УПРАВЛІННЯ НЕОБОРОТНИМИ АКТИВАМИ - фінансовий менеджмент поддєрьогін - Менеджмент - Каталог статей - Все для студентів



Головна     Економіка    Наука       Реєстрація   Вхід
Категорії розділу
менеджмент персоналу
інформаційний менеджмент
стратегічний менеджмент
податковий менеджмент
Податковий менеджмент підручник
основи фінансового менеджменту
підручник фінансовий менеджмент
фінансовий менеджмент поддєрьогін
Поддєрьогін фінансовий менеджмент, підручник із предмету
Банківський менеджмент
Все про банківський менеджмент у статтях із підручника про банківський менеджмент
інноваційний менеджмент підручник
Все про інноваційний менеджмент, або менеджмент інновацій
менеджмент зовнішньоекономічної діяльності
Підручник з предмету менеджмент зовнішньоекономічної діяльності
Головна » Статті » Менеджмент » фінансовий менеджмент поддєрьогін

УПРАВЛІННЯ НЕОБОРОТНИМИ АКТИВАМИ

Сформовані на початку господарської діяльностй підприємства необоротні активи потребують постійного управління ними. 
Основними задачами управління необоротними активами є:
- визначення можливих форм оновлення основних виробничих засобів на простій та розширеній основі;
- визначення потреби в нарощенні необоротних активів для розширення обсягів виробництва;
- визначення можливих способів розширення основних виробничих засобів (нове будівництво, розширення, конструкція, технічне переоснащення)
- забезпечення ефективного використання раніше сформованих та нововведених основних засобів та матеріальних активів;
- формування необхідних фінансових ресурсів для відтворення необоротних активів та оптимізація їх структури;
Оновлення основних засобів на простій основі здійснюється за рахунок поточного, середнього та капітального ремонтів, а також придбання нових видів необоротних активів в межах існуючої на підприємстві потужності виробництва.
Для визначення потреби у прирості необоротних активів у випадку їх розширеного відтворення аналізуються:
- необхідні додаткові площі та потужності для збільшення обсягів господарської діяльності;
- залишок необоротних активів на початок планового періоду;
- планове вибуття необоротних активів у зв”язку з їх фізичним та моральним зносом.
При цьому залучити в достатньому обсязі інформацію про ціну ресурсів та облікові оцінки вирочних засобів, так як в практиці фінансового менеджменту приріст необоротних активів завжди визначається лише у вартістних показниках. Управління необоротними активами здійснюється по таким етапам: спочатку проводиться аналіз складу; сктруктури необоротних активів; сутність їх придатності; інтенсивності оновлення та ефективності використання. З цією метою визначаються наступні показники: 
1. Коефіцієнт участи операційних необоротних активів в загальній сумі активів підприємства:
Ку – коефіцієнт участі операційних необоротних активів в зазначеній сумі активів підприємства.
  , де

ВАс – середня вартість операційних необоротних активів.
ОАс – середня вартість оборотних активів.
Визначений коефіцієнт розраховується в динаміці. Якщо при порівнянні зазначення цього коефіцієнта збільшується, то це позитивно характеризує роботу підприємства, якщо навпаки – негативно.
2. Коефіцієнт зносу:
  , де

Кз – коефіцієнт зносу необоротних активів на кінець аналізуємого періоду.
Зк – сума зносу.
ВАс – середня вартість необоротних активів.
Даний коефіцієнт характеризує сутність фізичного зносу необоротних активів. Цей показник розраховується в динаміці. Збільшення коефіцієнту зносу звітного періоду у порівнянні з минулим періодом негативно характеризує роботу підприємства, а зменшення – навпаки позитивно.
3. коефіцієнт придатності необоротних активів:
  , де


Кп – коефіцієнт придатності необоротних активів.
ВАз – залишкова вартість необоротних активів.
ВАп – первісна вартість необоротних активів.
Зростання цього показника в динаміці позитивно характеризує роботу підприємства, а зменшення, навпаки – негативно.
4. Період обороту необоротних активів:
  , де


По – період необороту необоротних активів;
ВАс – середня вартість необоротних активів;
Зс –  середня сума зносу необоротних активів.
Зазначений показник розраховується в динаміці. Збільшення цього показника в звітному періоді у порівнянні з минулим періодом позитивно зарактеризує роботу підприємства, зменшення, навпаки – негативно.
5. Коєфіцієнт рентабельності:
  , де


Кр – коефіцієнт рентабельності необоротних активів;
Пч – чистий прибуток підприємства.
ВАс – середня вартість необоротних активів.
На основі проведеного аналізу визначається оптимальна сума необоротних активів в плановому періоді за формулою:
  , де 

ВАо – оптимальна сума необоротних активів;
ВАк – вартість необоротних активів, які використовуються на кінець звітного періоду;
ВАн – вартість необоротних активів, які не використовуються у виробничому процесі на кінець звітного періоду;
КВА – приріст коефіцієнту використання необоротних активів у звітному періоді;
КОР – коефіцієнт приросту обсягу реалізації продукції у плановому періоді.
Таким чином, фінансовий менеджер повинен забезпечувати ефективне використання грошових коштів, пов”язаних з придбанням, реконструкцією, розширенням та технічним переоснащенням необоротних активів.

Хостинг від uCoz | Понеділок, 05.12.2016 | Вітаю Вас Гість | RSS