ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ Ф’ЮЧЕРСНИХ КОНТРАКТІВ - основи фінансового менеджменту - Менеджмент - Каталог статей - Все для студентів



Головна     Економіка    Наука       Реєстрація   Вхід
Категорії розділу
менеджмент персоналу
інформаційний менеджмент
стратегічний менеджмент
податковий менеджмент
Податковий менеджмент підручник
основи фінансового менеджменту
підручник фінансовий менеджмент
фінансовий менеджмент поддєрьогін
Поддєрьогін фінансовий менеджмент, підручник із предмету
Банківський менеджмент
Все про банківський менеджмент у статтях із підручника про банківський менеджмент
інноваційний менеджмент підручник
Все про інноваційний менеджмент, або менеджмент інновацій
менеджмент зовнішньоекономічної діяльності
Підручник з предмету менеджмент зовнішньоекономічної діяльності
Головна » Статті » Менеджмент » основи фінансового менеджменту

ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ Ф’ЮЧЕРСНИХ КОНТРАКТІВ

Ф’ючерсні контракти завдяки їх важливим перевагам — один з найпопулярніших фінансових інструментів хеджування.
Так, перевагами ф’ючерсних контрактів є доступність ф’ючер¬сної торгівлі для всіх учасників ринку з огляду на невисокий рівень початкової маржі, наявність гарантії виконання всіх контрактів з боку клірингової палати, можливість дострокового виходу з контракту укладанням протилежної угоди. Значною перевагою ф’ючерсів є їх висока ліквідність, яка забезпечується за рахунок організації щоденної біржової торгівлі. Крім того, необов’язковість реальної поставки згідно з ф’ючерсним контрактом можна віднести до переваг, оскільки існує можливість вибору — здійснювати поставку базових акти-вів чи ні. Достатньо низька вартість угод  порівняно із сумами контрактів також дає переваги учасникам ф’ючерсної торгівлі. Біржовий характер торгівлі дозволяє формувати ціни ф’ючерсних контрактів під впливом попиту та пропозиції на ринку, що виключає можливість диктату з боку якогось одного учасника угоди. Отже, ф’ючерсні контракти багато в чому переважають будь-які інші фінансові інструменти, але водночас не позбавлені й недоліків.
Стандартні умови ф’ючерсного контракту не завжди можуть задовольнити потреби хеджера. Наприклад, учасникові торгів потрібно купити базовий актив в іншій кількості і в інші терміни, ніж це передбачено стандартними умовами ф’ючерсів. Невідповідність умов контрактів і потреб клієнта щодо термінів і сум є одним з недоліків ф’ючерсних угод.
Крім того, на біржах взагалі може не бути ф’ючерсного контракту на активи, в яких зацікавлений клієнт. Тоді хеджер має дібрати такий контракт, який у минулому показав найтіснішу кореляцію з готівковою ціною активу, що обліковується за балансовою позицією, яка хеджується. Для виявлення тісноти зв’язку між цінами використовуються статистичні методи кореляційного аналізу. Іноді виникає ситуація, коли не проводиться торгівля такими фінансовими ф’ючерсами, які б доволі тісно корелювали з балансовою позицією і гарантували результати хеджування. В інших випадках такий фінансовий ф’ючерс можна знайти, але він виявляється не досить ліквідним. Тоді доводиться користуватися більш  ліквідним, але менш придатним з погляду кореляції ф’ючерсним контрактом. Неможливо дати формальний критерій щодо мінімального рівня кореляції для вирішення питання про доцільність операції хеджування. Для більшості менеджерів кореляційні коефіцієнти, що перевищують 0,70, є досить прийнятними.
Через неідентичність активів, які обліковуються за балансовою та ф’ючерсною позиціями, доводиться використовувати складні стратегії хеджування, які потребують високопрофесійної підготовки кадрів та значних фінансових ви-трат.
Недоліком ф’ючерсних контрактів є також зниження дохідності грошових коштів, котрі вкладені на депозитний рахунок брокера як гарантійні внески. Здебільшого на ці кошти не нараховуються відсотки, і в разі значних обсягів ф’ючерсних операцій зниження загального рівня дохідності може бути відчутним. Використання цінних паперів як застави допомагає частково вирішити цю проблему, але додаткова маржа вноситься лише у вигляді грошових коштів, тому повністю уникнути зниження доходів неможливо.
Короткостроковий характер ф’ючерсних контрактів не дозволяє ефективно хеджувати ризики, які виникають при проведенні середньо- і довгострокових фінансових операцій. Для хеджування таких ризиків за допомогою ф’ючерсів необхідно кілька разів проводити ф’ючерсні операції, а це потребує значних витрат.
Загалом необхідність проведення спеціальних досліджень, невідповідність строків, сум і типів ф’ючерсних контрактів потребам хеджерів, зниження дохідності ускладнюють процес хеджування ф’ючерсами.

Хостинг від uCoz | Субота, 10.12.2016 | Вітаю Вас Гість | RSS