Ринок ПЗ в Україні - інформаційний маркетинг - Маркетинг - Каталог статей

На українському ринку присутні понад 200 фірм, так чи інак-ше пов’язаних з виробництвом програмних продуктів. Кількість працюючих у цих фірмах — від декількох до декількох десятків осіб. Приблизний процентний розподіл фірм за кількістю про-грамістів наведено у табл. 12.3.

Практично відсутній системний підхід до розробок ПЗ, що пояснюється залишковим принципом фінансування таких робіт і значним відпливом фахівців у ближнє і далеке зарубіжжя. Най-ближчим часом ситуація навряд чи зміниться.

На внутрішньому ринку перспективним є створення різнома-нітних редакторів, драйверів і перекладачів з урахуванням вимог до документації діловодства, поява інформаційних ресурсів на різних мовах, збільшення прямих економічних зв’язків із зару-

Найперспективнішим напрямом є спільні розробки (особливо з Росією) інформаційних технологій у галузі телекомунікацій, оскільки західні аналоги практично не враховують специфіку нашої країни (стан засобів зв’язку, мовний бар’єр). Цей напрям має всі шанси на успіх і вихід на зарубіжний ринок ПЗ — у країни колишнього соцтабору або у західні країни. Тут ідеться про розробку вітчизняних інформаційних технологій, заснованих на творчому аналізі особливостей розвитку сучасної системи обміну та обробки даних. Реалізація такого підходу вкрай необхідна через об’єктивно існуючі потреби інформатизації різних сфер виробничої та управлінської діяльності суспільства в умовах обмежених ресурсів. Отже, це завдання необхідно вирішувати за критерієм «витрати / ефективність».

Треба скористатися тим, що в умовах відставання інформати-зації суспільства і певного технологічного відставання можна швидко і з відносно невеликими витратами створити більш дос-коналу інформаційно-телекомунікаційну інфраструктуру, використовуючи практичний досвід західних країн, минаючи деякі пройдені ними етапи розвитку інформаційно-телекомунікаційних мереж. Потрібно відразу розробляти і застосовувати новітні ресурсозбережні інформаційні технології і ПЗ з послідовною модер¬нізацією існуючих мереж зв’язку з високою пропускною спроможністю і якістю обслуговування.

Інші вади, такі як віруси, знищення інформації, виведення ПК з ладу, відплив інформації, проникнення конкуруючих фірм у за-критий інформаційний простір, що завдають непоправної шкоди, притаманні інформаційним галузям усіх країн.

Існує програма інформатизації України, що визначає всі на-прями розвитку техніки, ПЗ, мереж, послуг. Необхідно зазначити, що в Україні нині налічують 70—80 тис. програмістів, 400 тис. комп’ютерів тільки на підприємствах і в установах. Причому є фахівці вищого класу. Цим необхідно скористатися. Розроблення ПЗ — дуже прибуткова галузь. Ринок ПЗ зростає приблизно на 25% на рік.

У межах програми інформатизації України у 1994 р., коли бу-ло підписано Угоду про співробітництво між НАН України та компанією СDV Apple Computer IMC, розроблено програму «Ініціатива для України». Мета програми — дати поштовх розвитку в Україні індустрії ПЗ, зорієнтованого на експорт для залучення інвестицій, створення робочих місць.

Передбачалось, що програма «Ініціатива для України» дасть змогу: з розрізнених кваліфікованих і талановитих програмістів створити професійне середовище; допомогти людям вирішувати економічні, правові, соціальні проблеми; закупити ліцензії на за-рубіжні засоби програмування; організувати на їх основі навчан-ня; створити відповідну інфраструктуру. Програма відкрита для всіх. Вона складалася з таких частин: освітня, центр сприяння малому бізнесу, інформаційний центр ПЗ, премія студентам, що успішно навчаються в галузі комп’ютерних наук, організація ра-ди з питань індустрії ПЗ при Президентові України. Вона була розрахована на фахівців різних галузей, не обмежувала нікого, хто бажає співробітничати. На жаль, Програма не виправдала тих сподівань, що на неї покладалися.

Україна має всі умови для виходу на світовий ринок ПЗ, який у 2 рази більший за ринок ЕОМ, має обіг капіталу 60 млрд дол. на рік, а темпи зростання у 5 разів вищі. Розроблення ПЗ дає прибуток у 4 рази більший ніж виробництво ЕОМ. Воно не потребує величезних інвестицій, характеризується швидкою віддачею, сприяє розвиткові дрібного бізнесу; на ринку України немає монополістів.

Крім того, Україна має добре підґрунтя для розвитку нової промисловості. У Києві був розроблений перший, після США та Англії, обчислювальний комплекс (СРСР). Учені НАНУ займа-ються цими питаннями 40 років, вони першими запропонували ідею адресного програмування і розробили адресну мову. Пода-льший відплив кваліфікованих фахівців на Захід або в інші сфери бізнесу просто неприпустимий. Незалежні експерти вважають, що Україна може зайняти 2% світового ринку ПЗ.

Нині використовується офшорний бізнес у програмуванні — західні компанії наймають на роботу українських фахівців, розроб¬лене ПЗ по Internet передається за кордон частинами або цілком, там воно проходить тестування і т. д. Офшорний бізнес у програмуванні досить розвинутий у всьому світі, і це для України добре. Спеціально розробляються засоби для однокористувацького режиму роботи в системі клієнт-сервер, що дає змогу програмісту, який має ПК і ці засоби, займатися розробленням прикладного ПЗ для мереж.

Необхідно зазначити таке. В Україні немає нормального рин-ку ПЗ. Офіційно купуються окремі програмні продукти у пооди-ноких випадках. B ocновному тиражування і продаж виконуються нелегально. Звідси — відсутність стабільності в цінах і надійності у використанні програмних продуктів. Ціни формуються як дискримінаційні, і якщо на цивілізованому ринку дискримінаційні ціни мають сталу тенденцію до зниження і початкова висока ціна регулюється конкуренцією, то на нашому підпільному ринку початкова ціна, як правило, значно нижча, а далі, з підвищенням попиту, поступово підвищується, після чого різко падає.

І це цілком зрозуміло. Низький користувацький рівень і відсу-т¬ність інформації змушують продавця (офіційного представника фірми або посередницької організації) призначати більш низьку ціну порівняно з уже відомими програмними продуктами (або їх версіями), що зарекомендували себе. В міру розповсюдження і набуття популярності зростає попит і зростає ціна. Але паралельно з цим починається нелегальне тиражування і продаж на четвер¬тій стадії — на рівні кінцевого користувача, а отже, ціна падає, бо для кінцевого користувача продаж є неофіційним додатковим прибутком, і ціна програмного продукту визначається тільки мож¬ливостями випадкового покупця.

Принципово новим програмним продуктам знайти збут на на-шому нецивілізованому ринку ще важче. Тому дуже велику роль на ринку ПЗ відіграють провайдери прикладних програм ASP (Application Service Poviders). Вони здійснюють ліцензування, підтримку оренду програмних систем, розроблених іншими компаніями. Провайдери бізнес-служб BSP (Business Service Pro-viders), розробники ПЗ нового покоління пропонують для оренди пакети служб, орієнтованих на одну певну галузь. Провайдери комп’ютерних служб CSP (Compiler Service Providers) пропону-ють оренду апаратного забезпечення запуску додатків клієнтів, до яких звичайно входять ASP, BSP і фірми, що спеціалізуються у сфері електронної торгівлі.

Механізм контролю за додержанням авторських прав розроб-ників, що ефективно діє у США та інших країнах, практично від-сутній в Україні. Нелегально розповсюджується майже 95% від загальної кількості використовуваного ПЗ. У зв’язку з цим поста-ло питання про включення до ПЗ модулів захисту від несанкціо-нованого розповсюдження.

Віруси для одних є бізнесом, причому не тільки для їх авторів, а й для тих, хто з вірусами бореться. Для інших — це хоббі (збирання вірусних колекцій, написання вірусів). Для третіх створення вірусів — спосіб показати свою незалежність, спосіб підняття престижу. Для когось віруси — це покликання, для когось — стаття Кримінального кодексу. У Росії, наприклад, тільки написання шкідливої програми карається позбавленням волі терміном до п’яти років. А для користувачів комп’ютерні віруси — це причина збоїв у роботі комп’ютера і щоденна турбота.

Ситуація з вірусами докорінно змінилася декілька років тому. Якщо раніше кожний був зайнятий безпекою власного комп’ю-тера і власних же даних, то зі збільшенням кількості ЕОМ, з поя-вою корпоративних мереж, з виходом в Internet проблема поста-ла по-новому. Раніш віруси потрапляли на робочі місця або з неліцензійним програмним забезпеченням, або з комп’ютерними іграми. Треба зауважити, що Word і Excel де-факто є міжнародним стандартом документів. За досить активного документообігу, як із західними партнерами, так і всередині країни, макровіруси, що діють в їх середовищі, цілком здатні паралізувати роботу великої компанії, що на Заході вже траплялося. Інша проблема — Internet, коли віруси можуть дістатися до робочого місця через поштові або файлові сервери. Вихід один — захист. Зараз на українському ринку або в Internet можна знайти комплексні антивірусні пакети, що забезпечують максимальний рівень захисту вашої інформації.

Серед російських розробок найвідомішими є комплекти про-грам від «Диалогнаука» та AntiViral Toolkit Pro by Eugene Kaspersky від НТЦ KAMI. Продукти «Диалогнаука» вже стали деяким стандартом, і переважна більшість комп’ютерів у нашій країні вкомплектована саме їхніми антивірусами.

Серед українських користувачів існує деяке упередження що-до антивірусних програм західного виробництва. Існує думка, що вони не справляються з більшістю вірусів вітчизняного виробниц¬тва, однак це — помилка. Віруси давно стали інтернаціональним явищем, а з огляду на Всесвітню мережу Internet для вірусів взагалі нема кордонів.

У цьому разі всі проблеми, пов’язані з придбанням «піратської» копії, будуть вашими. Говорять, що «скупий платить двічі», але це не означає, що ці програми обов’язково мають бути непрацездатними, просто ця покупка може принести вам тимчасову вигоду і задоволення через низьку ціну. Така покупка інколи може мати й ознайомлювальний характер, а інколи — завдати шкоди покупцю, оскільки продавець не роз’яснюватиме принципи роботи програми або особливості настроювання. Купуючи «піратські» програми, ви завдаєте матеріального збитку виробникові й можливо більше ніколи не побачите його нових версій програм або інших цікавих розробок.

Купівля програм у третіх осіб може означати, що ви купили копію, близьку до «піратської». Розробник, окрім самого програ-много продукту, запропонує вам увесь спектр сервісних послуг, наступних за продажем програм. Дилер хороший тим, що він найчастіше знаходиться у вашому регіоні і за ним стоїть розроб-ник. Інколи ціни у дилера можуть бути навіть нижче ніж у розроб¬ника за рахунок зниження дилером свого прибутку від продажу програм.

Відомо, що 70% програм, що купуються на Заході, не використовуються. В Україні цей відсоток нижчий, бо український покупець вимогливіший та обережніший. Програма після купівлі стане вам непотрібною, якщо ви не маєте про неї уяви і не визначилися, на якому комп’ютері і хто буде з нею працювати. Відразу після купівлі спробуйте попрацювати з програмою.

Цим ви інвестуєте модернізацію вже існуючих програмних продуктів і сприяєте реалізації нових проектів у галузі розроблення новітніх, досконаліших програм в Україні. Патріотизм краще проявляти у вкладанні грошей у вітчизняну, а не в західну економіку. Вітчизняні розробки точніше відповідають вимогам українських споживачів.

Купуйте і використовуйте антивірусні програми — цим ви збережете кошти, витрачені на купівлю інших програм. Охоро-няйте програми засобами захисту від несанкціонованого доступу, від відпливу і руйнування інформації. Існують елементарні запобіжні заходи проти вірусів: на «чистій» машині створіть системну дискету з набором антивірусів, що рекомендується регулярно поновлювати; перевіряйте усі без винятку дискети, що потрапляють до вас, з яких би надійних джерел вони не були, скрізь є люди, що регулярно забувають діагностувати свій комп’ютер на наявність вірусів.

Купівля програм не завжди дає відчутні результати відразу — необхідний час для одержання економічного ефекту або мораль-ного задоволення від їх впровадження. Прибуток від упровадження програм дуже важко оцінити, оскільки немає загальних засобів оцінювання рентабельності програм. Знання прибутку від упровадження програми стимулювало б упровадження на вашому підприємстві більш досконалого, хоч і дорогого, програмного забезпечення.

Не припускайтесь загальної помилки, гадаючи, що нові про-грами кращі за старі. На Заході існує мовчазна домовленість між великими виробниками програм і виробниками комп’ютерів про те, щоб програми, запропоновані широкому колу користувачів, вимагали більшого ресурсу діючих комп’ютерів. Купівля нової програми може потягти за собою додаткові витрати. Якщо стара програма дає змогу виконувати сучасний рівень задач та ще й дешевша за нову, то її і треба купувати. Якщо вас задовольняє ваш старий комп’ютер і ви працюєте з надійними програмами, то зовсім не обов’язково купувати нове обладнання, що нав’язуєть-ся, і програмне забезпечення.

Для виконання бізнес-задач невеликого офісу можна добрати необхідний мінімум безкоштовних програм, які підтримують російську та українську мови, виходячи з того, що комп’ютер придбано з ліцензійною операційною системою сімейства Windows 9x.

В операційну систему вбудовано підтримку російської мови; реалізована перевірка правопису і коректно проводяться операції пошуку і заміни; добре працює зі змішаними російсько-англійсь-кими текстами. Проте за допомогою цього редактора не можна формувати таблиці. Хоч вони і відображаються при відкритті до-кумента, створеного в Word, але змінювати їх конфігурацію не можна. Тут потрібно звернутися до додатка — 602Text.

Безкоштовних версій пакетів для створення презентацій нема. Єдиний більш або менш прийнятний варіант — програма Present-iT від компанії Poster Software (www. postersoftware.com) — належить до класу shareware і вимагає плату за реєстрацію в розмірі $20.

Цей тип додатків у офісі може знадобитися для обробки відс-канованих фотографій. У комплект постачання всіх сканерів зви-чайно входить набір різних програм, у тому числі графічний ре-дактор, можливостей якого вистачить для ретушування фотознімків.

У додатку до персональних комп’ютерів це поняття нерозрив-но пов’язане з програмами декількох типів: антивірусним ПЗ, брандмауерами (захистом від атак з Internet) і утилітами для під-вищення секретності зберігання даних.

Програма eSafe Desktop від eSafe, підрозділу компанії Aladdin Knowledge Systems (www. ea lad din.corn/esafe/desktop/), — ком-плексне рішення, що включає антивірусний модуль і персональ-ний брандмауер. Додаток безкоштовний, має російський інтер-фейс, однак розмір дистрибутиви становить 10 Mбайт.

Безкоштовно для персонального використання розповсюджу-ється антивірус InoculatelT Personal Edition 5.1 (antivirus.cai.com) від Computer Associates. Його унікальною особливістю є не тіль-ки статус freeware, але й регулярні оновлення програмного забезпечення та антивірусних баз, а також технічна підтримка по електронній пошті із заявленим часом реагування в 48 годин.

Хоча місткість жорстких дисків зростає швидше за розміри програмного забезпечення, великою популярністю користуються архіватори. Програма PowerArchiver 2000 (www.powerarchiver.com) підтримує практично всі типи архівів. З її допомогою можна створювати багатотомні архіви, а також відновлювати пошкоджені. PowerArchiver 2000 розповсюджується на правах freeware. Розмір інсталяційного файла останньої версії 5.6 — близько 2 Mбайт.

Взаємодія з партнерами за допомогою Internet, листування електронною поштою і «подорожі» по Web-сайтах — невід’ємна частина життя сучасної ділової людини. Операційна система на-дає для цього досить зручні інструменти: броузер Internet Explo-rer і поштовий клієнт Outlook Express.

Серед пошукових агентів (програми, які виконують роботу зі збирання інформації з пошукових сайтів), що працюють із запи-тами на російській мові, вдалою є російська розробка Search+ (srchplus.chat.ru), яка підтримує англійський, російський та укра-їнський інтерфейси, а також настроюється для роботи у відповід-них сегментах Internet. При обробці запиту отримані по ньому посилання відразу ж перевіряються, а ті, що дублюються, видаляються.

Якщо проаналізувати ситуацію на українському інформацій-ному ринку, то можна побачити, що зі зростанням кількості ком-паній зростає процент компаній з високим рівнем зрілості. Од-нак, на думку експертів, багато українських софтверних фірм погано організовані, не мають налагодженого механізму постійного вдосконалення технологічного процесу. Успіх інформаційних проектів багато в чому залежить від індивідуальних здібностей співробітників, вони часто не вкладаються у терміни розробки та її бюджет. Не розвинуто практику документування продуктивності праці, обов’язків, рекламацій, відхилень від затвердже¬них планів, аналізу причин успіхів і невдач, погано організовано навчання і перепідготовку співробітників, відсутні внутрішньофірмові стандарти, неефективно організовано зворотний зв’язок із замовниками, не прогнозуються ризики, не розробляються плани усунення відхилень від графіка реалізації проектів. Вплив цих і багатьох інших недоліків на розвиток виробництва програм¬ного забезпе-чення в Україні можна компенсувати тільки за