Види ефективності (ефектів) - інноваційний менеджмент підручник - Менеджмент - Каталог статей - Все для студентів



Головна     Економіка    Наука       Реєстрація   Вхід
Категорії розділу
менеджмент персоналу
інформаційний менеджмент
стратегічний менеджмент
податковий менеджмент
Податковий менеджмент підручник
основи фінансового менеджменту
підручник фінансовий менеджмент
фінансовий менеджмент поддєрьогін
Поддєрьогін фінансовий менеджмент, підручник із предмету
Банківський менеджмент
Все про банківський менеджмент у статтях із підручника про банківський менеджмент
інноваційний менеджмент підручник
Все про інноваційний менеджмент, або менеджмент інновацій
менеджмент зовнішньоекономічної діяльності
Підручник з предмету менеджмент зовнішньоекономічної діяльності
Головна » Статті » Менеджмент » інноваційний менеджмент підручник

Види ефективності (ефектів)

Розвиток і поширення в народному господарстві інновацій супроводжується багатоваріантністю економічних результатів (ефектів) різного
масштабу і тривалості, які показані на рис. 9.2.
Науково-
технічний
Соціально-політичний ефект
Економічна
ефективність
інноваційної
діяльності
(ефекти)
Економічний
Етнічно-
Екологічний культурний
Рис. 9.2. Ефекти інноваційної діяльності та їх взаємозв'язок
Розмір ефекту від реалізації нововведень безпосередньо визначається
очікуваною їх ефективністю, яка виявляється як:
• покращання використання ресурсів;
• збільшення обсяг продажу;
• одержання прибутку від упровадження винаходів, патентів, ноу-хау,
ліцензійної діяльності;
• зміна асортименту продукції та поліпшення його якості, створення
нових товарів і послуг, що повніше задовольняють потреби споживача;
• зміна умов праці та підвищення її ефективності;
• приріст і накопичення нових знань, умінь і навиків; « підвищення
кваліфікації робітників;
• можливість навчання, зміни професії і соціального статусу
253
працюючого;
• підвищення рівня задоволеності умовами та змістом праці, можливість
самореалізації;
• покращання системи управління й організації як виробництвом, так і
суспільством у цілому (розвиток демократії, гуманізації управління,
упровадження принципів самовдосконалення соціотехнічних систем);
• зміна якості і стилю життя людей, формування нової культури.
Отже, ефективність інноваційної діяльності визначається її конкретною
спроможністю створювати інновації, які зберігають відповідну кількість праці,
часу, матеріально-технічних ресурсів, коштів у розрахунку на одиницю всіх
необхідних і передбачених корисних ефектів продуктів, послуг, технічних
систем або дають змогу збільшувати виробництво знарядь праці, предметів
споживання, які створюють комфортні умови життя людей, нові правила
соціальних відносин.
Ці ефекти різноякісні, проте взаємопов'язані. Величина ефекту
визначається також швидкістю поширення інновацій, наприклад, швидка заміна
застарілої техніки, технології дає можливість економити ресурси, підвищувати
якість продукції, оберігати від забруднення навколишнє середовище; поява на
ринку нових товарів викликає зміни структури цін, галузевої структури вироб-
ництва, підвищення (зниження) рівня життя населення. Крім того, поширення
інновацій створює нові знання, нову інформацію. Накопичення в суспільстві
нових соціальних знань впливає на темпи розвитку суспільства в напрямі зміни
тенденцій якості та стилю життя, підвищує рівень освіти, культури,
інтелектуальність нації, збільшує тим самим інноваційний потенціал держави.
Інноваційна діяльність створює економічні передумови для:
1) подолання відставання країни в науково-технічному розвитку;
2) прискорення наступних техніко-технологічних і соціальних циклів
розвитку суспільства на іншій науково-технічній базі. Звичайно, інноваційна
діяльність може мати (і має) негативні наслідки, супроводжуватись
несприятливими побічними ефектами, наприклад, як раніше зазначалось,
руйнацією навколишнього середовища, погіршенням здоров'я людей. Так, під
впливом електромагнітного випромінювання (ЕМВ) різних приладів (апарати
стільникового зв'язку, комп'ютери, мікрохвильові печі тощо) змінюється
функціональна структура діяльності мозку, погіршуються пам'ять, зір,
підвищується артеріальний тиск, порушується діяльність специфічних
гормональних функцій і т. ін.1, що викликає не тільки стурбованість за здоров'я
людства, а й додаткові витрати на вирішення цих проблем.
Таким чином, далеко не завжди науковий і науково-технічний результати
збігаються і виявляються негайно і саме в тому напрямі, куди вкладаються
кошти. Проте соціальний ефект притаманний в тій чи іншій мірі всім видам
науково-технічних розробок.
Соціально-політичним ефектом називають результат, який сприяє
розвитку суспільства, задовольняючи його потреби, і оцінюється в основному
якісними показниками, наприклад, покращанням здоров'я, підвищенням
коефіцієнта інтелектуальності (IQ) людини, розвитком демократії, освіти,
задоволенням естетичних потреб тощо. Як правило, чим більші соціально-
254
політичні досягнення, тим складніше дати їм інтегральну кількісну оцінку.
Соціальні оцінки відображають внесок інноваційного проекту в
покращання соціального середовища, а саме — підвищення якості життя
людей, що характеризується такими показниками:
• рівень життя — доходи населення; ціни і тарифи на товари й послуги;
споживання населенням продуктів харчування, непродовольчих товарів і
послуг, забезпечення житлом, комунальними послугами;
• спосіб життя — зайнятість населення, підготовка кадрів, забезпечення
населення об'єктами освіти, культури, мистецтва, спорту, транспортним
обслуговуванням, забезпечення соціальної безпеки;
• здоров'я і довголіття — покращання умов праці, розвиток сфери
охорони здоров'я, рівень обслуговування тощо.
Економічним ефектом називається результат, який одержують
унаслідок витрат на розвиток господарювання (впровадження інноваційних
проектів у виробництво), що дає змогу збільшувати виробництво засобів
виробництва; предметів ужитку, послуг за визначений період. Економічний
результат оцінюється системою вартісних показників і критеріїв. Цих критеріїв
пропонується дослідниками досить багато: вартість НДДКР, вкладення у ви-
робництво, маркетинг, наявність фінансів у необхідний час, потенційний
річний розмір прибутку, очікувана норма прибутку, сумарний дохід за весь
життєвий цикл інновації, абсолютна та відносна ефективність. Як було
зазначено раніше (§ 9.2), серед названих критеріїв найважливішим є показник
абсолютної ефективності інновацій, що дає можливість оцінити кожну з них
окремо.
Екологічний ефект — це результат взаємодії інноваційної діяльності з
навколишнім середовищем.
Економічний ефект оцінюється за допомогою системи відносних
показників, які характеризують:
• шкоду, що завдається навколишньому середовищу (вирубка лісів,
забруднення води, ґрунту, повітря);
• комплексне використання природних ресурсів на основі безвідходного
виробництва, зменшення їх дефіциту;
• зниження промислових викидів в атмосферу, воду, ґрунт;
• зниження кількості відходів виробництва і можливість вторинної їх
переробки;
• покращання екологічності продуктів, що виробляється;
• покращання ергономічності товарів (рівень шуму, вібрації,
електромагнітного випромінювання);
• підвищення відповідальності і зниження штрафів за порушення
екологічного законодавства та інших нормативних документів;
• відродження довкілля.
Науково-технічний ефект є результатом науково-прикладних, дослідно-
конструкторських розробок та їх використання і може бути оцінений
фактичним економічним ефектом.
Вітчизняні спеціалісти зазначають, що оцінити ефект наукової діяльності
255
досить складно, оскільки в цій сфері виникає ряд різноякісних ефектів. Щоб
виявити їх сутність і взаємозв'язок необхідно проаналізувати кожний з них.
З цього приводу Е. Тоффлер зазначає, що вчені навчились створювати і
конструювати могутні технології, головне тепер знати їхні наслідки, намагатись
визначити як вони змінять тонку екологічну рівновагу, від якої залежить
виживання цивілізації.
Процес ускладнення і подорожчання науково-технічних проектів, що
відбувається у світовій практиці, викликає необхідність постійного збільшення
ресурсів на розвиток наукових досліджень і реалізацію інновацій, підвищення
значущості проблеми визначення ступеня ризику в досягненні потрібних
результатів. Концентрація ресурсів для здійснення нововведень потребує
аналізу великого обсягу інформації при вирішенні питань з інвестування. Бо
невдача може призвести до тяжких, часом катастрофічних наслідків для
фінансуючої організації. З цим пов'язане прагнення великих виробничих систем
до створення внутрішнього венчурного бізнесу, що дає змогу зменшити тех-
нічний і комерційний ризики. Найбільш простим і доступним методом
визначення величини технічного ризику є експертне оцінювання.
Велика складність виникає під час оцінювання ефективності
фундаментальних досліджень. Критерій їх оцінки — науковий ефект. Його
виміри стосовно конкретного дослідження можливі тільки на основі експертних
оцінок, що ґрунтуються на таких положеннях:
• кожному науковому результату присуджується певна кількість балів;
• за наявності кількох критеріїв кожному з них надається певна «вага»,
що характеризує значущість очікуваного часткового результату в загальній
результативності наукового дослідження;
• під час оцінювання наукової результативності значення балів по
кожному окремому виду наукового результату перемножується на відповідне
значення валового коефіцієнта і підсумовується.
Етнічно-культурний ефект — це побічний результат входження в новий
спосіб життя постіндустріальної епохи, результат адаптації людей до стрімких
змін, зумовлених нею. У минулому культура виникала природно. Сьогодні
процес створення культури відбувається свідомо. Саме нові технології
формують культуру майбутнього життя, його системи цінностей, нові смаки,
норми поведінки, відносин, які змінюються дуже швидко. Виникають нові
недовговічні субкультури, збільшується можливість свободи вибору методів
самореалізації особистості, форм спілкування людей, відпочинку, розваг.
Розвивається особлива індустрія, продукція якої не товари і не звичайне
обслуговування, а запрограмовані «відчуття». Приклад тому — сфера
мистецтва. Індустрія культури в основному призначена для створення особ-
ливих психологічних переживань. Робототехніки, дизайнери, комп'ютерники,
історики і спеціалісти музеїв спільними зусиллями створюють нову індустрію
масових розваг, свого роду «території відчуттів», на яких з усією майстерністю,
з допомогою сучасної техніки, будуть відтворюватись, наприклад, величність
стародавнього Риму, помпезність двору королеви Єлизавети, «сексуальність»
дому гейш Японії XVIII ст. і т. ін. При вході на ці «території відчуттів»
відвідувачі повинні переодягатися у відповідні костюми і брати участь у
256
підготовленому спектаклі. Його мета створити у відвідувачів справжнє відчуття
того, що могла б дати неімітована реальність.
Художники також створюють свої «світи» — витвори мистецтва, в які
глядачі можуть увійти всередину і відчути, що там щось відбувається. Так,
шведський музей «Модерна музей» виставляє колосальних розмірів даму з
пап'є-маше на ім'я Хон (Вона), усередині якої розміщуються пандуси, драбини,
миготять вогні, лунають химерні звуки. Десятки музеїв Європи і США
показують такі «світи» — фантастичні імітації штучно створених витворів, які
різко порушують контакти людини з реальністю. Будуються ігрові міста, що
об'єднують у собі риси Діснейленда, усесвітніх ярмарків, мису Кеннеді,
притонів Макао.
Індустрія відчуттів швидко набуває поширення, змінює не тільки
емоційні відчуття, а й моральні норми і цінності.
Оцінка етнічно-культурних інновацій належить до найскладніших у
методологічному аспекті проблем ефективності інноваційної діяльності.
Етнічно-культурний ефект важко або неможливо виміряти, обмежуючись лише
якісним його описуванням. Етнічно-культурний ефект пов'язаний із
соціальними наслідками науково-технічних інновацій. І тому саме соціальні
цілі культурних проектів мають превалювати у формуванні програм етнічно-
культурної політики держави.
Основним методом оцінки етнічно-культурних інновацій залишається
експертний метод. Експертиза очікуваних наслідків нової культури може бути
організована в таких формах:
• індивідуальна і/або колективна експертиза з залученням
кваліфікованих фахівців різних сфер діяльності;
• соціологічні опитування населення;
• всенародні референдуми щодо впровадження інноваційних проектів
нової культури, які торкаються інтересів різних верств суспільства, окремих
регіонів.


Хостинг від uCoz | Понеділок, 05.12.2016 | Вітаю Вас Гість | RSS