Методи і моделі управління товарними запасами в маркетингу - інформаційний маркетинг - Маркетинг - Каталог статей - Все для студентів



Головна     Економіка    Наука       Реєстрація   Вхід
Категорії розділу
основи маркетингу
Підручник з основ маркетингу, автор Войчак
котлер основи маркетингу
циганкова міжнародний маркетинг
Підручник з міжнародного маркетингу, автор Циганкова.
дурович маркетинг
інформаційний маркетинг
Підручник з інформаційного маркетигу, все про маркетингові інформаційні системи, автор Єжова
Банківський маркетинг
Підручник банківський маркетинг, все про маркетинг у банку, автор Нікітін
Головна » Статті » Маркетинг » інформаційний маркетинг

Методи і моделі управління товарними запасами в маркетингу

Ці методи використовуються при розв’язанні оптимізаційних задач, в яких відомі дані про:
постачання товару;
попит на товар;
витрати та умови зберігання товарних запасів;
критерій оптимізації.
Принципові системи регулювання товарних запасів. Кла-сична задача управління запасами ілюструє загальний теоретич-ний підхід до задач регулювання запасів. У практичній діяльності організації і служб маркетингу використовуються простіші системи регулювання товарних запасів, засновані на різних стратегіях поповнення запасів, тобто на певних правилах цього поповнення. Параметрами цих систем є величина запасів, наявних на складі, допустимі коливання рівня запасів, розміри замовлення на поповнення запасів, його періодичність та ін. Системи різняться між собою залежно від того, які з параметрів вибрані як регулюючі. Принципові системи регулювання запасів, що використовуються в практиці маркетингу, детально описані в багатьох підруч¬никах і посібниках (див., наприклад, [81, 125]). Тому наведемо лише короткий огляд цих систем.
Система з фіксованим розміром замовлення. Це найпоши-реніша система, в якій розмір замовлення на поповнення запасів є постійною величиною, а чергова партія товару надходить за зменшення запасів до певного критичного рівня, званого точкою замовлення. Тому регулюючими параметрами системи з фіксова-ним розміром замовлення є: 1) точка замовлення; 2) розмір замов¬лення, тобто величина партії постачання. Таку систему часто називають «двобункерною», оскільки при її застосуванні запас зберігається наче у двох бункерах: в одному — для задоволення попиту протягом періоду між фактичним поповненням запасу і датою наступного найближчого замовлення, а в іншому — для задоволення попиту протягом періоду від моменту подання замовлення до надходження чергової партії товару, тобто в другому бункері зберігається запас на рівні точки замовлення.
Система з фіксованою періодичністю замовлення. За такої системи замовлення на чергове постачання товарного запасу повторюються через рівні проміжки часу. У кінці кожного періоду перевіряється рівень запасів і виходячи з цього визначається розмір партії, що замовляється. При цьому запас поповнюється кожний раз до певного рівня, що не перевищує максимальний. Таким чином, регулювальними параметрами цієї системи є: 1) максимальний рівень запасів, до якого здійснюється поповнення їх; 2) тривалість періоду повторення замовлень. Систему з фіксованою періодичністю замовлення ефективно використовувати, коли є можливість змінювати обсяг замовлення, а витрати на оформлення будь-якого замовлення невеликі. Однією з переваг цієї системи є можливість періодичної перевірки залишків на складі і відсутність необхідності вести систематичний облік руху залишків. Вадою системи є те, що вона не виключає можливість недостачі товарних запасів.
Система з двома фіксованими рівнями запасів і фіксова-ною періодичністю замовлення Система передбачає встанов-лення верхньої та нижньої межі допустимого рівня запасів. Крім максимального верхнього рівня запасу встановлюється нижній рівень (точка замовлення). Якщо розмір запасу знижується до нижнього рівня ще до настання фіксованого часу поповнення за-пасу, то робиться позачергове замовлення. В інших випадках си-стема функціонує як система з фіксованою періодичністю замов-лення. Така система має три регулюючих параметри: 
1) максимальний рівень запасу; 
2) нижній рівень запасу (точка замовлення); 
3) тривалість періоду між замовленнями. 
Перші два параметри постійні, третій може бути змінним. Ця система складніша за попередню, однак вона дає змогу виключи-ти можливість недостачі товарного запасу. Недоліком системи є те, що поповнення запасів до максимального рівня не може про-водитися незалежно від фактичного витрачання запасів.
Система з двома фіксованими рівнями запасів без постій-ної періодичності замовлення. Цю систему називають також стратегією управління запасами (s, S), або системою «мінімум—максимум». Вона усуває недоліки попередньої системи і є її мо-дифікацією. У цій системі два регулюючих параметри: нижній (критичний) рівень запасу s та верхній рівень запасу S.
Якщо через x позначити величину запасів до прийняття рі-шення про їх поповнення, через z — величину поповнення, а че-рез у = х + z — величину запасів після поповнення, то стратегія управління запасами (s, S) задається умовами:
  (3.2)
Отже, поповнення не відбувається, якщо рівень запасів біль-ший за критичний рівень, що є s; якщо ж рівень, що є, менший або рівний s, то приймається рішення про поповнення запасу до верхнього рівня S так, що величина поповнення дорівнює:
z = S – x.
Саморегульовані системи. Розглянуті вище системи регулю-вання запасів передбачають відносну незмінність умов функціо-нування цих систем. На практиці така постійність умов не має місця, що спричинюється змінами потреби у товарних запасах, умовами їх постачання і т. д. У зв’язку із цим виникає необхід-ність створення комбінованих систем з можливістю саморегулю-вання (адаптація до змінюваних умов). Отже, створюються сис-теми зі змінюваними періодичністю і розміром замовлень, врахо-вуючі стохастичні (недетерміновані) умови. У кожній такій системі встановлюється певна цільова функція, що слугує крите-рієм оптимальності функціонування системи, в рамках відповід-ної економіко-математичної моделі управління запасами.
Одним з елементів цільової функції при побудові саморегу-льованих систем управління запасами є витрати, пов’язані з ор-ганізацією замовлення та реалізацією його, починаючи з пошуку постачальника і закінчуючи оплатою всіх послуг з доставки то-варних запасів на склад. 
Іншим елементом цільової функції є витрати, пов’язані зі збе-ріганням запасу. 
Ще одним (третім) елементом цільової функції, що розгляда-ється, є втрати через дефіцит, коли постачально-збутова органі-зація несе матеріальну відповідальність за незадоволення потре-би споживачів через відсутність запасів.

Хостинг від uCoz | Субота, 03.12.2016 | Вітаю Вас Гість | RSS