій, що працюють з нерухомістю (у США частка названих корпорацій за облігаціями становить 45—76 %, за акціями 34—55 %). Це становище свідчить про розширення посередницької фінансової діяльності корпорацій на фінансовому ринку.
Треба знати економічне значення розвитку ринку акцій як ринку, на якому відбувається рух акціонерного капіталу, його переміщення в нові галузі, що бурхливо розвиваються.
Необхідно розуміти сутність основних показників розвитку ринку акцій: по-перше, це капіталізація, тобто поточна вартість акцій на фондовому ринку, показник активності ринку; по-друге, частка капіталізації у ВВП, відношення до валового внутрішнього продукту; по-третє, частка емісій акцій у фінансуванні капітальних вкладень, тобто роль акцій у нагромадженні капіталу та економічному розвитку.
З курсу «Фінансовий ринок» треба згадати такі категорії, як «первинний ринок» і «вторинний ринок», а також способи пер-винного розміщення — публічний (відкритий) продаж, розмі-щення через інвестиційні банки як посередників, через фондову біржу. Слід також згадати особливості первинного розміщення цінних паперів у США, причини розвитку позабіржового ринку, його особливості.
Під час опанування курсу «Фінанси зарубіжних корпорацій» ці категорії належить застосовувати відповідно до фінансових потреб корпорації.
Особливу увагу слід приділити емісіям цінних паперів, які пов’язані зі злиттям, поглинанням та приватизацією державних компаній. Процеси поглинання та злиття, характерні за своєю сутністю для ринкової економіки, в останнє десятиріччя значно загострилися. Відбуваються злиття найбільших компаній всере-дині країни, транснаціональних компаній та банків, у результаті чого утворюються надмонополії.
Фінансові аналітики США підкреслюють, що з початку 90-х рр. біржовий оборот за акціями почав швидко зростати, дві третини цього обороту можна віднести на рахунок зростання активності поглинань.
Злиття корпорацій може відбутися за згодою, після офіційної пропозиції про купівлю фірми, при цьому корпорація, яка поглинає, має розмістити в пресі оголошення про купівлю контрольного пакета акцій (а інколи й усіх акцій корпорації, що обертаються на ринку).
Потрібно знати, як відбувається процес поглинання: купівля акцій компанією, яка поглинає, відбувається за рахунок заново випущених акцій, що передаються старим акціонерам. У такий спосіб акціонери поглиненої компанії стають співвласниками компанії, яка поглинає.
Треба підкреслити, що Комісія з цінних паперів та бірж конт-ролює процеси злиття та поглинання. Наприклад, у США, Вели-кобританії в разі придбання інвесторами 5 % акцій однієї компа-нії фінансовий посередник, що здійснює цю операцію, повинен повідомити про це в Комісію, відповідній біржі та компанії, чиї цінні папери скуповуються. Бажано орієнтуватися в методах за-хисту корпорацій від поглинання: «золоті парашути», «отруєні пігулки», захист Пек-Мена («кращий захист — напад»).
Слід звернути увагу на те, що негативне ставлення до злиттів та поглинань, яке існувало раніше, змінюється на краще. Поши-рюється думка, що поглинання може бути ефективним завдяки застосуванню нових технологій. Воно йде на користь акціонерам у тому разі, коли формуються сучасні виробничі структури, а фондовий ринок приймає нові акції, відбувається так званий синергічний ефект (2 + 2 = 5). Також не треба забувати, що після злиття нова компанія отримує податкові пільги.
Потрібно знати про нові фінансові інструменти, що з’явилися на фінансовому ринку у зв’язку з поглинаннями. У США — «сміттєві» облігації (junk bonds); їх у кінці 70-х рр. почали випускати дрібні, але швидко зростаючі компанії для створення фондів для поглинання. Зі зрозумілих причин біржовий ринок їх не прий¬няв, але поступово ці облігації перетворились у високоліквідні цінні папери, які приносять високі доходи. Але у 80-х рр. виявилися слабкі сторони цього фінансового інструменту, які призводять до зростання пасивів та погіршання коефіцієнта боргу, зростання процентних платежів за боргом. Економічна криза 1989 р. лише підсилила ці процеси. У банку, що провадив операції з цими облігаціями, були виявлені порушення, шахрайство; вони втратили попит та різко знецінилися. Хто ж, на вашу думку, найбільше постраждав від запровадження цих фінансових інструментів? На початок 1989 р. 30 % «сміттєвих» облігацій було у власності страхових компаній, 30 % — взаємних фондів та 15 % — пенсійних фондів. У кінцевому підсумку кошти та доходи на них утратили, як завжди, дрібні інвестори — вкладники й учасники згаданих фондів і компаній.
Являє інтерес порядок випуску акцій, пов’язаний із прива-тизацією державних компаній. Потрібно знати, що в країнах з ринковою економікою закінчується приватизація державної власності, яка проводилася протягом 15 років. Вона мала на меті такі цілі: дерегулювання економіки, ліквідація державних монополій у галузях інфраструктури та створення мобільних та менш капіталомістких підприємств, розширення кола власників акцій та ін.
У Великобританії приватизацію найбільших державних ком-паній («Бритіш петролеум», «Бритіш телеком» та ін.) уряд здійс-нював через відкритий продаж контрольних пакетів акцій, якими він володів. Акції продавалися за ціною, що перевищувала номі-нал у 4—5 разів, на виплат не тільки на Лондонській фондовій біржі, а й на інших світових біржах. Кількість акціонерів зросла, так, у «Бритіш петролеум» їх налічується 2,3 млн осіб. Однак уряд не втратив повністю контролю над колишньою власністю, оскільки одна привілейована акція номіналом 1 ф. ст. має спеціальні права та належить номінальному інвестору — Міністерству фінансів. Ця акція у фінансовій літературі називається «золотою», вона дає власникові право вето на рішення зборів акціонерів з низки важливих питань.

Хостинг від uCoz | Субота, 10.12.2016 | Вітаю Вас Гість | RSS