Мито і митні податки - інноваційний менеджмент підручник - Менеджмент - Каталог статей - Все для студентів



Головна     Економіка    Наука       Реєстрація   Вхід
Категорії розділу
менеджмент персоналу
інформаційний менеджмент
стратегічний менеджмент
податковий менеджмент
Податковий менеджмент підручник
основи фінансового менеджменту
підручник фінансовий менеджмент
фінансовий менеджмент поддєрьогін
Поддєрьогін фінансовий менеджмент, підручник із предмету
Банківський менеджмент
Все про банківський менеджмент у статтях із підручника про банківський менеджмент
інноваційний менеджмент підручник
Все про інноваційний менеджмент, або менеджмент інновацій
менеджмент зовнішньоекономічної діяльності
Підручник з предмету менеджмент зовнішньоекономічної діяльності
Головна » Статті » Менеджмент » інноваційний менеджмент підручник

Мито і митні податки

Велике значення для відновлення економіки України на сучасному етапі
має дотримання методами державного регулювання водночас відкритості
економіки й її економічної безпеки. При вирішенні цієї проблеми державний
механізм спирається на такі засоби регулювання, як мито й митні податки.
Мито — це податки, які встановлюються на імпортні, а в окремих
випадках — і на експортні товари. Держава використовує мито для
одночасного вирішення двох основних завдань: спираючись на фіскальне мито,
держава запроваджує його, як правило, щодо тих товарів, які не виробляються
підприємствами України. Метою задіяння такого мита є забезпечення
державного бюджету податковими надходженнями. Функція захисту
українських виробників від конкуренції інших держав виконується
протекціоністським митом, яке зменшує перевагу іноземного виробника на
українському ринку над вітчизняним виробником.
Захист національного ринку — головна мета митних тарифів. Разом із
тим їхнє використання призводить до наслідків, на які необхідно зважати при
виробленні й реалізації зовнішньоекономічної політики, а саме:
• виробничий ефект. Зростає виробництво товару, який захищається
митними тарифами, бо імпортні товари дорожчі й не можуть задовольнити
існуючий попит. Урахування виробничого ефекту дуже важливе для
формування економічної політики в невеликих країнах, масштаби
внутрішнього ринку яких можуть забезпечити ефективну діяльність обмеженої
кількості підприємств;
93
• споживчий ефект. За інших рівних умов, споживання товару, який
обкладається митом, знижується;
• бюджетній! ефект. Митні тарифи — джерело бюджетних надходжень.
Особливо зростає значення митних тарифів для країн, які розвиваються. У
промислово розвинених країнах це джерело поповнення бюджету не є
суттєвим: обсяг бюджетних надходжень обернено пропорційний розмірові
митного тарифу — чим більший розмір тарифу, тим менший обсяг імпорту, і,
відповідно, менші бюджетні надходження;
• ефект розподілу прибутків. Він полягає в тому, що національні
виробники за відсутності конкуренції з боку іноземних фірм (через
застосування митних тарифів) мають змогу підвищувати ціну на свій товар і
отримувати більш високі прибутки у формі ренти. Захист національних
виробників за допомогою митних тарифів спричиняє зростання вартості
дефіцитних товарів і зниження ціни надлишкових факторів виробництва;
• конкурентний ефект. Відіграє значну роль у невеликих країнах,
внутрішній ринок яких може забезпечити ефективну діяльність лише
обмеженої кількості національних виробництв. Проте відсутність конкуренції з
боку іноземних виробників може призвести до втрати національними
виробниками стимулів до підвищення ефективності виробництва й зниження
цін;
• вплив на платіжний баланс. Застосування митних тарифів спричиняє
скорочення споживання імпортних товарів (через високі ціни на них),
відповідно зменшуються витрати за кордоном на закупівлю імпортних товарів.
Такий процес, за інших рівних умов, сприяє поліпшенню платіжного балансу;
• вплив на умови торгівлі. Застосування митних тарифів змушує іноземні
фірми знижувати ціну товарів, які ввозяться до даної країни. А це, у свою
чергу, передбачає зміни у співвідношенні експортних та імпортних цін.
У більшості випадків митний тариф застосовується на національному
рівні. Але в тих випадках, коли ряд країн об'єднується у торгівельно-
економічну групу і створює митний союз, митний тариф стає спільним
інструментом зовнішньоторговельного регулювання, єдиним для всіх країн —
учасниць торговельних відносин з третіми країнами.
Ставки митних тарифів змінюються під впливом процесів, які від-
буваються в економіці окремих країн і світового господарства в цілому.
Зниження мита здійсняються (у більшості випадків) після дво- або
багатосторонніх переговорів, у ході яких сторони укладають угоди про обмін
митно-тарифними поступками. В результаті таких переговорів розвинені
капіталістичні країни знизили, зокрема, середній рівень митного
оподаткування, починаючи з 1948 p., більш ніж на 75 %.
Суттєвим засобом регулювання іноземної підприємницької діяльності на
національному ринку є система оподаткування імпорту. Взагалі оподаткування
імпорту в країнах з ринковою економікою будується на однакових принципах,
відмінності ж полягають у розмірах митних тарифів та деяких видів митних
податків.
До митних податків належать: митний збір, яким оподатковуються товари
при перетинанні кордону ряду країн; різні збори, пов'язані з оформленням
94
документів на митниці, митним оглядом товару, перевіркою його якості;
портові, статистичні, фітосанітарні та інші мита.
Особливим різновидом митного податку є «плаваючі» митні збори
(імпортні), які широко застосовуються в країнах ЄС як інструмент аграрного
протекціонізму. За характером своєї дії «плаваючі» імпортні збори близькі до
мита, але, на відміну від нього, залежать від співвідношення внутрішніх і
світових цін на сільськогосподарську продукцію.
У багатьох країнах світу встановлюється податок на імпорт для
стимулювання експорту в розмірі 0,3 % з метою нагромадження коштів, які
використовуються для сприяння розвитку експорту.
Митне регулювання — це регулювання питань, пов'язаних зі
встановленням мит і митних зборів, проведенням митного контролю,
організацією діяльності відповідних структур.

Хостинг від uCoz | Субота, 10.12.2016 | Вітаю Вас Гість | RSS