ВАЛЮТНІ ОПЦІОНИ — ЯК ІНСТРУМЕНТИ ХЕДЖУВАННЯ ВАЛЮТНОГО РИЗИКУ - Банківський менеджмент - Менеджмент - Каталог статей - Все для студентів



Головна     Економіка    Наука       Реєстрація   Вхід
Категорії розділу
менеджмент персоналу
інформаційний менеджмент
стратегічний менеджмент
податковий менеджмент
Податковий менеджмент підручник
основи фінансового менеджменту
підручник фінансовий менеджмент
фінансовий менеджмент поддєрьогін
Поддєрьогін фінансовий менеджмент, підручник із предмету
Банківський менеджмент
Все про банківський менеджмент у статтях із підручника про банківський менеджмент
інноваційний менеджмент підручник
Все про інноваційний менеджмент, або менеджмент інновацій
менеджмент зовнішньоекономічної діяльності
Підручник з предмету менеджмент зовнішньоекономічної діяльності
Головна » Статті » Менеджмент » Банківський менеджмент

ВАЛЮТНІ ОПЦІОНИ — ЯК ІНСТРУМЕНТИ ХЕДЖУВАННЯ ВАЛЮТНОГО РИЗИКУ

Валютний опціон — це цінний папір, який дає право його власнику (але не зобов’язує) на купівлю або продаж обумовленої суми валюти за фіксованим курсом на визначену дату або протягом визначеного періоду в майбутньому.
Призначення валютних опціонів полягає в захисті власника від неспри-ятливих коливань валютних курсів. Водночас, якщо валютний курс змінився в сприятливому для власника напрямку, то опціон дає можливість скористатись перевагами. У цьому разі власник може обміняти валюту за вигіднішим ринковим курсом, не користуючись опціоном. Валютний опціон обмежує валютний ризик учасника ринку, пов’язаний зі змінами валютних курсів. Розмір ризику при використанні опціону як інструменту страхування валютних ризиків обмежується величиною опціонної премії. Премія, тобто вартість опціону, залежить від співвідношення спот-курсу валюти в момент укладення угоди та курсу опціону, а також від тривалості періоду дії опціону.
Якщо опціон дає право продажу визначеної валюти, то це опціон PUT за даною валютою. При наданні права купівлі валюти опціон називається CALL за даною валютою. Вказування виду валюти з назвою опціону обов’язкове, оскільки опціон PUT є одночасно опціоном CALL за тією ва-лютою, за яку продається опціонна валюта, і навпаки. Наприклад, опціон PUT по доларах США, який передбачається здійснити за німецькі марки, одночасно є опціоном CALL за марками.
Котирувальну таблицю опціонів, яку звичайно пропонує банк своїм клієнтам, наведено в табл 4.3. У лівому стовпці таблиці наведено базові ціни виконання для опціону CALL щодо доларів за німецькі марки. Далі наведено ціни купівлі та продажу опціону залежно від тривалості (1 міс., 3 міс., 6 міс., 1 рік). Премії подано в розрахунку: пфенінги за один долар.
Таблиця 4.3
ПРЕМІЇ КУПІВЛІ-ПРОДАЖУ ОПЦІОНУ САLL ЗА ДОЛАРАМИ
Базова Термін
ціна DM/$
1 міс. 3 міс. 6 міс. 12 міс.
1.55 7,65-7,95 9,45-9,75 11,40-11,80 13,95-14,45
1.60 3,65-3,95 5,85-6,15 8,20-8,60 10,95-11,45
1.65 1,15-1,45 3,25-3,55 5,50-5,90 8,35-8,85
1.70 0,15-0,45 1,55-1,85 3,50-3,90 6,15-6,65
З даних табл. 4.3 бачимо, що банк прогнозує зміцнення долара з часом (це відбиває підвищення премій). Так, якщо клієнт має намір купити опціон CALL за доларами на 3 місяці з ціною виконання DM 1.60/$1 на суму 1000 дол., то опціонна премія становитиме DM 61,50. Такий опціон дасть можливість його власнику в будь-який день протягом трьох місяців від дати купівлі придбати 1000 дол. за курсом DM 1.60/$1. Якщо власник вирішить повернути опціон до банку, то одержить від банку премію в розмірі DM 58,50. Різниця між ціною продажу та купівлі становитиме 3 DM і являтиме собою доход банку.
Для проведення розрахунків за опціонною угодою відводять 2 робочі дні. Тому валютний опціон має бути пред’явлений до виконання його влас-ником не пізніш як за 2 робочі дні до дати розрахунків за умови прийняття рішення про його виконання.
Використання валютних опціонів компаніями для страхування валют-них ризиків доцільне в таких випадках:
коли час та сума валютних надходжень і платежів точно не визначені, а отже, застосування форвардів та ф’ючерсів неможливе;
при захисті експортних або імпортних товарів, які чутливі до зміни цін, виражених у конкретній валюті;
при публікації прейскурантів на свої товари в іноземній валюті;
для підтримки комерційної пропозиції на укладання контрактів із зарубіжним партнером, які оцінюються в іноземній валюті.
Для банків основними напрямками використання валютних опціонів є страхування відкритої валютної позиції та захист інвестиційного портфеля, деномінованого в іноземній валюті.
Особливості валютних опціонів проілюструємо прикладами.

Приклад 16. Валютний опціон.
10 квітня американська компанія відвантажила товар, за який має одержати виручку в сумі 1 млн німецьких марок протягом травня, але точ-на дата надходження коштів невідома. Таким чином, у компанії утворилася довга валютна позиція за марками. Спот-курс на 10.04 становить DM 1.72/$1. Після отримання платежу компанії необхідно буде придбати дола-ри за  марки для купівлі матеріалів на ринках США. Якщо менеджери компанії прогнозують підвищення курсу марки протягом періоду з 10 квітня по 31 травня, то валютний ризик, що виник у компанії у зв’язку з оплатою у марках, можна не хеджувати. Якщо ж менеджери не мають надійного про-гнозу або очікують падіння курсу марки відносно долара, то валютний ризик доцільно прохеджувати. У даній ситуації хеджування за допомогою ф’ючерсів неефективне, оскільки терміни виконання ф’ючерсних контрактів та здійснення платежу не збігаються. Форвардна угода також мало-придатна для описаного випадку, оскільки в ній необхідно точно фіксувати дату платежу. Тому менеджер компанії звертається до банку і купує валютний опціон. Це — опціон PUT по DM на суму 1 млн, американського типу з 01.05 до 31.05, з ціною виконання DM 1.72/$1. Опціонна премія становила 10000 дол. Платіж у марках компанія одержала 29.05. Якими будуть результати страхування валютного ризику для компанії, якщо спот-курс на дату отримання коштів такий:
а) DM 1.72/$1; б) DM 1.75/$1; в) DM 1.70/$1?
У першому випадку (варіант а) виконання опціону не надає переваг компанії, оскільки ціна виконання і спот-курс співпали. Компанія втратила опціонну премію в розмірі 10 000 дол.
У другому випадку (варіант в) компанія пред’являє опціон до виконан-ня і одержує 581395 дол. (1000000 : 1.72). Якщо б менеджер не придбав оп-ціон, то 29.05 при обміні за спот-курсом компанія одержала б 571428 дол. (1000000 : 1.75). Виграш, як різниця між даними сумами, становить 9967 дол., що майже дорівнює опціонній премії, яку виплатила компанія при укладанні угоди. Отже, при спот-курсі DM 1.75/$1 даний опціон став окупним і не приніс ні прибутків, ні збитків компанії. При падінні курсу марки нижче рівня DM 1.75/$1 компанія одержала б прибуток від операції з опціоном.
Якщо курс змінився до рівня DM 1.70/$1 (варіант в), то компанії вигідніше обміняти марки за діючим курсом і одержати 588235 дол. У та-кому разі опціон не має вартості. Компанія втрачає опціонну премію 10000, але виграє завдяки зміцненню курсу марки. Цей виграш становить 6840 дол. (588235 — 581395). Результат для компанії — втрати коштів у розмірі 3160 дол. (10000 – 6840).
Результати опціону PUT за марками для власника опціону графічно наведені на мал. 4.3.
 

Мал. 4.3. Результати опціону PUT для власника
З графіка бачимо, що при зниженні курсу марки нижче DM 1.75/$1 власник опціону почне одержувати від нього прибуток. При зміцненні марки вище від курсу DM 1.72/$1 опціон втрачає вартість і збитки компанії становлять 10000 дол. У момент придбання даний опціон не мав внут-рішньої вартості, а мав лише часову вартість, яка визначалась рівнем мінливості курсу марка-долар.
Прогноз банку щодо змін курсу протягом травня дорівнював DM 1.75/$1, що було відображено в розмірі опціонної премії. Для продавця опціону дуже важливий прогноз зміни валютних курсів. Надійний і точний прогноз дає змогу банку уникнути втрат та не завищувати вартість опціону.

Приклад 17. Ціноутворення валютних опціонів.
Клієнт придбав у банку опціон CALL за доларами США на суму 1000 дол. Термін дії опціону — 30 днів, ціна виконання грн.1.70/$1. Спот-курс становить грн.1.80/$1. Опціонна премія дорівнювала 300 грн. Необхідно знайти внутрішню та часову вартість даного опціону. 
Внутрішня вартість становить 100 грн.:
(1.80 – 1.70) • 1000 = 100.
Часова вартість — 200 грн. (300 – 100 = 200). 
Такий розрахунок придатний для клієнта, коли опціонна премія вже відома. Тоді часова вартість обчислюється як різниця між опціонною премією та внутрішньою вартістю опціону. Для банку процес розрахунку часової вартості значно складніший і враховує вплив цілого ряду факторів на зміну валютних курсів. У цьому прикладі можна дійти висновку, що банк прогнозував зміну курсу гривні до долара за місяць до рівня грн. 2.00/$1:
(х – 1.70) • 1000 = 300 (грн.);
х = 2.0
Клієнт одержить прибуток за опціоном у разі, якщо курс долара підніметься вище прогнозованого банком рівня грн.2.00/$1. Якщо клієнт скористається опціоном при курсі грн. 2.00/$1, то ні покупець, ні продавець опціону не матимуть прибутків. А якщо у момент реалізації опціону курс перебуватиме в інтервалі від 2.00 до 1.70 грн. за долар, то прибуток одер-жить банк.

Хостинг від uCoz | Неділя, 04.12.2016 | Вітаю Вас Гість | RSS