|
Валютний курс — «ціна» грошової одиниці однієї країни, виражена в іноземних грошових одиницях чи міжнародних валю-т¬них одиницях (СДР, ЕКЮ, замінених ЄВРО з 1999 р.), коефіцієнт перерахунку однієї валюти в іншу, що визначається співвідношенням попиту та пропозиції на валютному ринку. Функції валютного курсу: • Забезпечення взаємного обміну валютами під час торгівлі товарами, послугами та під час руху капіталів і кредитів. • Використовується для порівняння цін світових та націона-льних ринків, а також вартісних показників різних країн, вираже-них у національних чи іноземних валютах. • Використовується для періодичної переоцінки рахунків компаній та банків в іноземній валюті. Багатофакторність валютного курсу — відображає зв’язок валютного курсу з іншими економічними категоріями: вартістю, ціною, грошима, процентом, платіжним балансом і т. д. При цьому вони тісно переплітаються, а вирішальними стають певні фактори: • темп інфляції; • стан платіжного балансу; • різниця процентних ставок у різних країнах; • діяльність валютних ринків та спекулятивні валютні опера-ції; • ступінь використання визначеної валюти на євроринку та в міжнародних розрахунках; • прискорення чи затримка міжнародних платежів; • ступінь довіри до валюти на національному та світових рин-ках; • валютна політика. Є такі основні теорії регулювання валютного курсу: теорія паритету купівельної здатності, теорія регульованої валюти, теорія ключових валют, теорія фіксованих паритетів та курсів, теорія плаваючих валютних курсів, нормативна теорія валютного курсу. Загальними рисами цих теорій є заперечення теорії трудової вартості, вартісної основи валютного курсу, товарної природи грошей. Теорії регулювання валютного курсу виконують дві функ-ції: ідеологічну (спрямована на обґрунтування життєздатності ри-н¬кової економіки) і практичну (розроблення методів регулювання валютного курсу як складової валютної політики).
|