РОЗУМІННЯ МАРКЕТИНГУ - основи маркетингу - Маркетинг - Каталог статей - Все для студентів



Головна     Економіка    Наука       Реєстрація   Вхід
Категорії розділу
основи маркетингу
Підручник з основ маркетингу, автор Войчак
котлер основи маркетингу
циганкова міжнародний маркетинг
Підручник з міжнародного маркетингу, автор Циганкова.
дурович маркетинг
інформаційний маркетинг
Підручник з інформаційного маркетигу, все про маркетингові інформаційні системи, автор Єжова
Банківський маркетинг
Підручник банківський маркетинг, все про маркетинг у банку, автор Нікітін
Головна » Статті » Маркетинг » основи маркетингу

РОЗУМІННЯ МАРКЕТИНГУ

Нині можна цілком підставно стверджувати, що в розвинутих країнах світу звички, наміри і в цілому поведінку економічних суб’єктів формує культура маркетингу (від англ. market — ринок, торгівля, продаж, комерційна діяльність; за іншою версією — результат контамінації слів market getting — завоювання ринку). Належне місце завойовує маркетинг і в Україні. Іще на початку 
90-х р. ХХ ст. це явище економічного життя було тут відоме здебільшого спеціалістам, проте тепер його розвиток — одна з головних умов виходу підприємств із кризи, формування ринко-вих відносин.
Ефективне запровадження і використання маркетингу на під-приємствах України потребує насамперед правильного розуміння його суті, а це річ досить складна, бо навіть за приблизними оцінками самих тільки визначень маркетингу сучасна західна й вітчизняна література пропонує декілька тисяч. Це пояснюється різними методологічними підходами вчених маркетологів до харак¬теристики маркетингу.
Найзагальнішим є концептуальний підхід, що розглядає маркетинг як:
спрямування ділового мислення, інтегровану, орієнтовану на споживача і кінцевий результат діяльності підприємства (дов-гостроковий максимальний прибуток) філософію ділової актив-ності (бізнесу) за умов ринкових відносин і конкуренції;
заснований на точному знанні, передбаченні та врахуванні вимог ринку і побажань споживачів комплекс науково обґрунто-ваних уявлень про управління виробничо-збутовою діяльністю підприємства за умов ринкових відносин;
систематизоване і планомірне напрямлення всіх функцій підприємства на задоволення потреб споживачів і на можливості використання потенційних ринків, а також своєчасне реагування на управлінські імпульси з боку ринку, тобто орієнтацію на рин-кове бачення — унікальну функцію бізнесу;
комплексно-системний підхід до розв’язання проблем рин-ку, який охоплює всі стадії руху товарів, починаючи з вивчення потреб і попиту, організації виробництва, надання різноманітних послуг, пов’язаних із продажем, і закінчуючи організацією після-продажного обслуговування;
процес, завдяки якому суспільство, по-перше, забезпечує свої споживчі потреби, по-друге, створює і розвиває систему роз-поділу продукції, по-третє, виходячи із технічних, етичних і соціальних умов, сприяє пошукам тих товарів, які найліпше реалізуються завдяки ринковому розподілу праці.
Отже, концептуальний підхід дає загальне уявлення про ма-ркетинг, виокремлює його як систему поглядів, бізнес-філо¬софію за умов ринкових відносин та конкуренції. У зв’язку з цим не завадить нагадати твердження Канта про те, що філософія є тільки ідеєю можливої науки, яка не дана in concreto, але до якої ми намагаємось наблизитись різними способами. 
За Кантом, математики, історії, фізики можна навчитись, а фі-лософії — ні. Можна навчитись тільки філософствувати, тоб-
то тренувати талант розумування на підставі певних загаль-
них принципів, однак завжди визнаючи право розуму дослі-джувати джерела цих принципів, підтверджуючи чи відкидаючи останні.
Талановитий підприємець, що досягнув успіху, це той, хто пе-ретворив філософію маркетингу на відповідні алгоритми спосо-бів практичної дії, практичного врахування впливу суб’єктів, сил та умов навколишнього середовища, тобто трансформував цю філософію в реальну успішну економічну діяльність.
З огляду на це значно конкретнішим є функціональний під-хід до розуміння маркетингу на підставі виконуваних підприєм-
ством маркетингових функцій. Згідно з таким підходом марке-тинг — це:
торговельна діяльність, яка сприяє отриманню товарів чи послуг, їх просуванню від виробників до споживачів;
упорядкування потоку товарів чи послуг від виробників до споживачів чи користувачів;
мінімізація зусиль для збуту товарів чи послуг;
процес створення задоволених споживачів;
задоволення потреб і побажань людей;
забезпечення відповідного рівня життя в суспільстві, ви-значення його стандартів;
функція творчого використання ресурсів фірми для досяг-нення відповідності між її можливостями і попитом;
планування і втілення в життя задуму, оцінка попиту, ціно-утворення і розподілу ідей, товарів чи послуг завдяки обміну, що здатний задовольняти людські потреби.
Товарний підхід трактує маркетинг як діяльність із розподілу товарів зважаючи на їхню цінність, а також як спроможність роз-в’язувати ті або інші актуальні проблеми споживачів чи управля-ти товарами згідно з концепцією їх життєвого циклу. Отож, ос-новними питаннями маркетингу з погляду цього підходу є вивчення наявних і перспективних потреб і запитів споживачів, підбір такого комплексу товарних атрибутів, який забезпечує на-лежну вигоду конкретному сегменту ринку, бо він (комплекс) є більш значущим для покупців, ніж інші товарні пропозиції.
Системно-поведінковий підхід репрезентує маркетинг через проблеми, пов’язані зі змінами у відповідних системах і здогад-ними характеристиками та наслідками таких змін. Цей підхід пе-редбачає пошуки розв’язання проблем на основі використання чотирьох систем.
Система входу і виходу. Для випуску товарів необхідно впро-вадити у виробництво відповідні виробничі компоненти, з яких утворюється кінцевий продукт. Ця система розглядає процеси введення необхідних виробничих компонентів і виходу продук-ції, перебудови виробництва виходячи з потреб ринку, й отри-мання необхідних інгредієнтів за мінімальних витрат.
Система влади — це сила впливу різних підприємств на ринку. Займаючись однаковим бізнесом, підприємства намагаються посилити свою роль, збільшити свої доходи і прибутки. Для цього необхідно повсякчасно досліджувати ринок, що є необхідним для підвищення конкурентоспроможності, оптимізації ринкової поведінки.
Система комунікації — засіб, за допомогою якого підприємс-тво надає та отримує необхідну інформацію з метою прийняття раціональних рішень, стимулювання купівельної активності.
Система адаптації до внутрішніх і зовнішніх умов. Вона дос-ліджує характер реагування підприємства на зміну поведінки споживачів та власного внутрішнього середовища, визначаючи та розв’язуючи проблеми, пов’язані з такими змінами.
Інституційний підхід полягає в розумінні маркетингу як системи з багатьма елементами, що взаємодіють один з одним та з елементами зовнішніх систем. Відповідно до цього підходу маркетинг — це інтегрована організаційна структура, яка включає функціональні підсистеми, що відповідають існуючим маркетинговим підрозділам підприємства, а також сукупність суб’єктів (організацій, підприємств, фірм і т. п.), які беруть участь у ринковому русі товарів.
Національний підхід передбачає розгляд тих особливостей маркетингу, які визначаються національними традиціями, істо-рично сформованими методами і способами торгівлі, ставленням до підприємницької активності в окремих країнах.
Так, на батьківщині маркетингу, у США, підприємці спрямо-вують свою діяльність на виготовлення і реалізацію максималь-ної кількості продукції, що можливо тільки за рахунок постійно-го розвитку виробництва, систем збуту, а особливо потужних систем просування. Без належного рекламування в США товари продані бути не можуть.
В Європі більше цінують надійність і стабільність. Це визначає й переважну орієнтацію європейського маркетингу на створення насамперед добротних товарів, належного іміджу їх виробників і продавців. Отож, на європейських підприємствах маркетинг є функцією не окремої групи працівників маркетингових організаційних структур (як у США), а всього персоналу.
В Японії задоволення смаків і побажань покупців підприємці сприймають як свій непорушний обов’язок. Це зумовлює необ-хідність «служіння» покупцеві, пропонування йому високоякіс-них надійних товарів, які говорять самі за себе і не потребують додаткової реклами. Основне завдання японського маркетингу — внутрішньовиробнича збалансованість, досягнення найвищої якості, зниження собівартості продукції.
Управлінський підхід до розуміння маркетингу передбачає його тісний зв’язок з процесом керування підприємством, яке функціонує за конкретних ринкових умов. Згідно з таким підхо-дом маркетинг — це:
провідна галузь господарського управління всією сукупніс-тю видів діяльності, пов’язаної з перетворенням купівельної спроможності споживачів на ефективний попит специфічних ви-робів чи послуг, їх доведення до кінцевого чи проміжного (виро-б¬ничого чи торговельного) покупця для забезпечення бажаного прибутку або досягнення поставлених цілей;
метод управління торговельно-промисловою системою, який передбачає визначення, прогнозування, активізацію потреб 
і побажань, організацію ресурсів і можливостей підприємства 
з метою задоволення потреб, отримання найвищого прибутку 
фірмою;
орієнтована на потреби ринку система організації та управ-ління всіма системами ділової активності підприємства: від пер-ших начерків конструкції та технології виробництва нового товару до доведення його до споживачів і наступного обслуговування;
створення корисності товару за факторами часу, місця, форми і власності, яке здійснюється завдяки організації виробництва і просування товарів підприємства, забезпечення їх продажу та купівлі.
Кожне з цих визначень маркетингу є по-своєму правильним, але жодне не є вичерпним. Чи існує між ними щось спільне, об’єднуюче? Що, власне, становить предмет та об’єкт маркетингу? Відповіді можна знайти, скориставшись підходом до зрозуміння маркетингу з погляду економічної теорії. Як відомо, її предметом є відносини між людьми, що виникають у процесах виробництва, обміну, розподілу чи споживання. Відповідно до цього предмет маркетингу — це відносини, які виникають між товаровиробниками і споживачами, а також іншими суб’єктами господарювання з приводу обміну цінностями на конкретному ринку.
Існує двоєдина мета таких відносин. По-перше, за ринкових умов кожний суб’єкт господарювання працює на ринку і для ринку, де головна дійова особа — споживач. Саме останній своїм «монетним бюлетенем» голосує за чи проти результатів господарювання товаровиробників, які конкурують між собою, змагаючись за споживача. Перемога в такій боротьбі забезпечується умінням якнай-
ліпше задовольнити вимоги і потреби споживачів, пристосуватися до умов навколишнього бізнес-середовища. По-друге (завдяки першому), кожний товаровиробник намагається створити і зберегти комфортні умови своєї діяльності, стійкий позитивний (прибутковий) баланс між своїми можливостями і ринковими умовами.
Отже, об’єктом маркетингу є система «товаровиробник—споживач» за переважного впливу останнього.

Хостинг від uCoz | Субота, 10.12.2016 | Вітаю Вас Гість | RSS