|
Багато проблем виробництва і розповсюдження ПЗ для ПК розв’язано лише теоретично. Користувачам на ринку пропонується велика кількість ПЗ, а створення їх та розповсюдження вимагають величезних ресурсів. Для можливості орієнтуватися, для оцінки і порівняння якості ПЗ передусім необхідно провести класифікацію ПЗ і побудувати систему показників якості та їх оцінки. Загальноприйняту класифікацію програмних продуктів наведено на рис. 12.1. У розвинутих країнах номенклатура ринку програмного забезпечення включає такі групи продуктів: • адміністративно-інформаційні засоби; • антивірусне програмне забезпечення; • графічні пакети; • графічні засоби для проведення презентацій; • інтегровані пакети; • операційні системи та мережеві засоби; • програмне забезпечення для робочих груп; • програмне забезпечення для видавничих систем; • програми анімації та віртуальної реальності; • програми діагностики і тестування; • програми і пакети для наукових та інженерних розрахунків; • сервери БД і додатків, додатки клієнт-сервер; • системи автоматичного проектування і побудови алгорит-мів; • системи обробки тексту;
• СУБД; • системи фінансового обліку; • засоби передавання даних і комунікаційні пакети; • утиліти; • електронні таблиці; • мови програмування та інструментальні засоби розроблення програм; • комп’ютерні ігри; • компресійні програми; • клієнтські програми (броузери, FTP, пошта і т. д.); • засоби зв’язку; • серверні продукти; • засоби розроблення Internet-додатків, WEB-публікацій; • мультимедіа, дизайн; • програми перекладу; • системи обробки звукових сигналів; • програми розпізнавання; • засоби створення бізнес-додатків; • засоби захисту інформації від несанкціонованого доступу; • проміжне програмне забезпечення. Зупинимося на останній групі програмних продуктів, потреба в яких виникла не так давно. Проміжне програмне забезпечення зв’язує додатки користувачів, даючи їм можливість взаємодіяти один з одним по мережі [102]. Додаткам, які використовують різнорідне програмне забезпе-чення або працюють на різних комп’ютерних платформах, для організації взаємодії потрібна програма, що діє як посередник-перекладач, встановлений між додатками, розміщеними на одно-му сервері, і будь-якою кількістю клієнтів, які хочуть отримати доступ до цих додатків, і дає користувачам можливість взаємодіяти один з одним і з додатками в єдиному обчислювальному се- редовищі. Проміжне програмне забезпечення зв’язує разом клієнтські та серверні операції, різнорідні системи, такі як Web-додатки і більш старі системи на базі мейнфреймів, підключає старі системи до новіших систем, а також використовує нові додатки. У швидко змінюваному світі електронної комерції проміжне програмне забезпечення може допомогти компанії досягнути ус-піху за рахунок зв’язку їх систем оплати, бухгалтерських розра-хунків, виробництва і випуску продуктів з Internet-додатками, орієнтованими на споживача. Залежно від виконуваних функцій проміжне програмне забез-печення може бути поділене на три основні категорії: ПЗ, орієн-товане на конкретні додатки; ПЗ обміну інформацією; ПЗ управ-ління і підтримки. Проміжне програмне забезпечення, орієнтоване на конкретні додатки, обслуговує служби розподілених баз даних, обробку розподілених транзакцій даних та об’єктів, спеціалізовані служби для мобільних обчислень і мультимедіа. Проміжне програмне забезпечення обміну інформацією вико-ристовується для таких завдань, як пересилання даних, давання команд, отримання відповідей, перевірка статусу і пошук виходу з тупиків. Проміжне програмне забезпечення управління і підтримки ві-дповідає за визначення місцезнаходження ресурсів, взаємодію із серверами, підтримку захисту і обробку помилок, а також за контроль продуктивності. Компанія вибирає тип проміжного ПЗ залежно від того, якою інформацією необхідно обмінюватися. Треба зазначити, що номенклатура ринку програмних продуктів весь час поповнюється новими або поновлюваними програмними продуктами, причому з’являються не тільки нові продукти, але й нові групи програмних продуктів, що забезпечують принципово нові технології обробки інформації. Серед багатьох віянь, так чи інакше пов’язаних з інформа- ційними технологіями, насамперед з Internet, останнім часом особливо помітною стала ідея оренди програмного забезпечен- ня через служби Web. Забезпечують її провайдери прикладних служб — Application Service Providers (ASP), які стають помітни-ми суб’єктами на ринку ПЗ [24]. Провідні компанії вже виробля-ють відповідні стратегії, ринкові аналітики вважають даний сег-мент перспективним. Однак оренда ПЗ, подібно до будь-якої іншої, має свої перева-ги і недоліки. Виникнення ідеї ASP-послуг пов’язане з розвитком інформаційних технологій. Чималу роль тут відіграло постійне збільшення витрат на інформатизацію, яке за останні п’ять років, за деякими оцінками, досягло понад 25%. Найсуттєвішим воно є для малих фірм з кількістю працівників до 50 осіб, тому саме во-ни на даний момент становлять основну масу клієнтів провайдерів прикладних служб. Фахівці вважають, що провайдери, які орієнтуються тільки на корпоративний сектор, ризикують упустити можливості на ринку ASP-поcлуг, оборот якого, за більшістю прогнозів, найближчими роками досягне декількох мільярдів доларів. По-перше, в наш час ринок ASP-послуг для малих компа-ній — дуже містка ніша: так, у США очікується, що в 2003 р. кількість співробітників малих фірм, що матимуть доступ до Internet (тобто потенційних користувачів орендованих додатків), досягне 34 млн. По-друге, на думку більшості аналітиків, корпо-ративний сектор у найближчому майбутньому не вдаватиметься до послуг сторонніх провайдерів, тому що для будь-якої великої компанії перш ніж передати управління своїми бізнес-процесами сторонній фірмі, треба вирішити питання захисту і гарантії надійної роботи. З іншого боку, у корпоративних користувачів може виникнути необхідність інтеграції орендованих додатків з існуючими елементами інформаційних систем підприємств, таких як сховища даних. Це важливо як з технічної, так і з маркетингової точок зору, хоча саме рішення цієї проблеми багато в чому є ключем до впровадження ASP-послуг у всіх сегментах бізнесу в майбутньому. Крім того, співпраці провайдерів прикладних служб між со-бою і з представниками інших галузей інформаційної індустрії перешкоджає відсутність у ASP стандартних бізнес-моделей просування своїх послуг на ринок, оскільки велика частина ASP-провайдерів має більш загальну спеціалізацію: провайдери Inter-net, телекомунікаційні оператори, системні інтегратори, постачальники програмного забезпечення. Співпраця ASP-провайдерів один з одним важлива, тому що на даний момент немає провайдерів, здатних забезпечити вирі-шення всіх задач, які стоять навіть перед малими фірмами. Для клієнта зручніше мати справу з одним провайдером, щоб постачальник послуг надавав йому прозорий доступ до служб інших провайдерів. Класифікація провайдерів (за версією журналу «Fortune») • Провайдери прикладних служб (Application Service Provi-ders) — здійснюють ліцензування, підтримку та оренду програмних систем, розроблених іншими компаніями. • Провайдери бізнес-служб BSP (Business Service Providers) — розробники ПЗ нового покоління, що пропонують для оренди па-кети служб, як правило, орієнтованих на якусь певну галузь. • Провайдери комп’ютерних служб CSP (Compiler Service Providers) — пропонують оренду апаратного забезпечення для запуску додатків клієнтів, до яких звичайно входять ASP, BSP і фірми, що спеціалізуються у сфері електронної торгівлі. Що стосується прогнозів відносно темпів розвитку ринку ASP-послуг, то вони поки дуже суперечливі — від декількох мі-льярдів до декількох десятків мільярдів доларів. Такі фірми, як Microsoft, Oracle, Sun, уже розробили і впроваджують свої стра-тегії на ринку ASP-послуг.
|