Теоретико-методологічні основи факторного аналізу ризику в умовах нечіткої оцінки впливу окремих факторів - інноваційний менеджмент підручник - Менеджмент - Каталог статей - Все для студентів



Головна     Економіка    Наука       Реєстрація   Вхід
Категорії розділу
менеджмент персоналу
інформаційний менеджмент
стратегічний менеджмент
податковий менеджмент
Податковий менеджмент підручник
основи фінансового менеджменту
підручник фінансовий менеджмент
фінансовий менеджмент поддєрьогін
Поддєрьогін фінансовий менеджмент, підручник із предмету
Банківський менеджмент
Все про банківський менеджмент у статтях із підручника про банківський менеджмент
інноваційний менеджмент підручник
Все про інноваційний менеджмент, або менеджмент інновацій
менеджмент зовнішньоекономічної діяльності
Підручник з предмету менеджмент зовнішньоекономічної діяльності
Головна » Статті » Менеджмент » інноваційний менеджмент підручник

Теоретико-методологічні основи факторного аналізу ризику в умовах нечіткої оцінки впливу окремих факторів

Значний ступінь невизначеності процесу обґрунтування проектів
інноваційного розвитку потребує розробки заходів щодо його штучного
зниження, що передбачає наявність точної оцінки не тільки величини
можливих втрат і імовірності їхнього виникнення, але й впливу окремих
чинників на загальний ризик проекту.
Розглянемо основні положення підходу до багатофакторної оцінки
ризику на стадіях і етапах інноваційного процесу, який забезпечує прийняття
188
цілком обґрунтованих рішень в умовах нечіткої (імовірнісної) оцінки впливу
окремих чинників ризику.
1. Ризик кожного з альтернативних проектів інноваційного розвитку
розглядається як рівнодіюча комплексу елементарних ризиків різної природи
(див. табл. 7.1) на етапах їх реалізації.
2. Оскільки частина елементарних ризиків може проявитися одночасно, а
частина виключає один одного, то слід виділяти сумісні і несумісні ризики.
У сумісних несприятливі ситуації можуть бути реалізовані одночасно,
збільшуючи тим самим можливий загальний збиток. Наприклад, недотримання
постачальниками (повне чи часткове) умов постачання вихідних сировини,
матеріалів і комплектуючих загрожує втратами, оскільки можуть бути зірвані
умови постачань готової продукції споживачам. Масштаби втрат збільшаться,
якщо одночасно спостерігаються затримки з надходженням оплати за
відвантажену раніше іншим споживачам продукцію.
У несумісних настання однієї несприятливої події виключає іншу.
Наприклад, втрати в будівництві чи сільському господарстві (чи інших видах
діяльності, що виконуються на відкритому повітрі) можуть бути спричинені як
сухою погодою, так і дощами. Проте одночасно ці ситуації не можуть бути
реалізовані.
3. Виділення елементарних ризиків пропонується проводити за схемою:
сутність ризику - можливі наслідки - чинники ризику. Для кожного з
елементарних ризиків проекту формують структуру (модель), що поєднує
фактори ризику (атрибути структури) і можливі наслідки впливу їх різних
комбінацій. Ці моделі можуть бути реалізовані у вигляді дерева рішень, табли-
ці, сукупності правил логічного виведення.
4. Елементарні ризики (сумісні і несумісні) рекомендується
розраховувати як рівнодіючі чинників ризику, що розглядаються як свідчення,
які підтверджують чи заперечують можливість реалізації несприятливої події.
5. Для оцінки свідчень (впливу конкретних чинників ризику)
запропоновано використовувати імовірності, або коефіцієнти впевненості.
Комбінування свідчень виконується за відомими правилами: за формулою
Байеса - якщо __________свідчення оцінюються імовірностями, чи правилам комбінування
коефіцієнтів упевненості - якщо свідчення оцінюються впевненостями. При
цьому врахування і+1 свідчення (і+1 чинника ризику) виконується на основі і -
попередніх свідчень. У такий спосіб здійснюється комбінування свідчень, якщо
вони незалежні. Кожне наступне свідчення уточнює інтегральну оцінку
елементарного ризику. Для цього після комбінування двох свідчень отриману
оцінку комбінують з наступним свідченням і т. д. - до вичерпання усього
їхнього набору.
Оцінку дії чинників ризику (свідчень) рекомендується виконувати на
підставі наявного досвіду проведення аналогічних робіт у порівнянних умовах.
За відсутності ретроспективних даних таку оцінку варто виконувати методом
експертних оцінок.
6. Вартісна оцінка елементарного ризику розраховується як добуток
можливих втрат при реалізації ситуації ризику на інтегральну імовірність чи
упевненість. Можливі сумарні втрати для сумісних ризиків розраховують як їх
189
суму, для несумісних - визначенням їх середньозваженого за ймовірностями чи
упевненостями (залежно від прийнятої системи оцінки).
7. Загальний ризик проекту інноваційного розвитку - загальний обсяг
коштів, яким ризикує господарюючий суб'єкт, - визначають як суму сумісних і
несумісних ризиків, виражених у вартісних показниках.
Схема аналізу й оцінки ризику подана на рис. 7.2.
Рис. 7.2. Укрупнена схема аналізу ризику проекту інноваційного розвитку
Відповідно до схеми спочатку виконують декомпозицію ризику
конкретного інноваційного проекту на складові елементи: елементарні ризики,
які розділяють на сумісні і несумісні, а потім кожний з них на чинники, які його
спричинили. Далі у зворотному порядку виконують його кількісну оцінку. Для
цього оцінюють ступінь впливу виділених чинників ризику, а потім на їх основі
обчислюють елементарні ризики (величини можливих втрат і ймовірностей чи
коефіцієнтів упевненості у можливості реалізації несприятливого розвитку
подій). На __________завершення розраховують величину ризику проекту в цілому.
На рис. 7.3 показано побудовану відповідно до запропонованого підходу
структурно-логічну схему оцінки одного з елементарних екологічних ризиків
проекту інноваційного розвитку, який передбачає побудову гідроспоруди
(греблі) на ріці.
З огляду на реалії сьогоднішнього дня оцінка екологічного ризику такого
роду проектів заслуговує на особливу увагу. Як одержувач інвестицій, так і
інвестор повинні бути впевнені, що очікуваний прибуток від реалізації проекту
не буде втрачено унаслідок необхідності компенсувати збитки, заподіяні навко-
лишньому природному середовищу у випадку несприятливого розвитку подій.
Як чинники ризику виділені рівень води в річці, дощі в даній місцевості,
висока температура навесні, сніг. Розглянемо їх детально. При цьому
зазначимо, що в реальній ситуації кількість чинників ризику може бути значно
більшою.
Рівень води. Якщо він у річці високий - існує загроза повені. Гребля
підвищує цей рівень, крім того, він може змінюватися внаслідок дощів чи
танення снігу.
Ризик проекту інноваційного розвитку
Напрямки
аналізу
Напрямки
оцінки
Сумісні - поєднані
сполучником "і"
Несумісні -
поєднані
сполучником "або"
Ч и н н и к и р и з и к у
. . . . . .
1-й n-й 1-й m-й
Елементарні ризики
190
Дощі. Якщо очікуються значні дощі і рівень води в річці високий, існує
загроза повені. Якщо дощі не очікуються, то при прогнозуванні повені цей
чинник не враховується.
Температура. Якщо навесні очікується тепла погода і з навколишніх лісів
стікає вода при таненні снігу, а рівень води в річці високий, то існує загроза
повені.
Сніг. Враховується кількість снігу в лісах. Танення снігу може викликати
додатковий стік води в річку й збільшити загрозу повені. Якщо снігу мало, то
цей фактор не враховується.
Таким чином, сформована структура ризику «можлива повінь» і описані
чинники, що її викликали і які можна конкретизувати значеннями,
характерними для даної місцевості, наприклад__________, аналізуючи наявні
ретроспективні дані. При цьому наявні статистичні дані можуть свідчити як на
користь розвитку ситуації ризику (гілки «так»), так і проти (гілки «ні»), що
показано в схемі, поданій на рис. 7.3.
Рис. 7.3. Схема аналізу елементарного ризику «загроза повені»
Невизначеності оцінки чинників ризику у вигляді неточних, неповних чи
суперечливих даних враховують за допомогою ймовірностей чи коефіцієнтів
упевненості (загалом для оцінки можуть бути використані і шанси). При цьому
коефіцієнти впевненості можна перерахувати в імовірності і шанси, а також на-
впаки, використовуючи відомі правила.
Кількісну оцінку кожного з елементарних ризиків, а також оцінку ризику
проекту в цілому розраховують відповідно до
Рівень води високий?
ні так
так
Дощі сильні? Дощі сильні?
Снігу багато?
Результат 1
Безпечно
Результат 8
Небезпечно
Снігу багато?
Результат 7
Безпечно
Температура
висока?
Результат 5
Небезпечно
Результат 6
Безпечно
Результат 2
Безпечно
Результат 4
Безпечно
Результат 3
Небезпечно
ні
ні
ні
ні
ні ні
так
так
так
так
191
розглянутого вище підходу. Спочатку оцінюють ступінь ризику кожного
з можливих результатів (див. рис. 7.3) шляхом комбінування свідчень (чинників
ризику) уздовж гілок дерева, а потім розраховують інтегральну оцінку
розглянутого елементарного ризику як їх рівнодіючу. Для цього
рекомендується використовувати математичний апарат нечіткої логіки.
При розрахунках підсумкового значення коефіцієнта упевненості К варто
брати до уваги, що він є комбінацією оцінок істинності і хибності:
К = I - X. (7.1)
Тому при визначенні Ко попередньо слід розрахувати за формулою (7.1)
оцінку дії кожного з чинників ризику, а потім знайти їхню рівнодіючу.
Аналогічним чином можуть бути складені схеми оцінки для всього
комплексу елементарних екологічних ризиків розглянутого проекту. У
наведеному прикладі це можуть бути ризик зменшення рибних запасів
унаслідок того, що гребля може перекрити традиційні шляхи нересту; ризик
погіршення якості води, оскільки в застійній воді швидко розмножуються різні
водорості і мікроорганізми; ризик підвищення рівня ґрунтових вод і т. д.
Для прогнозування ризику відповідно до умов наведеного прикладу при
аналізі визначеної структури (див. рис. 7.3) використовують прямий ланцюжок
міркувань. Тобто, виходячи з відомих даних, що характеризують конкретну
місцевість, формулюють висновок про наявність чи відсутність ризику і дають
йому кількісну оцінку.
Для перевірки адекватності побудованої структури реальним умовам
може бути використана інформація про несприятливі події (реалізації ситуацій
ризику), що відбулися в минулому. У цьому випадку оптимальним є зворотний
ланцюжок міркувань. За його допомогою на підставі наслідків встановлюють
причини: які чинники ризику й у яких комбінаціях привели до негативних
наслідків. Це дозволяє уточнити прогнози на майбутнє і скорегувати схему і
процедури аналізу ризику.
До основних переваг викладеного вище підходу слід віднести
принципову можливість розрахунку величини ризику в умовах
різноспрямованої дії його чинників з нечіткою оцінкою ступеня впливу
кожного з них. При цьому можна розрахувати вплив кожного з прийнятих у
розрахунок чинників ризику, оцінити його частку в загальній сумі втрат.
Високий ступінь формалізації процесу оцінки ризику підвищує його
оперативність і точність, ступінь відтворюваності і доведеності отриманих
результатів.
Розглянутий підхід є універсальним і може бути використаний для оцінки
ризику різних стадій і етапів вибору й обґрунтування проектів інноваційного
розвитку. Спираючись на результати оцінки ризику, можна визначати обсяги
коштів, необхідних для реалізації проектів інноваційного розвитку, шляхом
внесення поправок на величину витрат для запобігання, зниження чи
компенсації можливих втрат. На підставі цієї оцінки можна проводити
обґрунтовану розробку системи відповідних заходів.
Далі наведено варіанти застосування даного підходу до багатофакторної
оцінки ризику інноваційних проектів.

Хостинг від uCoz | Субота, 03.12.2016 | Вітаю Вас Гість | RSS