|
Поняття кризи світової валютної системи виникло з кризою першої світової валютної системи. Під кризою світової валютної системи розуміють загострення валютних протиріч, різке пору-шення її функціонування, що проявляється в невідповідності структурних принципів організації світового валютного механі-зму зміненим умовам виробництва. Періодичні кризи світової валютної системи займають віднос-но довгі історичні періоди: криза золотомонетного стандарту тривала близько 10 років (1913—1922), Генуезької валютної сис-теми — 8 років (1929—1936), Бреттонвудської — 10 років (1967—1976). Криза світової валютної системи веде до знищення старої системи та заміни її новою, що забезпечує відносну валютну стабілізацію. Основні етапи створення світової валютної системи: • Становлення, формування передумов, визначення принципів нової системи; при цьому зберігається її спадкоємний зв’язок з попередньою системою. • Формування структурної єдності, завершення побудови, по-ступова активізація принципів нової системи. • Створення повноцінно функціонуючої нової світової валют-ної системи на базі закінченої й органічної цілісності її елемен-тів. Услід за цим настає період, коли валютно-економічний стан окремих країн покращується, а світова валютна система відпові-дає у визначених межах умовам та вимогам економіки та функці-онує відносно ефективно в інтересах провідних країн. Розрізняють локальні валютні кризи, що вражають окремі країни чи групу країн навіть за відносної стабільності світової валютної системи, циклічні валютні кризи — прояви економіч-них криз, спеціальні валютні кризи, що зумовлені різними факто-рами: криза платіжного балансу, криза, викликана надзвичайни-ми обставинами і т. д.
|