|
Незважаючи на відносну новизну, Internet-продаж («мереже-вий шопінг») має досить глибоке коріння: традиційну систему доставки товарів поштою, яка зародилася ще в минулому столітті в Німеччині та Англії (сьогодні таким видом сервісу користуються близько 40% англійців). У США ж система онлайнової торгівлі (що зацікавила комерсантів виключно ефективністю операцій) зовсім недавно прийшла на зміну роздрібній, яка має лише 10—15-річну історію — великі універсальні магазини і торгові комплекси почали з’являтися в США в 80-х роках. Уважається, що сьогодні американці роблять покупки в мережі для того, щоб зекономити час, гроші, нерви. Під електронною комерцією (e-commerce) розуміють продаж товарів і послуг за допомогою електронних комунікацій, як пра-вило, через Internet. Існує декілька моделей побудови торгового бізнесу в мережі: онлайновий магазин (Web-shop, e-shop, е-мага-зин), каталоги-довідники, аукціони, торгові центри, інформаційні брокери та ін. Його основні функції, фактично, зводяться до та-ких: • надання клієнту інформації про товари і послуги; • отримання від клієнта замовлення; • здійснення розрахунків з покупцями (при підключенні Inter-net-магазину до електронної платіжної системи); • відправлення оплаченого товару (при торгівлі інформацією). Функціонуючі в мережі магазини можуть бути трьох типів: Internet-вітрина — це просте розширення Web-сайта торгов-ця, призначене для надання інформації про товари і послуги, що є різновидом реклами; витрати на її створення і підтримку досить низькі. Торговельний автомат може приймати замовлення, які потім передаються в службу роботи з клієнтами (за такою схемою пра-цю¬ють багато українських онлайнових торговельних майданчи-ків). Автоматичний магазин дає змогу не тільки вибрати товар та оформити замовлення, але й у разі використання платіжної сис-теми прийняти оплату і оформити замовлення на доставку това-рів покупцям. Перш ніж розпочати електронну комерцію, необхідно відпові-с¬ти на такі питання: • які категорії (цільові групи) споживачів присутні в кіберпро-сторі вже зараз або з’являться там незабаром? • які товари і послуги придатні для просування і поширення по електронних каналах? • яка мережева служба найбільшою мірою відповідає особли-востям вашого товару або послуги? • яким чином «прив’язати» клієнтів до свого електронного ка-налу? • які зміни повинен зазнати маркетинг-мікс? Найважливішими є відповіді на перші два питання. До просування по електронних каналах придатні будь-які то-вари, які потрібні широкому колу споживачів, але далеко не зав-жди є в магазині поруч. До цієї категорії належать, наприклад, автомобілі, туристичні путівки, банківські послуги, нерухомість, а також товари, які широко пропонуються в телемагазинах. Якщо задача фірми не обмежується рекламою і вивченням попиту, то необхідно визначити спосіб доставки замовлених товарів по- купцеві. Для маркетингу і збуту в кіберпросторі підходять також това-ри, що добре відомі споживачеві, або такі, що мають духовну, а не матеріальну цінність, наприклад, квитки на концерти чи спор-тивні заходи, коли мотивом придбання їх є не якість оформлення, а сам концерт або захід. Звичайно ж, інформаційні товари найбільш придатні для просування по електронних каналах. Найбільш перспективними вважаються дві форми електронно-го маркетингу і збуту — «універмаг» і «біржа». За першої просу-ваються різноманітні товари, споживач повертатиметься туди, знаючи, що напевно знайде те, що йому необхідно. За другої — просуваються продукти однієї категорії, але обов’язково різних виробників (в ідеалі — всіх представлених на ринку). Популяр-ність «біржового» сервера визначається впевненістю покупця в тому, що з представлених на ринку товарів він зможе вибрати ві-дповідний йому за своїми споживчими властивостями і ціною. Необхідно взяти до уваги, що нині ціле покоління (майже 100 млн дітей) виросло на ідеях Internet, вони встигли ознайоми-тися з цифровими технологіями і здатні здійснити революцію в маркетингу і вивести сферу споживання на новий якісний рівень уже сьогодні. Тільки у США діти роблять покупки більш як на 150 млрд дол., вони починають відігравати все важливішу роль у веденні домашнього господарства, оскільки мають навички дос-тупу до Internet, знаходять там порівняльні характеристики про-дуктів, вироблених різними компаніями. Спеціалісти з маркетин-гу розуміють, що інколи, щоб продати товар батькам, треба зацікавити дітей, причому необхідно враховувати етичні та інші наслідки такої маркетингової діяльності. В першу чергу це стосується високотехнологічних продуктів і послуг. Представникам «мережевого покоління» потрібне гнучке ке-роване середовище, в якому можна впливати на перелік запропо-нованих компаніями інформаційних продуктів і послуг. Вони бажають мати програмні продукти безкоштовно, примушуючи виробників відмовлятися від продажу своїх розробок і шукати нових форм отримання доходів. Вони хотіли б робити покупки, не виходячи з дому. Можна навести нову маркетингову формулу: «мережеве покоління + мережеві технології = електронна торгівля». Програми пошуку необхідних товарів (програмні агенти) здійснюють пошук за заданими характеристиками (якостями) товару і не звертають уваги на торгову марку фірми-виробника. Тобто у кіберпросторі всі торгові марки рівні перед користувачами програмних агентів, що може мати небажані наслідки для визнаних торгових марок. В кіберпросторі популярність торгових марок зростає миттєво (наприклад, розповсюдження продуктів Netscape). Зараз важко передбачити, якою буде Internet-торгівля через 10—20 років. Можливо, до того часу взагалі зітруться відміннос-ті між електронною і звичайною комерцією, і навіть у традицій-них магазинах за покупки ми розраховуватимемося за допомогою електронного гаманця, вбудованого в мобільний телефон або годинник.
|