Метод управлiння гепом - Банківський менеджмент - Менеджмент - Каталог статей - Все для студентів



Головна     Економіка    Наука       Реєстрація   Вхід
Категорії розділу
менеджмент персоналу
інформаційний менеджмент
стратегічний менеджмент
податковий менеджмент
Податковий менеджмент підручник
основи фінансового менеджменту
підручник фінансовий менеджмент
фінансовий менеджмент поддєрьогін
Поддєрьогін фінансовий менеджмент, підручник із предмету
Банківський менеджмент
Все про банківський менеджмент у статтях із підручника про банківський менеджмент
інноваційний менеджмент підручник
Все про інноваційний менеджмент, або менеджмент інновацій
менеджмент зовнішньоекономічної діяльності
Підручник з предмету менеджмент зовнішньоекономічної діяльності
Головна » Статті » Менеджмент » Банківський менеджмент

Метод управлiння гепом

Строки — це один параметр управлiння активами та зобов’язаннями (пасивами) банку, iншим параметром є їх сума в грошовому вираженні. У процесi управлiння активами та зобов’язаннями з метою встановлення контролю над рiвнем ризику відсоткової ставки всi активи та пасиви банку подiляють на двi групи — чутливi до змiн вiдсоткової ставки та нечутливi до таких змін. При цьому структура активiв i пасивiв фiксується протягом певного довільно взятого iнтервалу часу. Це дозволяє керувати спiввiдношеннями сум рiзних видiв активiв i зобов’язань, елiмiнуючи вплив такого параметра як час. Зазначений пiдхiд до управлiння є статичним.
Актив чи пасив є чутливим до змiн відсоткової ставки, якщо має такі характеристики:
* дата перегляду плаваючої вiдсоткової ставки міститься в розглядуваному iнтервалi часу;
* строк погашення настає в цьому iнтервалi;
* термiн проміжної або часткової сплати основної суми міститься в цьому iнтервалi;
* змiна базової ставки, покладеної в основу цiноутворення активу чи зобов’язання, можлива або очiкується протягом цього самого часового iнтервалу i не контролюється банком (наприклад, змiна ставки рефiнансування НБУ).
До нечутливих активiв та зобов’язань вiдносять такi, доходи та видатки за якими протягом аналізованого перiоду не залежать вiд змiни вiдсоткових ставок.
Геп (GAP — розрив, дисбаланс) визначається як рiзниця мiж величиною чутливих активiв ЧА у гро-шовому вираженні та величиною чутливих зо-бов’язань ЧЗ у грошовому вираженні:
GAP = ЧА – ЧЗ. (1.5)
Геп може бути додатний, якщо активи, чутливi до змiн ставки, перевищують чутливi зобов’язання (ЧА>ЧЗ), або від’ємний, якщо чутливi зобов’язання перевищують чутливi активи (ЧА<ЧЗ). Збалансована позицiя, коли чутливi активи та зобов’язання рiвнi між собою, означає нульовий геп. При нульовому гепi маржа банку буде стабiльною, незалежною вiд коливань вiдсоткових ставок, вiдсотковий ризик — мiнiмальний, проте одержати пiдвищений прибуток внаслiдок сприятливої змiни вiдсоткових ставок неможливо. I додатний, i від’ємний геп дають потенцiйну можливiсть отримати бiльшу маржу, нiж у разі нульового гепу.
Головна iдея методу управлiння гепом полягає в тому, що розмiр та вид (додатний або від’ємний) гепу мають відповідати прогнозам змiни вiдсоткових ставок згідно з таким правилом:
* якщо геп додатний, то з ростом вiдсоткових ставок маржа зростатиме i, навпаки, при їх зниженнi маржа зменшуватиметься;
* якщо геп від’ємний, то з ростом вiдсоткових ставок маржа зменшуватиметься, а з їх зниженням — збiльшуватиметься.
Це означає, що не так вже й важливо, в якому напрямі змiнюються ставки, головне, щоб геп вiдповiдав тому напряму руху ставок, який принесе пiдвищений прибуток.
Проте потенцiйна можливiсть одержання додаткового прибутку супроводжується пiдвищеним рiвнем вiдсоткового ризику. Якщо прогноз змiни ставок виявиться неправильним або не справдиться, то це може призвести до зниження маржі і навiть до збиткiв. За наявності гепу ймовірність фінансових втрат така сама, як і ймовірність одержання додаткових прибутків. 
Геп — це міра відсоткового ризику, на який наражається банк протягом фіксованого часового інтервалу. Незалежно від того, додатний чи від’ємний геп має банк, чим більший розмір (абсолютна величина) гепу, тим вищий рівень відсоткового ризику бере на себе банк і тим більше змінюється маржа. Збільшення чи зменшення маржі залежить від знака гепу ("плюс” чи "мінус”), а також від того, зростатимуть чи спадатимуть відсоткові ставки. Нульовий геп дозволяє мінімізувати ризик зміни відсоткових ставок і стабілізувати маржу.
Головним завданням менеджменту банку при застосуванні методу управління гепом є досягнення відповідності між видом гепу та прогнозом зміни напряму, швидкості й рівня відсоткових ставок. Отже, необхідною умовою використання зазначеного методу управління є наявність надійного прогнозу або можливість одержати такий прогноз та передбачуваність економічної ситуації. Якщо прогнозування зміни відсоткових ставок неможливе, наприклад через нестабільність економічної ситуації, є рація менеджментові банку застосувати стратегію нульового гепу, значно знизивши завдяки цьому відсотковий ризик.

Приклад 2. Метод управління гепом.
За даними балансу банку (табл. 1.2), оцінити зміну показників прибутковості  при зниженні відсоткових ставок на 2%. Які рекомендації необхідно дати менеджментові банку?
Таблиця 1.2.
БАЛАНС БАНКУ
А к т и в и П а с и в и 
Показник Сума,
млн грн. Се-редня став-ка, % Сума,
млн грн. Серед-ня ставка, %
1. Збалансовані за строками
2. Чутливі до зміни ставок
3. З фіксованою ставкою
4. Не приносять прибутку, не сплачуються відсотки
5. Власні кошти 125
670
370

155
- 27
25
28

-
-                     125
450
520

75
150 22
18
20
         
-
-        
У с ь о г о 1320   1320
За такої структури балансу банк має додатний геп у розмірі 220 млн грн. (670 — 450 = 220). При додатному гепі зниження відсоткових ставок призведе до зниження показників прибутковості, таких як чиста відсоткова маржа ЧВМ і відсотковий прибуток П. Показники прибутковості до зниження ставок становлять:

П = 0,27•125+0,25•670+0,28•370 – 0,22•125 – 0,18•450 – 0,20•520 = 
= 304,85 – 212,50 = 92,35 (млн грн.).

 

 
де ЧВМ1 розраховується щодо загальних, а ЧВМ2 — щодо працюючих активів.
Після зниження ставок на 2 % відсотковий прибуток знизиться на 4,5 млн грн.:

П = 0, 25•125+0,23•670+0,28•370 – 0,20•125 – 0,16•450 – 0,20•520  =
= 87,85 (млн грн.).

 
 
Отже, зниження ставок на 2% призвело до змен-шення відсоткового прибутку на 4,5 млн грн., що становить 4,87%. Показники ЧВМ знизились відповідно на 0,34% і 0,39%. Темпи зниження показників прибутковості залежать як від величини зміни відсоткових ставок, так і від розміру гепу. Якщо прогнозується зниження ставок, то менеджментові банку необхідно змінити структуру балансу і перейти від додатного гепу до нульового, що дасть можливість звести до мінімуму відсотковий ризик. Перехід від нульового до від’ємного гепу при зниженні ставок забезпечить підвищення рівня прибутковості, але супроводжуватиметься підвищеним ризиком.

Метод управління гепом базується на статичному аналізі розриву між чутливими активами та зобов’язаннями. Такий підхід має свої переваги та недоліки. Головною перевагою статичного аналізу є його простота й доступність для розуміння та практичного застосування. Показники гепу легко розрахувати, якщо відомі характеристики потоку грошових коштів кожного фінансового інструменту, використовуваного при формуванні активів та зобов’язань банку. Геп дозволяє контролювати розмір відсоткового ризику протягом розглядуваного проміжку часу, а також оцінювати можливі зміни величини маржі банку.
Недоліком статичного аналізу гепу є те, що часова вартість грошей до уваги не береться. Статичний геп не дає змоги оцінити сукупний відсотковий ризик банку.
З огляду на сказане метод управління гепом, а також збалансований і незбалансований за строками методи управління слід вважати складовими або етапами досконалішого процесу управління активами та пасивами банку — методу кумулятивного гепу.

Хостинг від uCoz | Неділя, 04.12.2016 | Вітаю Вас Гість | RSS