Класифікація конкуренції - інформаційний маркетинг - Маркетинг - Каталог статей - Все для студентів



Головна     Економіка    Наука       Реєстрація   Вхід
Категорії розділу
основи маркетингу
Підручник з основ маркетингу, автор Войчак
котлер основи маркетингу
циганкова міжнародний маркетинг
Підручник з міжнародного маркетингу, автор Циганкова.
дурович маркетинг
інформаційний маркетинг
Підручник з інформаційного маркетигу, все про маркетингові інформаційні системи, автор Єжова
Банківський маркетинг
Підручник банківський маркетинг, все про маркетинг у банку, автор Нікітін
Головна » Статті » Маркетинг » інформаційний маркетинг

Класифікація конкуренції

Існують різні методи визначення конкуренції на ринку. Більш того, за видом конкуренції можна класифікувати й самі ринки: ринок вільної конкуренції, монополістичної конкуренції, оліго-полії (олігопсонії), монопсонії (чистої монополії).
Ринок вільної конкуренції — теоретична модель, зручна для досліджень. Насправді, поведінка суб’єктів ринку визначається абсолютною еластичністю попиту та (в короткостроковому пері-оді) їх граничними витратами. У довгостроковому періоді грани-ч¬ні витрати суб’єктів ринку прямують до середніх витрат.
Ринок вільної конкуренції — не однорідний за розвитком кон-куренції та її впливом на виробництво та споживання. Економіч-на наука вже на цьому рівні розрізняє конкуренцію досконалу і чисту. Чиста конкуренція припускає лише відсутність монополії, що досягається за наявності великої кількості покупців і продав-ців однакового, в основному стандартного продукту. Досконала конкуренція включає й багато факторів рівноваги на ринку: мобі-льність ресурсів, достатня інформованість, спроможність швидко перебудовуватись.
Інших три типи ринків належать до ринку з недосконалою конкуренцією, і кожний з них характеризується певними особли-востями ціноутворення.
Монополістична конкуренція має справу не тільки з пробле-мою одиничної рівноваги, а й із проблемою групової рівноваги (проблемою взаємопристосування) економічних сил усередині групи конкуруючих між собою монополістів. 
Олігопсонія — групова монополія небагатьох покупців, що сконцентрувалися на ринку і здатні суттєво впливати на ціну то-вару та інші умови функціонування ринку.
Олігополія — групова монополія небагатьох підприємств-про-давців, які ведуть між собою здебільшого нецінову конкуренцію.
Олігополістична структура ринку є переважною для сучасних промислово розвинутих країн. Наприклад, ринок теле- і радіоа-паратури та електронно-обчислювальної техніки.
Суто монопольний ринок характеризує домінування одного господарюючого агента, що встановлює ціни на товар. Монопо-лія — один виробник, продавець. Монопсонія — один монополь-ний покупець. Звідси — монопольна ціна, додатковий дохід — монопольний прибуток. Немає конкуренції. На врівноваженому ринку монополія або переборюється, або приборкується держав-ним контролем і регулюванням. Неврівноважений ринок створює живильне середовище для монополізму. В результаті монополізм може руйнівно впливати на економіку або консолідувати зону застою, пасивності до нових імпульсів попиту.
Для країн, що раніше входили до СРСР, характерна дуже висока монополізація ринку щодо більшості продуктів (до 90—100 %). Висока концентрація виробництва за вузької спеціалізації призвели до виробничого монополізму в переважній кількості машинобудівних галузей. Разом із природною та виробничою монополізацією склалося стійке домінування державного монополізму на всіх державних, регіональних і місцевих ринках. 
Держава повинна провадити політику розвитку товарного 
ринку та конкуренції, обмеження монополістичної діяльності та припинення недобросовісної конкуренції, здійснювати антимо-нопольну політику.
Розглянемо конкуренцію у сфері маркетингу. Вона класифіку-ється за способом задоволення потреб і за методами конкуренції (рис. 17.2).

 
Рис. 17.2. Класифікація конкуренції на інформаційному ринку
У першому випадку вона поділяється на:
функціональну, коли продукція інформаційного виробництва конкурує з продукцією фірм інших галузей щодо задоволення тієї самої потреби, але різними засобами (радіо, телебачення, преса
і т. ін.);
видову, коли продукція має одне й те саме призначення, але існують суттєво важливі відмінності у параметрах;
предметну, коли пропонується ідентична продукція різними інформаційними структурами. Продукція може мати різну або однакову якість.
В іншому випадку виділяють цінову та нецінову конкуренцію. Конкуренція на основі ціни припускає одержання вигідніших умов реалізації за рахунок маніпуляції цінами. Розрізняють пря-му цінову конкуренцію за зниження ціни на запропоновану про-дукцію, а також приховану, коли ціни на новий або з поліпшени-ми властивостями товар зростають незначно.
Нецінова конкуренція (на основі якості) передбачає вищу ніж у суперників ціну, надійність, меншу «ціну споживання», надан-ня більшого комплексу послуг і т. ін. До нецінових методів кон-куренції відносять рекламу, за допомогою якої виробники фор-мують довіру до своєї товарної, цінової та збутової політики. 
В економічній літературі до нецінових методів конкуренції від-носять також маркетингові методи управління фірмою.

Хостинг від uCoz | Понеділок, 05.12.2016 | Вітаю Вас Гість | RSS