Капітал підприємства та його сутність - фінансовий менеджмент поддєрьогін - Менеджмент - Каталог статей - Все для студентів



Головна     Економіка    Наука       Реєстрація   Вхід
Категорії розділу
менеджмент персоналу
інформаційний менеджмент
стратегічний менеджмент
податковий менеджмент
Податковий менеджмент підручник
основи фінансового менеджменту
підручник фінансовий менеджмент
фінансовий менеджмент поддєрьогін
Поддєрьогін фінансовий менеджмент, підручник із предмету
Банківський менеджмент
Все про банківський менеджмент у статтях із підручника про банківський менеджмент
інноваційний менеджмент підручник
Все про інноваційний менеджмент, або менеджмент інновацій
менеджмент зовнішньоекономічної діяльності
Підручник з предмету менеджмент зовнішньоекономічної діяльності
Головна » Статті » Менеджмент » фінансовий менеджмент поддєрьогін

Капітал підприємства та його сутність

Капітал  є однією з фундаментальних економічних категорій, сутність якої  наукова думка досліджує протягом багатьох століть.  Серед основних харектеристик, які формують економічну сутність капіталу, слід  виділити такі: 
об’єкт економічного управління;
об’єкт власності  та розпорядження;
об’єкт купівлі-продажу;
джерело доходу;
фактор виробництва;
накопичена цінність;
носій фактора ліквідності  та ризику;
інвестиційний ресурс.
Виступаючи носієм економічних характеристик, капітал  в першу  чергу   є об’єктом економічного управління як на мікро-, так і на макрорівні.
Як об’єкт  власності  та розпорядження капітал може виступати носієм усіх форм власності – індивідуальної, колективної та загальнодержавної.  При цьому визначаються певні пропорції його використання, що відбивається у співвідношенні власного і позичкового капіталу.
Капітал  як об’єкт купівлі-продажу формує особливий вид ринку –ринок капіталу, що характеризується попитом, пропозицією та  ціною. Попит на капітал породжує прагнення до накопичення капіталу як інвестиційного ресурсу та фактора виробництва.
Потенційна здатність приносити доход є однією з основних характеристик капіталу. Прибуток на капітал виступає у формі відсоткового доходу, що отримують власники. Економічним підгрунтям відсоткового доходу є ефект використання капіталу як інвестиційного ресурсу або фактора виробництва. Розмір доходу на капітал, що отримує його власник, складає основу формування витрат на його залучення  і використання в економічному  процесі,  і позначається терміном "вартість капіталу”.
Як фактор виробництва капітал характеризується певною продуктивністю. Вона  визначається   як  визначення результату виробничої діяльності до суми виробничого капіталу.
Капітал, як накопичена цінність  розглядається у формі запасів, сформованих в усіх секторах економіки. На підприємствах капітал як накопичена цінність  характеризується запасом основних засобів, нематеріальних активів, ринкових цінних паперів, товарно-матеріальних оборотних активів тощо. 
Рівень ліквідності капіталу визначається періодом часу, протягом якого інвестований капітал у певних його формах і видах може бути конвертованим  у грошову форму без втрати його реальної ринкової вартості. Чим нижчим є мотивний період конверсії раніше інвестованого  капіталу в грошову форму, тим більш високим рівнем ліквідності  характеризується та чи інша форма його використання в економічному процесі. Поняття ризику тісно пов’язано з поняттям  доходності капіталу в процесі його використання. Об’єктивний зв’язок між рівнем доходності і ризику використання капіталу носить  прямопропорційний характер.
Наведені характеристики капіталу свідчать про багатоаспектність капіталу як економічної категорії.
Капітал підприємства формуєтьсяв в процесі як створення підприємства так і його функціонування, тобто (в процесі здійснення фінансово-господарській діяльності).  
Для різних форм підприємств існують і різні визначення складових капіталу, наприклад:
Статутного, який слід розглядати як початковий капітал. На підприємствах різних організаційних форм це кошти, які надані їх власникам для забезпечення статутної діяльності.
Для акціонерних товариств статутний капітал – це номінальна вартість емітованих акцій.
Для товариств з обмеженою відповідальністю – це сума часток всіх власників.
Для державних підприємств – це вартість всього майна, яке закріплено за економічними суб ’єктами на правах повного господарського розрахунку.
Для кооперативів – це вартість майна, яке надано учасникам для здійснення господарської діяльності.
Поняття "капітал” асоціюється з поняттям "власність”.  Як зазначалося, при створенні підприємства його стартовим капіталом виступає вартість майна підприємства. На цьому етапі, коли підприємство ще не має зовнішньої заборгованості, капітал підприємства визначається за такою формулою:
Власний капітал (ВК) (початковий капітал) = вартість активів за балансом, тобто:
ВК=Активи
Здійснюючи господарську діяльність, підприємство завжди використовує залучені кошти, тобто створює борги. Тоді власний капітал визначається як різниця між вартістю його майна і борговими забов’ язаннями.  Формула, за якою обчислюється власний капітал набуває такого вигляду:
ВК=Активи-Боргові забов’ язання
Тобто власний капітал – це частина активів підприємства, що залишається після вирахування його забов’язань.  Головна мета  функціонування капіталу – це його рух. Протягом поточної діяльності  підприємства форма його  капіталу постійно змінюється.  Ці зміни стосуються  збільшення (зменшення) як абсолютного розміру капіталу, так і окремих його складових. Постійно здійснюється перетворення одних ресурсів  на капітал, інших – на товар або інші види цінностей. 

Капітал – це специфічна категорія,  яка несе  різне навантаження залежно від:
- етапів життєвого циклу підприємства (статутний і додатковий капітал);
- джерела формування (власний і залучений);
- характеру обороту та  ліквідності (основний і оборотний);
- методів визначення (гранична вартість капіталу).
Основу капіталу підприємства складає власний капітал.
 Його сума показує лише облікову, а не ринкову вартість прав власників підприємства, оскільки залежить від застосованих методів оцінки активів та зобов'язань підприємства.  
Власний капітал є:
- основним початковим та безстро¬ковим джерелом фінансування господарської діяльності підприємства, 
- джерелом погашення збитків підприємства, 
- показ¬ником, що використовуються для оцінки фінансового стану підприємства, ос¬кільки він демострує, з одного боку, ступінь фінансової самостійності підприємства (його незалежності від зовнішніх джерел фінансування), а з іншого - ступінь кредитоспроможності підприємства (забезпеченості вимог кредиторів фактично наявним у підприємства капіталом засновників).
Збереження власного капіталу є одним з основних показників якості фінан¬сового управління підприємством. 
Згідно з фінансовою концепцією збереження капіталу, прибуток вважається заробленим підприємством (а відповідно зберігається та нарощується його капітал) тільки за умови, що сума його чистих активів (тобто активів підприємства за вирахуванням його зобов'язань) на кінець розрахунковогоперіоду перевищує суму чистих активів на початок  цього періоду без урахування будь-яких виплат власникам або внесків власників протягом цього періоду.
Формула, застосована при визначенні вартості власного капіталу, не дає інформації про структуру самого власного капіталу, оскільки визначає непрямий метод його обчислення на підставі показників активів і зобов'язань підприємства, які не є складовими  власного капіталу.
Залежно від джерела формування власний капітал можна поділити на вкладений і накопичений капітал.
1. Вкладений капітал — це капітал, внесений власниками підприємства (статутний капітал, пайовий капітал, додатково оплачений капітал). Сума вкладеного капіталу може збільшуватися також унаслідок конвертування боргових зобов'язань підприємства в акції або частки (паї).
2. Накопичений капітал - це капітал, отриманий у процесі діяльності підприємства. Він включає:
Капітал від переоцінки - додатковий капітал, сформований у нас до оцінки активів, яка здійснюється у випадках, передбачених чинним законодавством, та відповідно до положень бухгалтерського обліку.
Дарчий капітал — додатковий капітал, отриманий підприємством від інших осіб у вигляді безоплатно одержаних активів (додатково отриманий капітал).
Нерозподілений прибуток - частина чистого прибутку, що не була розпо¬ділена між власниками.
За ступенем фіксації власний капітал можна поділити на:
1. Зареєстрований капітал — умовно постійний капітал, сума якого визна¬чається в установчих документах (статутний капітал, пайовий капітал).
2. Незареєстрований капітал - умовно змінний капітал, який включає додатковий капітал та нерозподілений прибуток.
За окремими видами підприємств існують законодавчо закріплені мінімальні розміри зареєстрованого капіталу.
За критерієм персоніфікації зареєстрований капітал є персоніфікованим капіталом (тобто капіталом з визначеними частками та їх власниками), а незареєстрований капітал є неперсоніфікованим (тобто визначеним лише в загальній вартості окремих його елементів та належним усім співвласникам підприємства).
Власний  капітал  відповідно до П(С)БО 2 "Баланс" включає такі  елементи:
Статутний капітал.
Пайовий капітал. 
Додатковий вкладений капітал.
Інший додатковий капітал.
Резервний капітал.
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток).
Крім основних складових елементів ВК П(С)БО 2 визна¬чає також коригуючи показники, які відображають рух ВК у процесі його формування та управління.
До коригуючих показників власного капіталу відносяться:
Неоплачений капітал
Вилучений капітал
Пайовий капітал — це сукупність коштів фізичних та юридич¬них осіб, добровільно вкладених у здійснення спільної фінансово-господарсь-кої діяльності.
Додатковий вкладений капітал відображає суму, на яку вартість реалі¬зації випущених акцій перевищує їх номінальну вартість.
Для АТ різниця між вартістю реалізації випущених ними акцій та їх номінальною вартістю має назву "Емісійний дохід". 
Інший додатковий капітал відображає суму до оцінки необоротних ак¬тивів, вартість активів, безкоштовно отриманих підприємством від інших юри¬дичних або фізичних осіб, та інші види додаткового капіталу.
Резервний капітал відображає суму резервів, створених за рахунок чисто¬го прибутку підприємства відповідно до чинного законодавства або установчих документів.
Неоплачений капітал відображає суму заборгованості власників (учас¬ників) за внесками до статутного капіталу підприємства.
Вилучений капітал відображає фактичну собівартість акцій власної емісії або часток, викуплених товариством у його учасників., має від'ємне значення та вираховується при визначенні величини власного капіталу підприємства.
Загальне визначення елементів власного капіталу набувають специфічних особливостей залежно від організаційної форми відповідного підприємства. Ці особливості зумовлені насамперед нормами законодавства, якими встановле¬но організаційні форми підприємств, та вимогами щодо порядку формування та руху власного капіталу цих підприємств.
Відповідно до статті 1 Закону України від 19.09.91 р. № 1576-ХІІ "Про госпо¬дарські товариства" (зі змінами і доповненнями) господарські товариства мо¬жуть існувати в таких організаційно-правових формах: акціонерне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю, товариство з додатковою відпові¬дальністю, повне товариство, командитне товариство.
Функції  власного капіталу:
1. Заснування та введення в дію
2. Відповідальність та гарантії
3. Забезпечення  життєдіяльності підприємства
4. Забезпечення  крелитоспроможності
5. Фінансування та забезпечення ліквідності
6. Забезпечення незалежності
7. База для нарахування дивідендів
8. Управління та контроль, реклама
За видами установчих документів, на підставі яких створюються господарські товариства, вони поділяються на:
господарські товариства, які створюються і діють на підставі установчого договору і статуту. До цієї групи відносяться акціонерне товариство, товари¬ство з обмеженою відповідальністю і товариство з додатковою відповідаль¬ністю;
господарські товариства, які створюються і діють на підставі лише установ¬чого договору. До цієї групи відносяться повне і командитне  товариство.



Хостинг від uCoz | Субота, 10.12.2016 | Вітаю Вас Гість | RSS