ХЕДЖУВАННЯ Ф’ЮЧЕРСНИМИ КОНТРАКТАМИ НА ІНОЗЕМНУ ВАЛЮТУ - Банківський менеджмент - Менеджмент - Каталог статей - Все для студентів



Головна     Економіка    Наука       Реєстрація   Вхід
Категорії розділу
менеджмент персоналу
інформаційний менеджмент
стратегічний менеджмент
податковий менеджмент
Податковий менеджмент підручник
основи фінансового менеджменту
підручник фінансовий менеджмент
фінансовий менеджмент поддєрьогін
Поддєрьогін фінансовий менеджмент, підручник із предмету
Банківський менеджмент
Все про банківський менеджмент у статтях із підручника про банківський менеджмент
інноваційний менеджмент підручник
Все про інноваційний менеджмент, або менеджмент інновацій
менеджмент зовнішньоекономічної діяльності
Підручник з предмету менеджмент зовнішньоекономічної діяльності
Головна » Статті » Менеджмент » Банківський менеджмент

ХЕДЖУВАННЯ Ф’ЮЧЕРСНИМИ КОНТРАКТАМИ НА ІНОЗЕМНУ ВАЛЮТУ

Ф’ючерсні контракти на іноземну валюту — це угода між продавцем (покупцем) та кліринговою палатою ф’ючерсної біржі про продаж (купівлю) стандартизованої суми однієї валюти за іншу за узгодженим ва-лютним курсом на конкретну дату в майбутньому. Сутність ф’ючерсного валютного контракту полягає в тому, щоб зафіксувати в момент укладення угоди валютний курс, за яким відбудеться операція купівлі-продажу валю-ти в майбутньому.
Типи ф’ючерсних контрактів на іноземну валюту досить різноманітні і змінюються від біржі до біржі за номінальною вартістю та видами валют, що обмінюються. Предметом найактивнішої торгівлі є ф’ючерси на долари США, канадські долари, фунти стерлінги, марки ФРН, швейцарські франки, екю, єни, австралійські долари, мексиканські песо, французькі франки.
Ф’ючерсні контракти на іноземну валюту оцінюються з огляду на ос-новний валютний курс. Особливістю ціноутворення є пряма система коти-рування. Це означає, що у валютних ф’ючерсах всі валюти оцінюють, ви-ходячи з кількості доларів в розрахунку на одиницю іноземної валюти. Мінімальним кроком ціни валютного ф’ючерсу, як і в загальному випадку, є тік. Але розміри та вартість тіків для різних ф’ючерсних контрактів на валюту не однакові, оскільки різні валюти мають різну вартість у доларо-вому вираженні. Номінальні суми контрактів, розмір та вартість тіків для різних типів контрактів наведено в табл. 4.1.
Таблиця 4.1
ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ВАЛЮТНИХ Ф’ЮЧЕРСНИХ КОНТРАКТІВ
№ п/п Валюта Сума кон-тракту Розмір тіка Вартість тіка, дол.
1 Англійський фунт стерлінгів (для американських бірж) 62500 0,0002 12,50
2 Англійський фунт стерлінгів (ЛІФФЕ) 25000 0,0001  2,50
3 Канадський долар 100000 0,0001 10,00
4 Німецька марка 125000 0,0001 12,50
5 Екю 125000 0,0001 12,50
6 Французький франк 250000 0,00005 12,50
7 Японська єна 12500000 0,000001 12,50
8 Швейцарський франк 125000 0,0001 12,50
9 Австралійський долар 100000 0,0001 10,00

У всіх випадках прибуток чи збиток на ф’ючерсній операції визначається як добуток вартості тіка, кількості тіків, на яку змінилась ціна контракту, та кількості контрактів за відкритою учасником ринку позиції.
На всіх біржах валютні ф’ючерси діють на основі квартального циклу, коли березень, червень, вересень та грудень є місяцями поставки для відповідних контрактів.
Різноманітність ф’ючерсів на іноземну валюту дозволяє хеджерам вибирати такі контракти, які мають високий рівень кореляції з касовою позицією і досить точно відбивають зміни у валютних курсах. Якщо валютна позиція учасника ринку виражена в одній із основних валют, то хеджування проводиться за допомогою ф’ючерсів на ту саму іноземну валюту. А якщо хеджер має відкриту позицію у валюті, для якої не існує відповідного типу ф’ючерсних контрактів, то необхідно дібрати такий ф’ючерс, зміна ціни якого була б паралельною зміні обмінного курсу даної валюти. Для виявлення тісноти залежності між змінами цін застосовуються методи кореляційного аналізу.
Хеджування валютного ризику за допомогою ф’ючерсних контрактів на іноземну валюту полягає в мінімізації ризику компенсуванням збитків за касовою позицією прибутками за ф’ючерсною позицією і навпаки. Принципи дії механізму хеджування розглянемо на прикладах ідеального хеджування ф’ючерсами.
Приклад 14. Довге хеджування валютними ф’ючерсами.
Американська компанія підписала в березні контракт на поставку в червні обладнання з Німеччини на суму DM 500000. Отже, в американської компанії створюється коротка відкрита валютна позиція за дойчмарками. Компанія наражається на валютний ризик, пов’язаний зі зміною курсу марки до долара протягом трьох місяців. Якщо менеджмент компанії впев-нений, що курс марки до долара знижуватиметься протягом даного періоду, то валютну позицію можна залишити відкритою та одержати додатковий прибуток від сприятливої зміни курсу.
Компанія вважає за краще не брати на себе валютного ризику, оскільки прогнози свідчать про можливе підвищення курсу марка-долар. Тому ме-неджмент компанії купує червневі ф’ючерсні контракти в дойчмарках, вартість яких на момент операції становить $0.5400/DM1. Купуючи ф’ючерси, компанія створює довгу позицію, яка за величиною дорівнює касовій позиції в 500000 DM. Оскільки сума одного контракту в німецьких марках становить DM 125000, то для повного хеджування відкритої валютної позиції необхідно купити 4 контракти (500000:125000 = 4).
У червні компанія проведе операцію продажу чотирьох ф’ючерсів. Як-що курс марки до долара підвищиться, то компанія виграє на ф’ючерсах і одержаний прибуток спрямує на компенсацію додаткових витрат з купівлі DМ 500000 на спотовому ринку. Якщо ж, навпаки, курс марки знизиться, то виграш буде отримано на боці касової позиції компанії за рахунок купівлі DM 500000 на спотовому ринку за вигіднішим курсом. За ф’ючерсами в такому разі компанія зазнає збитків, які в сумі з основною операцією купівлі марок дадуть такий самий результат, як і в попередньому випадку. Проілюструємо сказане на числовому прикладі (табл. 4.2), де розраховано результати хеджування валютного ризику при різних варіантах зміни ва-лютного курсу:
а) $ 0.5500 / DM 1;
б) $ 0.5400 / DM 1;
в) $ 0.5300 / DM 1.
Таблиця 4.2
РЕЗУЛЬТАТИ ІДЕАЛЬНОГО ХЕДЖУВАННЯ ВАЛЮТНИМИ Ф’ЮЧЕРСАМИ
Показник Валютний курс (червень)
п/п $0.5500 $0.5400 $0.5300
1 Вартість DM 500000 (у $) –275000 –270000 –265000
2 Ціна купівлі одного контракту 0.5400 0.5400 0.5400
3 Ціна продажу одного контракту 0.5500 0.5400 0.5300
4 Зміни в ціні одного контракту (тік) 100 –100
5 Вартість зміни ціни одного контракту (у $) 1250 –1250
6 Прибуток (збиток) за ф’ючерсами — 4 контракти (у $) 5000 –5000
7 Чиста вартість обладнання ($) (рядок 1 + рядок 6) 270000 270000 270000
8 Реальний валютний курс 0.5400 0.5400 0.5400
Операція хеджування дозволила американській компанії уникнути ва-лютного ризику, пов’язаного зі зміною курсу німецької марки протягом трьох місяців. Уже в березні при проведенні операції купівлі червневих ф’ючерсів компанія зафіксувала для себе валютний курс на рівні $0.5400 / DM1, а отже, і вартість обладнання в доларах — 270000.

Завдяки хеджуванню будь-які зміни у валютному курсі за сумою ф’ючерсної операції та операції купівлі марок на грошовому ринку дають один і той самий результат для компанії. Таке хеджування називається дос-коналим, або ідеальним, оскільки воно дозволяє повністю уникнути валют-ного ризику. Але можливість проведення ідеального хеджування є скоріше теоретичною, ніж практичною з ряду об’єктивних причин, розглянутих раніше.

Приклад 15. Коротке хеджування валютними ф’ючерсами.
Банк, базовою валютою якого є американський долар, має довгу відкриту валютну позицію за фунтами стерлінгів, яка утворилась при наданні кредиту в сумі 75000 Ł з 01.07.97 до 15.09.97. За прогнозами банку курс фунта стерлінгів за даний період знизиться, і менеджмент вирішує хеджувати відкриту позицію за допомогою стерлінгово-доларових ф’ю-черсних контрактів. 01.07.97 на ЛІФФЕ ф’ючерсні контракти на стерлінг-долар котирувались за ціною $1.6500 / Ł1. Для повного хеджування валют-ного ризику банку необхідно продати 3 контракти (75000 : 25000 = 3). 
Отже, у банку створюється штучна коротка позиція, яка за величиною дорівнює, але за напрямом протилежна реальній валютній позиції.
15.09.97 банк вирішив закрити ф’ючерсну позицію шляхом купівлі трьох контрактів на курс стерлінг-долар за ціною $1.5900 / Ł1, що склалася на цю дату. За період, протягом якого банк утримував ф’ючерсну позицію відкритою, зміни в ціні одного контракту становили 600 тіків ([1.6500 – 1.5900] • 0,0001).
На ЛІФФЕ вартість тіка в стерлінго-доларових контрактах становить 2,50 дол. Таким чином, від проведення ф’ючерсної операції з трьома кон-трактами банк одержав прибуток в розмірі 4500 дол. (2,50 • 600 • 3 = 4500).
Але за основною позицією банк зазнав збитків через зниження курсу фунтів стерлінгів в такому самому розмірі. На 01.07.97 вартість 75000Ł в доларовому вираженні становила 123750; на 15.09.97 — 119250 дол. Зни-ження доларової вартості кредиту становить 4500 дол. (123750 – 119250). Прибуток, одержаний при проведенні ф’ючерсних операцій, дозволив бан-ку компенсувати втрати за основною позицією.
Отже, рішення про хеджування за допомогою валютних ф’ючерсів доз-волило банку уникнути валютного ризику. Здійснення ф’ючерсних операцій дало можливість банку зафіксувати ф’ючерсний (майбутній) курс валюти на рівні, що склався на момент продажу контрактів 01.07.97. Але ф’ючерсний ринок не дає змоги зафіксувати спот-курс. Різниця між спот-курсом та ф’ючерсним курсом у момент здійснення ф’ючерсної операції — базис — становить ту величину, на яку ризик не може бути повністю вик-лючений у реальній дійсності. У наведеному прикладі зроблено припущен-ня, що базис дорівнює нулю, а процес хеджування є ідеальним.

Хостинг від uCoz | Субота, 03.12.2016 | Вітаю Вас Гість | RSS