ПРОЦЕС ПЛАНУВАННЯ В БАНКАХ - основи фінансового менеджменту - Менеджмент - Каталог статей - Все для студентів



Головна     Економіка    Наука       Реєстрація   Вхід
Категорії розділу
менеджмент персоналу
інформаційний менеджмент
стратегічний менеджмент
податковий менеджмент
Податковий менеджмент підручник
основи фінансового менеджменту
підручник фінансовий менеджмент
фінансовий менеджмент поддєрьогін
Поддєрьогін фінансовий менеджмент, підручник із предмету
Банківський менеджмент
Все про банківський менеджмент у статтях із підручника про банківський менеджмент
інноваційний менеджмент підручник
Все про інноваційний менеджмент, або менеджмент інновацій
менеджмент зовнішньоекономічної діяльності
Підручник з предмету менеджмент зовнішньоекономічної діяльності
Головна » Статті » Менеджмент » основи фінансового менеджменту

ПРОЦЕС ПЛАНУВАННЯ В БАНКАХ

Планування банківської діяльності являє собою процес визначення цілей на майбутнє та розробку шляхів їх досягнення. Планування слугує основою для розвитку внутрішньої системи банку з урахуванням впливу зовнішніх чинників і є однією з функцій банківського менеджменту. У процесі планування менеджмент банку має сформулювати відповіді на такі запитання: «Де перебуває банк? Де він має перебувати в майбутньому? Як досягти бажаної мети?».
Основні завдання, які необхідно вирішити у процесі розробки плану діяльності:
визначення перспективи та майбутнього профілю банку;
визначення та характеристика сегментів ринку, що їх має намір обслуговувати банк;
визначення обсягів ресурсів, необхідних для досягнення цілей, таких як матеріальні, фінансові та трудові ресурси;
розробка видів послуг, фінансових продуктів та технологій, завдяки впровадженню яких банк зможе одержати бажані резуль-тати;
визначення цільових рівнів прибутковості банку;
створення ефективних систем контролю за виконанням планів.
Планування — це багатоступенева й розгалужена діяльність, яка охоплює всі аспекти організаційного та фінансового управління банком у контексті впливу зовнішнього середовища. Розробка обґрунтованого плану неможлива без докладного аналізу фактичного становища банку та прогнозування майбутніх форм діяльності. Аналіз основних аспектів управління з позицій сьогодення та майбутнього включає:
управління джерелами фінансування — методи та форми залучення депозитів; нарощування капіталу; розвиток нових видів банківських послуг та продуктів; пошук надійних джерел запозичення коштів;
управління комісійними операціями — рівень операційного обслуговування; консалтинг; технічні послуги; довірчі операції клієнтів;
управління прибутковістю банку — ефективність операційної діяльності; рівень інформаційних технологій; фінансові результати діяльності банку в цілому та окремих його підрозділів і співробітників;
розвиток контрольних функцій — системи внутрішнього аудиту; системи управління інформацією; організація систем контролю за ризиком кредитного та інвестиційного портфелів;
управління персоналом банку — підготовка кадрів; розробка систем набору, утримання та заохочування співробітників; удосконалення організаційної структури банку;
управління ризиком активних операцій банку — кредитних, інвестиційних, позабалансових.
Отже, планування потребує всеохоплюючого та інтегрованого оцінювання банківської діяльності — сильних і слабких сторін, організаційної та фінансової структури, фінансових результатів, кадрової політики та контрольних функцій банку. Наступним етапом планування є розробка коригуючих заходів, які змістили б акценти з діяльності банку як такої, на результати цієї діяльності.
Для розробки ефективного плану необхідно враховувати не лише внутрішні особливості банківської установи, а й зовнішні чинники. Зовнішнє середовище, в якому змушений працювати банк, неоднорідне і тому його слід оцінювати з погляду можливості впливу з боку банку.
1. Зовнішнє середовище, на яке банк не може активно впливати і має пристосовуватись:
політико-правова сфера — норми резервування, регулюючі процедури, податкова система, система пільг тощо;
соціально-культурні особливості, які притаманні кожній на-ції, регіону та які необхідно враховувати для успішної діяль-ності.
2. Зовнішнє середовище, на яке банк може вплинути, пристосуватися, змінити, або обійти:
сфера економічних відносин — вибір партнерів, клієнтів, сегментів ринку, методів ведення конкурентної боротьби, розвиток банківських послуг та інструментів, які влаштовують банк, вихід на нові ринки тощо;
комунікаційно-інформаційне середовище — вибір систем та засобів зв’язку, передавання інформації, комп’ютерних систем, форм та рівнів одержання інформації.
Результатом процесу планування є створення плану як документа, що регламентує і спрямовує подальший розвиток банку. За змістом і формою подання плани різняться залежно від рівня планування (банк, структурний підрозділ), масштабів та потреб банку, але кожний план має включати такі компоненти:
1) докладне відображення стратегічних завдань, що постають перед банком;
2) повна характеристика банківської установи — її цілі, задачі, стан зовнішнього середовища та можливість впливу на зовнішні чинники;
3) точний і чіткий опис шляхів вирішення поставлених завдань та відповідальності за отримання результатів;
4) визначення конкретних значень ряду фінансових показників та опис якісних характеристик, що не мають кількісних параметрів;
5) визначення проблемних зон, як реальних, так і потенційних, а також сфер підвищеного ризику;
6) чіткий опис ролі та місця банку в майбутньому; розробку заходів, які необхідні для підтримання його платоспроможності, надійності та конкурентоздатності.
Якість плану можна оцінити, перевіривши відповідність його розглянутим далі вимогам, що ставляться до науково обґрунто-ваного і документально зафіксованого плану:
відповідність обраній стратегії банку;
об’єктивна оцінка ситуації, що склалася;
узгодження з можливостями та наявними ресурсами;
відповідність стилю керівництва банком;
внутрішня сумісність усіх планів;
реальність;
розгорнутий опис заходів та строків їх виконання;
опис очікуваних результатів;
наявність великого обсягу фактичного матеріалу, розрахунків, прогнозів.
Планування є складним та багатоступеневим процесом, тому розробка планів здійснюється як на рівні банку, так і на рівні окремих його підрозділів, філій і відділень. Звичайно, такі плани різняться між собою за постановкою завдань, рівнем деталізації та методами реалізації. На практиці виокремлюють три основні види планування:
стратегічне планування;
тактичне планування;
фінансове планування та розробка бюджетів.

Хостинг від uCoz | Субота, 10.12.2016 | Вітаю Вас Гість | RSS