Тенденція розвитку науково-технічного прогресу і його взаємодія з природним і соціальним середовищем - інноваційний менеджмент підручник - Менеджмент - Каталог статей - Все для студентів



Головна     Економіка    Наука       Реєстрація   Вхід
Категорії розділу
менеджмент персоналу
інформаційний менеджмент
стратегічний менеджмент
податковий менеджмент
Податковий менеджмент підручник
основи фінансового менеджменту
підручник фінансовий менеджмент
фінансовий менеджмент поддєрьогін
Поддєрьогін фінансовий менеджмент, підручник із предмету
Банківський менеджмент
Все про банківський менеджмент у статтях із підручника про банківський менеджмент
інноваційний менеджмент підручник
Все про інноваційний менеджмент, або менеджмент інновацій
менеджмент зовнішньоекономічної діяльності
Підручник з предмету менеджмент зовнішньоекономічної діяльності
Головна » Статті » Менеджмент » інноваційний менеджмент підручник

Тенденція розвитку науково-технічного прогресу і його взаємодія з природним і соціальним середовищем

Моніторинг (англ. monitoring) — це постійне спостереження, оцінка і
прогноз стану навколишнього середовища у зв'язку з господарською діяльністю
людини. Таке спостереження передбачає: І) усвідомлення інноваційних змін,
що відбуваються; 2) прогноз і оцінку активних сил НТП, що впливають на
процес прискорення інноваційних змін; 3) контроль змін та адаптування до них
соціоекономічних систем різного типу.
Вибір інноваційної поведінки соціоекономічних систем різного рівня
(підприємств, науково-технічних альянсів, регіонів, держави і т. ін.)
визначається рівнем знань про можливості інновацій, тенденції прискорення
їхнього впливу на зміни навколишнього середовища, здатність до поширення,
забезпечення ефективності і конкурентоспроможності економічної діяльності,
розвиток соціосистем.
Як уже зазначалось, друга половина XX ст. і початок XXI ст.
характеризуються глибоким впливом науково-технічного прогресу на розвиток
світової цивілізації, що зумовлює її корінні зміни. Цей процес широко
висвітлюється в літературі. Численні автори стверджують, що темпи змін
прискорюються настільки швидко, що наша уява за ними не встигає.
Соціальний психолог із США Уоррен Бенніс підкреслює, що за останні роки
швидкість змін збільшилась настільки, що навіть грубі наближення не можуть
реалістично їх описати. Зміни, про прискорення яких ідеться, охоплюють усі
сторони соціально-економічного життя суспільства кожної країни. Наведемо
деякі приклади таких змін. По-перше, людство переживає найбільш
екстенсивну і швидку урбанізацію. Так, у 1850р. тільки чотири міста на планеті
мали населення до І млн. До 1900 р. їх кількість зросла до 19, у 1960 р. — до
141, а сьогодні міське населення зростає зі швидкістю 6,5 % на рік. Це означає
подвоєння міського населення за 11 років.
У цілому населення Землі зростає високими темпами, результатом чого є
збільшення потреб у виробництві продуктів споживання, капіталовкладень в
інфраструктуру, природної сировини, енергії. Так, споживання енергоресурсів у
світі тільки за період з 50-х до середини 70-х років зростало в середньому на 4,5
% на рік і збільшилось порівняно з початком століття в 10 разів.
Прискорюються темпи промислового виробництва різноманітних нових
товарів, створюються принципово нові технології і засоби праці — машини,
обладнання, устаткування, прилади, що дає значне зростання продуктивності
праці, поширення інтелектуальних виробництв.
Економісти, соціологи, футурологи стверджують, що, починаючи з 60-х
років валове виробництво товарів і послуг у розвинених країнах подвоюється
кожні 15 років, нині періоди подвоєння зменшуються. Це означає, що в
порівнянні зі своїми батьками дитина, що досягла підліткового віку в будь-якій
із цих країн, охоплена подвійною кількістю всього заново створеного
виробництвом. Коли сучасний підліток досягне 30 років, можливо, і раніше,
238
станеться друге подвоєння, а до 70 років може статися п'ять таких подвоєнь —
тобто коли людина досягне пенсійного віку, суспільство вироблятиме в 32 рази
більше, ніж тоді, коли вона прийшла в цей світ.
Високорозвинені країни, і перш за все США, Японія, деякі країни
Європи, перейшли до згортання суто промислових виробництв у традиційному
їх розумінні і швидкими темпами розвивають високотехнологічні
інтелектуальні галузі. Це науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи,
управління фінансовими ринками, розширення сфери послуг, інформатика,
медицина, оптимізація процесів освіти, дослідження навколишнього се-
редовища, у тому числі в неземних умовах.
Такі зміни в співвідношенні старого і нового впливають на звички,
переконання і самосприйняття мільйонів людей. Ніколи в попередній історії так
радикально і за такий короткий час це співвідношення не змінювалось.
Неперервне породження нових знань і їх практичне використання
докорінно видозмінює інтелектуальне середовище людини, її світогляд. Стиль і
форми організації виробництва і соціуму перестають бути стабільними:
відбувається інтенсивний процес розширення номенклатури продукції
короткострокового і одноразового споживання (наприклад, паперовий одяг,
посуд, іграшки), швидко скорочується життєвий цикл товарів, здійснюється
масове виробництво товарів, подвійного призначення (наприклад, крісло-ліжко,
машина-дім, шафа-стіл і т. ін.), створюються розбірні ігрові майданчики,
тимчасові шкільні будівлі, торговельні центри, які, подібно одноразовому
одягу, дають людині розуміння про непостійність його середовища. Виникають
цілі архітектурні тимчасові споруди. Наприклад, в Англії архітектор Седрик
Прайс спроектував повністю пересувний університет, який він назвав
«thinkbelt», призначений обслуговувати 20 тис. студентів у Північному
Стаффордширі. У Нью-Йорку департамент парків вирішив побудувати 12
«розбірних спортивних майданчиків» — невеличкі тимчасові майданчики для
ігор створювались на «вільних» ділянках землі, поки вирішувалось питання
їхнього використання, а потім могли бути демонтовані й переведені в інше
місце.
Тенденція недовговічності виявляється в будівництві житла, саме тієї
частини матеріального середовища, яке в минулому породжувало в людині
почуття постійності та захисту. Перебудовуються міста, зносяться цілі вулиці,
будівлі і на їхньому місці надзвичайно швидко споруджуються нові. Таким
чином, сучасне матеріальне середовище швидко змінюється, що на думку
Е. Тоффлера, не може не впливати на сферу духовного життя людей.
Слід відзначити, що під впливом інноваційних процесів відбувається
прискорення структурних зрушень у всіх сферах виробництва. Вони постійно
реорганізуються, утворюються нові галузі, види діяльності, підприємства,
економічна орієнтація яких змінюється — від виробництва товарів до
виробництва послуг. Фірми об'єднуються, величезні організаційні структури
розділяються, перебудовуються, трансформуються у більш плоскі мережеві
структури.
На міжнародному рівні прискорюються процеси транснаціоналізації,
поглиблюється міжнародний поділ праці, формується всесвітня інноваційна
239
сфера на базі науково-дослідної мережі, що охоплює весь світ, виникають нові
професії, ускладнюється структура життя, наприклад, системний аналітик,
програміст, комп'ютерщик, кодувальник, бібліотекар, працюючий з магнітними
дисками — це лише мала частка тих, чия діяльність пов'язана з комп'ютерами.
Усе це потребує нових видів спеціальних знань, старі професії втрачають свою
властивість і поступово зникають. Навіть тоді, коли назва професії залишається
колишньою, зміст самої роботи трансформується і люди, що її виконують,
змінюються теж. Будь-які зміни в роботі супроводжуються певним стресом.
Людина позбувається старих звичок, старих методів спілкування і повинна
навчатися новому. Розуміння того, що ніяка робота не може бути істинно
постійною, зумовлює формування відносин умовних, модульних і в більшій
мірі тимчасових. Зростає мобільність і плинність робочої сили.
Цей процес є характерною рисою сучасності багатьох країн. Так, в Англії
плинність робочої сили у виробничій сфері становить 30—40 % на рік, у
Франції — близько 20 %, у Швеції — 25—30 %.
Мобільність американської робочої сили вдвічі вища західно-
європейської. За один тільки рік (1967—1968) 36 млн американців змінили
свою адресу. І таке масове переміщення здійснюється в США щорічно.
Дослідження свідчать, що темпи переміни місця роботи для вчених,
інженерів, працюючих у сферах інноваційної діяльності в США, приблизно ще
вдвічі вищі, ніж в інших галузях американської промисловості. Щорічно 20—25
% працюючих у «Силіконовій долині» змінюють місце роботи, 3—5 %
американських учених переходять щорічно з індустрії в університети і навпаки.
Цей процес, з одного боку, позитивно впливає на швидкість поширення
нових технологій, а з іншого — мобільність висококваліфікованої праці
фундаментальне впливає на весь обрис американської інформаційної індустрії1,
створюються нові наукоємні фірми, які діють як рушійна сила інноваційного
процесу.
Процеси мобільності та міграції населення відбуваються майже в усіх
країнах світу. Хвилю масової міжнародної міграції переживає Європа.
Спеціалісти, робітники тисячами приїжджають з Алжиру, Турції, Іспанії,
Югославії, України, країн Середнього Сходу в економічно розвинені країни
Європи. Наприклад, у Кельні (Німеччина) на величезному заводі Форда чверть
робітників — турки, інші іноземні робітники «осідають» у Швейцарії, Франції,
Данії, Швеції. Проте, у Європі, на думку дослідників, значна частина міграції
зумовлена переходом від сільського господарства (безробіття) до
промисловості. У США, навпаки, перерозподіл населення, що продовжується,
формує новий спосіб життя, пов'язаний із зародженням суперіндустріального
суспільства, що є результатом прискорення ланцюжкової реакції змін: наукові
відкриття — розробка і впровадження інновацій — використання — поширення
— вплив — генерування нових творчих ідей — різко зростаюча крива
прискорення соціально-економічного розвитку суспільства, усіх сфер його
діяльності. Крім того, інтервал між стадіями циклу скорочується і приско-
рюються його темпи.
У літературі існують такі визначення цього процесу:
трансіндустріалізація, постіндустріалізація, постцивілізація, суспільство
240
інформаційних технологій.
Проте всі ці терміни визначають складний і швидкий процес не просто
змій, а радикальної трансформації суспільства й усіх складових його структур.
На цей факт звертає увагу американський соціолог Д. Белл, який висунув ще на
початку 70-х років XX ст. концепцію «постіндустріального суспільства». На
його думку, збільшення впливу науки на виробничі процеси і пов'язане з цим
підвищення ролі науково-технічного персоналу, впровадження інформаційних
технологій свідчать про нову фазу розвитку суспільства, бо саме впровадження
комп'ютерної технології у виробництво започаткувало нову промислову
революцію, результати якої безпосередньо торкаються становища індивіда в
суспільстві. Зовнішнє прискорення перетворюється в прискорення внутрішнє.
«Коли речі починають змінюватись зовнішньо, у нас відбуваються паралельні
зміни всередині», — стверджує Кристофер Райт з Інституту досліджень впливу
науки на людину. Характер цих змін настільки глибокий, що з прискоренням
розвитку індивіда і людству в цілому необхідно бути адаптованими до цих
змін.
Інтенсивність інноваційних процесів у країнах світу істотно загострює
проблеми взаємозв'язку людини з навколишнім середовищем. Через зростаюче
використання природних ресурсів та забруднення довкілля відходами людської
діяльності (сільського господарства, промисловості, транспорту та ін.)
прискорюється екологічна криза. Глобальне потепління, кислотні дощі, хімічне
забруднення води, ґрунту, повітря, їжі пестицидами, токсинами становлять
загрозу не тільки здоров'ю людей, а й самому існуванню цивілізації.
До найважливіших екологічних проблем, що з'явилися внаслідок
інноваційної діяльності і які потребують негайного вирішення, належать:
• глобальні зміни клімату — так званий «парниковий ефект», який
виникає в результаті концентрації вуглекислого газу, що призводить до
потепління, підвищення температури на планеті;
• руйнування озонового шару і виникнення озонових дір;
• повені і посухи та нестача питної води;
• забруднення повітря настільки, що це стає небезпечним для здоров'я
людей;
• зниження родючості сільськогосподарських ґрунтів;
• вимирання багатьох видів рослин, птахів, тварин;
• знищення лісів у процесі господарської діяльності, лісові пожежі;
• накопичення відходів людської діяльності.
Природа — це «тіло» людини. Це означає, що вони створюють одна з
одною нерозривну єдність. Людське суспільство не може існувати поза
природою, — писав В. І. Вернадський. Саме природа зумовлює розумну
діяльність суспільства, дає йому матеріали, ресурси. Це не означає, що людство
не має права вдосконалювати, змінювати середовище свого проживання, але
воно повинно шукати оптимальні форми вдосконалення, оптимальні з точки
зору збереження рівноваги біосфери. Проте сучасна науково-технічна
революція інтенсифікує індустріальне втручання в природні процеси.
Наприклад, Американське метеорологічне товариство стверджує, що
управління погодою сьогодні — це реальність.
241
Адміністрація Національного управління з аеронавтики і дослідження
космічного простору (НАСА) вивчає концепцію гігантського орбітального
дзеркала, здатного відбивати сонячне світло і спрямовувати його на нічний бік
Землі. Офіційний представник НАСА Джордж Е. Міллер заявив у Конгресі, що
США можуть вивести на орбіту величезний супутник, який заслонятиме соняч-
не світло над певним районом, занурюючи його в напівтінь, змінюючи
світловий режим. Проте зовсім невідомо, які будуть соціально-психологічні та
природні наслідки маніпуляції погодою. Відомо, що стан погоди повністю
взаємопов'язаний: невеликі зміни в одному місці можуть викликати згубні
наслідки н іншому.
Нові генетичні знання дають змогу сьогодні вченим працювати зі
спадковістю людини і маніпулювати генами для створення зовсім нової
«версії» людини. За допомогою клонування з ядер дорослих клітин можливо
вирощувати нові організми з тими ж генетичними характеристиками людини,
що й у клітинних ядрах. Одержана «копія» людини почне життя з генетичними
здібностями, ідентичними здібностям донора. Поки що серед наукового
співтовариства тривають бурхливі дискусії відносно морально-етичних
проблем. Нова генетика викликає сумніви, коливання і жах. Поки що.
Отже, як стверджують учені, створюючи і впроваджуючи наукоємні
нововведення в різні галузі господарювання: промисловість, агропромисловий
комплекс, інформаційні системи, медико-біологічну сферу, сферу послуг і
сервісу тощо, — у першу чергу слід прогнозувати й аналізувати можливі
негативні наслідки їх результатів з точки зору забезпечення безпеки існування
людини, самої цивілізації в цілому. Аналітико-експертна робота у сфері
інноваційної діяльності має бути невід'ємною частиною розробки будь-якого
інноваційного проекту чи наукоємного нововведення, підготовки до його
впровадження в практику. Поняття безпеки інновацій у жодному разі не
ставить бар'єрів різним змінам, нововведенням і оновленням в житті
суспільства, проте необхідно вказувати межі тим з них, які можуть зірвати або
порушити соціально-історичний і економічний процес природного розвитку
суспільства.
Безпека інновацій як фізична категорія оцінюється за допомогою
відповідних критеріїв оптимальності, які можуть бути розроблені відповідно до
певних інновацій чи інноваційної діяльності в кожному конкретному випадку.
У загальному вигляді інтегральну безпеку інновацій слід розглядати як
сукупність складових, кожна з яких характеризує окремі грані інтегральної
безпеки інновацій. До них в першу чергу належить екологічна безпека
інновацій та інноваційної діяльності. Вона полягає у відповідності показників
функціонування інноваційної діяльності та інновацій критеріям і межам,
допустимим екологічними показниками і нормами, установленими ре-
гіональними, місцевими та федеральними нормативними актами, а також
міжнародними і міждержавними угодами й договорами.
Джерелом екологічного ризику, як уже відзначалось, є соціотехногенні
чинники. Використання нових технологій, складних науково-технологічних
комплексів призводить до різкого зростання антропогенних навантажень на
природне середовище, що робить екологічний ризик неминучим і створює
242
загрозу екологічного лиха. Якщо взяти до уваги, що нові наукові відкриття
здійснюються щодня, то стає зрозумілою тривога, яку викликає у людства не
тільки забрудненість води і повітря, а й зміни всього інтелектуального
середовища людини і його світогляду.
Наприклад, за прогнозами вчених, у найближчі 50 років людство буде
освоювати море й експлуатувати його як інтегральну частину нашої планети:
для відпочинку, як джерело їжі, мінералів, як реальний життєвий простір. На
даний час тільки 5 % морської території добре вивчено. Проте цей підводний
світ багатий нафтою, газом, вугіллям, кобальтом, ураном, оловом та ін. Уже
тепер Японія щороку видобуває 10 млн т вугілля з підводних шахт, а Індонезія,
Таїланд, Малайзія добувають олово з океану.
На думку Е. Тоффлера, через деякий час цілком можливі військові
конфлікти між країнами за окремі ділянки дна океану. Сьогодні тільки в США
понад 600 компаній, включаючи таких гігантів, як «Стандарт ойл», «Юніон
карбід», уже готові до серйозного суперництва за море. Конкуренція
стимулюватиме будь-яке прискорення впровадження нових технологій. Окремі
галузі будуть спеціалізуватись на виробництві складної, дорогої техніки для
роботи в умовах моря: глибоководні дослідні кораблі, рятівні підводні човни,
електронні «пастухи» «рибної череди». Освоєння моря ще багато що змінить у
житті людства. Тому, застосовуючи нові технології, види енергії, матеріали чи
промисловий хімікат, слід визначати, як вони змінять тонку екологічну
рівновагу, від якої залежить життя людей на планеті.
Крім того, слід передбачати їх побічний вплив на великих часових і
просторових відрізках. Промислові відходи, які скидаються в річку, можуть
піднятись на поверхню океану за тисячу і більше кілометрів від неї.
Необхідно передбачати наслідки будь-якої інновації, якщо є ймовірність
загрози та серйозної шкоди екосистемі. Науковці стверджують, що має бути
розроблена концепція раціональності екологічної інноваційної безпеки,
сутність якої полягає в необхідності розробляти і впроваджувати тільки такі
інноваційні проекти наукоємних систем і технологій, які в умовах забезпечення
мінімального екологічного ризику дають економічний і соціальний ефекти,
котрі не нижче деяких порогових значень (достатніх, заданих, максимальних).
Концепція раціональності охоплює, з одного боку, створення методології,
аналізу й управління економічним ризиком, а з іншого — проблему оцінювання
в сукупності економічної і соціальної ефективності інновацій.
Ці проблеми стають особливо актуальними у зв'язку з прийняттям
світовою спільнотою в Ріо-де-Жанейро в 1992 р. Концепції сталого розвитку в
XXI ст. (так званої Декларації Ріо), якою передбачено збалансований розвиток
людини і природи, тобто екологічну рівновагу. Одним з важливих принципів
цієї концепції є забезпечення довготривалого використання та регулювання
природних ресурсів. У всіх розвинених країнах світу формується екологічне
законодавство, розробляються державні стандарти екологічної безпеки,
екологічної експертизи, стандарти якості навколишнього середовища,
створюються нові інституційні структури. Так, зокрема, при ЮНЕСКО
створено Комітет з біоетики. У Японії організовано Дослідний центр
інноваційних технологій для Землі. У Голландії створено Агентство розвитку
243
енергетики та охорони навколишнього середовища «Novem». Аналогічні орга-
нізації або фонди створені в багатьох країнах світу. В Україні реструктуризація
економіки в напрямі екологізації стає одним з важливих завдань державної
економічної політики. Використання досвіду провідних країн у сфері
екологізації інноваційної діяльності є необхідним заходом у країні. Нагальним
стає вирішення питань усунення наслідків Чорнобильської катастрофи, забруд-
нення територій радіоактивними елементами, викидами виробництва,
транспорту, побутових відходів. Стратегічним напрямом реструктуризації
підходу до проблеми екологізації є формування свідомості людей, екологічної
культури мислення і поведінки. Для закріплення глибоких змін у людській
свідомості необхідно перебудувати систему виховання, професійної підготовки
й освіти населення на всіх рівнях, зорієнтувати його на формування
екологічного світогляду та екологічної відповідальності.
Дослідження цієї проблеми показує, що за умов активної реклами і
пропаганди екологічної культури, для здійснення «революції свідомості»
достатньо життя одного-двох поколінь. Наприклад, у Японії за рахунок
свідомого ставлення населення до екології побутові відходи (скло, використані
батарейки, телевізори, пральні машини, консервні банки, акумулятори тощо)
збираються в окремі контейнери й використовуються як ресурси для
виробництва. Унаслідок їх рециркуляції одержують 20—25 т міді, 15 т
алюмінію, інших продуктів на рік, що зменшує потребу в цих природних
ресурсах. Рециркуляція в Японії перетворилась на окрему галузь. Держава
стимулює (через пільги, кредити, субсидії тощо) діяльність підприємств у сфері
екологізації. Широко застосовується пільговий режим прискореної амортизації
для екотехнологій та очисного обладнання: дозволяється списувати 50 % їх
вартості в перший рік. Така політика дає змогу підприємствам швидко обертати
інвестиційні кошти і стежити за інноваціями в цій сфері.
У наш час у всіх країнах світу розробляються екологічно орієнтовані
концепції розвитку і впроваджуються в життя. Прийняті більшістю країн світу
системи міжнародних стандартів (МС) ІСО серій 900 та 1400, що були
розроблені і затверджені Міжнародною організацією із стандартизації (ІСО).
Вони ставлять певні вимоги до екологічної безпеки продуктів, як на стадії
проектування, розробки, виробництва, зберігання, так і на стадії утилізації,
після використання. Упровадження стандартів МС ІСО в Україні є необхідним
заходом для покращання економіко-екологічної ситуації, розвитку екологічно
орієнтованого бізнесу та підвищення міжнародного статусу країни.
Без розробки державної комплексної програми, яка б включала
соціоекономічні і організаційно-етичні регулятори взаємодії людини і природи,
вирішити екологічні проблеми в Україні проблематично. Необхідно створити
економічний механізм, що стимулює приватний бізнес з переробки відходів. У
Японії в кожному великому місті діє кілька заводів з переробки відходів і
сміття. Тільки в Токіо їх понад 20. Японія експортує свої технології
рециркуляції в різні країни світу, що може бути цікавим і для України, де про-
блема утилізації відходів стоїть надзвичайно гостро.

Хостинг від uCoz | Субота, 03.12.2016 | Вітаю Вас Гість | RSS