|
Заборгованість у системі міжнародних фінансів у першу чергу потрібно розглядати з політичного погляду, а лише потім з економічного та гуманного. Термін «геополітика світового боргу» охоплює характеристику геополітичної структури світу (рис. 24). Згідно вітчизняних та зарубіжних досліджень, у всі епохи існували геостратегічні та геополітичні держави. Регіональні лідери — це держави, що потенційно можуть впливати на свій регіон. Геостратегічні країни — це високорозвинені країни, політика яких спрямована на поширення впливу за межами власних кор-донів. Їх, у свою чергу, розділяють на активні та пасивні. Геополітичні центри — це держави чи регіони, що мають важливе стратегічне місцезнаходження та володіють відповідни-ми ресурсами, але вимушені захищатись від зазіхань геостратегі-чних країн, які прагнуть до перерозподілу цінностей. Характеризуючи геополітичну структуру світу, потрібно оці-нити політику фінансових потоків активних та пасивних геостра-тегічних країн, напрями фінансової підтримки (табл. 26), співвід-ношення геостратегічних сил та зовнішній борг, визначити геополітичні центри й регіональних лідерів. Таблиця 26 НАПРЯМИ ФІНАНСОВОЇ ПІДТРИМКИ [4, с. 24] Країна-донор Країни-користувачі США Близький Схід, Аргентина, Бразилія, Мексика, Чилі, Ве-несуела, Тайвань, Південна Корея Росія Словаччина, Югославія, Білорусія, Куба, Вірменія, Індія, Китай, Іран, Ефіопія, Ангола, Мадагаскар, Сирія, Ємен Німеччина Польща, Україна, країни Балтії Франція Алжир, Марокко, Гвіана, Туніс, Камерун, Конго, Кот д’Івуар, Габон Велика Британія Індія, Бангладеш, Індонезія, Малаві, Китай, Уганда, Пакис¬тан, Замбія, Кенія, Танзанія, Мозамбік, Гана, ЮАР, Непал, Зімбабве, Руанда
|