|
Сучасне суспільство називають інформаційним. Широкий ро-звиток засобів обчислювальної техніки та зв’язку дав змогу зби-рати, зберігати, обробляти та передавати інформацію таких обсягів і з такою оперативністю, про які раніше й думати не могли. Виникли нові інформаційні технології, які перетворилися на важливіший фактор економічного розвитку. Докорінні перетворення в економічному середовищі, перехід від адміністративно-командних до економічних методів управ-ління, відсутність практичного досвіду, унікальність ситуації та необхідність швидкого прийняття рішення привели до істотних змін у потоках інформації, організаційних формах, засобах обро-б¬ки та представлення даних. Зростання інформаційних потреб суспільства, спрямованих на отримання повної, достовірної та своєчасної інформації, створює передумови для розвитку виробництва інформаційних і програмних продуктів і послуг. Перетворення інформації на товар, на об’єкт купівлі-продажу є важливою особливістю розвитку інформаційних відносин. Ще не зовсім усвідомлене та науково не оцінене значення того факту, що інформаційний ринок за масштабами (оборотом) і темпами зростання в більшості країн далеко випередив ринок матеріальних продуктів і послуг. Швидке збільшення частки інформаційного виробництва в загальному обсязі виробництва і є його інфор¬матизацією. У життєдіяльності людини єдиний вид ресурсу, який можна використовувати, але не можна вичерпати — це інформаційні ре-сурси. Вони утворюються в результаті науково-технічної та гос-подарської діяльності людини і накопичуються у формі, що уможливлює відтворення їх. На сучасному етапі науково-технічного прогресу інформація перетворюється на продукт промислового виробництва, завдяки чому питома вага інформації, особливо наукової, різко зростає, обсяги її збільшуються за експоненціальним законом. Інформаційні ресурси та рівень індустрії інформації здійсню-ють вирішальний вплив на конкурентоспроможність наукоміст-ких галузей промисловості. Кінець кінцем, саме технології ство-рення інформаційних ресурсів та організації доступу до них визначають рівень розвитку країни. Як показав досвід, використання організаційних форм функці-о¬нування засобів обчислювальної техніки в народному господарстві як госпрозрахункових самостійних обчислювальних центрів і виокремлення інформаційно-обчислювальних послуг у самостійну галузь народного господарства в 1984 р. були доцільними та економічно виправданими. Ці підприємства характеризуються особливими умовами виробництва в системі суспільного розподілу праці. Особливими умовами є: своєрідність технологічного устаткування; однорідна продукція — інформація, що відіграє специфічну роль у процесі розширеного відтворення; фондоміст-ке, безсировинне (у традиційному розумінні) виробництво; нау-комісткі засоби виробництва — обчислювальна техніка та про-грамне забезпечення до неї; висока кваліфікація фахівців на всіх етапах технологічного процесу. Специфікація предметних облас-тей та галузева належність підприємств інформаційно-обчислю-вального обслуговування (ІОО), адміністративне підпорядкуван-ня різним міністерствам і відомствам поєднувалися з формальною належністю галузі ІОО та територіальним обслуго-вуванням замовників. За нових умов господарювання, коли підприємства самостійно визначають цілі та задачі свого функціонування, стратегію і тактику досягнення поставлених цілей, для управління їх діяльністю необхідна інформація про ринок сировини та збуту, про зміни попиту та пропозиції, про нові технології для швидкого реагування, переорієнтації виробництва тощо. Власно кажучи, інформація необхідна всім підприємствам, що ведуть виробничо-господарську, комерційну та іншу діяльність. Її можуть забезпечити тільки спеціальні банки даних, що продаватимуть інформацію всім бажаючим. І покупцю інформації байдуже, на скількох ЕОМ і за який час цю інформацію було оброблено, вона має бути достовірною, своєчасною, бо саме за ці якості він платить, оскільки без них вона втрачає свою корисність і перетворюється на дезинформацію. Зовнішню інформацію фірмі можуть забезпечи-ти підприємства ІОО, що містять глобальні або локальні банки даних, передаючи її за вимогою або запитанням по каналах зв’язку. Отже, утворюється інформаційний ринок зі своїми об’єк-тами, суб’єктами та правилами відносин між ними.
|