Контрольна робота податкових органів у сфері непрямого оподаткування - податковий менеджмент - Менеджмент - Каталог статей - Все для студентів



Головна     Економіка    Наука       Реєстрація   Вхід
Категорії розділу
менеджмент персоналу
інформаційний менеджмент
стратегічний менеджмент
податковий менеджмент
Податковий менеджмент підручник
основи фінансового менеджменту
підручник фінансовий менеджмент
фінансовий менеджмент поддєрьогін
Поддєрьогін фінансовий менеджмент, підручник із предмету
Банківський менеджмент
Все про банківський менеджмент у статтях із підручника про банківський менеджмент
інноваційний менеджмент підручник
Все про інноваційний менеджмент, або менеджмент інновацій
менеджмент зовнішньоекономічної діяльності
Підручник з предмету менеджмент зовнішньоекономічної діяльності
Головна » Статті » Менеджмент » податковий менеджмент

Контрольна робота податкових органів у сфері непрямого оподаткування

В рамках цієї теми потрібно вивчити такі питання: порядок проведення камеральної перевірки та методика документальної перевірки правильності нарахування ПДВ та акцизного збору. Питання, пов’язані з митним контролем, дана тема не охоплює, оскільки податкові органи не контролюють правильність нарахування мита. Контролю в цій сфері буде присвячена окрема тема курсу. 
Камеральна перевірка декларацій з ПДВ. При вивченні цього питання необхідно поєднувати загальні підходи і принципи про-ведення камеральної перевірки, розглянуті в попередній темі, із специфічними особливостями, які випливають зі структури де-кларації та змісту її рядків.
Насамперед слід мати на увазі, що є дві форми декларації з ПДВ: загальна і скорочена. Скорочену форму декларації подають платники податку, які не досягли за останні 12 календарних місяців обсягу оподатковуваних операцій (без урахування ПДВ) у розмірі 1 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Отже, при проведенні попередньої перевірки з метою встановлення форми декларації, яку має подавати платник, необхідно правильно визначити обсяг оподатковуваних операцій за вказаний вище період.
Обидві форми декларації складаються із вступної частини і
4-х розділів.
У вступній частині вказуються реквізити платника. Особливо уважно треба перевірити рядок, у якому зазначається податковий період (місяць або квартал).
При цьому необхідно знати, що податковий період дорівнює одному місяцю, якщо за попередні 12 календарних місяців обсяг оподатковуваних операцій платника з урахуванням ПДВ переви-щує 7 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Якщо обсяг таких операцій менший від зазначеної величини, то подат-ковий період дорівнює чи одному кварталу, чи одному місяцю (за рішенням платника).
У першому розділі декларації вказуються податкові зо-бов’язання. При перевірці слід звернути увагу на те, щоб в окре-мих рядках були вказані операції, що оподатковуються за став-кою 20% і за нульовою ставкою, з обов’язковим зазначенням у складі останніх обсягів експортних операцій. При перевірці ряд-ків, у яких указуються операції, що не є об’єктом оподаткування або звільнені від оподаткування, слід упевнитися в наявності до-відок довільної форми про склад та обсяги таких операцій. Дані, зазначені в цих рядках декларації, мають збігатися з відповідни-ми даними в довідках.
Особливу увагу слід звернути на правильність заповнення ря-дка, в якому вказана сума коригування податкових зобов’язань. Ця сума повинна збігатися з даними, наведеними в додатку № 2 до декларації, в якому відображається розшифровка операцій, що призводять до коригування податкових зобов’язань платника. При перевірці додатка № 2 слід мати на увазі, що збільшення сум ПДВ може здійснюватись у таких випадках:
1) збільшення бази оподаткування стосовно операцій, що оподатковуються за ставкою 20% і які вже були зазначені в деклараціях попередніх звітних періодів. Наприклад: матеріальні (нематеріальні) активи було надано як часткову компенсацію про¬давцю, але їхня вартість не була включена до контрактної ці-ни;
2) збільшення бази оподаткування стосовно операцій з тарою, тобто вартість зворотної тари не була включена до бази оподат-кування, і ця тара не була повернена протягом терміну позовної давності;
3) збільшення бази оподаткування у зв’язку з операціями, які були задекларовані як такі, що не є об’єктом оподаткування, чи такі, що звільнені від оподаткування чи оподатковуються за ну-льовою ставкою. Наприклад, продаж інвалідам товарів, що не включені, до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів Украї¬ни або продаж на території України товарів, які передбачалося експортувати, але не було експортовано.
Зменшення податкових зобов’язань платника може мати місце в разі зменшення бази оподаткування стосовно операцій, які оподатковуються за ставкою 20%, і які вже були зазначені в деклараціях попередніх звітних періодів. Наприклад: продані товари повернуто постачальнику, оскільки вони були поганої якості, а постачальник уже задекларував ПДВ в декларації попереднього звітного періоду; або поставлені товари не було оплачено покупцем, а борг визнано безнадійним.
Далі потрібно розглянути порядок перевірки ІІ розділу декла-рації, який називається «Податковий кредит». У цьому розділі за-значаються суми ПДВ по придбаних товарах (роботах, послугах), основних фондах та нематеріальних активах. При цьому відображається не загальний обсяг придбаних товарів, а проводиться їх розподіл за такими критеріями:
1) товари, придбані з ПДВ чи без ПДВ, на митній території України чи за її межами;
2) належать чи не належать придбані товари до валових ви-трат виробництва або підлягають чи не підлягають амортизації основні фонди та нематеріальні активи;
3) для яких цілей використовуються придбані товари, а саме: для здійснення операцій, що оподатковуються, звільнені від опо-даткування чи не є об’єктом оподаткування.
Уважно слід перевірити рядок, у якому вказується сума кори-гування податкового кредиту. При цьому необхідно керуватися тим, що збільшення податкового кредиту може відбуватися в та-ких випадках:
1) збільшення бази оподаткування стосовно закупівлі товарів (робіт, послуг), по яких було надано податковий кредит у попе-редніх звітних періодах: платник-покупець повинен сплатити до-даткову вартість постачальнику, але в той же час матиме право на збільшення податкового кредиту;
2) збільшення кредиту з ПДВ, якщо його не було задекларо-вано під час закупівлі товарів (робіт, послуг), а також у разі, коли основні фонди (нематеріальні активи), які є об’єктами амортизації, використовуються інтенсивніше для проведення операцій, що оподатковуються.
В аналогічних випадках зменшення бази оподаткування про-водиться коригування на зменшення податкового кредиту з ПДВ.
Особливу увагу слід приділити ІІІ розділу декларації — «Роз-рахунки з бюджетом за звітний період». У цьому розділі вказу-ється чиста сума зобов’язань з ПДВ, яка визначається як різниця податкових зобов’язань (результати по розділу І) і податкового кредиту (результати по розділу ІІ). Якщо ця різниця більша за 0, то це означатиме, що платник повинен сплатити визначену суму. Якщо ж різниця є меншою 0, то платник має право на відшкоду-вання з бюджету, і достовірність цієї суми слід дуже ретельно перевірити. При цьому слід врахувати авансові відшкодування за відповідний звітний період. Якщо вони мали місце, то перевіря-ються дані додатка 1, у якому вказуються суми відшкодувань за перший і другий місяці звітного кварталу.
При вивченні цього питання необхідно мати на увазі, що ме-тодика перевірки залежить від положень чинного законодавства, часті зміни якого можуть зумовлювати певні особливості нарахування та сплати ПДВ. Так, наприклад, на підставі вимог частини третьої статті 4 Указу Президента України від 07.08.98 р. за № 857/98 «Про деякі зміни в оподаткуванні» в разі здійснення платником операцій, оподатковуваних за нульовою ставкою, і визначення суми ПДВ до відшкодування, необхідно перевірити додаток 3, в якому наводиться розрахунок частки бюджетного відшкодування, що відповідає частці обсягу продажу товарів (робіт, послуг) за нульовою ставкою в загальному обсязі продажу. При скороченій формі декларації такий розрахунок не додається.
Камеральна перевірка декларації з ПДВ передбачає також зві-рку даних цієї декларації з відповідними даними декларації з по-датку на прибуток.
Результати перевірки податковий інспектор відображає у ІV розділі декларації.
Під час вивчення викладеного вище питання слід користува-тися формами загальної та скороченої декларації. Це спростить завдання і сприятиме кращому засвоєнню матеріалу.
Документальна перевірка правильності нарахування ПДВ. При вивченні цього питання слід мати на увазі, що документаль-на перевірка ПДВ складається з декількох частин.
Насамперед необхідно перевірити правильність визначення податкових зобов’язань з ПДВ. Для цього потрібно:
1. Встановити повноту оборотів з відвантаження товарів, на-дання послуг, виконання робіт. Для цього використовуються по-даткові накладні, книга продажу товарів, укладені договори купі-влі-продажу, міни, поставки. Слід упевнитися, щоб усі суми ПДВ, відображені у податкових накладних та в книзі продажу, були також відображені за кредитом рахунка 641. При цьому звертається увага, щоб номер податкової накладної збігався з порядковим номером відображення відповідної операції в книзі продажу. З метою виявлення випадків відвантаження товарів, обороти з яких не включено для нарахування ПДВ, слід перевірити документи складського обліку, а саме накладні, що засвідчують відпуск продукції зі складу підприємства. Крім того, за допомогою платіжних документів необхідно встановити випадки надходження коштів на поточний рахунок у порядку попередньої оплати, які не було включено в об’єкт оподаткування ПДВ.
У разі встановлення випадків відвантаження товарів без опла-ти або з частковою оплатою в межах бартерних операцій, натуральних виплат у рахунок оплати праці фізичним особам, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, передачі товарів у межах балансу платника для невиробничого використання, а також при реалізації товарів (робіт, послуг) пов’язаній особі необхідно впевнитися в правильності визначення бази оподаткування. Для цього слід пам’ятати, що база оподаткування в таких випадках визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни. Зверніть увагу: методика визначення звичайної ціни не врегульована законодавством. Студенту слід самостійно підібрати додаткову літературу з цього питання і проаналізувати ситуацію, що склалася.
Якщо підприємство здійснює нарахування ПДВ по оплаті продукції (робіт, послуг), то слід упевнитися, що всі суми ко-штів, які надійшли на поточний рахунок або в касу, включені в оподатковуваний оборот. Для цього використовуються банків-ські (журнал-ордер № 2) та касові (журнал-ордер № 1) докуме-нти.
2. Встановити випадки надходження коштів на власні потреби підприємства від його покупців, які не знайшли відображення на рахунках 701, 702, 703, і впевнитися, що ПДВ з цих сум нараховано за кредитом рахунка 641. Для цього використову-ються платіжні документи, журнали-ордери № 1, 2, Головна книга. З метою перевірки необхідно надходження коштів на ра-
хунок 48 порівняти з відповідними сумами, що надійшли на 
поточний рахунок (тобто відстежити кореспонденцію рахунків Дт 311-Кт 48). Якщо ці суми однакові, то ПДВ з них не був на-рахований.
3. Якщо підприємство надає послуги з оперативної оренди, потрібно впевнитися, щоб на суму орендної плати був нарахова-ний ПДВ і відображений за кредитом рахунка 641. (Пам’ятайте: оплата послуг з фінансової оренди ПДВ не обкладається.)
4. Особливу увагу звернути на випадки відчуження об’єктів застави. Таке відчуження відбувається, коли підприємство не ви-конує у встановлений термін боргових зобов’язань. У такому разі відчуження об’єкта застави прирівнюється до продажу такого об’єкта, а основна сума кредиту та нарахованих процентів є ціною продажу такої застави. Тож перевіркою позичкових рахунків та кредитних угод необхідно встановити, чи надавалися підприємству кредити і як вчасно вони були повернуті. При виявленні випадків відчуження об’єктів застави — перевірити правильність визначення бази оподаткування та суми ПДВ.
5. Якщо підприємство імпортує товари критичного імпорту для власних виробничих потреб, слід упевнитись, що ці товари не було реалізовано на сторону. При встановленні таких випадків перевірити правильність визначення бази оподаткування і суми ПДВ. База оподаткування в такому випадку визначається виходячи з ціни продажу, але не нижче митної вартості товару, збільшеної на суму мита, митних зборів і акцизного збору, якщо товар є підакцизним.
Наступним кроком перевірки є встановлення достовірності податкового кредиту. Для цього необхідно:
1. Упевнитися в наявності всіх підстав, які дають право підп-риємству відображати суми податкового кредиту за дебетом ра-хунка 641. Так, підставою для виникнення податкового кредиту по товарах (роботах, послугах), придбаних у резидента, є виключно податкова накладна, по імпортованих товарах—вантажна митна декларація, а при імпорті робіт, послуг — банківський документ, що підтверджує перерахування коштів в оплату вартості таких послуг, а не документ по сплаті самого ПДВ.
2. Перевірити правильність відображення сум ПДВ по прид-баних товарах, використаних на невиробничі потреби. У цьому разі ПДВ має відображатися за рахунок відповідних джерел фі-нансування. Для перевірки використовуються банківські та роз-рахункові документи, за якими перевіряється, які саме матеріаль-ні цінності були сплачені, та журнал-ордер № 6, за яким вста-новлюється, за рахунок яких джерел фінансування віднесений ПДВ по відповідних матеріальних ресурсах.
3. Встановити правильність розподілу сум ПДВ по придбаних товарах та основних фондах, які використовуються для виробництва пільгових товарів або товарів (робіт, послуг), що не є об’єктом оподаткування, а також товарів (робіт, послуг), що оподатковуються в звичайному порядку. Якщо облік товарів, основних фондів та сплачених по них сум ПДВ в указаних випадках не ведеться окремо, то розподіл здійснюється виходячи з питомої ваги оподатковуваних товарів (робіт, послуг) у загальному обсязі виробництва. Отже, при перевірці слід упев-нитися, щоб на дебет рахунка 641 не потрапили суми ПДВ по придбаних сировині та матеріалах, основних фондах, викорис-таних для виробництва пільгових товарів або товарів, що не є об’єктом оподаткування.
Обов’язковою складовою документальної перевірки правиль-ності нарахування ПДВ є встановлення обґрунтованості пільг. Для цього перевіряється наявність усіх необхідних документів, які дають право на пільги.
Камеральна і документальна перевірки правильності нараху-вання акцизного збору. При вивченні цього питання необхідно за-стосовувати підхід, аналогічний до того, що був розглянутий під час вивчення порядку проведення камеральної та документальної перевірок правильності нарахування ПДВ.
Отже, під час камеральної перевірки розрахунків акцизного збору насамперед потрібно звернути увагу на своєчасність по-дання розрахунку, наявність усіх необхідних додатків та пра-
вильність заповнення реквізитів, рядків і колонок.
При цьому слід мати на увазі, що розрахунки акцизного збору подають у податкову інспекцію до 15 числа місяця, наступного за звітним. Розрахунок складається зі вступної частини і трьох розділів. Під час перевірки вступної частини необхідно упевнитися в наявності всіх реквізитів (назва підприємства, його підпорядкованість, ідентифікаційний код платника, номер телефону, звітний період, за який подається розрахунок).
Перевіряючи розділ І «Обчислення суми акцизного збору», слід звернути увагу на правильність і повноту заповнення всіх рядків і колонок. Особливу увагу слід звернути на колонки, 
в яких указуються неоподатковувані обороти. Заповнюючи ці 
колонки, необхідно перевірити розшифровку неоподатковуваних оборотів, яка обов’язково має додаватися до розрахунку. Також слід встановити правильність застосування ставок акцизного збо-ру. Якщо ставки встановлені в ЄВРО, то необхідно перевірити правильність перерахування їх у гривню, враховуючи, що для перерахунку застосовується курс ЄВРО на перший день відповідного кварталу. Перевірка першого розділу закінчується арифметичними підрахунками суми акцизного збору і порівнянням отри¬маного результату з даними підприємства, наведеними в розрахунку.
Під час перевірки розділу ІІ «Результати перерахунку акциз-ного збору» слід упевнитись у достовірності вказаних сум, спла-чених щоденними або декадними платежами. Для цього викорис-товуються дані відділу обліку, де на картках особових рахунків відображаються фактично внесені за звітний період суми. У цьо-му ж розділі відображається сума акцизного збору, яка підлягає сплаті до бюджету чи відшкодуванню з бюджету.
Якщо підприємство здійснює експортні операції, то податків-цеві необхідно впевнитися, що до розрахунку додані відповідні документи, а саме:
довідки установ банків про надходження валюти та копії платіжних документів;
копії вантажних митних декларацій з відповідним підтвер-дженням митних органів про фактичний перетин митного кордо-ну України;
документи, що підтверджують придбання товару (розрахун-кові документи — доручення, вимоги-доручення, вимоги);
копії платіжних документів з позначкою установи бан-
ку про сплату акцизного збору підприємством — виготовлю-вачем підакцизного товару та підтвердженням податковим ор-ганом за місцем реєстрації платника про сплату цих сум до бюджету;
копії ліцензій та документів на отримання квот на товари, що підлягають квотуванню і ліцензуванню.
На підставі цих документів перевіряється правильність запов-нення третього розділу розрахунку «Зменшення акцизного збору при експорті підакцизних товарів при розрахунках за іноземну валюту».
За результатами перевірки податковий інспектор робить позначку про проведення нарахування суми акцизного збо-
ру за особовим рахунком платника, а також відмітки про 
результати попередньої перевірки. За необхідності робить-
ся запис про доцільність проведення документальної пере-
вірки.
Проводячи документальну перевірку, насамперед слід звернути увагу на повноту відображення в обліку оборотів з реалізації підакцизних товарів. При цьому треба пам’ятати, що датою реалізації є або дата відвантаження продукції, або дата надходження коштів за цю продукцію. Перевірці підлягають накопичувальні відомості реалізації (відомість 16), а також документи складського обліку, що підтверджують відвантаження підакцизних товарів зі складу підприємства.
Крім того, необхідно впевнитися, що до оподатковуваного обороту також увійшли операції з безоплатної передачі підакциз-них товарів або з частковою оплатою, обмінні операції, обороти з реалізації товарів для власного споживання, для своїх працівни-ків, в порядку натуральної оплати праці, обороти з реалізації предметів застави, а також обороти з реалізації підакцизних то-варів, придбаних до 1.01.1992 р.
При перевірці правильності обчислення оподатковуваного обороту слід мати на увазі, що він визначається за формулою: 
((С/В + П) / 100 – СтАЗ) ´ 100,
де С/В — собівартість; 
П — прибуток; 
СтАЗ — ставка акцизного збору в відсотках.
Якщо під час перевірки встановлено випадки обміну товарів на території України або використання товарів для власного спо-живання, безоплатної передачі в порядку натуральної оплати праці, то необхідно перевірити, щоб оподатковуваний оборот був визначений виходячи з середніх цін, які склалися на таку продукцію при реалізації на сторону.
При встановленні випадків обміну підакцизних товарів за ме-жі України, необхідно упевнитись, що оподатковуваний оборот обчислено виходячи з митної вартості, перерахованої у гривні за курсом НБУ, що діяв на день подання митної декларації.
Під час перевірки також встановлюється обґрунтованість пільг, якими користується підприємство.

Хостинг від uCoz | Субота, 10.12.2016 | Вітаю Вас Гість | RSS