ПРОЦЕС ІДЕАЛЬНОГО ХЕДЖУВАННЯ Ф’ЮЧЕРСАМИ ВІДСОТКОВОЇ СТАВКИ - основи фінансового менеджменту - Менеджмент - Каталог статей - Все для студентів



Головна     Економіка    Наука       Реєстрація   Вхід
Категорії розділу
менеджмент персоналу
інформаційний менеджмент
стратегічний менеджмент
податковий менеджмент
Податковий менеджмент підручник
основи фінансового менеджменту
підручник фінансовий менеджмент
фінансовий менеджмент поддєрьогін
Поддєрьогін фінансовий менеджмент, підручник із предмету
Банківський менеджмент
Все про банківський менеджмент у статтях із підручника про банківський менеджмент
інноваційний менеджмент підручник
Все про інноваційний менеджмент, або менеджмент інновацій
менеджмент зовнішньоекономічної діяльності
Підручник з предмету менеджмент зовнішньоекономічної діяльності
Головна » Статті » Менеджмент » основи фінансового менеджменту

ПРОЦЕС ІДЕАЛЬНОГО ХЕДЖУВАННЯ Ф’ЮЧЕРСАМИ ВІДСОТКОВОЇ СТАВКИ

Зрозуміти механізм дії ф’ючерсних контрактів з метою хеджування відсоткового ризику допомагає усвідомленню суті досконалого, або ідеального, хеджування. Традиційний ідеальний хедж складається з балансової позиції на конкретний фінансовий інструмент, до якої дібрано рівну за розміром, але протилежну за напрямом позицію на ф’ючерсному ринку. При цьому в основу ф’ючерсних контрактів покладено той самий актив, що обліковується за балансовою позицією. На практиці такої відповідності досягти нелегко, але приклад досконалого хеджування допомагає зрозуміти механізм дії ф’ючерсних контрактів, що мають на меті захист від відсоткового ризику.
Приклад 7.5. ІДЕАЛЬНЕ ХЕДЖУВАННЯ 
Ф’ЮЧЕРСАМИ ВІДСОТКОВОЇ СТАВКИ
Використовуючи умову попереднього прикладу, порівняємо результати хеджування відсоткового ризику банку в разі, коли протягом трьох місяців від 20 березня ставка LIBOR:
а) не зміниться і становитиме 7,5%;
б) зросте до рівня 8,2%;
в) знизиться до рівня 7%.
Розв’язання
Результати хеджування наведено в табл.7.3.
Таблиця 7.3.
РЕЗУЛЬТАТИ ІДЕАЛЬНОГО ХЕДЖУВАННЯ
Показник LIBOR на 16 червня
п/п 7,5% 8,2% 7%
1 Виплата відсотків за кредитом, дол. –93750 –102500 –87500
2 Ціна продажу одного контракту 21.03 92.50 92.50 92.50
3 Ціна купівлі одного контракту 16.06 92.50 91.80 93.00
4 Зміни в індексній ціні (тік) 70 –50
5 Результат операцій з ф’ючерсами (5 контрактів), дол. 8750 –6250
6 Загальний результат, дол. (рядок 1+ рядок 5) –93750 –93750 –93750
7 Ефективна ставка, % 7,5 7,5 7,5

Завдяки проведенню операцій хеджування будь-які зміни відсоткових ставок не вплинули на кінцевий результат. Ставка за кредитом залишилася для ПУБ незмінною і становить 7,5%. Саме такий рівень відсоткової ставки був зафіксований у момент проведення ф’ючерсної операції, оскільки ціна продажу одного контракту становила 92.50, що й означає ставку 7,5%.
Отже, завдяки хеджуванню за допомогою євродоларових ф’юче¬рсних контрактів позичальник уникає ризику зміни кредитної відсоткової ставки. Ф’ючерсні контракти дозволяють зафіксувати ф’ю¬черсну ціну активу, що склалася на ринку на час проведення ф’ю¬черсної операції, але не дають змоги зафіксувати ціну спот на цей актив.
У прикладах 7.4 і 7.5 розглянуто типовий короткий хедж, який може зацікавити позичальника в разі майбутнього підвищення відсоткових ставок. Проводячи операцію продажу ф’ючерсних контрактів, хеджер утворює штучну коротку позицію, яка обліковується поза балансом.
Аналогічні результати дає довге хеджування ф’ючерсами. Класичний приклад довгого хеджу полягає в тому, що банк купує ф’ючерси, щоб одержати прибутки в майбутньому, коли вони будуть продані за вищою ціною. Такий прибуток компенсує хеджеру втрати частини доходів за цінними паперами, наприклад, за 90-денними казначейськими векселями уряду США, які виникають внаслідок зниження відсоткових ставок. Саме зниження відсоткових ставок потягне за собою підвищення ціни ф’ючерсів. Купуючи ф’ючерси, банк створює довгу позицію.
Наведені щойно приклади ідеального хеджування ілюструють особливості стратегії хеджу, коли вплив несприятливої зміни відсоткових ставок компенсується результатами фінансових операцій із ф’ючерсами.
В реальній дійсності досягти повного хеджування неможливо з кількох причин. Головна причина неможливості здійснення ідеального хеджу на практиці полягає в тому, що базис В (різниця між готівковими та ф’ючерсними цінами), може значно змінюватися з часом. Коли базис протягом терміну проведення операцій хеджування змінюється в несприятливому напрямі, то частина компенсаційного прибутку, одержаного від ф’ючерсів, може бути втрачена. А якщо базис змінюється у сприятливому напрямі, то на ф’ючерсній стороні хеджу буде отримано непередбачений прибуток. Але і в першому і в другому разі хедж не є ідеальним. Різноманітні стратегії хеджування спрямовані на те, щоб передбачити можливі зміни в базисі й виробити відповідний підхід до хеджування.
Іншою причиною нереальності ідеального хеджування є те, що знайти ф’ючерсний контракт, виписаний на ті самі фінансові активи, котрі покладені в основу балансової позиції, вдається далеко не завжди. Інвестор може побажати здійснити хеджування цінних паперів корпорацій або векселів, для яких не існує ф’ючерсних ринків. Тоді для хеджування необхідно вибирати ті ф’ючерсні контракти, які діють на даному ринку й мають найтіснішу кореляцію з цінами фінансових активів, які необхідно хеджувати. Хеджування одного фінансового актива ф’ючерсним контрактом на інший актив відоме як «перехресне хеджування». У цьому разі хеджер підпадає під ще один вид базисного ризику, пов’язаного з тим, що немає гарантії па-ралельної зміни відсоткових ставок за різними фінансовими активами.
На вибір відповідного типу ф’ючерсних контрактів у процесі хеджування впливає також рівень ліквідності даного ф’ючерсного ринку. Іноді може скластися ситуація, що на ринку є ф’ючерсний контракт, котрий відповідає потребам хеджера, але ліквідність його недостатня. Тоді доводиться використовувати другорядний, але більш ліквідний ф’ючерсний контракт.
Для проведення ідеального хеджу необхідно, щоб суми й строки балансової та ф’ючерсної позицій збігалися. Досягнути цього вдається не завжди, оскільки ф’ючерсні угоди мають стандартні суми й строки дії. Хеджерові слід добирати строки та суми ф’ючерсних контрактів, які будуть найближчими до розмірів і термінів дії інструментів, що обліковуються за балансовою позицією. Але таке хеджування не буде ідеальним.
Перелічені причини нереальності проведення досконалого хеджування за допомогою ф’ючерсних контрактів значно ускладнюють завдання мінімізації відсоткового ризику, що постає перед хеджером. У процесі ідеального хеджу відсотковий ризик зводиться до нуля, насправді ж процес хеджування допомагає значно знизити ризик, але повністю уникнути відсоткового ризику майже неможливо.

Хостинг від uCoz | Субота, 10.12.2016 | Вітаю Вас Гість | RSS