Управління поточними фінансовими потребами підприємства. - фінансовий менеджмент поддєрьогін - Менеджмент - Каталог статей - Все для студентів



Головна     Економіка    Наука       Реєстрація   Вхід
Категорії розділу
менеджмент персоналу
інформаційний менеджмент
стратегічний менеджмент
податковий менеджмент
Податковий менеджмент підручник
основи фінансового менеджменту
підручник фінансовий менеджмент
фінансовий менеджмент поддєрьогін
Поддєрьогін фінансовий менеджмент, підручник із предмету
Банківський менеджмент
Все про банківський менеджмент у статтях із підручника про банківський менеджмент
інноваційний менеджмент підручник
Все про інноваційний менеджмент, або менеджмент інновацій
менеджмент зовнішньоекономічної діяльності
Підручник з предмету менеджмент зовнішньоекономічної діяльності
Головна » Статті » Менеджмент » фінансовий менеджмент поддєрьогін

Управління поточними фінансовими потребами підприємства.

Формування оптимальних виробничих матеріальних запасів є один із основних елементів комерційної діяльності  підприємства.
          Заниження величини оборотних активів спричиняє нестійке фінансове положення підприємства, перебої виробничого процесу і як наслідок зниження обсягу виробництва і прибутку. В свою чергу завишення розділу оборотних активів знижує можливостіпідприємства проводити капітальні  вкладення щодо розширення виробництва. Відволікання грошових коштів як власних так і залучених не дає можливості підприємству більш раціонально і ефективно використовувати вільні грошові кошти. 
         При визначенні оптимальної потреби в оборотних активах використовуються два методи: прямий і аналітичний.
  Прямий метод визначення оптимального рощзміру оборотних активів застосовується при створенні  нового підприємства або при уточненні потреби в оборотних активах підприємства, якщо значно зміньється асортимент вироблюваної продукції. Аналітичний метод застосовують більше року, де в основному сформовані виробничі запаси і не змінюється асортимент продукції в плановому періоді. Аналітичний метод передбачає визначення потреби в оборотних активах шляхом коригування оптимального розміру оборотних активів, який розрахований методом прямого рахунку з урахуванням зміни обсягу виробництва та прискорення оборотності оборотних активів.
            В процесі господарської діяльності підприємству необхідно визначити короткострокові потреби в грошових коштах для забеспечення поточної діяльності підприємства з урахуванням відстрочки платежу покупцям.
             Пока величина являє собою поточні фінансові потреби і визначається за формулою:
ПФП= ЗВ+ДЗ- КЗ, де
ПФП- поточні фінансові потреби
Зв- оптимальний запас матеріальних цінностей 
Дз- дебіторська заборгованість
Кз – кредиторська заборгованість
Розглядаючи приведену формулу необхідно визначити період, який потрібен для перетворення виробничих запасів та дебіторської заборгованості в готівку ( грошові кошти на поточному рахунку)

ОК= ОЗ+ОД-ОО, де
Ок-оборотність оборотних активів
Оз-оборотність виробничих запасів
Од- оборотність дебіторської заборгованості
Оо- середній строк сплати кредтирської заборгованості

Середній період обертання виробничих запасів визначається за формулою:
ОЗ= , де
З – запаси матеріальних цінностей
Вд – середньоденна виручка від реалізації
Аналогічно визначається оборотність дебіторської заборгованості:
 , де 
Од – оборотність дебіторської заборгованості.
Поточні фінансові потреби підприємства визначаються також в процентах за формулою:
                                                     , де
В- виручка від реалізації продукції.
Якщо результат дорівнює 50%, то це значить, що половина днів в році, тобто 180 днів підприємство робить не те, щоб покрити свої поточні фінансові потреби.
      На розмір поточних фінансових потреб в оборотних активів впливають такі фактори:
1). Тривалість операційного та збуткового циклів, тобто чим швидше сировина і матеріали перетворюються в готову продукцію, а готова продукція в гроші, тим менше треба мати запас сировини і матеріалів;
2). Темпи росту виробництва, тобто більший обсяг виробництва потребує більше матеріальних цінностей.
3). Сезонність виробництва та реалізації продукції, а також нестабільність поставок товарно- матеріальних цінностей.
4). Стан кон”юктури ринку, тобто нарощування дебіторської заборгованості, оскільки конкуренція пимушує залучити покупців на більш вигідних умовах ( відстрочка платежу, спонтанне фінансування і інші пільги).
5). Підвищення цін на товарно-матеріальні цінності, тобто чим вищий рівень інфляції, тим більші фактичні запаси у порівнянні з їх оптимальним розміром.
6). Швидкого фізичного або морального зносу товарно-матеріальних цінностей. В даному випадку фактичні розміри запасів можуть бути, навпаки, менші за їх оптимальний розмір, що потребує більш частих закупівель.
        При цьому слід мати на увазі, що запаси товарно-матеріальних цінностей можна збільшувати лише до тих пір, доки отримана економія перевищує загальні витрати на утримання додаткових запасів.
        Додаткова закупівля товарно-матеріальних цінностей можлива також за умови:
- злагодження системи виробництва: 
- своєчасної і достовірної інформації про стан ринку сировини;
- надійних постачальників;
- ефективно оперативного маневрування запасами.
В умовах нестабільного попиту на ринку сировини та невизначеності річної потреби підприємства в запасах товарно-матеріальних цінностей  фінансові менеджери зацікавлені у зменшенні запасів і відповідно зменшується загальний обсяг інвестицій.
          Таким чином, основна задача раціонального управління оборотними активами підприємства полягає в скороченні періоду оборотності виробничих запасів: дебіторської заборгованості та збільшенні середнього строку сплати кредиторської заборгованості, що дозволяє знижувати поточні фінансові потреби в оборотних активах. 

Хостинг від uCoz | Субота, 03.12.2016 | Вітаю Вас Гість | RSS