Проблеми навчання - інформаційний маркетинг - Маркетинг - Каталог статей - Все для студентів



Головна     Економіка    Наука       Реєстрація   Вхід
Категорії розділу
основи маркетингу
Підручник з основ маркетингу, автор Войчак
котлер основи маркетингу
циганкова міжнародний маркетинг
Підручник з міжнародного маркетингу, автор Циганкова.
дурович маркетинг
інформаційний маркетинг
Підручник з інформаційного маркетигу, все про маркетингові інформаційні системи, автор Єжова
Банківський маркетинг
Підручник банківський маркетинг, все про маркетинг у банку, автор Нікітін
Головна » Статті » Маркетинг » інформаційний маркетинг

Проблеми навчання

Викладання комп’ютерних наук мало чим відрізняється в різ-них країнах, хіба що рівнем технічної забезпеченості. Однак треба зауважити, що програмування як дисципліна фахової підготовки свого часу мала досить високий теоретичний і практичний рівень, за деякими напрямами він поки ще зберігається (прикладна математика, статистика, розпізнавання образів, математична лінгвістика, інженерно-наукові системи та ін.). Таку рівновагу можна пояснити віддаленістю цих наук від ринкової економіки. Зовсім інші проблеми постають при викладанні маркетингових дисциплін.
Об’єктивне існування суспільного розподілу праці і необхідності товарообміну роблять маркетинг також об’єктивно необхідним.
Якщо аналізувати модель підготовки маркетологів, подану в типовому навчальному плані, і порівнювати її з образом, сфор-мованим всесвітньо відомими маркетологами (Ф. Котлером,
Ж.-Ж. Ламбеном, П. Друкером, Дж. Уонг та ін.), то типова мо-дель є варіантом підготовки фахівця, адаптованим до реальних завдань збуту продукції. 
Хоча досвід викладання маркетингових дисциплін у вузах України (основи маркетингу, стратегія підприємства, маркетин-гові дослідження, ситуаційний аналіз, логістика та ін.) досить не-великий (4—5 років), основні проблеми і труднощі, а також деякі успіхи за цей час виявилися досить чітко. Річ у тому, що «захід-ний» маркетинг у нас виявляється неефективним, не адаптованим до національних особливостей. Ігнорування цієї обставини, спро-ба напряму використати західні маркетингові технології в Украї-ні неминуче призводять до втрат і невдач.
Також неефективними виявляються в наших умовах і спроби викладати «по-нашому» «західний» маркетинг за «західними» підручниками нашим вітчизняним студентам. 
Навчальні посібники. Хоч болюча проблема забезпечення на-вчального процесу якісною навчального літературою існує стіль-ки, скільки існують наші навчальні заклади (включаючи радянсь-кий період їх історії), в цьому випадку вона має особливу гостроту. Більшість маркетингових категорій і термінів, як пра-вило, виявляються абсолютно незрозумілими, абстрактними, ві-дірваними від реального життя для мешканців пострадянського простору. Єдиний вихід у цій ситуації — створення власних ори-гінальних навчальних посібників, орієнтованих на реалії інвер-сійної економіки України.
Однак задача підготовки якісного навчального посібника ускладнюється проблемою пошуку термінів і понять в українській і російській мовах, адекватних загальновживаним англійським мар¬кетинговим термінам. Причому, проблема ця не є «суто економічною» або «суто лінгвістичною», а містить обидві компоненти.
Організація навчального процесу, методика проведення за-нять. Специфіка маркетингових дисциплін висуває специфічні вимоги до методики та організації навчального процесу, залиша-ючи досить мало місця його традиційним формам (лекції + семі-нарські заняття), на перший план виступають поки що незвичні форми і підходи, передусім так званий кейс стадіз (case studys (CS), аналіз ситуацій).
CS стали широко використовуватися в практиці викладання економічних дисциплін понад 50 років тому, передусім в амери-канських школах бізнесу і коледжах. 
Суть методу полягає в тому, що студентам пропонується реа-льна бізнес-ситуація або проблема, яка потребує вирішення. При цьому не задається яких-небудь готових стандартів рішення. Бі-льше того, апріорі передбачається, що жодна ситуація не може мати якогось єдиного правильного рішення і завжди потрібний аналіз певної кількості варіантів, у тому числі альтернативних.
Міждисциплінарна інтеграція. В американській літературі з історії економічної думки зустрічається визначення щодо еконо-містів — «worldly philosophers» («філософи від миру цього», «філософи, що міцно стоять на землі»). Якщо спробувати написати портрет ідеального маркетолога, то до зазначеної базової характеристики варто додати всього декілька штрихів: математик, статистик, соціолог, психолог, демограф, політолог, географ, юрист, лінгвіст. Типова програма не передбачає необхідної фундаментальної підготовки з етнології, соціальної психології, економічної тектоніки, дизайну, журналістики, прикладної математики, що робить підготовку фахівців неповною. Випускники державних університетів покликані вирішувати не тільки прикладні задачі, вони повинні мати фундаментальну підготовку для виконання маркетингових досліджень, наукової і науково-педагогічної діяльності, що не забезпечується чинними типовими навчальними планами зі спеціальності [4].
Однак недоцільно навантажувати на маркетолога всі дисцип-ліни, пов’язані з маркетингом. Тому потрібна міждисциплінарна інтеграція у навчанні студентів. 
Координація викладання маркетингових дисциплін та іно-земних мов. Беручи до уваги прагнення України ввійти до світо-вого економічного співтовариства і перш за все потрапити на сві-товий ринок з конкурентоспроможними продуктами і послугами, бажання користуватися послугами Internet, розширювати ділові контакти і співробітництво, необхідно узгодити термінологію, визначення понять, ведення документації та укладання договорів на декількох мовах. Це вимагає обов’язкового знання іноземних мов, мов суб’єктів ринку.
Навчання іноземних мов передбачає передусім роботу з ори-гінальними маркетинговими текстами, аудіо- і відеоматеріалами, оволодіння студентами активною маркетинговою лексикою.
Координація викладання маркетингових і правових дисциплін. Процес становлення правової держави з ринковою економікою, заснованою на різних формах власності та підприємництва і захисті невід’ємних прав особистості, а також досить низький рівень правової культури більшості громадян країни обумовили необхідність вивчення права в значно більшому обсязі, ніж це передбачалося раніше навчальними програмами неюридичних спеціальностей.
Метою поглибленої правової підготовки студентів економіч-них спеціальностей є таке:
задоволення потреб ринку праці, зацікавленого на сьогодні-ш¬ній день саме у фахівцях такого профілю;
набуття вмінь і навичок роботи в будь-якій галузі ринкової економіки загалом і у сфері маркетингу зокрема саме з позицій правомірності поведінки, сумлінності, знання питань правового регулювання конкретних сфер своєї діяльності;
знання законів і законодавчої бази країн для правового регу-лювання економічних відносин з представниками світового бізнесу.
Вищі навчальні заклади України (ІІІ—IV рівнів акреди-тації), які готують спеціалістів:
За спеціальністю 7.050108 «Маркетинг»
ВНЗ державної форми власності
Міністерство освіти і науки України 
1. Східноукраїнський державний університет, м. Луганськ.
2. Донецький державний університет.
3. Донецький державний університет економіки і торгівлі.
4. Київський національний економічний університет.
5. Київський державний торгово-економічний університет.
6. Одеський державний економічний університет.
7. Приазовський державний технічний університет, м. Маріу-поль.
8. Харківська державна академія технології і організації хар-чування [підготовка і перепідготовка (отримання другої вищої кваліфікації)].
9. Харківський державний університет.
10. Харківський державний економічний університет.
Укоопспілка
1. Львівська комерційна академія.
2. Полтавський кооперативний інститут.
ВНЗ недержавної форми власності
1. Академія труда і соціальних відносин федерації профспілок України, м. Київ.
2. Волинський інститут економіки менеджменту, м. Луцьк.
3. Гуманітарний інститут, м. Київ.
4. Дніпропетровська академія управління, бізнесу і права.
5. Інститут економіки і нових технологій Академії наук наці-онального прогресу, м. Кременчук.
6. Інститут економіки і підприємництва, м. Тернопіль.
7. Інститут економіки і управління, м. Сімферополь.
8. Інститут економіки ринкових відносин і менеджменту, м. Харків.
9. Київський інститут «Слов’янський університет».
10. Кіровоградський інститут комерції.
11. Міжнародний Соломонів університет, м. Київ.
12. Міжрегіональний інститут бізнесу, м. Херсон.
13. Національна академія управління, м. Київ.
14. Нікопольський інститут управління, бізнесу і права.
15. Рівненський інститут слов’янознавства.
16. Таврійський інститут економіки і права, м. Сімферополь.
17. Український інститут муніципального менеджменту і біз-несу, м. Київ.
18. Україно-фінський інститут менеджменту і бізнесу, м. Київ.
19. Харківський інститут менеджменту і бізнесу.
20. Харківський інститут управління.
За спеціальністю 7.050206 «Маркетинг у виробничій сфері»
ВНЗ державної форми власності
Міністерство освіти і науки України
1. Державний університет «Львівська політехніка».
2. Київський міжнародний університет цивільної авіації.
3. Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут».
4. Харківський державний економічний університет.
5. Львівська академія ветеринарної медицини (Міністерство сільського господарства і продовольства).
ВНЗ недержавної форми власності
1. Київський економічний інститут менеджменту.
2. Міжнародний слов’янський університет, м. Харків.
3. Харківський інститут соціального прогресу.
4. Економіко-правовий інститут, м. Чернівці.
Але існує значна розбіжність у piвнi підготовки маркетологів у різних навчальних закладах як державної, так i недержавної форм власності.
Перспективи розвитку підготовки висококваліфікованих фахі-в¬ців з маркетингу — тільки через розвиток науки, створення методичної бази та участь викладачів i студентів у практичній роботі на замовлення фірм. Саме співпраця з підприємствами дає можливість оперативно реагувати на потреби сучасного ринку, коригувати навчальні плани та курси, формувати вимоги до випускників вищих закладів освіти. Розвиток викладання — одне з пріоритетних завдань Української асоціації маркетингу.
Інформаційна галузь заслуговує на те, щоб спеціально для неї готували фахівців—маркетологів, озброєних знаннями специфіки інформаційної галузі, інформаційного середовища суб’єктів гос-подарської діяльності, інформаційної інфраструктури економіки.

Хостинг від uCoz | Понеділок, 05.12.2016 | Вітаю Вас Гість | RSS