Оцінювання праці в інформаційній галузі - інформаційний маркетинг - Маркетинг - Каталог статей - Все для студентів



Головна     Економіка    Наука       Реєстрація   Вхід
Категорії розділу
основи маркетингу
Підручник з основ маркетингу, автор Войчак
котлер основи маркетингу
циганкова міжнародний маркетинг
Підручник з міжнародного маркетингу, автор Циганкова.
дурович маркетинг
інформаційний маркетинг
Підручник з інформаційного маркетигу, все про маркетингові інформаційні системи, автор Єжова
Банківський маркетинг
Підручник банківський маркетинг, все про маркетинг у банку, автор Нікітін
Головна » Статті » Маркетинг » інформаційний маркетинг

Оцінювання праці в інформаційній галузі

Інформаційна галузь має свої особливості нормування, стиму-лювання і оплати праці. 
Технічне обслуговування: 
складання технічних засобів з комплектування;
складання, монтаж, установлення, підключення та налаго-джування апаратних засобів і локальних мереж у замовника;
ремонт, тестування, апгрейд (модернізація) технічних засо-бів, поточне технічне обслуговування.
Спеціалісти, які його забезпечують, мають відповідну освіту та досвід практичної роботи. Про нормування їхньої праці навряд чи доцільно говорити, що ж стосується оплати, то вона залежить від рівня кваліфікації, системи оплати, прийнятої на фірмі, та умов контрактів і договорів із замовниками. Щодо поточного технічного обслуговування, то тут є парадокс: тому, хто більшу частину робочого часу «сидить, склавши руки, а техніка сама працює», треба платити більше ніж тому, хто цілими днями займається ремонтом, бо саме це є свідченням, що він не дуже кваліфікований фахівець.
Програмування. Проблема нормування праці програмістів була дуже актуальною, коли її результатом були тексти готових програм, написані на певній мові програмування, і кількість ряд-ків цієї програми визначала кінцевий обсяг праці, а поділений на кількість робочих днів — давав рівень продуктивності праці. Узагалі, в усіх країнах вважалося, що в середньому 10—15 опе-раторів на робочий день — це досить високий рівень продуктив-ності праці програміста.
Створення норм і нормативів затрат праці для програмування — досить складний процес, насамперед через те що програмування — творча робота, а також тому що у програмуванні однієї задачі можуть брати участь фахівці різних професій і категорій, а саме:
наукові працівники;
математики;
інженери-технологи;
економісти;
техніки;
оператори.
Крім того, продуктивність праці під час програмування зале-жить від багатьох факторів, урахувати які складно. Це:
логічна складність програмованої задачі; 
кваліфікація програміста;
математичне забезпечення ЕОМ.
Основними методами нормування є дослідно-статистичний, коли норми часу встановлюються на основі звітних даних про витрати часу в минулому на виконання аналогічних робіт з про-грамування. Типові норми часу на програмування задач для ЕОМ затверджено в 1986 р. 
Здійснити оцінку і нормування праці керівників ІТ-підроз¬ділів, системних аналітиків, програмістів та інших висококвалі-фікованих спеціалістів значно складніше ніж техніків або опера-торів. Для оцінки праці цієї категорії робітників можна використовувати такі показники:
дотримання термінів розроблення систем і програм;
вивчення і практичне використання нових мов і методів про-грамування;
створення чітких інструкцій, що полегшують використання програм;
схвалення роботи з боку користувачів.
Питання нормування праці під час програмування є дуже важ-ливим для планування, обліку, аналізу та оперативного управлін-ня діяльністю ОЦ. Норми часу охоплюють роботи, виконувані фахівцями на таких стадіях розроблення проектних матеріалів:
технічне завдання;
ескізний проект;
технічний проект;
робочий проект;
впровадження.
Норми часу розраховано залежно від факторів, що найбільше впливають на трудомісткість розроблення проекту:
кількість різновидів форм вхідної інформації;
кількість різновидів форм вихідної інформації;
ступінь новизни комплексу задач (задачі);
складність алгоритму;
вид інформації, що використовується (змінна інформація, НСІ, БД);
складність контролю вхідної і вихідної інформації;
використання ТПР (ППП), типових проектів, типових про-грам, стандартних модулів.
Виходячи з трудомісткості стадій розроблення ПЗ ОТ, оціню-ється кількість фахівців або термін, необхідний для реалізації стадій його розроблення.
Добором кількості розробників на різних стадіях досягають бажаного терміну розроблення ПЗ ОТ.
Зараз технології обробки інформації, технології програмуван-ня настільки різноманітні, настільки вдосконалені, що неможли-во зіставляти роботу програмістів у різних середовищах, можна робити порівняння тільки в аналогічних середовищах і встанов-лювати терміни розроблення програмних продуктів виходячи зі статистичних даних та практичного досвіду. Це стосується про-грамістів середнього рівня, тобто виконавців. Вища кваліфікація у програмуванні визначається тими принципово новими ідеями, які дають розвиток новим напрямам у цій галузі. Це було і зали-шається творчою складовою діяльності програміста, оплату якої неможливо нормувати.
І хоч установлених норм для програмістів офіційно ніхто не скасовував, ними практично не користуються (принаймні, на не-державних підприємствах), а терміни розроблення програмних продуктів установлюються виходячи зі складності задач, ступеня використання готових програмних модулів, рівня автоматизації праці програмістів, технічних засобів тощо.
Приклад оплати праці ІТ-спеціалістів у США наведено у табл. 16.2.

Таблиця 16.2 
ЗАРПЛАТА ІТ-ПРАЦІВНИКІВ У 10 ГАЛУЗЯХ ЕКОНОМІКИ США
Галузь Посада Оклад, дол.
Будівництво Web-майстер/Web-програміст 10 500
ERP-спеціаліст 14 000
Адміністратор СУБД 13 200
Провідний спеціаліст з обслуговування мереж 12 300
Послуги Адміністратор мережі 7900
Керівник проекту 11 400
Спеціаліст із супроводження офісного ПЗ 6700
Розробник додатків 7000+
Провідний розробник додатків 14 000+
Торгівля Керівник проекту 13 200
Системний аналітик 8800
Системний програміст 7000
Програміст/аналітик 6500
Транспорт, 
енергетика Провідний системний аналітик 10 700
Провідний системний програміст 9700
Адміністратор мережі 8800
Програміст/аналітик 11 200
Виробництво Системний аналітик 10 400
Провідний системний програміст 9500
Адміністратор/аналітик мережі 8600
Програміст 7200
Телекомунікації Керівник проекту 17 600+
Провідний системний аналітик 17 600
Провідний програміст/аналітик 15 800
Програміст/аналітик 8800
Освіта Провідний системний аналітик 7900
Керівник проекту/системний програміст 7000
Програміст/аналітик 5300
Менеджер LAN 4900
Закінчення табл. 16.2
Галузь Посада Оклад, дол.
Банки, фінанси Провідний системний аналітик/адміністратор 9300
Web-майстер, Web-дизайнер 9300
Аналітик СУБД 10 400
Провідний програміст/аналітик 9800
Медицина Керівник проекту/системний програміст 10 400
Аналітик СУБД 9500
Провідний системний аналітик 9700
Менеджер LAN 9100
Урядові та дер-жавні структури Web-майстер/Web-програміст 7000
Керівник ІТ-підрозділу 10 400

Що стосується заробітної плати програмістів в Україні, то можна сказати, що більш-менш достовірні відомості можна мати тільки для працюючих у державному секторі економіки. Тут оклади перебувають на рівні середніх у промисловості, що для кваліфікованих фахівців — дуже низький рівень. Тому вони або мають ще заробіток на стороні (іноді безпосередньо на своєму робочому місці), або мають додаткові гонорари чи якусь іншу 
зацікавленість, або просто переходять у ринкові структури. Офі-ційні оклади тут становлять 200—300 дол. для молодих спеціалістів, потім вони можуть зростати у 2—3 рази, крім того, використовують доплати, які можуть бути у 1,5—2 рази вищі за посадові оклади (щоб уникнути зайвих налогових відрахувань).
Маркетологи. Оскільки ця посада і спеціальність як така з’явились у нас не так давно, то маркетологи здебільшого пра-цюють у секторі недержавної власності, отже, оплата праці зале-жить від галузі, фірми, від її ефективності та їх внеску в прийнят-тя важливих стратегічних рішень і поточного регулювання діяль-ності фірми.
Як показують дослідження, обчислити внесок кожного марке-толога в загальний успіх інформаційної фірми неможливо, оскі-льки відсутні чіткі критерії оцінювання їх роботи.
Частинними критеріями оцінки якості роботи можуть бути:
збільшення обсягів виробництва і реалізації продукції (пос-луг);
економія матеріальних і паливно-енергетичних ресурсів;
зниження собівартості і поліпшення якості продукції;
прискорення оборотності оборотних коштів; 
поліпшення роботи з дебіторами;
організація відновлення устаткування і технологій за допо-могою іноземних інвесторів;
розширення сервісних послуг фірми;
вирішення інших економічних і природоохоронних проблем підприємства.
Наведені критерії ефективності не є обов’язковими для пре-міювання, але можуть використовуватися для розроблення поло-ження про стимулювання праці.
Наявні сьогодні системи стимулювання праці застаріли і не працюють на збільшення обсягів виробництва і підвищення ефек-тивності праці маркетологів. Ігнорування вад сформованої сис-теми оплати і стимулювання праці є однією з основних причин кризового стану економіки і суспільства.
Наприклад, зарплата маркетолога має складатися з двох час-тин: основна зарплата, що виплачується за виконання посадових обов’язків, та змінна частина, що залежить від підсумків резуль-татів трудової діяльності у попередній місяць. Цю частину зар-плати формує трудовий колектив у вигляді премії, тому що мар-кетолог, реалізуючи на підприємстві свої підприємницькі здіб-ності, віддає результати своєї праці колективу, який оцінює його індивідуально.
Таким чином, посадовий оклад із премією становитиме своє-рідний економічний рейтинг маркетолога. Хибну оцінку якості своєї праці маркетолог дістане, якщо не зможе переконати колек-тив у доцільності своїх дій. Крім надбавок, можна підключити нові стимули — моральні. Одним з таких стимулів для кваліфікованого маркетолога є підвищення по службі.
У цілому по Україні реальний попит на фахівців з маркетингу дуже значний, але він частково має прихований характер. Марке-толог сьогодні — це єдиний фахівець, який може вказати підпри-ємству, як заробити гроші, а не лише їx перерозподіляти i витра-чати, бо тільки він умiє дослідити ринок, вивчити, що i скільки виробляти, як розповсюджувати, рекламувати тощо, фахівець, який може вивести економіку з кризи. Висококваліфікованих кад-рів сьогодні дуже мало. Там де вони є, де є прямий зв’язок із практикою — результати дуже високі.

Хостинг від uCoz | Субота, 10.12.2016 | Вітаю Вас Гість | RSS