Міжнародне політико-правове середовище - циганкова міжнародний маркетинг - Маркетинг - Каталог статей - Все для студентів



Головна     Економіка    Наука       Реєстрація   Вхід
Категорії розділу
основи маркетингу
Підручник з основ маркетингу, автор Войчак
котлер основи маркетингу
циганкова міжнародний маркетинг
Підручник з міжнародного маркетингу, автор Циганкова.
дурович маркетинг
інформаційний маркетинг
Підручник з інформаційного маркетигу, все про маркетингові інформаційні системи, автор Єжова
Банківський маркетинг
Підручник банківський маркетинг, все про маркетинг у банку, автор Нікітін
Головна » Статті » Маркетинг » циганкова міжнародний маркетинг

Міжнародне політико-правове середовище

Зміст цієї теми розкривається у таких питаннях:
1. Логіко-структурна схема дослідження політико-правового середовища.
2. Політичні сили досліджуваної країни.
3. Можливі дії урядів досліджуваної країни.
4. Методи визначення політичного ризику.
5. Стратегії зменшення політичних ризиків у міжнародній ма-р¬кетинговій діяльності.
6. Матричний підхід до аналізу політико-правового середо-вища.
Метою вивчення теми є розуміння механізмів дії чинників політико-правового середовища, методів визначення політичних ризиків і стратегій їх зменшення в міжнародній маркетинговій діяльності фірми.
Під міжнародним політико-правовим середовищем слід розу-міти сукупність чинників політичного та правового характеру, які позитивно чи негативно впливають на розвиток міжнародної маркетингової діяльності фірми.
Вивчення чинників політико-правового середовища цільових країн необхідне для прийняття маркетингових рішень щодо: до-цільності виходу на іноземний ринок; моделей присутності фірми на іноземному ринку (експортування, спільне підприємництво, інвестування); маркетингової стратегії проникнення на ринок або розширення присутності на ньому; розробки окремих елементів маркетингового комплексу; стратегії та тактики ведення комерційних переговорів.
Метою дослідження політико-правового середовища є визна-чення рівня політичного ризику та розробка стратегій його змен-шення. Для цього насамперед аналізуються політичне середови-ще та можливі дії країни, яка досліджується, а також власної (рис. 3).

 
Рис. 3. Логіко-структурна схема дослідження 
політико-правового середовища
Міжнародний досвід показує, що конкретні економічні дії національних урядів по відношенню до інших країн зумовлені не лише комерційними інтересами, а й їх політичними цілями. Крім того, існує певний зв’язок між цілями уряду та можливими економічними діями, які підвищують політичний ризик (табл. 6).
Таблиця 6
ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ЦІЛЕЙ УРЯДУ КРАЇНИ, ЯКА ДОСЛІДЖУЄТЬСЯ, 
ТА МОЖЛИВИХ ПОЛІТИЧНИХ ДІЙ
Дії Цілі
Суверенітет 
та економічна незалежність Безпека Добробут Престиж Ідеологія
Неформальне втручання в бізнес + + + + +
Обмеження типу «купуй у своїх» + + +
Нетарифні бар’єри + +
Субсидії + +
Обмеження 
діяльності + + +
Умови власності +
Бойкот +
Конфіскації + + + +
Джерело: Jeannet / Hennessey, 1992 р.

Можна виділити два типи політичного ризику залежно від можливого охоплення суб’єктів міжнародних економічних відно-син: загальний та галузевий ризик. Загальний ризик стосується усіх закордонних суб’єктів підприємницької діяльності, що опе-рують на певному національному ринку, а галузевий — тільки певної галузі (сфери діяльності). Загальний та галузевий ризики можуть бути зумовлені як суспільними, так і урядовими чинни-ками, які, в свою чергу, поділяються на внутрішні (зумовлені внутрішньою політикою уряду) та зовнішні (зумовлені зовнішні-ми/ міжнародними умовами та процесами) чинники (табл. 7).
Для визначення рівня політичного ризику використовуються такі методи: аналіз дій держави у минулому (цей метод ґрунту-ється на дослідженні стереотипів політичної поведінки уряду, які зумовлені соціально-культурними та історичними чинниками ро-звитку країни); аналіз міркувань експертів (у ролі експертів мо-жуть виступати: співробітники самої фірми, які, як правило, час-то відвідують країну і спілкуються з представниками уряду, бізнесу, політичним діячами; професійні експерти, які працюють в урядових установах або міжнародних організаціях).
 
Таблиця 7
ЗАГАЛЬНА СТРУКТУРА ОЦІНКИ ПОЛІТИЧНИХ РИЗИКІВ
ПОЛІТИЧНИЙ РИЗИК
Загальний Галузевий
обумовлений 
станом суспільства обумовлений 
діями уряду обумовлений 
станом суспільства обумовлений 
діями уряду
внутрішній Державний переворот
Громадянська війна
Міжфракційні суперечки 
Етнічні / релігійні за-ворушення
Акції непокори / теро-ризм
Націоналістичні страйки / протести / бой-коти
Зміни суспільної дум-ки
Політична активність партій Націоналізація / екс-пропріація
Вимушена націоналізація
Репатріаційні обме-ження
Боротьба за владу
Зміни радикального режиму
Висока інфляція
Високий рівень відсот-кових ставок
Бюрократична політика Селективний теро-ризм
Селективні страйки
Національний бойкот компанії Селективна націоналі-зація/ експропріація 
Вплив спільного підп-риємництва
Дискримінаційне опо-даткування 
Місцеве трудове зако-но¬давство
Галузеве регулюван-ня 
Порушення контракту
Фінансові вкладення у внутрішню конкуренцію
Ціновий контроль
зовнішній Міжнаціональна партизанська боротьба
Міжнародний теро-ризм
Світова суспільна думка
Пресинг, скорочення ка¬піталовкладень Ядерна війна
(Звичайна) будь-яка війна
Міжкордонні конфлік-ти
Союзні зміни
Ембарго / національні бойкоти 
Високий рівень зовні-шньої заборгованості
Міжнародна економічна нестабіль-ність Міжнародні політич-ні (активістські) групи
Селективний між-
народний тероризм
Міжнародний бойкот під¬приємства Багатосторонні торгі-вельні угоди
Односторонні торгіве-ль¬ні угоди
Експортні / імпортні обмеження
Втручання іноземного уряду

 
Прикладом експертного методу можуть бути рейтинги полі-тичного ризику, що розробляються Інститутом Економічного Ро-звитку Світового Банку для комерційних банків. Рейтинги вимі-рюють бажання та політичну здатність даного уряду сплатити зовнішні зобов’язання, а також використовується для оцінки ста-більності даного уряду побудова моделей, базованих на вимірю-ванні політичної нестабільності.
Приклад: ОПИС РЕЙТИНГІВ ПОЛІТИЧНОГО РИЗИКУ.
Рейтинг 
ризику Опис
PR—1 Ризик малоймовірний у коротко-, середньо- та довгостроковому періоді. Ситуація в країні дуже стабільна й існує вельми сприятливе ставлення до виплати зовнішнього боргу, що навряд чи змінить-ся.
PR—2 He передбачається ризику в коротко- та серед-ньостроковому періоді. Довгостроковий ризик важко оцінити, але перспективи не негативні. Існує досить часу для пророкування політичного ризику. Позитив¬не ставлення до виплати зовнішнього боргу навряд чи зміниться.
PR—3 Ризик малоймовірний у коротко- та середньо-
строковому плані. Довгострокові перспективи неяс-ні, але не негативні. Ще досить часу, щоб знайти політичний ризик. Ставлення до виплати зовніш-нього боргу позитивне, але може змінитися.
PR—4 Ризик малоймовірний у коротко- та середньо-
строковому періоді, але на довгостроковий період потенційно негативний. Досить часу для пророкування середньострокового ризику. Ставлення до виплати зовнішнього боргу може змінитися, але, ймовірно, нині воно позитивне.
PR—5 Ризик малоймовірний у короткостроковому пе-ріоді, є досить часу для захисту. Середньо- і довго-строковий тренд неясний, але ймовірно негативний. Ставлення до зовнішньої заборгованості характери-зується несприятливим трендом.
PR—6 Ризик малоймовірний у короткостроковому пла-ні, але занадто мало часу для захисту. Середньо- та довгострокові перспективи — негативні. Ставлення до виплати зовнішнього боргу суперечливе.

PR—7 Ризик імовірний у коротко- та середньостроко-вому плані. Довгостроковий тренд показує можливе поліпшення через зміну чи уряду, чи ставлення до зовнішньої заборгованості.
PR—8 Ризик можливий у будь-який час. Країнам з та-ким рейтингом зазвичай притаманні дуже нестабі-ль¬ні політичні обставини або/чи дуже несприятливе ставлення до виплати зовнішнього боргу.
PR—9 Ризик цілком реальний. Немає жодної можливос-ті (або є невелика) зміни уряду чи ставлення до зов-нішньої заборгованості.

З метою запобігання можливим втратам унаслідок дії полі-тичних чинників фірми використовують різні стратегії зменшен-ня політичного ризику, які доцільно поділити за критерієм часу застосування стратегії на превентивні (до інвестування / укла-дання контракту) та операційні (після інвестування / укладання контракту), а за критерієм джерела мінімізації ризику — на внут-рішні та зовнішні (табл. 8).
У сучасному міжнародному бізнесі при вивченні політичного середовища відбувається зміщення наголосів з визначення полі-тичної нестабільності, яка на сьогодні формує невелику частину всіх ризиків, на дослідження та прогнозування урядової дискри-мінації. Урядова дискримінація — це дії уряду сторони, що приймає, в умовах політичної стабільності, що обумовлюють ви-никнення політичних ризиків для зарубіжних компаній. Причи-нами урядової дискримінації можуть бути як суто політичні чин-ники, так і необхідність захисту національних товаровиробників. Стратегією мінімізації політичних ризиків, що виникають унас-лідок вжиття заходів з урядової дискримінації (ускладнені умови доступу на ринок, обумовленість створення спільних підпри-ємств, цінові обмеження, податкова дискримінація тощо) є збі-льшення ринкової влади. Субстратегіями збільшення ринкової влади є: досягнення / збереження технологічного або управлінсь-кого лідер-
ства порівняно з фірмами приймаючої країни; досягнення/ збе-реження суттєвої частки ринку в країні, що приймає. Урядовим дискримінаціям, як правило, піддаються філії ТНК, тому саме вони частіше застосовують стратегію збільшення ринкової влади.
Для оцінки політико-правового середовища в зарубіжних кра-їнах, а також для класифікації можливих партнерів за ступенем політичної стабільності та ліберальності законодавчої бази доці-льно використовувати матричний підхід (рис. 19).
Таблиця 8
СТРАТЕГІЇ ЗМЕНШЕННЯ ПОЛІТИЧНОГО РИЗИКУ
Джерело мінімізації
ризику До інвестування /
 укладання контракту Після інвестування / укла-дання контракту
Внутрішні (самостійні) рішення та дії Мінімізація інвестицій
Місцеві позики
Створення спільних під¬приємств
Робота за управлінським контрак-том
Франчайзинг
Вертикальна інтегра-ція Мінімізація інвестицій та місцевої власності
Набуття статусу VIP (very important partner)
Маркетингова інтеграція
Збільшення ринкової «влади»
Зовнішні (зовнішня підтримка) Державне страхування
Приватне страхування
Гарантії сторони, що приймає Приватне страхуван-ня
Міжнародні юридичні норми

Хостинг від uCoz | Субота, 03.12.2016 | Вітаю Вас Гість | RSS