ХЕДЖУВАННЯ Ф’ЮЧЕРСНИМИ КОНТРАКТАМИ НА ІНОЗЕМНУ ВАЛЮТУ - основи фінансового менеджменту - Менеджмент - Каталог статей - Все для студентів



Головна     Економіка    Наука       Реєстрація   Вхід
Категорії розділу
менеджмент персоналу
інформаційний менеджмент
стратегічний менеджмент
податковий менеджмент
Податковий менеджмент підручник
основи фінансового менеджменту
підручник фінансовий менеджмент
фінансовий менеджмент поддєрьогін
Поддєрьогін фінансовий менеджмент, підручник із предмету
Банківський менеджмент
Все про банківський менеджмент у статтях із підручника про банківський менеджмент
інноваційний менеджмент підручник
Все про інноваційний менеджмент, або менеджмент інновацій
менеджмент зовнішньоекономічної діяльності
Підручник з предмету менеджмент зовнішньоекономічної діяльності
Головна » Статті » Менеджмент » основи фінансового менеджменту

ХЕДЖУВАННЯ Ф’ЮЧЕРСНИМИ КОНТРАКТАМИ НА ІНОЗЕМНУ ВАЛЮТУ

Ф’ючерсні контракти на іноземну валюту — це угода між продавцем (покупцем) та кліринговою палатою ф’ючерсної біржі про продаж (купівлю) стандартної суми однієї валюти за іншу за узгодженим валютним курсом на конкретну дату в майбутньому. Сутність ф’ючерсного валютного контракту полягає в тому, щоб зафіксувати в момент укладення угоди валютний курс, за яким відбудеться операція купівлі-продажу валюти в майбутньому.
Типи ф’ючерсних контрактів на іноземну валюту досить різноманітні і змінюються від біржі до біржі за номінальною вартістю та видами валют, що обмінюються. Предметом найактивнішої торгівлі є ф’ючерси на долари США, канадські долари, фунти стерлінги, марки ФРН, швейцарські франки, єни, австралійські долари, мексиканські песо, французькі франки.
Ф’ючерсні контракти на іноземну валюту оцінюються з огляду на основний валютний курс. Особливістю ціноутворення є американські умови котирування. Це означає, що у валютних ф’ючерсах всі валюти оцінюють, виходячи з кількості доларів в розрахунку на одиницю іноземної валюти. Мінімальним кроком ціни валютного ф’ючерсу, як і в загальному випадку, є тік. Але розміри та вартість тіків для різних ф’ючерсних контрактів на валюту не однакові, оскільки різні валюти мають різну вартість у доларовому вираженні. Номінальні суми контрактів, розмір та вартість тіків для різних типів контрактів наведено в табл. 8.2.
У всіх випадках прибуток чи збиток за ф’ючерсною операцією визначається як добуток вартості тіка, кількості тіків, на яку змінилась ціна контракту, та кількості контрактів за відкритою учасником ринку позицією.
На більшості міжнародних бірж валютні ф’ючерси діють на основі квартального циклу, коли березень, червень, вересень та грудень є місяцями поставки для відповідних контрактів.
Різноманітність ф’ючерсів на іноземну валюту дозволяє хеджерам вибирати такі контракти, які мають високий рівень кореляції з балансовою позицією і досить точно відбивають зміни у валютних курсах. Якщо валютна позиція учасника ринку виражена в одній із основних валют, то хеджування проводиться за допомогою ф’ючерсів на ту саму іноземну валюту. А якщо хеджер має відкриту позицію у валюті, для якої не існує відповідного типу ф’ючерсних контрактів, то необхідно дібрати такий ф’ючерс, зміна ціни якого була б паралельною зміні обмінного курсу даної валюти. Для виявлення тісноти залежності між змінами цін застосовуються методи кореляційного аналізу.
Таблиця 8.2
ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ВАЛЮТНИХ 
Ф’ЮЧЕРСНИХ КОНТРАКТІВ
№ п/п Валюта Сума
контракту Розмір
тіка Вартість
тіка, дол.
1 Англійський фунт стерлінгів (для американських бірж) 62500 0,0002 12,50
2 Англійський фунт стерлінгів (LIFFE) 25000 0,0001 2,50
3 Канадський долар 100000 0,0001 10,00
4 Німецька марка 125000 0,0001 12,50
5 Французький франк 250000 0,00005 12,50
6 Японська єна 12500000 0,000001 12,50
7 Швейцарський франк 125000 0,0001 12,50
8 Австралійський долар 100000 0,0001 10,00

Хеджування валютного ризику за допомогою ф’ючерсних контрактів на іноземну валюту полягає в мінімізації ризику компенсуванням збитків за балансовою позицією прибутками за ф’ючерс¬ною позицією і навпаки. Принципи дії механізму хеджування розглянемо на прикладах ідеального хеджування ф’ючерсами.
Приклад 8.3. ДОВГЕ ХЕДЖУВАННЯ
ВАЛЮТНИМИ Ф’ЮЧЕРСАМИ
Клієнт банку — американська компанія підписала в березні контракт на поставку обладнання з Німеччини на суму DM 500000 з відстрочкою платежу до червня. Отже, в американської компанії створюється коротка відкрита валютна позиція за дойчмарками. Компанія наражається на ва-лютний ризик, пов’язаний зі зміною курсу марки до долара протягом трьох місяців. Якщо менеджмент компанії впевнений, що курс марки до долара знижуватиметься протягом даного періоду, то валютну позицію можна залишити відкритою та одержати додатковий прибуток від сприя-тливої зміни курсу.
Менеджер банку радить керівництву компанії не приймати на себе валютного ризику, оскільки прогнози свідчать про можливе підвищення курсу марка-долар. Тому за дорученням клієнта менеджер банку купує для компанії червневі ф’ючерсні контракти в дойчмарках, вартість яких на момент операції становить DEM/USD = 0.5400. Описати операцію хед-жування.
Розв’язання
Купуючи ф’ючерси, компанія створює довгу позицію, яка за розміром дорівнює балансовій позиції в DM 500000, і врівноважує її. Оскільки сума одного контракту в німецьких марках становить DM 125000, то для повного хеджування відкритої валютної позиції необхідно купити 4 конт-ракти (500000 : 125000 = 4).
У червні компанія проведе операцію продажу чотирьох ф’ючерсів. Якщо курс марки до долара підвищиться, то компанія виграє на ф’ючерсах і одержаний прибуток спрямує на компенсацію додаткових витрат з купівлі DМ 500000, на спотовому ринку. Якщо ж, навпаки, курс марки знизиться, то виграш буде отримано на боці балансової позиції компанії за рахунок купівлі DM 500000 на спотовому ринку за вигідні-шим курсом. За ф’ючерсами в такому разі компанія зазнає збитків, які в сумі з основною операцією купівлі марок дадуть такий самий результат, як і в попередньому випадку. Проілюструємо сказане на числовому прик-ладі (табл. 8.3), де розраховано результати хеджування валютного ризику при різних варіантах зміни валютного курсу:
а) DEM/USD = 0.5500
б) DEM/USD = 0.5400
в) DEM/USD = 0.5300
Таблиця 8.3
РЕЗУЛЬТАТИ ІДЕАЛЬНОГО ХЕДЖУВАННЯ 
ВАЛЮТНИМИ Ф’ЮЧЕРСАМИ

Валютний курс 
(червень)
$0.5500 $0.5400 $0.5300
1 Витрати на придбання DM 500000 (у $) –275000 –270000 –265000
2 Ціна купівлі одного контракту 0.5400 0.5400 0.5400
3 Ціна продажу одного контракту 0.5500 0.5400 0.5300
4 Зміни в ціні одного контракту (тік) 100 –100
5 Вартість зміни ціни одного контракту (у $) 1250 –1250
6 Прибуток (збиток) за ф’ючерсами —
4 контракти (у $) 5000 –5000
7 Витрати на придбання обладнання (у $) (рядок 1 + рядок 6) – 270000 – 270000 – 270000
8 Ефективний валютний курс 0.5400 0.5400 0.5400

Операція хеджування дозволила американській компанії уникнути валютного ризику, пов’язаного зі зміною курсу німецької марки протягом трьох місяців. Уже в березні при проведенні операції купівлі червневих ф’ючерсів компанія зафіксувала для себе валютний курс на рівні DEM/USD = 0.5400, а отже, і вартість обладнання в доларах — 270000.
Завдяки хеджуванню будь-які зміни у валютному курсі за сумою ф’ючерсної операції та операції купівлі марок на грошовому ринку дають один і той самий результат для компанії. Таке хеджування називається досконалим, або ідеальним, оскільки воно дозволяє повністю уникнути валютного ризику. Але можливість проведення ідеального хеджування є скоріше теоретичною, ніж практичною з ряду об’єктивних причин, розглянутих раніше.

Приклад 8.4. КОРОТКЕ ХЕДЖУВАННЯ ВАЛЮТНИМИ
Ф’ЮЧЕРСАМИ
Банк, базовою валютою якого є американський долар, має довгу відк-риту валютну позицію за фунтами стерлінгів, яка утворилась при наданні кредиту в сумі Ł75000 з 01.07.98 до 15.09.98. За прогнозами банку курс фунта стерлінгів за даний період знизиться, і менеджмент вирішує хе-джувати відкриту позицію за допомогою стерлінгово-доларових ф’ючерсних контрактів. 01.07.98 на LIFFE ф’ючерсні контракти на стер-лінг-долар котирувались за ціною GBP/USD = 1.6500. Описати операцію хеджування.
Розв’язання
Для повного хеджування валютного ризику банку необхідно продати 3 контракти (75000 : 25000 = 3). Отже, у банку створюється штучна коро-тка позиція, яка за величиною дорівнює, але за напрямом протилежна ба-лансовій валютній позиції.
15.09.98 банк вирішив закрити ф’ючерсну позицію шляхом купівлі трьох контрактів на курс стерлінг-долар за ціною 1.5900, що склалася на цю дату. За період, протягом якого банк утримував ф’ючерсну позицію відкритою, зміни в ціні одного контракту становили 600 тіків ([1.6500 – 1.5900] • 0,0001).
На LIFFE вартість тіка в стерлінго-доларових контрактах становить 2,50 дол. Отже, від проведення ф’ючерсної операції з трьома контрактами банк одержав прибуток у розмірі 4500 дол. (2,50 • 600 • 3 = 4500).
Але за основною позицією банк зазнав збитків через зниження курсу фунтів стерлінгів у такому самому розмірі. На 01.07.98 вартість Ł75000 у доларовому вираженні становила 123750; на 15.09.98 — 119250 дол. Зниження доларової вартості кредиту становить 4500 дол. (123750 – 119250). Прибуток, одержаний при проведенні ф’ючерсних операцій, до-зволив банку компенсувати втрати за основною позицією.
Отже, рішення про хеджування за допомогою валютних ф’ючерсів дозволило банку уникнути валютного ризику. Здійснення ф’ючерсних операцій дало можливість банку зафіксувати ф’ючерсний (майбутній) курс валюти на рівні, що склався на момент продажу контрактів 01.07.98. Але ф’ючерсний ринок не дає змоги зафіксувати спот-курс. Різниця між спот-курсом та ф’ючерсним курсом у момент здійснення ф’ючерсної опе-рації — базис — становить ту величину, на яку ризик не може бути пов-ністю виключений у реальній дійсності. У наведеному прикладі зроблено припущення, що базис дорівнює нулю, а процес хеджування є ідеальним.

Хостинг від uCoz | Субота, 03.12.2016 | Вітаю Вас Гість | RSS