МЕТОДИ УПРАВЛІННЯ БАНКІВСЬКИМ КАПІТАЛОМ В УКРАЇНІ - основи фінансового менеджменту - Менеджмент - Каталог статей - Все для студентів



Головна     Економіка    Наука       Реєстрація   Вхід
Категорії розділу
менеджмент персоналу
інформаційний менеджмент
стратегічний менеджмент
податковий менеджмент
Податковий менеджмент підручник
основи фінансового менеджменту
підручник фінансовий менеджмент
фінансовий менеджмент поддєрьогін
Поддєрьогін фінансовий менеджмент, підручник із предмету
Банківський менеджмент
Все про банківський менеджмент у статтях із підручника про банківський менеджмент
інноваційний менеджмент підручник
Все про інноваційний менеджмент, або менеджмент інновацій
менеджмент зовнішньоекономічної діяльності
Підручник з предмету менеджмент зовнішньоекономічної діяльності
Головна » Статті » Менеджмент » основи фінансового менеджменту

МЕТОДИ УПРАВЛІННЯ БАНКІВСЬКИМ КАПІТАЛОМ В УКРАЇНІ

В Україні величина капіталу комерційних банків регулюється централізовано Національним банком через установлення мінімальних вимог (нормативів) до розмірів та достатності капіталу. Робота над поліпшенням капітальних показників вітчизняних комерційних банків ведеться у двох напрямках: через установлення мінімальних вимог до абсолютної величини капіталу в грошовому вираженні (нормативи Н1, Н2) та через визначення відносних показників, таких як нормативи платоспроможності та достатності капіталу (нормативи Н3, Н4), які регулюють співвідношення капіталу і активів банку (дод. 10).
Норматив капіталу комерційного банку Н1 і норматив мінімального розміру статутного капіталу Н2 регулюють абсолютну величину капітальної бази. При визначенні нормативу Н1 капітал банку розраховується як сума основного та додаткового капіталу за мінусом відвернень з урахуванням основних засобів. Склад основного та додаткового капіталу, а також відвернень визначається НБУ. При розрахунках розмір додаткового капіталу не повинен перевищувати розмір основного капіталу, як це визначено міжнародними стандартами. НБУ розроблено механізм поетапного нарощування капітальної бази для комерційних банків, які не виконують нормативів Н1 у зазначені строки.
Показники Н1, Н2 не можуть розглядатися як достатні, оскільки не враховують співвідношення капіталу та активів банку, а також рівня ризиковості активних операцій. Для регулювання даного аспекту банківської діяльності НБУ встановлено норматив платоспроможності Н3 і норматив достатності капіталу Н4.
Норматив платоспроможності банку Н3 визначається як відношення капіталу К до активів Ар, зважених за ступенем ризику за допомогою відповідних коефіцієнтів. Цей норматив розраховується:
(2.5)
Нормативне значення Н3 не повинно бути нижчим ніж 8%. За економічним змістом співвідношення капіталу банку та ризикозважених активів визначає достатність капіталу для проведення активних операцій з урахуванням ризиків, що характерні для банківської діяльності.
Норматив платоспроможності Н3 відповідає міжнародним стандартам достатності сукупного капіталу N2, визначених Базельською угодою. Зазначимо, що за умови виконання нормативу сукупного капіталу N2 норматив основного капіталу N1 виконується автоматично. На практиці можлива ситуація, коли норматив N1 виконується, а норматив сукупного капіталу N2 не виконується. Проте навпаки бути не може. Тому виконання нормативу платоспроможності Н3, установленого для українських банків, означає додержання міжнародних стандартів достатності капіталу за Базельською угодою.
Ступінь ризиковості активних операцій банку визначається НБУ і переглядається з часом за умови зміни економічної ситуації. Станом на 01.01.98 усі активи комерційного банку поділені на 5 груп за ступенем ризику та ймовірністю втрати частини вартості. Першу групу становлять безризикові активи, до яких належать банкноти та монети в касі, дорожні чеки, кошти на рахунках НБУ, ОВДП тощо, і коефіцієнт ризику дорівнює нулю. До наступних двох груп низькоризикових активів належать кредити, надані центральним органам державного управління, з коефіцієнтом ризику 10%, а також боргові цінні папери місцевих органів влади та надані їм кредити з коефіці-єнтом ризику 20%. Групу активів із середнім рівнем ризику 50% становлять кошти на рахунках в інших банках, нараховані доходи (у тому числі і прострочені), за борговими цінними паперами. До групи високоризикових віднесена більша частина активів банку, таких як кредити (крім кредитів центральним органам управління), у тому числі й міжбанківські, основні фонди, факторинг, лізинг, враховані векселі, сумнівна заборгованість, боргові цінні папери, випущені фінансовими (небанківськими) установами тощо. Коефіцієнт ризику за даною групою активів становить 100% (дод. 2).
Принципово новим для вітчизняної банківської практики стало введення коефіцієнтів ризику для позабалансових зобов’язань, які за умови їх виконання перетворюються на балансові статті. Так, гарантії, поручительства, акредитиви, надані банком, сумнівні вимоги за операціями з валютою, банківськими металами та з іншими фінансовими інструментами, цінні папери до отримання за операціями андеррайтингу віднесені до високоризикових операцій банку і мають коефіцієнт ризику 100%. Зобов’язання з кредитування, надані банком, валюта та банківські метали, які куплені, але не отримані, та інші активи до отримання класифікуються як середньоризикові з коефіцієнтом ризику 50%. Для розрахунку значення активів, зважених за ризиком Ар, необхідно помножити величину кожної статті активів та позабалансових активних рахунків на відповідний коефіцієнт ризику, визначений НБУ (якщо коефіцієнти виражені у відсотках, то потрібно розділити на 100), а потім знайти загальну суму ризикозважених активів, яка й використовується у процесі розрахунку показника платоспроможності Н3.
Норматив достатності капіталу Н4 визначається як відношення сукупного капіталу банку до загальних активів банку (зменшених на створені відповідні резерви) ЗА:
(2.6)
Нормативне значення Н4 має бути не нижче за 4%.
Норматив Н4 показує рівень достатності капіталу з огляду на загальний обсяг діяльності, незалежно від розміру різноманітних ризиків. Цей норматив використовується у вітчизняній банківський практиці для посилення контролю за розміром капіталу порівняно з активами. Міжнародними нормами застосування такого показника не передбачено.
З метою забезпечення процесу реальної капіталізації банківської системи НБУ розроблено систему визначення категорії банку залежно від розміру капіталу. Згідно з даною системою всі банки належать до однієї з трьох категорій капіталу, для кожної з яких розроблено відповідну програму нарощування капітальної бази та конкретні рекомендації щодо дивідендної політики банку (дод. 4). Система категорійності капіталу призначена для посилення контролю за процесом капіталізації банків з боку НБУ та для забезпечення умов реального нарощування капіталу комерційними банками Укра-їни.
Ця система може розглядатися як метод централізованого управління капіталом банківської системи в цілому, основна мета якого — нарощувати капітальну базу.
Приклад 2.1
Розмір капіталу комерційного банку становить 5100 тис. грн., у тому числі основний капітал – 2900 тис. грн. Активи банку наведені в табл. 2.1.
1. Визначити відповідність нормативам достатності капіталу за Базель-ською угодою та вимогами НБУ.
2. Якщо банк розширить свою кредитну діяльність і збільшить обсяг кредитування на 20% (крім кредитування центральних органів держуправ-ління), то як це вплине на рівень достатності капіталу за інших рівних умов?
Розв’язання
1. Для розрахунку активів, зважених за ризиком, кожну статтю активів та позабалансових елементів слід помножити на відповідний коефіцієнт ризику (графа 4 табл. 2.1) і поділити на 100 (оскільки коефіцієнти виражені у відсотках). Сума активів, зважених за ризиком, наведена у графі 5 табл. 2.1. Маємо:
N1 = (2900 : 59629,9) × 100 = 4,86;
N2 = (5100 : 59629,9) × 100 = 8,55;
H4 = (5100 : 86685,4) × 100 = 5,88.
Таблиця 2.1
АКТИВИ БАНКУ
п/п Назва активу Сума, 
тис. грн. Коефіцієнт
ризику, % Активи, зважені за ризиком,
тис. грн.
1 Банкноти та монети в касі 83,4 0
2 Дорожні чеки 16,9 0
3 Кошти в НБУ 259,6 0
4 Боргові цінні папери центральних органів державного управління 20187 0
5 Боргові цінні папери місцевих органів влади 29,5 20 5,9
6 Кошти в інших банках 3545 50 1772,5
7 Кредити, надані центральним органам державного управління 4125 10 412,5
8 Кредити, надані іншим клієнтам 45108 100 45108
9 Векселі 1201 100 1201
10 Основні фонди 5823 100 5823
11 Гарантії, акредитиви, надані банком 4307 100 4307
12 Зобов’язання з кредитування 2000 50 1000
Усього 86685,4      59629,9

У даному банку нормативів достатності капіталу за міжнародними ста-ндартами додержують. Відповідний норматив для основного капіталу ста-новить 4,86%, що перевищує обов’язковий мінімум 4%, а норматив сукуп-ного капіталу досяг 8,55% (обов’язкове значення становить 8%). Норматив платоспроможності банку Н3, установлений НБУ, розраховується аналогічно N2, тому можна зробити висновок про додержання комерційним банком даного економічного показника.
Норматив достатності капіталу Н4 за визначенням НБУ має бути не нижчим за 4%, а в банку він становить 5,88%.
Отже, даний банк має достатньо сильні капітальні позиції, про що сві-дчить перевищення всіх нормативних вимог достатності капіталу.
2. Якщо банк планує розширити кредитну діяльність на 20% (крім кре-дитування центральних органів державного управління), то обсяг кредитів збільшиться на суму 9021,6 тис. грн. (45108•0,2 = 9021,6). На таку саму ве-личину зросте загальна сума активів, зважених за ризиком, оскільки креди-ти мають коефіцієнт ризику 100%. Сума ризикозважених активів станови-тиме 68651,5 тис. грн. (59629,9 + 9021,6 = 68651,5). Далі обчислюємо:
N1 = (2900 : 68651,5) × 100 = 4,2;
N2 = (5100 : 68651,5) × 100 = 7,43;
H4 = [5100 : (86685,4 + 9021,6)] × 100 = 5,33.
Як показують розрахунки, за умови розширення кредитної діяльності в банку нормативи N1 і Н4 не порушуються і перевищують обов’язкове зна-чення 4%. Водночас норматив сукупного капіталу N2 і відповідно норматив НБУ платоспроможності банку Н3 стали нижчими за 8% — встановлені мінімальні стандарти. Тому перед менеджментом банку постає завдання збільшити капітал до розміру, який задовольнить обов’язкові вимоги регулюючих органів. У даному разі необхідно збільшити капітал до 5492,12 тис. грн. (68651,5 • 0,08 = 5492,12), тобто на 392,12 тис. грн.
Менеджмент банку має проаналізувати всі можливі джерела поповнен-ня капіталу і вибрати найдешевші та найбезпечніші, використовуючи від-повідні методи управління капіталом банку.

Хостинг від uCoz | Субота, 03.12.2016 | Вітаю Вас Гість | RSS